Рішення

від 11.07.2022 по справі 912/276/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 рокуСправа № 912/276/22 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №912/276/22

за позовом: Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області (пр. Соборний, буд. 59, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000)

до відповідача: Приватного підприємства "Акцесоріус" (вул. Ельворті, буд. 2, офіс 215, м. Кропивницький, 25002)

про стягнення 16 624,93 грн

представники:

від позивача - Мардус Б.С., в режимі відеоконференції, довіреність 02/06 від 04.01.2022;

від відповідача - участі не брав;

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області до Приватного підприємства "Акцесоріус" про стягнення за договором оренди приміщення № 64 від 23.07.2018 заборгованості в розмірі 1543,97 грн та неустойки в розмірі 15 080,96 грн з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди приміщення №64 від 23.07.2018 в частині повної сплати орендної плати та своєчасного повернення приміщення.

Ухвалою від 11.02.2022 господарський суд (суддя Глушков М.С.) прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/276/22, постановив справу №912/276/22 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 10.03.2022, встановив сторонам строк для подачі заяв по суті.

Господарський суд листом від 16.03.2022 №912/276/22, з врахуванням запровадження на території України воєнного стану, повідомив учасників справи, зокрема про можливість брати участь в засіданні суду в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, для чого є необхідним подати до суду відповідні заяви/клопотання, або письмово повідомити суд про можливість участі представників сторін в судовому засіданні за місцезнаходженням суду.

22.03.2022 від Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області до суду надійшов лист № 208/06 від 17.03.2022, за змістом якого позивач просить відкласти розгляд справи №912/276/22 до закінчення бойових дій та відміни воєнного стану на території Укарїни.

За розпорядженням керівника апарату господарського суду №45 від 06.05.2022 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", враховуючи перебування судді Господарського суду Кіровоградської області Глушкова М.С. на військовій службі у військових формуваннях по мобілізації та його увільнення від роботи з 27 квітня 2022 року на період проходження військової служби, згідно наказу голови суду №40-к від 27 квітня 2022 року, що унеможливлює участь судді Глушкова М.С. у розгляді судової справи №912/276/22 та може мати наслідком порушення строку розгляду справи, передбаченого відповідним процесуальним законом, а також з метою дотримання процесуальних строків розгляду судової справи №912/276/22, здійснено повторний автоматизований розподіл справи №912/276/22 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2022 справу №912/276/22 передано судді Кабаковій В.Г.

Ухвалою від 10.05.2022 господарським судом (суддя Кабакова В.Г.) прийнято матеріали справи №912/276/22 до свого провадження та призначено судове засідання на 21.06.2022.

21.06.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 12.07.2022.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав.

Судом вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання - ухвала суду від 21.06.2022 направлена на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Ельворті, буд. 2, офіс 215, м. Кропивницький, 25002. Також, вказана ухвала суду направлена відповідачу за адресою, яка зазначена в Договорі, а саме: 25006, м. Кропивницький, вул. Арсенія Тарковського, 52/77.

Зазначена ухвала направлена рекомендованими листами повідомленням з позначкою "Судова повістка".

Органом поштового зв`язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвали по справі) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.46 даної Доповіді:

"Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.

Поряд з цим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею.

Господарський суд бере до уваги, що відповідач мав можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відзив на позов відповідач не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 12.07.2022 за відсутності представників відповідача.

В судовому засіданні 12.07.2022 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив таке.

23.07.2018 між Олександрійською центральною районною лікарнею (Орендодавець) та Приватним підприємством "Акцесоріус" (Орендар) укладений договір оренди нежитлового приміщення № 64 (далі Договір), яке розташоване за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. А. Кохана, 14, площею 25 кв.м та належать до комунальної власності територіальної громади м. Олександрії в особі Олександрійської міської ради (а.с. 6-7).

Згідно з п. 1.1., 2.3, 2.4, 3.1, 3.2, 4.2, 4.13, 9.1 Договору, дане нежитлове приміщення було передано відповідачу в оренду для розміщення аптечного пункту.

Орендна плата становить 1450,00 грн щомісячно та визначається за кожний наступний місяць шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

У разі припинення Договору Орендар зобов`язався у дводенний термін повернути Орендодавцеві об`єкт оренди.

У разі припинення Договору, майно повертається Орендарем Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю. Майно вважається повернутим Орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні по Договору.

Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців і діє з 23.07.2018 по 22.06.2021.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Додатковою угодою до Договору від 01.04.2021, Орендодавцем за Договором визначено управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області.

Також п. 3.4 вказаної додаткової угоди встановлено новий розмір орендної плати у сумі 1687,84 грн щомісячно та визначено, що на орендну плату з 01.03.2021 нараховується ПДВ.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу об`єкт оренди, що підтверджується актом приймання передачі від 23.07.2018 (а.с. 8).

Судом встановлено, що термін дії Договору закінчився 22.06.2021.

За твердженням позивача відповідач відмовився добровільно виконувати свої зобов`язання за Договором в частині сплати повної вартості орендної плати та повернення орендованого майна аж до 01.11.2021. На підтвердження вказаного факту неповернення орендованого майна до 01.11.2021 позивачем надано акти огляду приміщення від 16.07.2021 та від 27.07.2021, а також акт огляду та прийняття приміщення від 01.11.2021 (а.с. 12, 13, 16).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Правовідносини оренди майна (найму) врегульовані Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, а щодо оренди державного та комунального майна також застосовується Закон України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною першою ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені, зокрема, місцевими радами управляти майном (ст. 287 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умови договору оренди є, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації.

В статті 286 Господарського кодексу України зазначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна" N 2269-XII від 10.04.1992, який діяв на час укладення Договору, та Законом N 157-IX від 03.10.2019, який набрав чинності з 01.02.2020, встановлено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором, незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною першою ст. 763 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За змістом наведених вище норм законодавства, укладений між сторонами Договір є підставою виникнення у відповідача права користуватися орендованим майном упродовж строку дії Договору та обов`язку сплачувати орендну плату в розмірі і строки, передбачені Договором.

Матеріалами справи підтверджено фактичну передачу відповідачеві майна в оренду.

За розрахунком позивача відповідачем не сплачено орендну плату за період з 01.06.2021 по 22.06.2021, внаслідок чого у Приватного підприємства "Акцесоріус" утворилась заборгованість з орендної плати за Договором в загальному розмірі 1 543,79 грн (а.с. 20).

Вказаний розрахунок відповідачем під час розгляду справи в суді не заперечено та будь-яких доказів на підтвердження оплати до суду не надано.

У відповідності до вищевикладеного є підтвердженими та обґрунтованими позовні вимоги Управління про стягнення з Приватного підприємства "Акцесоріус" заборгованості з орендної плати за договором за період з 01.06.2021 по 22.06.2021 в розмірі 1 543,79 грн.

Стосовно стягнення неустойки суд зазначає таке.

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Законодавець у частині першій статті 614 ЦК України визначив, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Правові наслідки порушення умов договору оренди державного майна визначені відповідними нормами Закону про оренду, ЦК України та ГК України.

У питанні відповідальності сторін за невиконання зобов`язань за Договором норми статті 29 Закону про оренду відсилають до інших законодавчих актів України та умов договору.

Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов Договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, відповідно до статті 614 ЦК України, для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання. Тобто, суду потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

У цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду України у постанові від 02.09.2014 у справі N 3-85гс14, а також Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 11.04.2018 у справі N 914/4238/15, від 24.04.2018 у справі N 910/14032/17 та від 09.09.2019 у справі N 910/16362/18 (пункт 51), від якої Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не відступив при розгляді справи N 910/20370/17 (пункт 24 постанови від 13.12.2019).

Положеннями статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов`язання.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною першою статті 230 ГК України визначено поняття штрафних санкцій. Ними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 ЦК України).

Тобто неустойка згідно із частиною другої статті 785 ЦК України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Водночас неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Узагальнюючи наведені висновки стосовно наслідків припинення Договору у разі, якщо орендар не повертає майно після припинення строку дії Договору, зокрема у вигляді подальшого неправомірного користування майном, та права орендодавця застосувати передбачений законом спосіб захисту порушеного права - стягнення з орендаря неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина друга статті 785 ЦК України), суд, встановлюючи відмінності між орендною платою (платою за користування майном) та неустойкою, передбаченою частиною другою статті 785 ЦК України, зазначає про таке.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Отже, яким би способом в Договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, що відбулося у спірних правовідносинах, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові від 19.04.2021 № 910/11131/19 Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Судом встановлено, що Договір припинив свою дію 22.06.2021, а тому починаючи з 23.06.2021 і до 01.11.2021 відповідач користувався спірним приміщенням поза договірних відносин, що дає право для нарахування неустойки у розмірі подвійної ставки орендної плати за весь період позадоговірного користування.

Судом враховується, що відповідачем не надано будь-яких доказів передачі спірного орендованого приміщення раніше 01.11.2021, а тому суд приходить до висновку про передачу спірного приміщення 01.11.2021, що підтверджується актом огляду та приймання приміщень (а.с. 16).

Перевіривши розрахунок позивача розміру неустойки у період з 23.06.2021 до 01.11.2021 в сумі 15 080,96 грн судом встановлено правильність вказаного розрахунку, а тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області до Приватного підприємства "Акцесоріус" у даній справі підлягають задоволенню повністю.

При розподілі судових витрат суд зазначає таке.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4 962,00 грн, в той час коли у поданому позові заявлена одна позовна вимога майнового характеру в загальній сумі 16 624,93 грн, за подання якої підлягає сплата судового збору в розмірі мінімальної ставки судового збору, а саме: 2 481,00 грн, відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, позивачем зайво сплачений судовий збір в розмірі 2 481,00 грн, який може бути повернутий за заявою позивача, відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Отже, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 2 481,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Акцесоріус" (вул. Ельворті, буд. 2, офіс 215, м. Кропивницький, 25002, ідентифікаційний код 32415990) на користь Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, ідентифікаційний код 30225269) 1543,97 грн заборгованості за договором оренди приміщення № 64 від 23.07.2018, 15 080,96 грн неустойки, а також 2 481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Управлінню приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області електронною поштою: fkm01@ukr.net; Приватному підприємству "Акцесоріус" за адресою: вул. Ельворті, буд. 2, офіс 215, м. Кропивницький, 25002.

Повне рішення складено 19.07.2022.

Суддя В.Г. Кабакова