Постанова

від 19.07.2022 по справі 420/21461/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/21461/21

Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. Дата і місце ухвалення: 30.05.2022р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

при секретарі Юраш К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

-№694742-2406-1533 від 01.06.2021р. щодо визначення суми податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік в розмірі 257 492,43 грн.;

-№694742-2406-1533/2020 від 06.09.2021р. щодо визначення суми податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 150 203,91 грн.;

- №694742-2406-1533/2019 від 06.09.2021р. щодо визначення суми податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 150 203,91 грн.;

- №694742-2406-1533/2018 від 06.09.2021р. щодо визначення суми податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 150 203,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при нарахуванні оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов`язань з земельного податку з фізичних осіб за 2018-2021р.р. Головним управлінням ДПС в Одеській області не враховано, що за адресою розташування належної ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,316 га ( АДРЕСА_1 ) знаходиться база відпочинку, де позивач здійснює підприємницьку діяльність. А відтак, ФОП ОСОБА_1 , як платник єдиного податку, звільнений від обов`язку нарахування, плати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку в силу положень п.п.4 п.297.1 ст.297 Податкового кодексу України. Також, позивач зазначав, що розрахунок земельного податку був здійснений відповідачем з використанням показників (нормативної грошової оцінки земельної ділянки), які не відповідають дійсності та спростовуються відомостями з відкритих джерел інформації. До того ж, податковим органом необґрунтовано застосовано показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2021 рік при розрахунку земельного податку за 2018-2019 роки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 06.09.2021р. №694742-2406-1533/2020, №694742-2406-1533/2019 та №694742-2406-1533/2018 про визначення сум податкових зобов`язань з земельного податку з фізичних осіб за 2018-2020р.р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4506,11 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині задоволених позовних вимог, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 30.05.2022р. у відповідній частині з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5122785800:01:008:0005, а тому на нього статтею 269 ПК України покладено обов`язок щодо сплати земельного податку. Розрахунок податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб здійснено контролюючим органом з врахуванням площі земельної ділянки, ставок земельного податку, встановлених відповідними рішеннями Сичавської сільської ради, а також нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому, Головним управлінням ДПС в Одеській області при здійсненні відповідних нарахувань було враховано періоди перебування ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування.

На підставі ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області, тобто в частині задоволених позовних вимог ФОП ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору є законність прийнятих 06.09.2021р. Головним управлінням ДПС в Одеській області податкових повідомлень-рішень №694742-2406-1533/2020, №694742-2406-1533/2019 та №694742-2406-1533/2018, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018-2020 роки в розмірі 150 203,91 грн. (згідно кожного податкового повідомлення-рішення).

При прийнятті вказаних податкових повідомлень-рішень відповідач виходив з того, що ФОП ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,316 га за цільовим призначенням (07.01) для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122785800:01:008:0005.

Згідно рішень Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області від 10.08.2017р. №265-VІІ, від 02.07.2018р. №385-VІІ та від 08.07.2019р. №543-VІІ ставка податку на 2018-2020р.р. за землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення готелів, об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, будівель ринкової інфраструктури та інших будівель громадської забудови) становить 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до даних листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №97-15-0.220-1608 від 07.06.2021р. грошова оцінка земельної ділянки під кадастровим номером 5122785800:01:008:0005 станом на 01.01.2021р. становить 8 583 080,76 грн.

З врахуванням зазначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставки земельного податку та періоду перебування ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування з 01.07.2018р. по 31.12.2018р., з 01.07.2019р. по 31.12.2019р., з 01.07.2020р.у по 31.12.2020р. Головне управління ДПС в Одеській області спірними податковими повідомленнями-рішеннями розрахувало позивачу до сплати земельний податок в розмірі 150 203,91 грн. за кожен рік.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ФОП ОСОБА_1 в частині вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2021р. №694742-2406-1533/2020, №694742-2406-1533/2019 та №694742-2406-1533/2018, виходив з того, що при нарахуванні земельного податку за 2018-2020 роки Головним управлінням ДПС в Одеській області незаконно застосовано нормативну грошову оцінку земельної ділянки, встановлену станом на 01.01.2021р., яка не відповідає дійсній грошовій оцінці земельної ділянки під кадастровим номером 5122785800:01:008:0005 станом на 01.01.2018р., 01.01.2019р., 01.01.2020р.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Стаття 206 ЗК України визначає, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визначено обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до пп.269.1.1 п.269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Згідно п.285.1, п.285.2 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Підпунктом «а» пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку визначено дані державного земельного кадастру.

Згідно п.297.1 ст.297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Водночас, якщо право на пільгу по земельному податку у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п.284.2 ст.284 Кодексу).

Відповідно до п.п.271.1.1, п.п.271.1.2 п.271.1 ст.271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

Згідно ст.1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003р. №1378-IV (далі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, проводиться незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій». За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. ) (ст.18 Закону №1378-IV)

Відповідно до ст.ст.15, 20 Закону №1378-IV підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Згідно п.2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995р. №213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

З вказаного слідує, що належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки є саме витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або ж в силу ст.15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», - відомості з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на відповідну дату.

При цьому, безпосередньо контролюючий орган не наділений повноваженнями на встановлення та зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок самостійно (в тому числі окремих її складових).

Як вже зазначалося колегією суддів, контролюючим органом нараховано ФОП ОСОБА_1 земельний податок за 2018-2020р. на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району, наданого Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (відділ у Лиманському районі) №97-15-0.220-1608 від 07.06.2021р., відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки під кадастровим номером 5122785800:01:008:0005 станом на 01.01.2021р. становить 8 583 080,76 грн.

Тобто, Головним управлінням ДПС в Одеській області при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень від 06.09.2021р. №694742-2406-1533/2020, №694742-2406-1533/2019 та №694742-2406-1533/2018 застосовано нормативну грошову оцінку належної позивачу земельної ділянки станом на 01.01.2021р. за попередні роки

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність таких дій відповідача, враховуючи, що пунктом 286.5 статті 286 ПК України визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Тобто, контролюючий орган має нараховувати земельний податок фізичним особам щороку до 01 липня поточного року, відповідно, має бути застосована нормативна грошова оцінка поточного року чи з проведеною індексацією на поточний рік.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, контролюючий орган не міг застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2021р. за попередні роки, оскільки такі дані не відповідають дійсній грошовій оцінці земельної ділянки під кадастровим номером 5122785800:01:008:0005 станом на 01.01.2018р., 01.01.2019р. та на 01.01.2020р.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 06.09.2021р. №694742-2406-1533/2020, №694742-2406-1533/2019 і №694742-2406-1533/2018 та, у зв`язку з цим, про наявність підстав для їх скасування.

Варто зазначити, що в апеляційній скарзі апелянт не заперечує висновків суду щодо необґрунтованого застосування податковим органом нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2021р. при визначенні ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань з земельного податку з фізичних осіб за 2018-2020р.р. Апелянт лише наводить розрахунки визначених позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями до сплати сум грошових зобов`язань, які, як вже встановлено судом, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції від 30.05.2022р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 липня 2022 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук