Постанова

від 02.10.2007 по справі 8/461ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/461ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02.10.07                                                                                 Справа № 8/461ад.

Суддя   господарського суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у місті Свердловську,  м. Свердловськ Луганської області,

до Дочірнього підприємства Монтажно-прохідниче управління «Спецпромтехніка» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «РЕМО»», місто Свердловськ  Луганської області,

про звернення стягнення на активи на суму  982083 грн. 22 коп.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Коваленко В.О. –державний податковий інспектор, - довіреність №7 від 09.01.07 року;

від відповідача –не прибув, -    

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про:

           звернення стягнення на активи відповідача  на  суму   982083 грн. 22 коп., у тому числі: з податку на додану вартість (далі – ПДВ) - у сумі 398409,47 грн. (основний платіж) та з податку на прибуток  у сумі 583673,75 грн. (основний платіж), - у зв'язку з несплатою ним податкового боргу з названих податків, який мається у нього станом на 16.07.07 року за період з 22.06.06 року по 16.07.07 року;

         стягнення  судових витрат.

          На підставі ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ)  попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 28.08.07 року; відповідач до цього засідання не прибув.

          На підставі ст.ст. 128 та 150 КАСУ розгляд справи було відкладено з  18 вересня до 02 жовтня 2007 року – у зв'язку з неприбуттям відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.10.07 року, представником позивача подано  клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.41 та п 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАС України, а тому  його задоволено судом.

У судовому засіданні  він позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позов не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що згідно матеріалам справи, юридичною адресою відповідача є місто  Свердловськ, вул. Інтернаціональна, 8 Луганської області.

08.08.07 року за вих. №1157;  29.08.07 року за вих. №1420 та 24.09.07 року за вих. №1686 судом на цю адресу спрямовано ухвали  про призначення справи до судового слухання та судові повістки.

Оператором поштового зв'язку до суду не повернуто ці письмові повідомлення.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу місцезнаходженням юридичної особи  є адреса органу чи особи, які  відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені, - судом саме на цю адресу було спрямовано вищеназвані поштові відправлення;

У зв'язку з викладеним суд керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155, -  в якому сказано, що поштові відправлення можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою у разі письмової заяви відправника,  письмової відмови адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи закінчення встановленого терміну зберігання.  

Крім того, згідно частині 7 ст. 19 Закону України від 15.05.2003р. № 755 –IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Очевидно, що відповідачем цю вимогу, яка охоплює собою також і його обов'язок повідомити про зміну свого місцезнаходження, - не виконано, оскільки згідно матеріалам справи  місцезнаходженням відповідача є вищеназвана адреса.

Будь-які інші дані про місцезнаходження боржника у справі відсутні.

Представник позивача не заперечує проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.  

За таких обставин у суду є підстави дійти висновку про те, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце трьох судових слухань. а тому, керуючись ст.ст. 40, 49, 51, ч. 6 ст. 71 та ст. 86 КАСУ, суд розглянув спір по суті за відсутності відповідача.

          І.Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          1. 11.01.2005 року виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області Дочірнє підприємство Монтажно-прохідниче управління «Спецпромтехніка» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «РЕМО»»(далі –Управління, - відповідач), ідентифікаційний код 33211641, зареєстроване в  якості юридичної особи, у зв'язку з чим до ЄДРПОУ внесено реєстраційний запис  №13911210000000243.

          Згідно матеріалам справи, Державною податковою інспекцією у місті Свердловську Луганської області (далі –ДПІ, - позивач) підприємство взято на облік в якості платника податків, у тому числі –і як платника податку на додану вартість (далі -  ПДВ).

          2.На підставі акту перевірки №133-23-33211641 від 14.06.06 року, ДПІ 22.06.06 року винесено два податкові повідомлення-рішення:

- №0000482342/0, яким виявлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ за період з 11.01.05 року по 31.03.06 року на суму 2053043,00 грн., у зв'язку з чим платнику податку визначено податкове зобов'язання у сумі 410606,00 грн., у т.ч.: основний платіж –205303,00 грн. та штрафні санкції у сумі 205303,00 грн.;

- №0000502342/0, яким виявлено заниження податку на прибуток за період з 11.01.05 року по 31.03.06 року у сумі 477038,00 грн., у зв'язку з чим платнику податку визначено податкове зобов'язання у сумі 954076,00 грн., у т.ч.: основний платіж –477038,00 грн. та штрафні (фінансові)  санкції –477038,00 грн.

Платник податків оскаржив обидва рішення до суду.

За результатами судового розгляду спору податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з ПДВ залишено без змін; відповідач  частково погасив цей борг на суму 12196,53 грн., у зв'язку з чим залишок суми боргу становить 398409,47 грн.

Податкове повідомлення-рішення щодо податку на прибуток рішенням господарського суду Луганської області від 20.11.06 року визнано частково недійсним, а саме: зменшено основний платіж  на суму 150470,25 грн. та штрафні (фінансові) санкції –на  217057,00 грн., - тобто рішення залишено чинним на суму 586098,75 грн.; відповідач частково сплатив борг у розмірі 2425,00 грн.; таким чином, залишок суми боргу з податку на прибуток становить 583673,75 грн.

Відповідачем не надано до суду будь-яких доказів того, що станом на час розгляду цього спору обидва види податкового боргу ним погашені.

          ІІ.Заслухавши  представника позивача,  дослідивши та оцінивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі  з таких підстав.          

          1.Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ч. 1 ст. 67 Конституції України).

           Згідно статті 4 Закону України  від 25.06.1991 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” (далі –ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

          Пунктами 1 та 3 частини 1 ст.14 цього Закону  податок на додану вартість та податок на прибуток віднесено до загальнодержавних податків.

          Платником цих податків є юридичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) (ст. 4 ЗУ №1251-ХІІ).

           2. З матеріалами справи вбачається, що податкові зобов'язання відповідача з ПДВ та податку на прибуток узгоджено ДПІ у порядку, передбаченому підпунктом «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (далі –ЗУ №2181-ІІІ), яким встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний  самостійно  визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані  документальних  перевірок   результатів   діяльності платника  податків  свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

           З огляду на те, що податкове повідомлення-рішення  щодо ПДВ судом залишено без змін, а рішення щодо податку на прибуток -  частково змінено, відповідач повинен був у своїх подальших діях керуватися правилом  частини 3 підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, яким встановлено, що у разі  визначення  податкового  зобов'язання  контролюючим органом   за  підставами,  зазначеними  у  підпунктах  "а"  -  "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити  нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних  днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків  коли  протягом  такого  строку  такий  платник  податків

розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Суд вважає, що матеріалами справи незаперечно доведено те, що відповідач отримав як податкові повідомлення-рішення, так і рішення судів першої та апеляційної інстанцій про результати судового розгляду спору щодо цих рішень, - однак заходів до виконання вимог обох податкових повідомлень-рішень не вжив.

3.Позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення на активи відповідача у зв'язку з наявністю у нього податкового боргу з ПДВ та податку на прибуток у вищезгаданих сумах.

           Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, активи платника  податків можуть бути  примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу  виключно за рішенням суду.

          Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181-ІІІ є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з ПДВ та податку на прибуток, а також факт його ухилення від його сплати, - суд вважає, що позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

          Вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на інформаційно-технічне забезпечення задоволенню не підлягає, оскільки чинним КАС України не передбачено сплату таких витрат при зверненні до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до частини 4 ст.94 КАС України суд не стягує з відповідача судові витрати.

Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито”  при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.

          На підставі викладеного, ч. 1 ст. 67 Конституції України; ст.ст. 9, 14 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ «Про систему оподаткування”;  п.1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України  від 20.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , керуючись ст.ст. 40,49, 51, ч. 6 ст. 71, ст. ст. 86, 158-163 та 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити частково.

           2.Стягнути з Дочірнього підприємства Монтажно-прохідниче управління «Спецпромтехніка» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «РЕМО»», ідентифікаційний код 33211641, яке знаходиться за адресою: місто Свердловськ, вул. Інтернаціональна, 8  Луганської області, - на користь Державного бюджету на рахунок:

             33216800700072, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач: ВДК у місті Свердловську  ГУ ДКУ у Луганській області, - податковий борг з податку на додану вартість  у сумі 398409 (триста дев'яносто вісім тисяч чотириста дев'ять) грн. 47 коп., - звернувши стягнення на активи боржника;

          31118029700072, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач: ВДК у місті Свердловську  ГУ ДКУ у Луганській області, - податковий борг з податку на прибуток у сумі 583673 (п'ятсот вісімдесят три тисячі шістсот сімдесят три) грн. 75 коп., - звернувши стягнення на активи боржника.

          3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України  за згодою представника позивача у судовому засіданні 02.10.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 08.10.2007 року.

Суддя                                                                                          А.П.Середа