Рішення

від 19.07.2022 по справі 317/34/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 317/34/21

Провадження номер 2/317/33/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2022 року . м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі Максимовій Є.В.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріс 2012»</a>, третя особа: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області про усунення перешкод власнику в здійсненні ним права розпорядження земельною ділянкою, розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває цивільний позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріс 2012»</a>, третя особа: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області про усунення перешкод власнику в здійсненні ним права розпорядження земельною ділянкою, розірвання договору оренди земельної ділянки.

Свій позов ОСОБА_3 мотивовує тим, що вона є власником земельної ділянки площею 5,20 га, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області з кадастровим номером 2322187200:01:002:0073 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданим 03.07.2015 року ОСОБА_4 , державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори. 06 липня 2015 року позивач уклала Договір № 43 оренди земельної ділянки з відповідачем ТОВ «АГРАРІС-2012», за яким позивач надала, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку. Вказаним договором, зокрема, визначено строк його дії сім років. Пунктом 9 Договору оренди землі передбачено, що за кожний рік використання об`єкту оренди відповідач виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі не менш 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також договором передбачено, що орендна плата може виплачуватися як у грошовій формі, так й у натуральному або відробітковому вираженні, в поєднанні різних форм орендної плати. Відповідно до п. 10 Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Позивачка зазначає, що починаючі з 2017 року відповідач не виконує або неналежним чином виконує прийняті на себе зобов`язання в частині виплати позивачу орендної плати. Пунктом 35 Договору передбачене право припинення договору шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, а також з інших підстав передбачених законом. Претензії до відповідача полягають у порушенні умов щодо розрахунку у натуральній формі, шляхом виплати його грошової компенсації, а також порушення умови щодо обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації, а також несплата орендної плати за 2017-2020 роки. Разом з тим, в усній розмові з відповідачем позивач дізнався, що нібито між нею та відповідачем було укладено 07.11.2017 року Додаткову угоду за № 1/17 про внесення змін в договір оренди землі № 43, однак позивач наполягає, що вона такої угоди не підписувала, тому позивачка звернулася правоохоронних органів, на підставі чого було в Запорізькому районному ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області відкрите кримінальне провадження № 12020080230000338 за фактом підроблення документів, за кваліфікацією за ч. 1 ст. 358 КК України. В рамках досудового розслідування було отримано висновок експерта від 12.06.2020 року № 4-64, згідно якого вбачається, що в додатковій угоді № 1/17 до договору оренди земельної ділянки № 43 від 06.07.2015 року підпис виконано ймовірно не ОСОБА_3 , а іншою особою. За таких підстав позивач звернулася до суду з відповідним позовом до суду та просить суд: скасувати рішення державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, індексний номер 45830015 від 06.03.2019 року, про реєстрацію іншого права права оренди земельної ділянки кадастровий номер 2322187200:01:002:0073, Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРІС 2012»</a> з липня 2022 року по 31 грудня 2027 року; розірвати договір № 43 від 06 липня 2015 року оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРАРІС 2012», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39262665, зареєстрований державним реєстратором Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області за рішенням (індексний номер) 23654437 від 13 серпня 2015 року, з дня ухвалення рішення.

На адресу суду надійшов відзив на позов, мотивований тим, що позивачем не надано доказів того, що між позивачем та відповідачем не укладалась 07.11.2017 року Додаткову угоду за № 1/17. Договір є дійсним та не припиненим. Крім того, відповідач заперечує про існування заборгованості з 2017-2020 роки, посилаючись на наступне: в письмовому зверненні позивача до колишнього Директора ТОВ «АГРАРІС-2012» ОСОБА_5 від 08.02.2018 року вбачається, що позивач в своєму зверненні посилається на те, що нею отримано за 2017 рік орендна плата у розмірі 10000,0 грн., далі на ім`я позивача відповідачем було зроблено грошові переводи з приводу виплати їй орендної плати за 2018 рік, у сумі 12500,0 грн., грошовий переказ згідно до квитанції від 30.08.2018 року; орендна плата за 2019 рік виплачена позивачу у сумі 12562 грн. 81 коп., що підтверджується квитанцією від 04.09.2019 року; орендна плата за 2020 рік виплачена позивачу у сумі 15600,0 грн., що підтверджується квитанцією від 25.09.2020 року. Відтак, станом на звернення позивача з відповідним позовом заборгованості перед позивачем у відповідача згідно до договору оренди землі від 06.07.2015 року не існує. На підставі зазначеного відповідач просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

До суду надійшла відповідь на відзив, мотивована тим, що відповідач має самостійно надати докази належного виконання зобов`язань перед позивачкою. Позивачка зазначила що надані відповідачем квитанції не містять посилання на відповідача, а тому суперечать нормам законодавства. Крім того, на думку позивача, висновок експерта складений під час досудового розслідування не містить категоричного висновку, а лише зазначає що підпис виконано ймовірно не позивачем.

Позивач в судове засідання не з`явилась. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області відділ з питань державної реєстрації та надання адміністративних послуг про дату та час призначення справи до слухання був повідомлений належним чином, проте до суду не з`явився.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, відзив на позов, відповідь на відзив, оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до переконання, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданим 03.07.2015 року ОСОБА_4 , державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори є власником земельної ділянки площею 5,20 га, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області з кадастровим номером 2322187200:01:002:0073 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті батька ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06 липня 2015 року позивач уклала Договір № 43 оренди земельної ділянки з відповідачем ТОВ «АГРАРІС 2012», за яким позивач надала, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 5,20 га, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області з кадастровим номером 2322187200:01:002:0073 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 8 договору визначено термін дії договору 7 років. Пунктом 40 договору передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Вказаний договір зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.08.2015 року за реєстровим записом № 23654437.

Як слідує з Додаткової угоди 1/17 до договору оренди земельної ділянки № 43 від 06.07.2015 року про внесення змін в договір оренди землі, сторони погодили, зокрема, подовжити дію договору оренди землі до 31.12.2027 року, яка є його невід`ємною частиною, а також те, що дана угода вступає в силу після підписання сторонами та державної реєстрації. Інформація про дану угоду була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер 45830015 від 06.03.2019 року.

Позивач зазначив, що лише під час вирішення питання в позасудовому порядку, дізналась, що на підставі Додаткової угоди 1/17 до договору оренди земельної ділянки № 43 від 06.07.2015 року подовжено до 31.12.2027 року, про що державним реєстратором було прийнято рішення про реєстрацію права оренди земельної ділянки згідно до Додаткової угоди.

Суд зазначає, що за змістом статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 651 ЦК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 ЦК України).

За змістом цих норм у разі зміни договору за домовленістю сторін зобов`язання змінюються (виникають нові) у такому ж порядку як і при укладенні договору, тобто з моменту, коли про таку зміну було досягнуто домовленості, а у випадку, якщо договір чи закон обумовлюють виникнення зобов`язань за договором, настанням відповідної події, вчиненням сторонами відповідних дій, державною реєстрацією договору чи державною реєстрацією речового права за договором тощо, то й зміна (виникнення нових) зобов`язань за зміненим договором відбувається з моменту настання такої події, вчинення дій, реєстрації договору чи права тощо.

Згідно з положеннями статті 125, 126 Земельного кодексу України (далі ЗК України) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону, що передбачено і частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі».

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

При цьому, стаття 17 Закону України «Про оренду землі» визначає, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Отже, саме з реєстрацією права оренди закон пов`язує виникнення прав і обов`язків сторін за договором оренди землі, а тому логічним видається висновок, що початок строку договору має рахуватись з часу реєстрації права оренди земельної ділянки у встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядку.

До такого ж правового висновку прийшов і Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2016 року, справа № 6-643цс16, у якій, зокрема зазначив, що «учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановлену форму. Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125,126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації».

Однак, позивачем до позову, як на підтвердження того, що нею не підписано додаткову угоду від 07.11.2017 року надано висновок № 4-46 від 12.06.2020 року судового експерту сектору почеркознавчих досліджень відділу криміналістичних видів досліджень Запорізького НДЕКЦ МВС Золоміхіній О.О., згідно до висновку якого вбачається, що в додатковій угоді № 1/17 до договору оренди земельної ділянки № 43 від 06.07.2015 року підпис виконано ймовірно не ОСОБА_3 , а іншою особою, оскільки було надано недостатньо об`єктів на дослідження. Проте суд звертає увагу на те, що висновок експерта не має чіткої відповіді з приводу того, що позивач не підписала додаткову угоду, а лише зазначено, що ймовірно підпис виконаний не позивачем, тому чіткого висновку з цього приводу не надано, а відтак суд не може брати до уваги такі нечіткі висновки.

Натомість, суд звертає увагу, що під час розгляду справи до матеріалів справи надано завірену належним чином копію комплексного висновку експертів Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ за № 01/02-21 від 03.03.2021 року проведену за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів по кримінальному провадженню № 12020080230000338, на підставі оригіналу додаткової угоди 1/17, згідно до якого зроблено висновок того, що досліджуваний підпис, який виконаний від імені ОСОБА_3 , та розміщений у відповідній графі в наданому на експертизі документі виконаний рукописним способом без попередньої підготовки та застосування технічних засобів; підпис який виконаний від імені ОСОБА_3 та розміщений в графі «Орендодавець: ОСОБА_3 паспорт серія НОМЕР_2 вид. Жовтневим РВ ДМУ УМВС України у Запорізькій області 16.11.1999 р. ІПН НОМЕР_1 , навпроти прізвища ОСОБА_3 » у додатковій угоді 1/17 до договору оренди земельної ділянки № 43 від 06 липня 2015 р., - виконаний самою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; лінія графлення підпис та почерк від імені ОСОБА_3 та розміщений в графі «Орендодавець: ОСОБА_3 паспорт серія НОМЕР_2 вид. Жовтневим РВ ДМУ УМВС України у Запорізькій області 16.11.1999 р. ІПН НОМЕР_1 , навпроти прізвища ОСОБА_3 » у додатковій угоді 1/17 до договору оренди земельної ділянки № 43 від 06 липня 2015 р. виконувались в наступної послідовності: спочатку була виконана надрукована лінія графлення якій в наступному були виконані підпис на почерк від імені ОСОБА_3 .

За таких обставин, суд встановив, що у додатку до додаткової угоди від 07.11.2017 року, яким внесені зміни до п. 8 до Договору оренди земельної ділянки № 43 від 06.07.2015 року, згідно до яких строк дії даного Договору укладено до 31.12.2027 року, з урахуванням ротації культур.

Як зазначалось вище, права і обов`язки сторін за договором змінюються з моменту досягнення домовленості про таку зміну сторонами, укладеної у формі, передбаченій для укладення відповідного договору, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до пункту 4 Додаткової угоди 1/17 від 07.11.2017 року, Додаткова угода про внесення змін та доповнень набирає чинності з моменту її Державної реєстрації і є невід`ємною частиною Договору оренди землі від 06.07.2015 року.

Тому, суд при вирішенні питання щодо не підписання позивачем додаткової угоди 1/17 від 07.11.2017 року бере до уваги комплексний висновок експертів Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ за № 01/02-21 від 03.03.2021 року згідно до якого вбачається, що в графі «Орендодавець: ОСОБА_3 паспорт серія НОМЕР_2 вид. Жовтневим РВ ДМУ УМВС України у Запорізькій області 16.11.1999 р. ІПН НОМЕР_1 , навпроти прізвища ОСОБА_3 » у додатковій угоді 1/17 до договору оренди земельної ділянки № 43 від 06 липня 2015 р., - виконаний самою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому позивачем не спростовано обставини щодо не укладення нею додаткової угоди, а відтак позовні вимоги в частині: скасування рішення державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, індексний номер 45830015 від 06.03.2019 року, про реєстрацію іншого права права оренди земельної ділянки кадастровий номер 2322187200:01:002:0073, Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРІС 2012»</a> з липня 2022 року по 31 грудня 2027 року не підлягають задоволенню.

Що стосується заявлених позовних вимог з приводу розірвання договору № 43 від 06 липня 2015 року оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРАРІС 2012», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39262665, зареєстрованого державним реєстратором Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області за рішенням (індексний номер) 23654437 від 13 серпня 2015 року з дня ухвалення рішення, суд приходить до висновку, що такі вимоги також не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно до Договору № 43 оренди земельної ділянки 06 липня 2015 року позивач уклала з відповідачем ТОВ «АГРАРІС 2012» договір оренди земельної ділянки площею 5,20 га, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області з кадастровим номером 2322187200:01:002:0073 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно до п. 33 Договору оренди земельної ділянки від 06 липня 2015 року, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на якій його було укладено; придбання Орендарем об`єкту оренди у власність; викупу (вилучення) об`єкту оренди для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника об`єкту оренди та орендаря та в інших випадках передбачених законом.

Згідно до п. 35 Договору оренди земельної ділянки від 06 липня 2015 року вбачається, що, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 36 Договору оренди земельної ділянки від 06 липня 2015 року, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Як встановлено судом із наданих відповідачем доказів на підтвердження своїх заперечень, які спростовують обставини викладені позивачем у позові, а саме з копій квитанцій встановлено, що відповідачем у 2018, 2019, 2020 роках було виплачено позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою, у наступних розмірах: грошовий переказ з приводу виплати їй орендної плати за 2018 рік, у сумі 12500,00 грн., грошовий переказ згідно квитанції від 30.08.2018 року; орендна плата за 2019 рік виплачена позивачу у сумі 12562 грн. 81 коп., що підтверджується квитанцією від 04.09.2019 року; орендна плата за 2020 рік виплачена позивачу у сумі 15600,00 грн., що підтверджується квитанцією від 25.09.2020 року.

Вирішуючи даній спір суд, виходить також із наступного.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) вказала, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

За приписами статті 1 ЗУ «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Положеннями статей 24, 25 ЗУ «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження за зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий висновок встановлений в Постанові ВС від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18. Суд зазначив, що оскільки встановлено факт систематичної несплати орендної плати, відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі», частини першої статті 141 ЗК України, статті 651 ЦК України та умов договору це є правовою підставою для розірвання договору.

Відтак, суд не приймає доводи позивача про порушення відповідачем щодо виплати орендної плати за 2017-2020 роки за користування земельною ділянкою за весь строк дії Договору, оскільки вказане зобов`язання відповідно до статті 526 ЦК України, виконується належним чином, у передбачений договором термін та спосіб.

Отже, згідно Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору. Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Доводи позивача про систематичне порушення відповідачем умов Договору, через яке позивач, як законний власник земельної ділянки та Орендодавець, не отримує щорічних виплат, передбачених Договором оренди земельної ділянки, в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження та спростовані відповідачем належними доказами.

Тож, оцінюючи належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, оскільки доводи позивача викладені у позові не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, та спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.

Європейський суд з прав людини також вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати у виді судового збору слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 223, ст. 259, ст. 263-268 ЦПК України, ст. 526, 651, ЦК України, ст. 141 ЗК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріс 2012»</a>, третя особа: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області про усунення перешкод власнику в здійсненні ним права розпорядження земельною ділянкою, розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 19.07.2022 р.

Суддя І.Б. Громова