Рішення

від 12.07.2022 по справі 910/245/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.07.2022Справа № 910/245/22

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-1»доПриватного підприємства «Сучасне дорожне будівництво»простягнення 1 430 589,61 грн.Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:не з`явивсявід відповідача:не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЗ-1» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Сучасне дорожне будівництво» про стягнення 1 430 589,61 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2021, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-1» задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства «Сучасне дорожне будівництво» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-1» заборгованість у розмірі 724 899,10 грн., пеню у розмірі 295 050,35 грн., 25% річних у розмірі 404 116,07 грн., інфляційні у розмірі 6 524,09 грн. та судовий збір у розмірі 21 360,98 грн., а також стягнуто з Приватного підприємства «Сучасне дорожне будівництво» в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 97,86 грн.

05.07.2022 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-1» надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.07.2022.

Представники сторін, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши у судовому засіданні 13.07.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-1» про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

В свою чергу, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частини 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн.

01.12.2021 між ТОВ «АБЗ-1» (клієнт) та адвокатом Білою Катериною Петрівною був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №12/21, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу клієнту з представництва його інтересів в господарському суді під час вирішення спору про примусове стягнення боргу.

01.12.2021 між клієнтом і адвокатом був підписаний додаток №1 до вказаного договору, яким сторони визначили перелік послуг та розмір, порядок обчислення та виплати винагороди/гонорару, відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги адвокатом, які надаються відповідно до укладеного договору.

29.12.2021 сторони склали та підписали акт здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг, за змістом якого адвокатом були надані клієнту наступні послуги на загальну суму 10 500,00 грн.:

- правовий аналіз договору, первинної документації, погодження правових позицій, консультативні послуги - 2 000,00 грн.;

- підготовка позовної заяви з розрахунком пені, інфляційних нарахувань та річних - 4 500,00 грн.;

- участь адвоката у судових засіданнях - 4 000,00 грн.

ТОВ «АБЗ-1» оплатило адвокату вартість наданих за актом від 29.12.2021 послуг, що підтверджується банківською випискою з рахунку адвоката.

Також 20.06.2022 між адвокатом та ТОВ «АБЗ-1» був підписаний ще один акт здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг на загальну суму 21 000,00 грн., за змістом якого адвокат надав клієнту наступні види правової допомоги з представництва інтересів клієнта в господарському суді (справа №910/245/22):

- правовий аналіз договору, вивчення первинної документації, погодження правової позиції, консультативні послуги під час судового розгляду справи, роз`яснення з правових питань, в т.ч. щодо врегулювання спору у добровільному порядку - 6 000,00 грн.;

- підготовка позовної заяви з розрахунком пені, інфляційних нарахувань та річних - 4 500,00 грн.;

- виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 у справі №910/245/22 про усунення недоліків - 4 500,00 грн.;

- участь адвоката у судовій справі в господарському суді першої інстанції (з моменту подання позовної заяви до суду до отримання копії судового рішення, незалежно від форми участі у судових засіданнях) - 6 000,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява N19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Судом враховано те, що за приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд не вбачає обґрунтованою, співмірною та розумною витрату суб`єктом професійної діяльності в сфері надання юридичних послуг (професійним адвокатом) 6 годин для надання консультацій, вивчення первинної документації, погодження правової позиції, оскільки, на думку суду, надання таких послуг охоплюються послугою зі здійснення підготовки заяв по суті спору (в межах яких і формується правова позиція сторони по суті спору).

Також суд вважає, що включення до заявлених витрат вартості виконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків позовної заяви, допущених адвокатом під час оформлення позову та звернення із ним до суду, є безпідставним, оскільки належне подання позову залежало виключно від навичок, знання чинного законодавства України та професіоналізму самого адвоката.

Дослідивши опис наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиці правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, витраченим часом, обсягом цих послуг. Таким чином, за висновками суду, заявлений адвокатом до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн. не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України.

Зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за належне стягнути з Приватного підприємства «Сучасне дорожне будівництво» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-1» 10 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-1» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сучасне дорожне будівництво» (12402, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Оліївка, вул. Садова, 4; ідентифікаційний код 39974495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ-1» (03124, м. Київ, вул. Василенка Миколи, 7-А, оф. 3-41; ідентифікаційний код 41190464) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 (десять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.07.2022.

Суддя В.П. Босий