Рішення

від 14.07.2022 по справі 914/440/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2022 Справа № 914/440/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Inter cars Ukraine», місто Хмельницький

до відповідача: Приватного підприємства «Автоцентр формула», місто Львів

про: стягнення заборгованості у сумі 29 420,09 грн

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Кравчук І.В.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Inter cars Ukraine» до Приватного підприємства «Автоцентр формула» про стягнення заборгованості у сумі 29 420,09 грн.

Ухвалою суду від 22.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі №914/440/22 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 21.03.2022.

Ухвалою суду від 21.03.2022 розгляд справи відкладено на 18.04.2022.

У судовому засіданні 18.04.2022 суд ухвалив перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №914/440/22 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження, підготовче засідання у справі призначити на 09.05.2022.

Ухвалою суду від 09.05.2022 суд відклав розгляд справи на 23.05.2022 у зв`язку із клопотанням відповідача про відкладення, та з метою надання відповідачу строку для ознайомлення з матеріалами справи.

Канцелярією Господарського суду 12.05.2022 зареєстрована заява позивача (Вх. №9838/22) в якій позивач повідомляє суд, що у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, не може прибути в судові засідання у справі, просив суд розглядати справу за відсутності представника позивача. Позивач також зазначив, що позовні вимоги повністю підтримує, відповідач свій борг не погасив.

Заява долучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.05.2022 суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі №914/440/22, розгляд справи №914/440/22 по суті призначив на 20.06.2022.

Канцелярією Господарського суду Львівської області 20.06.2022 зареєстровано клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні 20.06.2022 суд відклав розгляд справи по суті на 04.07.2022 у зв`язку із клопотанням відповідача.

У судове засідання 04.07.2022 представник позивача не з`явився.

У судове засідання 04.07.2022 представник відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 202 ГПК України, а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 04.07.2022, визначених у ч. 2 ст. 202 ГПК України, не встановлено.

Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України).

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, участь у судовому засідання є правом, а не обов`язком сторін, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 04.07.2022 за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 04.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати вартості поставленого товару на підставі Договору поставки № 49007 від 15 липня 2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «INTER CARS UKRAINE» та Приватним підприємством «Автоцентр формула».

Так, позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача основну суму боргу 27 710, 92 грн, пеня 777 68 грн., інфляційні втрати 360, 23 грн, 15% річних 571 26 грн.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Inter cars Ukraine» (Постачальник, позивач) та Приватним підприємством «Автоцентр формула» (Покупець, відповідач) було укладено 15 липня 2021 договір поставки №U49007 (далі- Договір), згідно з яким Постачальник зобов`язується передати Покупцю у власність та у встановлені строки замовлені ним запасні частини, мастильні матеріали, технічні рідини, аксесуари, інші супутні товари для транспортних засобів тощо (далі - товар) окремими партіями, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його. Асортимент (номенклатура), ціна та кількість товару остаточно погоджуються сторонами у накладних, які є специфікаціями у розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід`ємну частину Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору ціна Договору складається із сумарної ціни поставлених партій товару, яка вказана у видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.1. Договір набуває чинності з дня його належного підписання сторонами та діє по 31 грудня 2021 року. Якщо жодна із сторін за три тижні до цього терміну письмово не підтвердить намір припинити Договір, то строк Договору продовжується на тих самих умовах по 31 грудня кожного наступного року.

Згідно з п. п. 5.1.1. 5.1.2 Договору Покупець у будь-який визначений законодавством спосіб оплачує повну ціну товару на вказаних у рахунку/накладній умовах або шляхом: попередньої оплати відповідно до рахунка Постачальника; товарного кредиту з відстроченням платежу - протягом 14 календарних днів після приймання партії товару від Постачальника. У разі збільшення курсу євро на міжбанківському валютному ринку України понад 2% за день Постачальник може скоротити строк відстрочення платежу або скасувати цей строк, про що негайно повідомляє Покупця через картку покупця. Покупець не сплачує Постачальнику процентів за користування товарним кредитом протягом встановленого строку відстрочення платежу.

Моментом оплати товару є день зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника (Пункт .5.4 Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору Постачальник поставляє товар окремими партіями в строк до 5 (п`яти) робочих днів від наступного дня після попередньої оплати відповідної партії товару або від дня підтвердження замовлення па умовах: ЕХW (франко завод) будь-якої філії Постачальника або СРТ (перевезення оплачене до) Покупця в м. Львів відповідно до Міжнародних правил "Інкотермс 2010". Конкретні умови поставки кожної партії товару вказуються у видатковій накладній.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, Позивачем здійснювались поставки Товару, зокрема згідно накладних:№ UAUM1_210115730 від 14.12.2021 на суму 357,77 грн;№ UAUM1_210115514 від 13.12.2021 на суму 1 684, 85 грн;№ UAUM1_210115505 від 13.12.2021 на суму 357,77 грн;№ UAUM1_210115399 від 13.12.2021 на суму 2 079, 74 грн;№ UAUM1_210115038 від 10.12.2021 на суму 377, 44 грн; № UAUM1_210113981 від 08.12.2021 на суму 1 277, 56 грн;№ UAUM1_210112175 від 02.12.2021 на суму 2 646, 10 грн;№ UAUM1_210111776 від 01.12.2021 на суму 17 929, 69 грн. Накладні підписані та скріплені печатками сторін. Загальна сума поставки відповідно до вказаних накладних становить 26 710, 92 грн.

Згідно з п. 10.5 Договору Покупець у разі несвоєчасної оплати поставленого товару за вимогою Постачальника сплачує за весь час прострочення: суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки ІІБУ, що діяла у цей період, а також проценти (ч. 5 ст. 694 ЦК України) у розмірі 15% річних віл простроченої суми.

У зв`язку з порушенням відповідачем виконання договірних зобов`язань, а саме нездійсненням оплати вартості поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 27 710, 92 грн, пеня 777 68 грн., інфляційні втрати 360, 23 грн, 15% річних 571 26 грн.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли з Договору поставки № 49007 від 15 липня 2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГКУ країни зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, позивач обов`язок за Договором з поставки обумовленого товару виконав, що підтверджується видатковими накладними: накладних:№ UAUM1_210115730 від 14.12.2021 на суму 357,77 грн;№ UAUM1_210115514 від 13.12.2021 на суму 1 684, 85 грн;№ UAUM1_210115505 від 13.12.2021 на суму 357,77 грн;№ UAUM1_210115399 від 13.12.2021 на суму 2 079, 74 грн;№ UAUM1_210115038 від 10.12.2021 на суму 377, 44 грн; № UAUM1_210113981 від 08.12.2021 на суму 1 277, 56 грн;№ UAUM1_210112175 від 02.12.2021 на суму 2 646, 10 грн;№ UAUM1_210111776 від 01.12.2021 на суму 17 929, 69 грн. Накладні підписані та скріплені печатками сторін. Загальна сума поставки відповідно до вказаних накладних становить 26 710, 92 грн.

Натомість відповідач кореспондуючого обов`язку з оплати вартості поставленого товару не здійснив.

Відповідач належних доказів на спростування зазначених обставин не подав, доказів погашення суми заборгованості до матеріалів справи не долучив, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав.

Суд вказує, що позивач у прохальній частині позовної заяви просить стягнути 27 710, 92 грн. основної заборгованості, однак судом встановлено з наданих видаткових накладних, що позивачем поставлено товару на суму 26 710, 92.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог щодо стягнення суми заборгованості за поставлений товар частково в розмірі 26 710, 92 грн.

Згідно з п. 10.5 Договору Покупець у разі несвоєчасної оплати носі явленого товару за вимогою Постачальника сплачує за весь час прострочення: суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки ІІБУ, що діяла у цей період, а також проценти (ч. 5 ст. 694 ЦК України) у розмірі 15% річних віл простроченої суми.

Щодо заявленої до стягнення суми інфляційних втрат у сумі 360, 23 грн та 15% річних у сумі 571, 26 грн суд зазначає таке.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми інфляційних втрат відповідно до положень п. 10.5 договору та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», як вже встановлено судом, заборгованість відповідача становить 26 710, 92 грн, тому здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 на суму 26 710, 92 зазначає шо до задоволення підлягає сума 347, 24 грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми 15% річних відповідно до положень п. 11.3 договору та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», судом встановлено, що позивачем допущені арифметичні помилки у нарахуванні, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 571, 26 грн 15 % річних- підлягають задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення суми пені в сумі 777, 68 грн суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Суд, здійснивши перерахунок суми пені за кожен період окремо, дійшов висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня у зменшеному розмірі в сумі 774,66 грн.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, суд дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази та оцінивши їх у сукупності з огляду на їх вірогідність встановив, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовільнив позовні вимоги частково, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 395, 31 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Автоцентр формула» (79053, м. Львів, вул. Наукова, буд. 2 Б; ідентифікаційний код 41130321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Inter cars Ukraine» (29009, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Толстого, буд. 1/1; ідентифікаційний код 30865632) 26 710, 92 грн. основної заборгованості, 571, 26 грн 15% процентів річних, 774, 66 грн пені, 347, 24 грн інфляційних втрат та 2 395, 31 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, у відповідності до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 13.07.2022.

Суддя Синчук М.М.