Постанова

від 12.07.2022 по справі 922/246/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/246/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

секретар судового засідання - Дерлі І. І.,

за участю представників:

прокуратури - Савицька О. В.,

позивача - не з`явився,

відповідача - Шокуров Д. Г. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 (судді: Істоміна О. А. - головуючий, Попков Д. О., Стойка О. В.)

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Керівник Харківської місцевої прокуратури № 3 (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - Рада, Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (далі - ТОВ "МД Істейт", Відповідач), в якому просив стягнути з Відповідача на користь Позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2 057 666,87 грн.

1.2. В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилався на те, що Відповідач у період з 01.04.2018 по 31.12.2019 не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою на вул. Хабарова, 2 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:13:002:0031), яка належить територіальній громаді м. Харкова, і відповідно до статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України зобов`язаний відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 2 057 666,87 грн.

1.3. Підставою звернення до суду із даним позовом в інтересах держави Прокурор зазначив те, що орган місцевого самоврядування з 2017 року та до цього часу не вживає заходів захисту прав територіальної громади щодо стягнення з ТОВ "МД Істейт" безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати та не пред`являє позову до Товариства за цим предметом і з цих підстав.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.04.2021 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "МД Істейт" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2 057 666,87 грн.

2.2. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що Відповідачу правомірно нараховано 2 057 666,87 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, оскільки земельна ділянка площею 1,4889 га з кадастровим номером 6310138500:13:002:0031 є сформованою як об`єкт цивільних прав та використовується ТОВ "МД Істейт" для експлуатації і обслуговування нежитлових будівель, які належить йому на праві власності. При цьому Відповідач у період з01.04.2018 по 31.12.2019 не сплачував плату за користування вказаною земельною ділянкою у встановленому чинним законодавством розмірі. Водночас, розрахунок безпідставно збережених Відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснено на підставі відомостей Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на вул. Хабарова, 2 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:13:002:0031) № 376/0/45-19 від 13.02.2019.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2021 у справі №922/246/21 та залишено без розгляду позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "МД Істейт" про стягнення коштів, у зв`язку з відсутністю повноважень у Прокурора.

2.4. Постановою Верховного Суду від 13.10.2021 скасовано вказану постанову суду апеляційної інстанції, а справу № 922/246/21 направлено до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

2.5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2021 у справі №922/246/21та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради.

2.6. Зазначена постанова обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надана правова оцінка усім наявним у матеріалах справи доказам, в тому числі не досліджені та не перевірені здійснені Позивачем розрахунки, як і не досліджено наявності у даних правовідносинах усіх трьох умов, необхідних в сукупності для задоволення позовних вимог про стягнення безпідставного збереження коштів в світлі норм статті 1212 Цивільного кодексу України.

2.7. До таких висновків апеляційний суд дійшов у зв`язку з тим, що виконаний Позивачем розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за період з 01.04.2018 по 31.07.2018 здійснено із застосуванням неправильного коефіцієнту, він не узгоджується з положеннями Закону України "Про оцінку земель", є не обґрунтованим і не містить належного та допустимого підтвердження розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки на підставі якого проводився вказаний розрахунок. Також Позивачем не зазначено, а судом першої інстанції не перевірено, на підставі якого витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки визначена сума до стягнення за спірний період. Крім того, місцевим судом не було надано оцінку доказам, наданим Відповідачем, що свідчать про активні дії ТОВ "МД Істейт", за результатами здійснення яких Харківською міською радою було прийнято рішення від 19.04.2017 № 608/17, зокрема про надання Відповідачу в оренду земельної ділянки на вул. Хабарова, 2 у м. Харкові строком до 30.04.2022. Не підписання з червня 2018 року по теперішній час узгодженого проекту договору оренди спірної земельної ділянки має наслідком те, що Відповідач продовжує сплачувати за землю плату у формі податку за землю.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі заступник керівника Харківської обласної прокуратури просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

3.2. У якості підстави подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування господарським судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм статті 1212Цивільного кодексу України, статей 15, 20, 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр", статті 5, частини першої статті 13, частини другої статті 20, частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель", викладених в постановах від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 19.02.2020 у справі №915/411/19, від 21.02.2020 у справі №910/660/19, від 17.03.2020 у справі №922/2413/19, від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Відповідача просить повністю відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову апеляційного суду - залишити без змін.

3.4. 27.06.2022 від Харківської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення щодо вказаного відзиву, в яких прокуратура просить відхилити аргументи Відповідача, наведені в його відзиві, та задовольнити вимоги касаційної скарги.

4. Розгляд справи Верховним Судом

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2022 (у складі колегії суддів Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.) поновлено заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження та залишено без руху його касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у справі № 922/246/21 до 14.03.2022 у зв`язку із ненаданням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

4.2. 17.02.2022 засобами поштового зв`язку Харківська обласна прокуратура направила платіжне доручення № 44 від 17.01.2022 про сплату судового збору у розмірі 61 730,00 грн, яке надійшло до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 22.02.2022.

4.3. Водночас, розгляд заяви про усунення недоліків у строки, встановлені процесуальним законодавством, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не відбувся з огляду на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

4.4. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №29.3-02/944 від 19.05.2022 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 922/246/21 у зв`язку з увільненням судді Міщенка І.С. від роботи у зв`язку із призовом на військову службу по мобілізації.

4.5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2022 для розгляду касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури у справі № 922/246/21 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В. А. - головуючий, Берднік І. С., Суховий В. Г.

4.6. Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2022 (у складі колегії суддів Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у справі №922/246/21 та призначено її розгляд у судовому засіданні13.07.2022.

4.7. Ураховуючи наведене, а також з огляду на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", справа розглядається у розумний строк.

5. Обставини, встановлені судами

5.1. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 26.08.2015 за ТОВ "МД Істейт" (код ЄДРПОУ 32040840) на підставі договору купівлі-продажу від 26.08.2015 (продавець - ТОВ "МД ГРУП ХАРКІВ", код ЄДРПОУ 33290304) зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості, а саме: нежитлові будівлі літ. "М-2" площею 935,1 кв. м; літ. "Ж- 1" площею 38,0 кв. м; літ. "В-1" площею 87,9 кв. м; літ. "Д-1" площею 147,2 кв. м; літ. "К-1" площею 431,0 кв. м; літ. "Г-1" площею 4,9 кв. м, що знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Хабарова, 2.

5.2. При цьому 22.10.2012 між Харківською міською радою та ТОВ "МД ГРУП ХАРКІВ" було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,4889 га, кадастровий номер6310138500:13:002:0031, за адресою: м. Харків, вул. Хабарова, 2, на якій розташовані вищевказані нежитлові будівлі.

5.3. У подальшому, вказану земельну ділянку прийнято Харківською міською радою до земель запасу міста згідно з актом приймання від 24.11.2017 за №176/17, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.03.2018.

5.4. Водночас, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 1,4889 га з кадастровим номером6310138500:13:002:0031, що розташована на території Немишлянського району м. Харкова за адресою: м.Харків, вул. Хабарова, 2, є сформованою, її державну реєстрацію проведено 14.12.2012.

5.5. Як встановлено господарськими судами, ТОВ "МД Істейт" з часу набуття права власності на нерухоме майно та по теперішній час використовує зазначену земельну ділянку без оформлення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав.

5.6. У зв`язку з цим Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження та складено акт від 19.03.2020, яким встановлено, що ТОВ "МД Істейт" використовує земельну ділянку площею 1,4889, з кадастровим номером6310138500:13:002:0031для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель: літ. "М-2" площею 935,1 кв. м, літ. "Ж-1" площею 38,0 кв. м, літ. "В-1" площею 87,9 кв. м, літ. "Д-1" площею 147,2 кв. м, літ. "К-1" площею 431,0 кв. м, літ. "Г-1" площею 4,9 кв. м. Право користування земельною ділянкою ТОВ "МД Істейт" на вул. Хабарова, 2, у м. Харкові не оформлено.

5.7. Відповідно до інформації, наданої Харківським управлінням Офісу великих платників податків ДПС України від 04.03.2020, ТОВ "МД Істейт" є платником земельного податку, річна сума земельного податку за 2018 рік складає 1358618,27 грн, за 2019 рік - 1 358 618,27 грн, за 2020 рік - 1 358 618,27 грн.

5.8. Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ТОВ "МД Істейт" вищезазначеної земельної ділянки без правовстановлюючих документів, з урахуванням сплачених коштів земельного податку.

Так, згідно з вказаним розрахунком, сума безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки ТОВ "МД Істейт" у період з 01.04.2018 по 31.12.2019 у розмірі орендної плати складає 2 057 666,87 грн, з яких: у 2018 році товариство не сплатило орендну плату у розмірі 717 048,55 грн, у 2019 році - 1 358 618,29 грн. Розрахунок здійснено па підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

5.9. Звертаючись з даним позовом до суду, Прокурор зазначав, що ТОВ "МД Істейт" у період з 01.04.2018 по 31.12.2019 не сплачувало плату за користування земельною ділянкою на вул. Хабарова, 2, у м. Харкові у встановленому чинним законодавством розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради, як власника вказаної земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників прокуратури та сторони, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

6.2. Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

6.3. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

6.4. Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72., 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

6.5. Оскільки Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, то він і не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

6.6. У той же час, відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

6.7. Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".

6.8. При цьому, за умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

6.9. Відповідно до частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

6.10. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним його отриманням чи збереженням і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

6.11. З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (статті 11 Цивільного кодексу України).

6.12. Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

6.13. З викладеного вбачається, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на норми частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

6.14. Згідно із частиною першою статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

6.15. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

6.16. Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 25.10.2019 № НВ-0003968172019, земельна ділянка з кадастровим номером 6310138500:13:002:0031, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Хабарова, 2, знаходиться у комунальній власності. Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 14.12.2012.

19.03.2020 Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки на вул. Хабарова, 2 у м. Харкові з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.10.2019 № НВ-0003968172019.

За результатами вказаного обстеження складено акт від 19.03.2020, яким встановлено, що ТОВ "МД Істейт" використовує для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель: літ. "М-2" площею 935,1 кв.м, літ. "Ж- 1" площею 38,0 кв. м, літ. "В-1" площею 87,9 кв. м, літ. "Д-1" площею 147,2 кв. м, літ. "К-1" площею 431,0 кв. м, літ. "Г-1" площею 4,9 кв. м, земельну ділянку площею 1,4889 з кадастровим номером 6310138500:13:002:0031. Право користування ТОВ "МД Істейт" земельною ділянкою на вул. Хабарова, 2, у м.Харкові, не оформлено.

6.17. Отже, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, земельна ділянка площею 1,4889 га з кадастровим номером 6310138500:13:002:0031, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Хабарова, 2, є сформованою як об`єкт цивільних прав, знаходиться у комунальній власності та використовується Відповідачем для експлуатації й обслуговування належних йому на праві власності нежитлових будівель. При цьому ТОВ "МД Істейт" у період з 01.04.2018 по 31.12.2019 не сплачувало за користування вказаною земельною ділянкою плату за землю у встановленому чинним законодавством розмірі, у зв`язку з чим Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

6.18. З огляду на викладене, висновки місцевого суду про доведеність Прокурором наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

6.19. У свою чергу, апеляційний господарський суд не врахував вищенаведену практику Верховного Суду та встановлені господарським судом першої інстанції обставини справи щодо сформованості спірної земельної ділянки, її використання Відповідачем без належного оформлення, у зв`язку з чим дійшов безпідставного висновку про недослідження місцевий судом наявності усіх умов, необхідних для застосування до спірних правовідносин норм статті 1212 Цивільного кодексу України, з посиланням на активні дії ТОВ "МД Істейт", за результатами яких Харківською міською радою було прийнято рішення від 19.04.2017 № 608/17 (зокрема про надання Відповідачу в оренду вищезазначеної ділянки строком до 30.04.2022), а також на непідписання з червня 2018 року по теперішній час узгодженого проекту договору оренди спірної земельної ділянки.

6.20. Колегія суддів звертає увагу, що за змістом пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України, статей 6, 21 Закону України "Про оренду землі" підставою для виникнення права оренди земельної ділянки та нарахування орендної плати за її користування є саме договір оренди землі, укладений в установленому чинним законодавством порядку, а відтак прийняття Позивачем рішення про надання спірної земельної ділянки в оренду Відповідачу не може свідчити про дотримання останнім законодавчих вимог про належне оформлення землекористування, що безпідставно не було враховано апеляційним судом.

6.21. Крім того, як зазначалося вище, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, за змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

6.22. Таким чином, посилання господарського суду апеляційної інстанції на тривале, незважаючи на активні дії Відповідача, неукладення між сторонами договору оренди землі в контексті застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України також є необґрунтованим.

6.23. Щодо визначення розміру безпідставно збережених коштів, які підлягають стягненню з Відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

6.24. Відповідно до пунктів 289.1., 289.2. статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

6.25. Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України.

6.26. При цьому статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

6.27. Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону в редакції на час розгляду спору судом витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

6.28. Таким чином, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051).

6.29. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

6.30. Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

При цьому, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

6.31. У той же час, пунктом 162. Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

6.32. Таким чином, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.

6.33. Як встановлено місцевим судом та безпідставно залишено поза увагою судом апеляційної інстанції, розрахунок розміру безпідставно збережених Відповідачем коштів у вигляді орендної плати було здійснено на підставі відомостей з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на вул. Хабарова, 2 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:13:002:0031) № 376/0/45-19 від 13.02.2019, виданого Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

6.34. При цьому господарський суд першої інстанції перевірив вказаний розрахунок на відповідність нормативно-правовим актам у сфері визначення вартості земель міста Харкова і технічній документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова та дійшов правомірного висновку, що його (розрахунок) здійснено з урахуванням чинних коефіцієнтів, які були застосовані при визначенні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Крім того, місцевим судом взято до уваги, що при визначенні розміру позовних вимог також було враховано сплату Відповідачем земельного податку за спірний період.

6.35. У той же час, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апеляційного господарського суду на те, що при визначенні розміру орендної плати Харківською міською радою повинен був застосовуватись коефіцієнт Кф "1,2" (який відповідає коду Класифікації видів цільового призначення земель "11.02") замість "2", що, на думку суду, було підтверджено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №520/782/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019; рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі № 520/12414/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020, а також рішенням Господарського Суду Харківської області від 24.06.2021 у справі № 922/1090/21, з огляду на наступне.

6.36. Як вбачається зі змісту судових рішень у наведених адміністративних справах, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі № 520/782/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019, задоволено частково адміністративний позов ТОВ "МД Істейт". Визнано протиправним та скасовано повідомлення Державного кадастрового реєстратора Плужник О. Б. про відмову в прийнятті заяви ТОВ "МД Істейт" про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в особі Державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Харкові повторно розглянути вказану заяву ТОВ "МД Істейт" з урахуванням висновків суду у вказаній справі (щодо вирішення питання про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про індекс цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310138500:13:002:0031) як "11.02."). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі № 520/12414/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020, задоволено адміністративний позов ТОВ "МД Істейт". Визнано протиправним та скасовано рішення Державного кадастрового реєстратора Плужник О. Б. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в особі Державного кадастрового реєстратора Відділу у місті Харкові внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 6310138500:13:002:0031 (місце розташування: Харківська область, м. Харків, Немишлянський район, вул. Хабарова, 2), а саме: змінити значення коду УКЦВЗ 1.10.5 на код КВЦПЗ 11.02.

6.37. Таким чином, з викладеного вбачається, що зміна коду Класифікації видів цільового призначення земель спірної земельної ділянки на "11.02" (якому відповідає коефіцієнт Кф "1,2") відбулась із набранням законної сили судовим рішенням у справі № 520/12414/19, що, у свою чергу, мало місце вже поза межами періоду, за який Прокурор просив стягнути з Відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати (з 01.04.2018 по 31.12.2019), а відтак висновки місцевого суду про здійснення розрахунку безпідставно збережених ТОВ "МД Істейт" коштів з урахуванням чинних на момент його проведення коефіцієнтів, є законними і обґрунтованими.

6.38. При цьому, як зазначив Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.10.2020 у справі № 520/12414/19, на сьогоднішній день чинне законодавство не регулює проблемні питання взаємоіснування видів цільового призначення згідно з УКЦВЗ і КВЦПЗ, не встановлює перехідних положень щодо застосування і зміни назв одних видів цільового призначення на аналогічні. І разом з тим, не містить норм, які б визначали незаконність використання земельних ділянок з цільовим призначенням згідно з УКЦВЗ.

6.39. Крім того, Суд звертає увагу на суперечливість та непослідовність позиції Відповідача, який, з одного боку, стверджує, що ним за спірний період самостійно здійснювались нарахування та сплата земельного податку за спірну земельну ділянку, посилаючись на перевірку правильності здійснених нарахувань податковим органом, а, з іншого боку, стверджує, що сплачена ним сума земельного податку є більшою, ніж сума орендної плати, яка підлягає стягненню. При цьому він допускається логічної помилки, оскільки як земельний податок, так і орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються у відсотковому відношенні до нормативної грошової оцінки. У такий спосіб, враховуючи ставку земельного податку та ставку орендної плати, встановлені Радою, перевірити правильність розрахунку Позивача можливо і математичним шляхом, що також підтверджує обґрунтованість розрахунків, здійснених судом першої інстанції.

6.40. Враховуючи викладене, місцевий господарський суд повно і всебічно дослідив подані сторонами докази, правильно застосував норми матеріального права із дотриманням норм процесуального права та, як наслідок, дійшов обґрунтованого висновку, який при цьому відповідає вищенаведеним правовим позиціям Верховного Суду, про наявність підстав для задоволення позову.

6.41. У свою чергу, суд апеляційної інстанції дійшов до неправомірного висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

6.42. За таких обставин доводи скаржника про неврахування апеляційним господарським судом висновків суду касаційної інстанції щодо застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України знайшли своє підтвердження.

6.43. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд при вирішенні спору всебічно, повно та об`єктивно встановив істотні обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, і прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.

7. Висновки Верховного Суду.

7.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

7.2. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

7.3. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 Господарського процесуального кодексу України).

7.4. З огляду на викладене колегія суддів вважає наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування оскарженої постанови апеляційного господарського суду із залишенням у силі рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у справі №922/246/21 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2021 у справі №922/246/21 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді І. С. Берднік

В. Г. Суховий