Вирок

від 18.07.2022 по справі 953/3557/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 953/3557/22

н/п 1-кп/953/627/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2022 Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкові обвинувальний акт, направлений з Харківської обласної прокуратури за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022220000000208 від 20.03.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця селища Слов`яносербськ Луганської області, з вищою освітою, неодруженого, працюючого у Лозівському фаховому вищому коледжі мистецтв на посаді інженера-програміста, інваліда III групи, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 114-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 25.02.2022 по 16.03.2022 включно, діючи умисно та свідомо, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на поширення в умовах воєнного стану інформації, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, 28.02.2022, використовуючи чат для спілкування під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », повідомив громадянам України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про факт розміщення в с. Катеринівка Лозівського району Харківської області військових формувань України, задіяних в наданні відсічі збройній агресії РФ проти України.

В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 11.03.2022, використовуючи месенджер «Телеграмм» здійснював спілкування з особою за номером мобільного телефону НОМЕР_1 з назвою аккаунту « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в ході якого надав останньому інформацію щодо місцезнаходження штабу територіальної оборони, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а також факт розташування у с. Катеринівка Лозівського району Харківської області підрозділів Збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 114-2 КК України, тобто поширення в умовах воєнного стану інформації, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 114-2 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно здійснив злочин, який йому інкриміновано та зазначено в обвинувальному акті, обставини злочину не спорював, пояснив причини та обставини скоєного, вказуючи на те, що він вів переписку у чаті месенджера «Телеграмм» зі своїми друзями дитинства, один з яких зараз мешкає в російській федерації та працює інженером на летовищі м. Анадир, але у якого залишились родичі в м. Лозова Харківської області.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу на підставі ч.3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, суд вважає доведеною та підтвердженою сукупністю зібраних по кримінальному провадженню доказів, які ніким із учасників судового розгляду не оспорюються і на підставі вимог ч. 3ст. 349 КПК Українив судовому засіданні не досліджувались.

Згідно класифікації злочинів, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно ст. 65 КК України, особі, що вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, пом`якшуючі покарання обставини, дані про особу обвинуваченого.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, є інвалідом ІІІ групи, працює у Лозівському фаховому вищому коледжі мистецтв, на посаді інженера-програміста, де позитивно характеризується, не одружений, має реєстрацію в України за адресою: АДРЕСА_1 , за якою фактично мешкає разом із матір`ю, за місце мешкання також характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення,дані про особу обвинуваченого, пом`якшуюче та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також те, що ОСОБА_5 раніше судимий не був. Отже суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів ОСОБА_5 призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 114-2 КК України, при цьому його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому суд застосовує ст. 75 КК України і призначає покарання з іспитовим строком із застосування ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні сумі 1510,16 грн. за проведення експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів підлягають стягнення з обвинуваченого у повному обсязі, цивільний позов заявлений не був, долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

Оскільки судом було прийнято рішення про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст.114-2 КК України у вигляді позбавлення волі таможливість звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ч.1 ст.75 КК України з іспитовим строком з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, разом з цим, до набрання вироком законної сили, існує обґрунтована ймовірність переховування обвинуваченого від суду, з метою уникнення визначеного судом покарання, суд вважає за необхідне змінити обвинуваченому, до набрання вироком законної сили, запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 114-2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 /п`ять/ років.

Звільнити ОСОБА_5 від відбуття покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього в силу ч.1 ст.76 КК України обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 18.07.2022.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід з тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» змінити на особисте зобов`язання, звільнивши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно в залі суду.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,наступні обов`язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи.

Речові докази по справі: мобільний телефон «Хіаоті Redmi 8», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , в якому встановлена сім-картка з номером НОМЕР_4 ; мобільний телефон «Хіаоті А1», ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , в якому встановлена сім-картка з номером НОМЕР_7 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , серії НОМЕР_8 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , серії НОМЕР_9 ; блокнот в клітинку з обгорткою з написом ОФЗВМ ПО-97- З ОСОБА_5 повернути ОСОБА_5 , скасувавши їх арешт.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення судової експертизи комп`ютерної технікита програмнихпродуктів (висновок №59 від 09.06.2022) у розмірі 1510 (одна тисяча п`ятсот десять) грн. 16 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1