Постанова

від 04.07.2022 по справі 280/4708/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 липня 2022 року м. Дніпросправа № 280/4708/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

секретарі судового засідання Тархановій А.Є.

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Васильєвої О.В.,

представника відповідача Лишенка С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро апеляційну скаргу Лишенка Сергія Сергійовича в інтересах Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року в адміністративній справі №280/4708/21 (головуючий суддя І-ї інстанції Бойченко Ю.П.) за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, (треті особи: Юльївський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області, Департамент освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації) про визнання протиправним та часткове скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 08.06.2021 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (треті особи: Юльївський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області, Департамент освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення восьмої сесії восьмого скликання Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 23.04.2021 року №03 в частині припинення юридичної особи - Юльївський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області шляхом її приєднання до Новоолександрівської гімназії Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є головою батьківського комітету Юльївського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області. Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, оскільки відповідачем не проведено інформаційно-роз`яснювальну роботу серед громадськості, не призначено і не проведено громадські обговорення (консультації) з питання ліквідації навчального закладу шляхом проведення загальних зборів громадян с.Юльївка, с.Запорожець, с.Шевченківське, с.Веселянка за місцем їх проживання для врахування їх думки, що суперечить вимогам чинного законодавства. Зауважує, що рішення від 23.04.2021 року №03 впливає на таке важливе конституційне право позивача (його дітей), як право на освіту, що є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті таких рішень. Посилаючись на норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про повну загальну середню освіту», Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року №996, вважає спірне рішення протиправним та таким що належить скасуванню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення восьмої сесії восьмого скликання Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 23.04.2021 року №03 в частині припинення Юльївського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області шляхом її приєднання до Новоолександрівської

гімназії Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено без повного та об`єктивного дослідження доказів. Відповідач з посиланням на норми Закону України «Про місцеве самоврядування» вказує, що позивач та інші мешканці громади не реалізували своє право на громадські слухання. Апелянт наголошує, що оскаржуване рішення не є нормативно-правовим актом, оскільки є індивідуальним актом та для його прийняття проведення публічного обговорення з громадськістю не є обов`язковою. Також в апеляційній скарзі зазначено, що оскаржуване рішення жодним чином не порушує прав позивача, оскільки ліквідація третьої особи (навчального закладу) здійснюється шляхом приєднання до іншого навчального закладу в межах територіальної громади та право дітей на отримання освіти в будь-якому випадку буде забезпечено.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники третіх осіб в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області є засновником Юльївського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області, що не заперечується учасниками справи.

Рішенням восьмої сесії восьмого скликання Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 23.04.2021 року №03 «Про зміну найменування Новоолександрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Запорізького району Запорізької області, зміну типу закладу та припинення Юльївського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області, Новоолександрівського комунального дошкільного навчального закладу «Калинка» Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області шляхом їх приєднання до Новоолександрівської гімназії Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області» вирішено, серед іншого, припинити Юльївський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області (місцезнаходження: 70434, Запорізька обл., Запорізький район, с. Юльївка, вул. Дружби, буд. 8а, код ЄДРПОУ 26374366) шляхом його приєднання до Новоолександрівської гімназії Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (місцезнаходження: 70433, Запорізька обл., Запорізький район, с.Новоолександрівка, вул.Шкільна, буд 14, код ЄДРПОУ 26404203) (п. 2 рішення) (а.с.7-9).

27.04.2021 року до Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області надійшло колективне звернення батьків учнів Юльївського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області та жителів с.Юльївки, відповідно до якого вони вважають вищезазначене рішення незаконним та просять скасувати його. У зверненні, зокрема, зазначено, що при прийнятті спірного рішення їх думку не враховано. Звернення підписано 59-тю особами, в тому числі й позивачем (а.с. 12-13).

Листом від 24.05.2021 року №02-24/454 позивача повідомлено, крім іншого, що до проведення сесії сільської ради проведені зустрічі з представниками громадськості населених пунктів: с. Новоолександрівка, с.Григорівка, с.Веселянка, с.Юльївка, на яких обговорено питання припинення Юльївського НВК, за участю сільського голови, секретаря сільської ради, начальника відділу освіти, а також, за участю ОСОБА_1 .. Отже, підстави для скасування рішення від 23.04.2021 року №03 відсутні (а.с. 14).

Не погодившись із рішенням восьмої сесії восьмого скликання Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 23.04.2021 року №03 в частині припинення Юльївського НВК, позивач оскаржив таке рішення до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги й відзиву на апеляційну скаргу та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до пп. 1 п.«а» ч.1 ст.32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі по тексту - Закон №280; в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

В той же час, ч.1 ст.13 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2145-VIII (далі по тексту - Закон №2145; у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) передбачено, що для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.

Відповідно до ч.3 ст.66 Закону №2145 сільські, селищні ради: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та початкової освіти; засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

Положеннями ч.1 ст.32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 року №463-IX ( далі по тексту - Закон №463; у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) передбачено, серед іншого, що рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники).

Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради.

Відповідно до ч.2 ст.32 Закону №463 у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.

Реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника.

Таким чином, саме до компетенції сільської ради (відповідача у спірних правовідносинах), як засновника, належать повноваження приймати рішення про заснування закладів освіти, їх реорганізацію, перепрофілювання (зміну типу) та ліквідацію. Однак, відповідні рішення органу місцевого самоврядування мають прийматися з урахуванням спеціальних законів.

Статтею 8 Закону №280 визначено, що загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

Приписами ч.ч.1-3 ст.59 Закону №280 передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Згідно зі ст.13 Закону №280 територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №996 від 03 листопада 2010 року (далі по тексту - Порядок №996), консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Згідно пункту 12 цього Порядку в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які: стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян; стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища; передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері; визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання); стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; визначають порядок надання адміністративних послуг тощо.

З аналізу наведених норм права колегія суддів дійшла висновку, що консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку з приводу конституційних прав та свобод громадян, зокрема, права на освіту та щодо розроблення та реалізації програм економічного, соціального і культурного розвитку, а оскільки оскаржуване рішення впливає на таке конституційне право мешканців села Юльївка Запорізького району Запорізької області, як право на освіту, то це є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті такого рішення.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 359/6814/17, від 13.05.2020 року у справі № 324/1296/16-а, від 30.12.2020 року у справі № 2140/1580/18.

Відповідачем доказів проведення громадських обговорень проекту спірного рішення ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

. Верховний Суд в постанові від 02.02.2021 року у справі №620/3135/19 зазначив, що не проведення обговорень проекту рішення про ліквідацію навчальних закладів та прийняття рішення без урахування думки батьків учнів з цього приводу говорить про те, що спірне рішення не відповідає критеріям, визначеним ч.3 ст.2 КАС України, згідно з якими рішення суб`єкта владних повноважень має бути прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно і розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення

Доказів того, що відповідач оприлюднив інформацію про проведення обговорення на офіційному веб-сайті сільської ради або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб, що, в свою чергу, надало б можливість бути присутніми на таких зустрічах усім заінтересованим особам, відповідачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

Відповідачем не надано доказів і того, що проект спірного рішення оприлюднювався в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», що передбачено ч.11 ст.59 Закону №280/97-ВР.

Також, не доведено доцільність припинення Юльіївського НВК та які підстави зумовили прийняття оскаржуваного рішення.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 23.04.2021 року №03 є актом індивідуальної дії, оскільки стосується конкретної юридичної особи - Юльївського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області, а тому не потребує обов`язкового проведення консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю.

Апеляційний суд такі посилання відповідача вважає необгрутнованими, оскільки оскаржуване рішення стосується невизначеного кола осіб (в тому числі дітей, іх батьків як законних представників, вихователів, педагогів та ін.), прав, свобод та обов`язків громадян, чо є членами територіальних громад, а тому таке рішення є нормативно-правовим актом, яке потребує обов`язкового проведення консультації.

Крім того, згідно тексту оскаржуваного наказу він прийнятий на підставі Законів України «Про місцеве самоврядування», «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Цивільного та Господарського кодексів України, з метою забезпечення економічної ефективності функціонування закладів освіти, приведення освітньої мережі у відповідність до потреб і особливостей регіону, поліпшення доступу до якісних освітніх послуг та їх урізноманітнення, приведення установчих документів та типів закладів загальної середньої освіти у відповідність до норм чинного законодавства України.

Дослідивши спірний наказ, колегія суддів дійшла висновку, що він суперечить приписам Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить чіткого посилання на статті перелічених вище Законів та кодексів.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача не зміг пояснити, яким чином та на підставі яких документів (розрахунків, аналізу) встановлено ефективність прийняття вказаного рішення в плані забезпечення економічної ефективності функціонування закладів освіти, приведення освітньої мережі у відповідність до потреб і особливостей регіону, поліпшення доступу до якісних освітніх послуг та їх урізноманітнення, в порівнянні з існуючим положенням закладів освіти до прийняття спірного рішення.

Зазначене не є формальними і незначними недоліками, як помилково вважає відповідач, оскільки особи, прав та інтересів яких стосується оскаржуване рішення, повинна знати і розуміти, за яких обставин приймається таке рішення та на підставі яких норм права, мати можливість перевірити та обговорити будь-які аспекти цього рішення.. Відсутність у рішенні цих обов`язкових складових порушує право особи бути обізнаною, в чому полягає необхідність такого рішення, і не дає суду можливості об`єктивно визначити наявність чи відсутність підстав прийняття рішення, дотримання порядку його прийняття, та як наслідок його правомірність чи неправомірність.

Посилання представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що відсутність обов`язкових складових спірного рішення є незначними недоліками його «оформлення», колегія суддів вважає необгрунтованими та такими, що не відповідають положенням КАС України.

Апеляційний суд зазначає, що за відсутності в рішенні його нормативного обгрунтування, за відсутності доказів обгрунтування забезпечення економічної ефективності функціонування закладів освіти, приведення освітньої мережі у відповідність до потреб і особливостей регіону, поліпшення доступу до якісних освітніх послуг та їх урізноманітнення, суд не вправі самостійно встановлювати такі обставини, а відсутність в рішенні таких обов`язкових складових, виключає можливість дослідження обставин правомірності рішення та порядку його прийняття.

Отже, спірне рішення не відповідає вимогам статті 2 КАС України, а тому є протиправним саме з цих підстав і підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваного рішення Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 23.04.2021 року №03 в частині припинення юридичної особи - Юльївський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області шляхом її приєднання до Новоолександрівської гімназії Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обгрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Лишенка Сергія Сергійовича в інтересах Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року в адміністративній справі № 280/4708/21 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року в адміністративній справі № 280/4708/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 липня 2022 року.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак