Ухвала

від 18.07.2022 по справі 320/696/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 липня 2022 року

м. Київ

справа № 320/696/21

адміністративне провадження № К/990/17739/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дима-Транс» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі № 320/696/21.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній скаржник посилається на пункти 1, 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Натомість, обґрунтування даних підстав зводиться до викладення обставин справи, цитування окремих норм матеріального та процесуального права, містяться посилання на постанови Верховного Суду з зазначенням, що судом першої та апеляційноїі інстанції рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Посилання скаржника на судові рішення Верховного Суду в обгрунтування пункту першого частини четвертої статті 328 КАС України є неналежним, оскільки ухвалені у справах з іншими фактичними обставинами.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту частини четвертої статті 328 КАС України, указана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало вирішуватись судами попередніх інстанцій в межах підстав та предмета позову, але суди не надали йому відповідної правової оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Також, податковий орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи та неправильно надано оцінку доказам.

Відповідно до частини першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Водночас, скаржником в касаційній скарзі не зазначено в чому полягала помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та як дані норми повинні були застосовуватись при ухваленні рішень.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі № 320/696/21.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі № 320/696/21 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяВ.П. Юрченко