Ухвала

від 18.07.2022 по справі 923/1658/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

18 липня 2022 рокум. ОдесаСправа № 923/1658/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Херсонської області №923/1658/21 від 02.02.2022, прийняту суддею Немченко Л.М., м. Херсон, про повернення позовної заяви ОСОБА_1

до відповідачів:

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Інарі";

-Херсонської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

про визнання недійсним рішення засновника та скасування запису

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Інарі" та Херсонської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому просив визнати недійсним рішення засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Інарі" №1 від 17.09.2012 про заснування даного товариства та скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис №14991020000014843 від 17.09.2012 про проведення державної реєстрації юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Інарі".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області №923/1658/21 від 02.02.2022 (суддя Немченко Л.М.) вказану позовну заяву разом з додатками повернуто позивачеві.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Херсонської області №923/1658/21 від 02.02.2022 скасувати та передати дану справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не було подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також доказів надсилання відповідачам копій апеляційної скарги і доданих до неї документів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків його апеляційної скарги.

11.07.2022 до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява б/н від 30.06.2022 (вх.№701/22/Д2 від 11.07.2022) про усунення недоліків, зі змісту якої вбачається, що представник апелянта обізнаний щодо залишення ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2022 вищенаведеної апеляційної скарги без руху та до якої додано заяву б/н та б/д (вх.№1086/22 від 11.07.2022) про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги, мотивовану тим, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній рік, а також тим, що останній проживає у м. Херсон, який на даний час є тимчасово окупованим, у зв`язку з чим банківські установи на території м. Херсон та Херсонської області припинили роботу.

Розглянувши дану заяву, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої вказаної норми до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмір (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з підпунктом 7 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 2481 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік").

Відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Херсонської області №923/1658/21 від 02.02.2022, складає 2481 грн.

За умовами частин першої, другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Отже, колегія суддів зауважує, що Законом України "Про судовий збір" суду надано право відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, звільнити заявника від його сплати за наявності відповідних обставин (умов), визначених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", перелік яких розширювальному тлумаченню не підлягає.

Відстрочення (розстрочення) або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком, при цьому вказане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин.

Водночас положення частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачають право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 18.06.2020 у справі №905/6165/13.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов`язувати скаржника усувати виявлені недоліки.

У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, всіх учасників справи поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Таким чином, з огляду на те, що скаржником не надано до апеляційного господарського суду жодного доказу на підтвердження свого скрутного матеріального стану, який би відображав розмір його доходів за попередній календарний рік, апеляційний господарський суд дійшов висновку про недоведеність апелянтом того, що останній згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" підпадає під категорію осіб, яких суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням звільнити від сплати судового збору.

Колегія суддів також зауважує на тому, що сам по собі факт проживання особи на тимчасово окупованій території не зумовлює підстав для відстрочення цій особі сплати судового збору, адже відповідна підстава не передбачена частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", якою, в свою чергу, визначено вичерпний, тобто такий, що не підлягає розширювальному тлумаченню, перелік підстав для відстрочення (розстрочення) або звільнення від сплати судового збору.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем при звернення до суду першої інстанції з позовом у даній справі було сплачено судовий збір і питання про звільнення від його сплати взагалі не порушувалося, а також те, що повноважний представник скаржника адвокат Петренко К.О., яка, власне, і звернулася з заявою б/н від 30.06.2022 (вх.№701/22/Д2 від 11.07.2022) про усунення недоліків та порушила питання про відстрочення сплати судового збору, має зареєстроване робоче місце на підконтрольній Україні території, а саме: у місті Кропивницький, при цьому жодних доводів щодо неможливості сплати судового збору від імені свого довірителя даний представником зазначено не було.

Таким чином, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 б/н та б/д (вх.№1086/22 від 11.07.2022) про відстрочення сплати судового збору відсутні, що зумовлює необхідність відмови у його задоволенні.

Враховуючи вищевикладене, скаржнику необхідно надати документ, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (а саме: відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної фіскальної служби тощо), або документ про сплату судового збору.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в ухвалі від 07.09.2020 у справі №420/5527/19

Станом на 18.07.2022 від апелянта будь-яких інших заяв чи клопотань про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2022, не надходило.

В силу частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства не зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги у справі №923/1658/21, що також свідчить про те, що апелянтом не усунуто недоліки його скарги, які слугували підставою для залишення її без руху.

З огляду на те, що подаючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, особа вправі очікувати задоволення судом такого клопотання, що очевидно надає їй підстави не сплачувати судовий збір, одночасна відмова у задоволені вказаного клопотання та визнання неподаною і повернення апеляційної скарги є невиправданими діями суду, оскільки у разі відмови у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд може продовжити строк заявнику для вчинення відповідних дій щодо усунення недоліків апеляційної скарги. Реалізація особою процесуального права на подання клопотання про відстрочення сплати судового збору не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору та мати наслідком повернення апеляційної скарги, оскільки зазначене за процедурою порушує право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 01.04.2020 у справі №503/1904/16-ц.

Відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, з метою уникнення надмірного формалізму та неправомірного обмеження доступу до суду, беручи до уваги положення статті 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, враховуючи введення в Україні воєнного стану, а також те, що скаржник звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з заявою б/н та б/д (вх.№1086/22 від 11.07.2022) про відстрочення сплати судового збору в межах періоду, визначеного судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе продовжити ОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Херсонської області №923/1658/21 від 02.02.2022, зазначених в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2022, на 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Керуючись статтями 119, 174, 232-235, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н та б/д (вх.№1086/22 від 11.07.2022) про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Херсонської області №923/1658/21 від 02.02.2022 відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Херсонської області №923/1658/21 від 02.02.2022, зазначених в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2022, на 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Таран

СуддяО.Ю. Аленін

Суддя К.В. Богатир