Постанова

від 12.07.2022 по справі 910/16936/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2022 р. Справа№ 910/16936/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Шапрана В.В.

за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.

учасники справи:

від позивача: Коровай А.А.

від відповідача: Коваль О.С.

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 (повний текст складено 04.02.2022)

у справі № 910/16936/21 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікополь-Еліос"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

третя особа-1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Укренерго"

третя особа-2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 2 133 562,49 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікополь-Еліос" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" (гарантований покупець) про стягнення 10 313 307,30 грн., з яких 8 179 744,80 грн. основного боргу, 496 537,88 грн. пені, 572 582,13 грн. 7 % штрафу, 227 420,65 грн. 3 % річних та 837 021,83 грн. інфляційних втрат.

В подальшому позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої завлено позовні вимоги саме про стягнення 2 133 562,49 грн., у тому числі 496 537,88 грн. пені, 572 582,13 грн. 7 % штрафу, 227 420,65 грн. 3 % річних та 837 021,83 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.202 у справі № 910/16936/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікополь-Еліос" 496 537 (чотириста дев`яносто шість тисяч п`ятсот тридцять сім) гривень, 88 коп. пені, 572 582 (п`ятсот сімдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят дві) гривні 13 коп. 7 % штрафу, 227 420 (двісті двадцять сім тисяч чотириста двадцять) гривень 65 коп. 3 % річних, 837 021 (вісімсот тридцять сім тисяч двадцять одну) гривню 83 коп. інфляційних втрат та 32 003 (тридцять дві тисячі три) гривні 44 коп. судового збору.

Рішення обґрунтовано тим, що оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання по оплаті електричної енергії, поставленої позивачем у липні 2020 року на суму 8 179 744,80 грн., то вимоги останнього про стягнення 227 420,65 грн. 3 % річних (за період з 22.08.2020 по 08.10.2021) та 837 021,83 грн. інфляційних втрат (за період з 22.08.2020 по 31.08.2021) є законними, обґрунтованими та арифметично вірними. Також під час розгляду справи місцевий господарський суд не знайшов об`єктивних підстав для зменшення розміру неустойки заявленої позивачем до стягнення з відповідача за порушення строків оплати поставленої електроенергії згідно Договору 1578/01/20 від 01.07.2020.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ДП "Гарантований покупець" подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 25.01.2022 у справі № 910/16936/21 в частині задоволених позовних вимог ТОВ «Нікополь Еліос» до ДП «Гарантований покупець» про стягнення з Гарантованого покупця 496 537,88 грн пені, 572 582,13 грн - 7 % штрафу, 227 420,65 грн 3 % річних, 837 021,83 грн інфляційних втрат та 32 003,44 грн судового збору повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним. На думку апелянта судом першої інстанції не враховано специфіку правовідносин, що врегульовані спеціальним законодавством, що визначають порядок (спосіб) виконання спірного зобов`язання Гарантованим покупцем, а також визначають джерела отримання грошових коштів для здійснення розрахунків з виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, в тому числі Позивачем, як наслідок місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. За твердженням апелянта акт звірки розрахунків не доводить факту здійснення будь- яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, тобто акт не є належним доказом здійснення суб`єктами господарювання господарських операцій за певним правочином.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2022 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" у справі №910/16936/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Шапран В.В., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022, після усунення недоліків апеляційної скарги, клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 у справі № 910/16936/21 задоволено, поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 у справі № 910/16936/21, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16936/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець", розгляд справи призначено на 13.07.2022.

13.07.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд зменшити розмір неустойки 3 % та інфляційних втрат до 1 грн у разі якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для відмови в задоволенні позову.

В судове засідання 13.07.2022 з`явилися представники позивача та відповідача, представники третіх осіб в судове засідання не з`явились.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, після проведення колегією суддів наради головуючий суддя оголосив вступну та резолютивну частину постанови, якою апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 у справі №910/16936/21 без змін, при цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 01.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікополь-Еліос", як продавцем за "зеленим" тарифом та Державним підприємством "Гарантований покупець", як гарантованим покупцем було укладено Договір № 1578/01/20 (надалі за текстом також - Договір), згідно пункту 1.1. якого, продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.19 № 641 (надалі за текстом також - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804.

Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця (пункт 2.2. Договору).

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення Національної енергетичної компанії "Укренерго" без номера та дати (підписаного кваліфікованим електронним підписом), продавець за "зеленим" тарифом - ТОВ "Нікополь-Еліос", ЕІС-62X898634870672U, включено до балансуючої групи ДП "Гарантований покупець", EIC-62XHARANTPOKUP-S на підставі наданої заяви щодо вступу учасника ринку до балансуючої групи та підтвердження зі сторони ДП "Гарантований покупець" з 00 годин 00 хвилин 03.07.2020.

За змістом пунктів 2.3. - 2.5. Договору, продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Положеннями пунктів 3.1., 3.2. та 3.3. Договору встановлено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ (пункт 3.2. Договору).

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.3. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору, продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.

У пункті 4.5. Договору встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний: купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.

Згідно пункту 7.4. Договору сторони також погодили строк дії Договору та вказали, що якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, та Регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01 січня 2030 року).

Як вбачається з матеріалів справи 23.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікополь-Еліос" та Державним підприємством "Гарантований покупець" укладена Додаткова угода № 787/01/21 до Договору, згідно умов якої, внесенні зміни до Договору, зокрема в частині відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, а також до пункту 4.6. Договору, щодо порядку сплати та розміру неустойки.

Пунктом 21 Додаткової угоди № 787/01/21 від 23.02.2021 визначено, що ця Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, її умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 16.01.2021.

На виконання умов Договору, у липні 2020 року позивачем було відпущено, а відповідачем придбано електричну енергію у загальному обсязі 1 563 912,000 кВт*год. на загальну суму 8 467 645,13 грн., про що 31.07.2020 між сторонами було складено та підписано Акт купівлі-продажу електроенергії за липень 2020 року.

Відповідач здійснив лише часткову оплату за відпущену у липні 2020 року електричну енергію у розмірі 287 900,33 грн., таким чином, заборгованість становила 8 179 744,80 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи акта звірки розрахунків, який підписаний позивачем та відповідачем, станом на 31.10.2020, заборгованість відповідача перед позивачем, за відпущену у липні 2020 року електричну енергію становила 8 179 744,80 грн.

Судом встановлено, щл 12.11.2021 відповідач згідно платіжного доручення № 178613 здійснив повне погашення заборгованості з оплати за відпущену у липні 2020 року електричну енергії, у зв`язку з чим позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно із якою позивач просив стягнути з відповідача за порушення грошового зобов`язання: 496 537,88 грн. пені, 572 582,13 грн. 7 % штрафу, 227 420, 65 грн. 3 % річних та 837 021,83 грн. інфляційних втрат.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом статей 627, 628, 630 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Колегія суддів відзначає, що на підставі вищевказаного Договору між позивачем та відповідачем виникли правовідносини купівлі-продажу виробленої позивачем електричної енергії за "зеленим" тарифом.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6 та 7 статті 276 Господарського кодексу України).

Згідно частини 3 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.

Відповідний типовий договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії було затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.19 № 641 (із змінами).

Частиною 2 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

За змістом частин 4 та 5 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону.

Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору № 1578/01/20 від 01.07.2020 позивач продав, а відповідач придбав електричну енергію у загальному обсязі 1 563 912,000 кВт*год. на загальну суму 8 467 645,13 грн., про що 31.07.2020 між сторонами було складено та підписано Акт купівлі-продажу електроенергії за липень 2020 року.

Відповідно до пункту 3.3. Договору, оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.3. Договору).

Згідно пункту 10.1. Порядку, купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами (надалі за текстом також - Порядок), до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з пунктом 10.4. Порядку, після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміру вартості послуги.

Вартість послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року затверджена Регулятором Постановою НКРЕКП від 19.08.2020 № 1600. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 19.08.2020.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, суд відзначає, що в силу приписів статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 3.3 Договору, пункту 10.4 Порядку та положень статті 530 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання відповідача з розрахунку в обсязі 100% за придбану у позивача в липні 2020 року, електричну енергію повинно бути виконано протягом двох робочих дні з моменту затвердження розміру вартості послуг, а саме - до 21.08.2020 включно.

Судом встановлено, що відповідач, на підставі платіжних доручень: №36509 від 15.07.2020 на суму 129 928,91 грн. та № 39070 від 24.07.2020 на суму 157 971,42 грн. здійснив часткову оплату за придбану у липні 2020 року електричну енергію.

Остаточний розрахунок за придбану у липні 2020 року електричну енергію відповідач здійснив лише 12.11.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 178613 від 12.11.2021 на суму 8 179 744,80 грн.

Щодо актів купівлі-продажу та доказів, що підтверджують дати отримання гарантованим покупцем таких актів, колегія суддів відзначає, що в силу п. 10.2. Порядку, з урахуванням положень глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом перших трьох робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Пунктом 10.3. Порядку передбачено, що після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу відповідно до пункту 10.2 цієї глави, підписаних з його сторони, продавець повертає протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони.

Якщо протягом указаного строку продавець не повертає підписаний примірник акта купівлі-продажу, то з наступного розрахункового місяця гарантований покупець надсилає продавцю поштою протягом перших трьох робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, акт купівлі-продажу у двох примірниках, не підписаних зі своєї сторони.

Продавець підписує акт купівлі-продажу у двох примірниках і направляє їх на адресу гарантованого покупця. Гарантований покупець у триденний термін з дати отримання актів купівлі-продажу зі своєї сторони підписує їх у двох примірниках та надсилає продавцю один примірник поштою. Такий порядок зберігається до повернення гарантованому покупцю всіх актів купівлі-продажу, що були направлені на адресу продавця.

У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Отже, оскільки акти купівлі-продажу електроенергії формує саме гарантований покупець та, направляє їх виробнику за "зеленим" тарифом, а у разі ненадання виробником підписаних з його сторони відповідних актів, остаточний розрахунок здійснюється у розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу.

Таким чином судом встановлено обов`язок відповідача здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за придбану електричну енергію у позивача у три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміру вартості послуги.

Враховуючи термін здійснення відповідачем фактичної оплати за поставлену у липні 2020 року електричну енергію, суд вбачає прострочення її здійснення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статей 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Норма щодо стягнення пені, узгоджена сторонами Договору, а отже є обов`язковою до виконання.

Пунктом 4.6 Договору, передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягувалися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

Окрім цього, згідно Додаткової угоди № 787/01/21 від 23.02.2021 до Договору, яка діє з 16.01.2021, сторони виклали пункт 4.6. Договору в новій редакції, згідно якого гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з пунктом 10.4 глави 10 Порядку або пункту 6.3. глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягувалися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з пунктом 10.4 глави 10 Порядку або пункту 6.3. глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач просив стягнути з відповідача: 496 537,88 грн. пені, 572 582,13 грн. 7 % штрафу, 227 420, 65 грн. 3 % річних та 837 021,83 грн. інфляційних втрат.

Колегія суддів вважає, що здійснений місцевим господарським судом розрахунок заявленої позивачем суми пені за період з 22.08.2020 по 22.02.2021 та 7 % штрафу, стягнення яких передбачено пунктом 4.6. Договору, є вірним, а тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Окрім цього, відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 227 420,65 грн. 3 % річних (за період з 22.08.2020 по 08.10.2021) та 837 021,83 грн. інфляційних втрат (за період з 22.08.2020 по 31.08.2021) є законними, а отже підлягають задоволенню.

Щодо тверджень апелянта про те, що судом першої інстанції не розглянуто клопотання про зменшення неустойки та не застосовано строки позовної давності, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідачем було подано клопотання про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В свою чергу статтею 258 Цивільного кодексу України, визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 496 537,88 грн. (за період з 22.08.2020 по 22.02.2021) та 572 582,13 грн. 7 % штрафу (право на застосування штрафу виникло з 22.09.2020), в той час як позов поданий лише 20.10.2021.

Разом з тим, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ.

Вказаним законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09.12.2020 № 1236 (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 до 01.10.2021 на всій території України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 карантин продовжено до 31.12.2021.

Колегія суддів відзначає, що з огляду на те, що позивач звернувся до суду із позовом 20.10.2021, враховуючи строки початку перебігу позовної давності та продовження законом строків позовної давності на строк дії карантину, звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача пені та штрафу (неустойки) відбулось в межах строку позовної давності , що відповідно свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення неустойки в повному обсязі.

Відповідачем заявлене клопотання про зменшення розміру неустойки до 1 гривні.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому згідно положень частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми, як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

В свою чергу, відповідач, заявивши клопотання про зменшення розміру неустойки не надав суду достатніх доказів та не навів обставин, які могли свідчити про поважність причин неналежного виконання зобов`язання, винятковість обставин чи невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) наслідкам порушення зобов`язання. Також відповідач не вказав про жодні обставини, які могли б свідчити про майновий стан сторін та соціальну значущість підприємства, що мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Аналогічне клопотання про зменшення розміру неустойки було заявлене в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність об`єктивних підстав для зменшення розміру неустойки заявленої позивачем до стягнення з відповідача за порушення строків оплати поставленої електроенергії згідно Договору 1578/01/20 від 01.07.2020.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Державне підприємство "Гарантований покупець", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від від 25.01.2022 у справі № 910/16936/21, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від від 25.01.2022 у справі № 910/16936/21 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти на Державне підприємство "Гарантований покупець".

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду м. Києва від від 25.01.2022 у справі № 910/16936/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від від 25.01.2022 у справі № 910/16936/21 залишити без змін.

Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 № 910/16936/21.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Гарантований покупець".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.07.2022.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді І.П. Ходаківська

В.В. Шапран