РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №:365/581/21
Провадження №: 2/755/1465/22
"19" липня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Гончарука В.П.,
за участю секретаря: Гриценка О.І.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2 ;
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третя особа ТОВ «Фасад» про поділ спільного майна подружжя, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя в якому просить суд визнати за ним в порядку поділу майна подружжя право вимоги на Ѕ частину майнових прав на однокімнатну квартиру в ЖК «Новий Автограф», що розташована по АДРЕСА_1 .
Свої вимоги мотивував тим, що сторони перебувають у шлюбі з 12 вересня 2003 року.
В шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В 2019 р. сторони для сім`ї вирішили придбати нерухоме майно в м.Києві, а саме квартиру, що розташована в будинку ЖК «Новий Автограф», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Реалізуючи свої задуми 13 листопада 2019 р. відповідач ОСОБА_3 уклала з ТОВ «Фасад» договір №436/1ФС купівлі - продажу майнових прав на однокімнатну квартиру, орієнтовною загальною площею 52,28 м.кв. за ціною 682 097 грн. 16 коп., що в перерахунку складало 27 884, 07 доларів США.
В цей же день відповідачем було здійснено платіж в сумі 682097 грн. 16 коп. для забезпечення виконання умов зазначеного договору.
Вказані кошти були спільними коштами подружжя .
Починаючи з кінця 2020 року між позивачем та відповідачем погіршилися стосунки та на час подачі позову в проваджені Згурівського районного суду Київської обл. перебуває цивільна справа про розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем.
Свої вимоги позивач обгрунтовує посиланням на вимоги ст. ст. 60, 63, 70, 71 СК України.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов з обставин викладених в позовній заяві та просили його задовольнити в повному обсязі, наполягаючи на тому, що спірне майно було придбано під час перебування позивача та відповідача у зареєстрованому шлюбі та кошти на придбання спірного майна були спільними коштами подружжя.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, але при цьому не оспорювала фактичних обставин, що зазначені в позовній заяві.
Не визнання позову полягає в тому, що відповідач мала намір врегулювати даний спір між позивачем мирним шляхом дарування майнових прав на вказану спірну квартиру їх доньці ОСОБА_5 .
Представник третьої особи в зал судового засідання не з`явився, хоча сповіщався належним чином про день, місце та час розгляду справи в суді.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи дійшов наступного, що відповідно до статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як було встановлено судом, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 уклали шлюб 12 вересня 2003 року.
В шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13 листопада 2019 р. відповідач ОСОБА_3 уклала з ТОВ «Фасад» договір №436/1ФС купівлі - продажу майнових прав на однокімнатну квартиру, орієнтовною загальною площею 52,28 м.кв. за ціною 682 097 грн. 16 коп., що в перерахунку складало 27 884, 07 доларів США.
В цей же день, 13.11.2019 р. відповідачем було здійснено платіж в сумі 682097 грн. 16 коп. для забезпечення виконання умов зазначеного договору, що складає 100% від суми платежу, та підтверджується меморіальним ордером за №4386976.
Як було встановлено в судовому засіданні, що право власності на вказану спірну квартиру у встановленому законом порядку оформлено не було.
З пояснень учасників справи вбачається, що на час розгляду справи в суді шлюб між сторонами було розірвано.
Відповідно до ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Частиною 1 ст. 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Частиною 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»встановлено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК та ст. 372 ЦК.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 3 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з"ясувати джерело і час його придбання. поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодексу України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4 ст. 65 СК).
Таким чином, суд дійшов висновку, що в момент перебування сторін у шлюбі було придбано за спільні кошти майнові права на однокімнатну квартиру орієнтовною загальною площею 52.28 м.кв., розташованій на 18 - му поверсі, будівельний номер квартири АДРЕСА_2 , в зв`язку з чим це є спільною сумісною власністю подружжя.
Враховуючи, що спірне майно набуте сторонами в період шлюбу та ведення спільного господарства та вказане майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, тому суд дійшов висновку про його поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, визнавши за позивачем і відповідачем право вимоги передачі майнових прав по Ѕ частині на однокімнатну квартиру в ЖК «Новий Апостроф» розташованій по АДРЕСА_1 , передбачених договором купівлі - продажу майнових прав укладених 13.11.2019 р. між ТОВ «Фасад» та ОСОБА_3 та визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 співпокупцями по Ѕ частині за вказаним договором.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Питання, щодо стягнення судових витрат в межах даної цивільної справи було вирішено у відповідності до ст. ст. 139, 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 358, 364, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» та керуючись ст.ст. 7-13, 76-81, 139, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третя особа ТОВ «Фасад» про поділ спільного майна подружжя - задовольнити .
В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право вимоги передачі майнових прав на Ѕ частину однокімнатної квартири, будівельний номер 436, поверх 18, орієнтовна загальна площа 52, 28 м.кв. у багатоквартирному будинку в ЖК «Новий Автограф» по АДРЕСА_1 , передбачених договором №436/1ФС купівлі - продажу майнових прав від 13.11.2019 р. , що укладений між ТОВ «Фасад» та ОСОБА_3 та визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 співпокупцями по Ѕ частині за вказаним договором
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення виготовлено 19.07.2022 р.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ;
Відповідач - ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_2 , адреса проживання АДРЕСА_3 ;
Третя особа ТОВ «Фасад» ЄДРПОУ 32628761, адреса: м.Київ, вул. Сверстюка, буд.11, корпус А, офіс 406.
Суддя:
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2022 |
Оприлюднено | 21.07.2022 |
Номер документу | 105306145 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Гончарук В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні