Постанова

від 11.07.2022 по справі 742/1899/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 липня 2022 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/1899/21

Головуючий у першій інстанції Коваленко А. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/511/22

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Висоцької Н.В., Онищенко О.І.,

із секретарем: Зіньковець О.О.,

позивач: Прилуцька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Сухополов`янської сіьскої ради Прилуцького району,

відповідач: ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 грудня 2021 року у справі за позовом Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки у розпорядження держави,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року Прилуцька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району звернулася з позовом, в якому просила:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 02 грудня 2013 року, укладений Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7424182200:04:000:0375, площею 20,006 га, зареєстрований у державному реєстрі речових права на нерухоме майно 05 грудня 2013 року за № 3694562;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7424182200:04:000:0375, площею 20,006 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території с. Дідівці Прилуцького району Чернігівської області, у розпорядження Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району у Чернігівській області.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор зазначав, що під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26 травня 2020 року встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7424182200:04:000:0375 площею 20,006 га, вид угідь пасовища, надана ОСОБА_1 в оренду для сінокосіння та випасання худоби відповідно до договору оренди земельної ділянки від 02 грудня 2013 року розорана та використовується для вирощування сільськогосподарських культур кукурудзи. Даний факт свідчить про порушення вимог земельного законодавства з боку ОСОБА_1 у вигляді зміни цільового призначення земельної ділянки за видом угідь. Використання земель всупереч цільовому призначенню завдає значної шкоди земельним ресурсам держави, а також суперечить державній політиці у сфері земельних відносин щодо охорони грунтів, що є підставою для їх захисту органами прокуратури шляхом пред`явлення даного позову.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 грудня 2021 року позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 02 грудня 2013 року, укладений Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7424182200:04:000:0375, площею 20,006 га, зареєстрований у державному реєстрі речових права на нерухоме майно 05 грудня 2013 року за № 3694562. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7424182200:04:000:0375, площею 20,006 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території с. Дідівці Прилуцького району Чернігівської області у розпорядження Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури 4 540 грн у рахунок сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним і необґрунтованим, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що умовами оспорюваного договору оренди землі не було передбачено обмежень (обтяжень) щодо використання орендованої земельної ділянки. Указує на те, що у позові відсутнє обґрунтування доцільності звернення прокуратури з даним позовом та не з`ясовано, чи призвело за доводами позову прокурора до негативних наслідків порушення ОСОБА_1 умов договору, оскільки за обставинами справи судом першої інстанції цього не встановлено.

Наголошує на тому, що жодних доказів погіршення родючості орендованої земельної ділянки та її агротехнічних властивостей суду не надано, а за змістом відповіді професора ОСОБА_2 на питання адвокатського запиту посів вівса, як покривної культури на сільськогосподарських угіддях за видами сіножаті, пасовища, можливий і не є забороненим, оскільки попередня підготовка грунту не включала його розорювання, а лише дискування.

ОСОБА_1 звертає увагу на те, що у 2021 році не здійснював розорювання орендованої земельної ділянки, оскільки оранка передбачає повернення грунту на глибину 20-40 см., а оскільки у 2020 році СТОВ «Богданівське» здійснило самовільне зайняття частини орендованої ним земельної ділянки, навесні 2021 року для поліпшення агрохімічних показників орендованої земельної ділянки по стерні кукурудзи він здійснив дискування, посіяв овес та багаторічні трави, закрема: люцерну, конюшину, суміш кормових трав, що відповідає Системі землеробства ученого-агронома ОСОБА_3 та направлено на підвищення агротехнічних показників орендованої земельної ділянки.

ОСОБА_1 вважає, що районний суд помилково прийняв як належний доказ на підтвердження факту нецільового використання орендованої земельної ділянки і її розорювання, Акти проведених перевірок Головним управління Держгеокадастру у Чернігівській області у 2020 та 2021 роках оскільки у 2020 році на земельній ділянці росла кукурудза, а у 2021 році овес та багаторічні трави.

У наданому відзиві на апеляційну скаргу заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 такою, що не підлягає задоволенню.

Доводи відзиву зводяться до того, що суд першої інстанції, оцінивши обставини справи у сукупності, виходив із того, що відповідач використовував орендовану земельну ділянку протягом тривалого часу не за цільовим призначенням, тобто замість сінокосіння та випасання худоби його земельна ділянка використовувалася для вирощування кукурудзи та соняшнику, фактично здійснювалося ведення товарного сільськогосподарського виробництва, чим істотно порушувались умови договору оренди, укладеного 02 грудня 2013 року з Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області, що стало підставою для задоволення позовних вимог.

Указує на те, що суд першої інстанції надав належну оцінку доводам відповідача про самовільне зайняття орендованої ним земельної ділянки СТОВ «Богданівське», оскільки зі сторони ОСОБА_1 були відсутні будь-які активні дії щодо відновлення порушених прав, зокрема, звернення до контролюючих, правоохоронних органів, що дає підстави вважати, що нецільове використання спірної земельної ділянки СТОВ «Богданівське» відбулось з його відома та мовчазної згоди.

Наголошує на тому, що посилання відповідача на відсутність порушень вимог земельного законодавства та договору оренди землі у зв`язку зі здійсненням у 2021 році посівів овсу із підсіванням багаторічних трав, як однонго із незаборонених способів для поліпшення рослинного покриву пасовища, не має правового значення для правильного вирішення спору, зважаючи на те, що протягом тривалого часу всупереч вимог законодавства та умов договору оредни землі, а також з мовчазної згоди відповідача, на земельній ділянці здійснювалося вирощування сільськогосподарських культур, а не сінокосіння, і таке порушення є істотним, що дає право орендодавцю вимагати розірвання договору у зв`язку із невиконанням його умов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Лепської Н.П., Ганнечі І.Г. та його адвоката Костіної Н.М., представника Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області Шелест С.Ю., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді у ОСОБА_1 , використовується не за цільовим призначенням, що є істотним порушенням умов договору та вимог земельного законодавства, у результаті чого дійшов висновку про необхідінсть розірвання договору оренди земельної ділянки від 02 грудня 2013 року, укладеного Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7424182200:04:000:0375, площею 20,006 га, зареєстрованому у державному реєстрі речових права на нерухоме майно 05 грудня 2013 року за № 3694562 та повернення земельної ділянки у комунальну власність.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

У справі встановлено, що 02 грудня 2013 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для сінокосіння і випасання худоби) площею 20,0006 га сіножатей, яка знаходиться на території Дідовецької сільської ради Прилуцького району Чернігівської області з кадастровим номером 7424182200:04:000:0375 (а.с. 16-19).

Відповідно до п. 16 вказаного Договору оренди, цільове призначення земельної ділянки (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель) землі сільськогосподарського призначення, для сінокосіння і випасання худоби.

Згідно з п. 17 вказаного Договору оренди, умови збереження стану об`єкта оренди: використання земельної ділянки з дотриманням встановленого цільового призначення, вжиття заходів щодо збереження родючості грунтів та щодо зменшення шкідливого техногенного впливу на земельну ділянку.

За змістом пп. 4 п. 30 Договору оренди, до обов`язків орендодавця входить дотримання режиму використання земель згідно цільового призначення та виду угідь.

Як свідчить пп. 2 п. 37 Договору оренди, дія договору припиняється за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки, яке істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Актом прийняття-передачі об`єкта оренди 02 грудня 2013 року засвідчено, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (орендодавець) передало, а ОСОБА_1 (орендар) прийняв у своє користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 20,006 га, яка знаходиться на території Дідовецької сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, кадастровий номер 7424182200:04:000:0375 (а.с. 20).

Згідно із актом встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 02 грудня 2013 року, межа земельної ділянки кадастровий номер 7424182200:04:000:0375, площею 20,0006 га, яка знаходиться на території Дідовецької сільської ради Прилуцького району Чернігівської області та передана в оренду гр. ОСОБА_1 , визначена в натурі (на місцевості) відповідно затвердженого проекту землеустрою (а.с. 21).

01 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Богданівське» з листом, в якому повідомив товариство про те, що надана йому в оренду земельна ділянка була засіяна ТОВ «Богданівське» в цьому та попередньому роках (а.с. 99).

Як свідчить лист від 25 червня 2015 року, ОСОБА_1 звертався до голови Прилуцької РДА Ковтун В.М. з заявою, в якій повідомляв, що ТОВ «Богданівське» засіяло надану йому в оренду земельну ділянку ярими зерновими та просив провести перевірку з цього приводу (а.с. 100).

Відповідно до акту від 06 липня 2015 року, складеного комісією при управлінні агропромислового розвитку Прилуцького району, земельна ділянка площею 20,0 га, що знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 , межує з земельними ділянками, що знаходяться в оренді СТОВ «Богданівське» та на час перевірки вищевказані земельні ділянки засіяні загальним масивом вівсом, який знаходиться в фазі фізичної стиглості (а.с. 101).

За інформацією Прилуцької районної державної адміністрації №2.3-11/252 від 20 липня 2015 року відповідно до кадастрового плану земельна ділянка, що знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 , межує з земельними ділянками, що знаходяться в оренді СТОВ «Богданівське», та на час перевірки зазначені земельні ділянки засіяні загальним масивом вівсом. Це дає підставу вважати, що земельна ділянка, що перебуває в оренді гр. ОСОБА_4 використовується не за цільовим призначенням (а.с. 102).

Згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою №345-ДК/220/АП/09/01/-20 від 26 травня 2020 року встановлено, що на території Дідовецької сільської ради земельна ділянка площею 20,0006 га кадастровий номер 7424182200:04:000:0375, яка надана ОСОБА_1 в оренду для сінокосіння та випасання худоби, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 02 грудня 2013 року (дата державної реєстрації 05 грудня 2015 року, номер запису про інше речове право 3694562) з видом використання земельної ділянки: для сінокосіння та випасання худоби, розорані та використовуються для вирощування сільськогосподарських культур (кукурудзи). Ураховуючи вищевказаний факт, дії ОСОБА_1 по розорюванню вищевказаної земельної ділянки свідчать про відхилення від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою та є порушенням абзацу 2 ч. 5 ст. 20 Земельного Кодексу України та ст.ст. 35-37 Закону України «Про охорону земель» (а.с. 32).

Відповідно до припису Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 26 травня 2020 року, ОСОБА_1 , за наслідками встановлених порушень використання орендованої ним земельної ділянки площею 20,0006 га кадастровий номер 7424182200:04:000:0375, розташованої на території Дідовецької сільської ради, приписано у 30 денний термін з дня отримання припису усунути порушення земельного законодавства (а.с. 33).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №345-ДК/0067П/07/01-20 від 26 травня 2020 року, складеним Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог Земельного законодавства України на території Чернігівської області Гарбар С.Д., встановлено, що 26 травня 2020 року в ході перевірки місцевості на території Дідовецької сільської ради земельна ділянка площею 20,0006 га кадастровий номер 7424182200:04:000:0375, яка надана ОСОБА_1 в оренду для сінокосіння та випасання худоби, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 02 грудня 2013 року (дата державної реєстрації 05 грудня 2015 року, номер запису про інше речове право 3694562) з видом використання земельної ділянки: для сінокосіння та випасання худоби, розорані та використовуються для вирощування сільськогосподарських культур (кукурудзи). Ураховуючи вищевказаний факт, дії ОСОБА_1 по розорюванню вищевказаної земельної ділянки свідчать про відхилення від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою та є порушенням абзацу 2 ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України та ст. 35-37 Закону України «Про охорону земель» (а.с. 34-35).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 26 травня 2020 року № 345-ДК/0058По/08/01/-20, складеною Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог Земельного законодавства України на території Чернігівської області Гарбар С.Д., визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП, та наладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн (а.с. 36-37).

26 травня 2020 року ОСОБА_1 сплатив 170 грн. адміністративного штрафу (а.с. 38).

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою від 15 грудня 2020 року №980-ДК /778/АП/09/01-20, складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог Земельного законодавства України на території Чернігівської області Гарбар С.Д. встановлено, що вимоги припису від 25 травня 2020 року №345-ДК/0079Пр/03/01/-20 щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, яке потягло відхилення від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою при використанні земельної ділянки із кадастровим номером 7424182200:04:000:0375, яка надана ОСОБА_1 в оренду для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Дідовецької сільської ради Прилуцького району Чернігівської області виконано (а.с. 39).

Як свідчить лист міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м.Прилуках Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №10-25-0.182-34/120-21 від 26 січня 2021 року, станом на 01 січня 2021 року значення нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Чернігівській області з розрахунку на 1 га становить 24 065 грн. Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру №50-ОТГ від 14 грудня 2020 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» земельні ділянки з кадастровими номерами 7424185500:04:000:0592 та 7424182200:04:000:0575 передані у комунальну власність (а.с. 40).

08 лютого 2021 року Прилуцька місцева прокуратура звернулась з листом до Сухополов`янської ОТГ з приводу нецільового використання ОСОБА_1 наданої в оренду земельної ділянки, що знаходиться на території Дідовецької сільської ради, площею 20,0006 га кадастровий номер 7424182200:04:000:0375, з видом використання земельної ділянки: для сінокосіння та випасання худоби. Фактично встановлено, що вищевказана земельна ділянка використовується для вирощування сільськогосподарських культур (кукурудзи), чим порушено вимоги ст.ст. 31, 33-37 ЗК України. За результатами перевірки складено акт, протокол, видано припис та винесено постанову про накладення штрафу, що сплачено в добровільному порядку. Вказана земельна ділянка передана у комунальну власність. Звертаючись до органу місцевого самоврядування, прокурор просив повідомити, чи відомо ОТГ про указані порушення вимог законодавства зі сторони ОСОБА_1 , чи вживались або будуть вживатись будь-які хаходи для усунення виявлених порушень, чи зверталась чи буде звертатись Сухополов`янська ОТГ до суду щодо розірвання договору оренди вищевказаної земельної ділянки? (а.с. 80).

Листом Сухополов`янська сільська рада Прилуцького району Чернігівської області №03-04/390 від 15 лютого 2021 року повідомила Плилуцьку місцеву прокуратуру про те, в сільській раді відсутня інформація щодо розорювання земельної ділянки, що знаходиться на території Дідовецької сільської ради, площею 20,0006 га кадастровий номер 7424182200:04:000:0375, з видом використання земельної ділянки: для сінокосіння та випасання худоби, що передана в оренду ОСОБА_1 . Результати перевірки по вищевказаному порушенню земельного законодавства не надходили, Сухополов`янською сільською радою заходи щодо усунення виявленого порушення не вживались. У зв`язку з цим орган місцевого самоврядування звернувся до Прилуцької місцевої прокуратури з проханням звернення до суду з позовом про розірвання договору оренди (а.с. 83).

За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20 травня 2021 року, земельна ділянка кадастровий номер 7424182200:04:000:0375, площею 20,0006 га, цільове призначення для сінокосіння і випасання худоби, яка знаходиться на території Дідовецької сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, перебуває у комунальній власності, власник Сухополов`янська сільська рада, на підставі договору оренди від 02 грудня 2013 року укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області та ОСОБА_1 , земельну ділянку передано в оренду на строк 15 років ОСОБА_1 (а.с. 81-82).

21 травня 2021 року Прилуцька окружна прокуратура повідомила Сухополов`янську сільську раду про те, що до суду скеровано позов в інтересах держави в особі Сухополов`янської сільської ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди від 02 грудня 2013 року, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7424182200:04:000:0375, площею 20,006 га та повернення земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади (а.с. 84).

Відповідно до акту від 17 червня 2021 року, складеного комісією Сухополов`янської сільської ради, за матеріалами публічної кадастрової карти України, земельна ділянка з кадастровим номером 7424182200:04:000:0375, площею 20,006 га, що розташована на території Дідовецького старостинського округу Сухополов`янської сільської ради має цільове призначення 01.08 для сінокосіння і випасання худоби, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання: для сінокосіння і випасання худоби. На час проведення обстеження на даній земельній ділянці посіяно овес (а.с. 118).

Згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою №380-ДК/0342/АП/09/01-21 від 07 липня 2021 року, складеного комісією Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, дії ОСОБА_1 за розорювання земельної ділянки, наданої йому в оренду для сінокосіння та випасання худоби із земель запасу Дідовецької сільської ради за видом викорискання сіножаті, свідчать про відхилення від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою та є порушенням абз. 2 ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, ст.ст. 35-37 Закону України «Про охорону земель» (а.с. 188).

З припису державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог Земельного законодавства України на території Чернігівської області Головного управління держгеокадастру у Чернігівській області Гарбар С.Д. від 07 липня 2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 за наслідками встановлених порушень використання орендованої ним земельної ділянки, площею 20,0006 га, кадастровий номер 7424182200:04:000:0375, розташованої на території Дідовецької сільської ради, приписано у 30-денний термін з дня отримання припису усунути порушення земельного законодавства (а.с. 141-142).

07 липня 2021 року Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області направило ОСОБА_1 листа, в якому викликало останнього прибути 15 липня 2021 року до управління для надання пояснень з приводу порушень земельного законодавства (а.с. 143).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №10-25-0.1-715/90-21 від 07 вересня 2021 року, за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 7424182200:04:000:0375, виявлено використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання вищевказаної земельної ділянки не за цільовим призначенням площею 20,0006 га потенційно становить 17 886 грн (а.с. 138).

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою від 06 жовтня 2021 року, складеного комісією Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, вимоги припису від 07 липня 2021 року №380-ДК/0185Пр/03/01/-21 щодо усунення порушення вимог земельного законодавства, яке полягало в розорюванні земельної ділянки (пасовище) із кадастровим номером 7424182200:04:000:0375, яка надана в оренду ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Дідовецької сільської ради Прилуцького району Чернігівської області виконано. При обстеженні земельної ділянки встановлено, що на даний час основна (покривна) сільськогосподарська культура (овес) зібрана. На земельній ділянці трапляються схожість самосійної культури овса, багаторічних трав (а.с. 161).

Згідно із ч. 1 ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Частиною другою статті 4 ЗК України визначено, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч. 4 ст. 124 ЗК України).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про землеустрій» заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди.

Як встановлено за матеріалами даної справи, земельна ділянка, передана відповідачу в оренду, має цільове призначення - для сінокосіння та випасання худоби.

Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (ст. 141 ЗК України).

Згідно із ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вирішуючи спір, враховуючи наведені норми матеріального права, у повному обсязі встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідач використовував орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, тобто замість сінокосіння та випасання худоби здійснював на орендованій земельній ділянці вирощування сільськогосподарських культур, фактично здійснюючи ведення товарного сільськогосподарського виробництва, чим істотно порушив умови договору оренди землі, укладеного 02 грудня 2013 року з Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області, що є підставою для задоволення позовних вимог прокурора про розірвання зазначеного договору оренди землі з поверненням земельної ділянки у розпорядження Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району у Чернігівській області.

Доводи апеляційної скарги про те, що умовами оспорюваного договору оренди землі не було передбачено обмежень (обтяжень) щодо використання орендованої земельної ділянки, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки за умовами пунктів 15, 16, 19, 30 договору оренди землі від 02 грудня 2013 року передана відповідачу в оренду земельна ділянка має цільове призначення для сінокосіння та випасання худоби. Умовами договору передбачено обов`язок орендаря дотримуватися режиму використання земель цільового призначення та виду угідь.

Твердження ОСОБА_1 про те, що саме СТОВ «Богданівське» у 2020 році здійснило самовільне зайняття частини орендованої ним земельної ділянки не заслуговують на увагу, оскільки доказів на підтвердження указаних обставин відповідачем суду надано не було, а за змістом ст. 81 ЦПК України доказування (а отже і рішення) не може грунтуватися на припущеннях. Крім цього, в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_1 не посилався на те, що належну йому на підставі договору оренди земельну ділянку засіяло СТОВ «Богданівське». Отже при прийнятті оскаржуваного рішення районний суд, виходячи з принципу змагальності, оцінював надані стороною позивача докази та заперечення сторони відповідача.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що матеріали справи не містять доказів будь-яких активних дій зі сторони відповідача у 2020-2021 роках щодо відновлення прав землекористування у випадку їх порушення з боку СТОВ «Богданівське». Сам по смобі факт розорювання та посів культурних рослин на земельній ділянці, призначеній для сіножатей, не особисто ОСОБА_1 не має вирішального значення для правильного вирішення справи, оскільки не спростовує доводів позову про істотне порушення умов договору оренди, стороною якого є не СТОВ «Богданівське», а ОСОБА_1 .

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що для поліпшення агрохімічних показників орендованої земельної ділянки він у навесні 2021 році здійснив по стерні кукурудзи дискування, посіяв овес та багаторічні трави, зокрема: люцерну, конюшину, суміш кормових трав, що узгоджується з Системою землеробства ученого-агронома ОСОБА_3 і направлено на підвищення агротехнічних показників орендованої земельної ділянки, правового значення для правильного вирішення спору не мають, оскільки за доводами позову прокурора порушення вимог земельного законодавства самовільна зміна відповідачем цільового призначення орендованої земельної ділянки мало місце та виявлено у 2020 році.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою №345-ДК/220/АП/09/01/-20 від 26 травня 2020 року та приписом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 26 травня 2020 року, обставинами щодо розорювання земельної ділянки з відхиленням від затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою у порушення абзацу 2 ч. 5 ст. 20 Земельного Кодексу України та ст.ст. 35-37 Закону України «Про охорону земель» погоджувався, вимоги припису виконав, штраф за притягнення до адміністратиновї відповідальності за порушення вимог земельного законодавства добровільно сплатив.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). Обставини здійснення відповідачем у 2021 році дискування по стерні кукурудзи, посіву овсу та багаторічних трав не охоплюються доводами позову прокурора і не спростовують висновки суду першої інстанції щодо нецільового використання ОСОБА_1 орендованої земельної ділянки у 2020 році.

Твердження відповідача про те, що в позові відсутнє обґрунтування доцільності звернення прокурора та не з`ясовано, чи призвело за доводами позову прокурора до негативних наслідків порушення ОСОБА_1 умов договору, оскільки за обставинами справи судом першої інстанції цього не встановлено, відхиляються, як безпідставні, і спростовуються наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Системне тлумачення абзацу другого частини другої статті 56 ЦПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як свідчать матеріали справи, порушення інтересів держави в особі Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району прокурор обґрунтував використанням відповідачем земельної ділянки, розпорядником якої є сільська рада, не за цільовим призначенням.

Підставою для звернення прокурора з цим позовом в інтересах держави в особі Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району стало те, що після виявлення порушень порядку цільового використання земельної ділянки, яка знаходиться в оренді у ОСОБА_1 , 08 березня 2021 року листом №71-707вих-21 повідомлено Сухополов`янську сільську раду про виявлені порушення (а.с. 80), яка в свою чергу повідомила прокурора про відсутність можливості звернення до суду та просила представляти її інтереси в суді (а.с. 83).

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що прокурор обґрунтував підстави для звернення до суду з цим позовом та підтвердив їх належними та достовірними доказами є правильним.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Ураховуючи наведені обставини в сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 грудня 2021 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 липня 2022 року.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: Н.В. Висоцька

О.І. Онищенко