Ухвала
від 23.05.2023 по справі 420/21461/21
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 травня 2023 року

м. Київ

справа № 420/21461/21

адміністративне провадження № К/990/17413/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 420/21461/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №694742-2406-1533 від 01.06.2021 щодо визначення суми податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік в розмірі 257492,43 грн; №694742-2406-1533/2020 від 06.09.2021 щодо визначення суми податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік в розмірі 150203,91 грн; №694742-2406-1533/2019 від 06.09.2021 щодо визначення суми податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 150203,91 грн; №694742-2406-1533/2018 від 06.09.2021 щодо визначення суми податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 150203,91 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2022, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022, частково задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 06.09.2021 №694742-2406-1533/2020, №694742-2406-1533/2019 та №694742-2406-1533/2018 про визначення сум податкових зобов`язань з земельного податку з фізичних осіб за 2018-2020 роки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 420/21461/21.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Касаційну скаргу подано вдруге, раніше подану касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 29.08.2022 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні процесуальні строки мають продовжуватись.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.08.2018 у справі №820/5485/17, від 27.10.2020 у справі №2а-0870/7093/11, від 24.03.2020 у справі №440/3063/19, від 27.02.2018 у справі №826/14191/16.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справи, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.

Частково відмовляючи у задоволенні позову, суди дійшли висновків, що на час винесення податкового повідомлення-рішення за №694742-2406-1533 від 01.06.2021 за 2021 рік на суму 257492,43 грн позивач перебував на загальній системі оподаткування та був позбавлений пільги щодо звільнення від сплати земельного податку. Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Витягу № 114173400071 з реєстру платників єдиного податку, ФОП ОСОБА_1 лише з 01.10.2021 був переведений на спрощену систему оподаткування (а.с. 28), тобто після винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом нараховано земельний податок на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району наданої Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області Відділу у Лиманському районі № 97-15-0.220-1608 від 07.06.2021, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки під кадастровим номером 5122785800:01:008:0005 станом на 01.01.2021 становить 8583080,76 грн. Таким чином, відповідачем правомірно винесене податкове повідомлення-рішення №694742-2406-1533 від 01.06.2021 за 2021 рік на суму 257492, 43 грн, та відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують такі висновки судів.

Скаржником не обґрунтовано, у чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права (абзац, пункт, частина статті відповідного нормативно-правового акту), в чому висновки судів суперечать правовим висновкам Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, переоцінки доказів, формального висловлення незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зауважує, що невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано дану підставу касаційного оскарження.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі № 420/21461/21 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення23.05.2023
Оприлюднено24.05.2023
Номер документу111036178
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Судовий реєстр по справі —420/21461/21

Ухвала від 02.07.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 23.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 03.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 03.04.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 31.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чумаченко Т.А.

Ухвала від 05.10.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 28.08.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чумаченко Т.А.

Ухвала від 21.08.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Постанова від 19.07.2022

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Ступакова І.Г.

Ухвала від 03.07.2022

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Ступакова І.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні