Рішення

від 17.07.2022 по справі 906/264/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/264/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Зоренка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Ващук Ю.С. - адвокат, ордер від 06.06.2022;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Пулинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТАС"

про стягнення 76488,64 грн.

Дочірнє підприємство "Пулинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТАС" про стягнення 76488,64грн заборгованості, а також судових витрат.

Ухвалою від 05.05.2022 відкрито провадження у справі №906/264/22 за позовом ДП "Пулинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до ТОВ "ЮТАС" за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 06.06.2022.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача та заявлене останнім клопотання про відкладення розгляду справи, ухвалою від 06.06.2022 продовжено строк розгляду справи по суті, застосувавши положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 №475/97-ВР та відкладено розгляд справи по суті на 18.07.2022.

Відповідач свого представника в судове засідання 18.07.2022 не направив, відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

15.07.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшла заява від 15.07.2022 з клопотанням про перенесення судового засідання призначеного на 18.07.2022, з посиланням на знаходження представника відповідача в Німеччині і неможливістю приїхати та надати документи та пояснення. Зазначає, що на даний час ТОВ "ЮТАС" не працює через події в Україні, тому немає посадової особи, якій він міг би доручити представляти інтереси ТОВ "ЮТАС".

18.07.2022 представником позивача подана заява від 18.07.2022 про долучення до матеріалів справи прибуткового касового ордеру №8 від 31.01.2022 на суму 6000,00грн.

Представник позивача в судовому засіданні 18.07.2022 заперечила проти задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, посилалась на те, що на території відповідача не ведуться активні бойові дії; відповідач не був позбавлений права взяти участь в режимі відеоконференції або скористатись послугами адвоката у разі наявності заперечень щодо позовних вимог. Зазначила, що це вже повторна неявка відповідача, у зв`язку з чим просила здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача. Позовні вимоги представник позивача підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 2 частини 3 статті 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Подаючи клопотання від 15.07.2022, заявник не обґрунтовує необхідність такого відкладення, з метою вчинення будь-яких процесуальних дій, що потребують особистої його явки в судове засідання. Доказів в підтвердження обставин щодо того, що ТОВ "ЮТАС" наразі не працює, заявник суду не надав.

Суд враховує, що у даному випадку, відповідач повторно не з`явився в судове засідання 18.07.2022. Аналогічного змісту заяву про перенесення розгляду справи заявник подавав 03.06.2022 (а.с.29). При цьому, ні в заяві від 03.06.2022, ні в заяві від 15.07.2022 про перенесення розгляду справи, заявник не зазначає коли він повернеться в Україну, а відповідно до приписів ч.1 ст.248 ГПК України, строки розгляду даної справи закінчилися.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Також суд звертає увагу на те, що представник чи керівник ТОВ "ЮТАС" не були позбавлені права взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У ході розгляду справи господарським судом, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, сторонам було створено всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судове засідання 18.07.2022 явка представників сторін обов`язковою не визнавалась і нез`явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без участі представника ТОВ "ЮТАС", а також зважаючи на наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд враховуючи повторну неявку представника відповідача, відмовляє у задоволенні клопотання представника ТОВ "ЮТАС" від 15.07.2022 про відкладення розгляду справи та здійснює розгляд справи за наявними матеріалами, за відсутності представника відповідача, відповідно до з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, п.2.ч.3 ст.202 ГПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать про те, що між Дочірнім підприємством "Пулинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТАС" (відповідач) існували правовідносини щодо купівлі-продажу товару.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за товарно-транспортною накладною серія ЖТ №65810 від 16.10.2021 позивачем було передано відповідачу пиломатеріали обрізні загальною вартістю 141188,64грн (а.с.4-5).

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач мав претензії чи заперечення до одержаного від позивача товару.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.2 ст.202 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У частині 2 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 ЦК України).

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, між сторонами виникло майново-господарське зобов`язання, в силу якого відповідач повинен оплатити одержаний товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов`язку відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У товарно-транспортній накладній ЖТ №65810 від 16.10.2021 на суму 141488,64грн сторонами не було визначено строк оплати отриманого відповідачем товару.

У зв`язку з цим норма, якою слід керуватися у разі не встановлення строку виконання зобов`язання, що й має місце у даному випадку, наведена у частині 2 статті 530 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Крім того, як передбачено ч.ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З наданих позивачем документів вбачається, що відповідачем частково проведено оплату поставленого товару на суму 65000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №96 від 26.10.2021 на суму 10000,00грн, №97 від 27.10.2021 на суму 28000,00грн, №99 від 26.11.2021 на суму 21000,00грн, а також прибутковим касовим ордером №8 від 31.01.2022 на суму 6000,00грн (а.с.11-13, 46).

Отже, за товар отриманий за товарно-транспортною накладною ЖТ №65810 від 16.10.2021, відповідачем було проведено оплату на суму 65000,00грн. Неоплаченим станом на час звернення позивача з позовом залишився товар на суму 76488,64грн (141488,64грн-65000,00грн).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач двічі звертався до відповідача з вимогами №104 від 21.02.2022 та №127 від 07.04.2022 про сплату заборгованості, в яких просив протягом 3 днів з моменту отримання вимоги сплатити заборгованість (а.с.6-10, докази направлення а.с.17). Відповідач відповіді на вимоги позивача не надав, заборгованість у сумі 76488,64грн не погасив.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

На час розгляду справи, відповідач зобов`язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у передбачений ч.2 ст.530 ЦК України строк не виконав, у зв`язку з чим у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 76488,64грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 76488,64грн заборгованості є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 76488,64грн підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТАС" (12001, Житомирська область, Пулинський район, смт.Пулини, вул.Набережна,12, код ЄДРПОУ 31715114) на користь Дочірнього підприємства "Пулинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (12001, Житомирська область, Пулинський район, смт.Пулини, вул.М.Грушевського, 24, код ЄДРПОУ 20420193):

- 76488,64грн боргу,

- 2481,00грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.07.22

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (рек.) та на електронну адресу:ІНФОРМАЦІЯ_2

3 - відповідачу (рек.) та на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1