ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2022Справа № 910/20435/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Державного підприємства "Корсунь-Шевченківське лісове господарство"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
про стягнення 133 967,76 грн.
без повідомлення учасників справи
В С Т А Н О В И В:
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Державне підприємство "Лисянське лісове господарство" (далі - ДП "Лисянське лісове господарство", позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" (далі - ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай", відповідач) про стягнення страхового відшкодування в сумі 133 967,76 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.02.2021 у с. Почапинці Лисянського району Черкаської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , що належить ДП "Лисянське лісове господарство", та автомобіля марки "ВАЗ 2105", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай" та якого було визнано винним у вказаній ДТП. Позивач звернувся до відповідача (ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай") за виплатою страхового відшкодування, однак, той свої зобов`язання не виконав, страхове відшкодування позивачу не сплатив.
У позові ДП "Лисянське лісове господарство" просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у сумі 127 400,00 грн. та нараховану на нього пеню в сумі 6 567,76 грн., що разом становить 133 967,76 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників спору, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2022 позивача - ДП "Лисянське лісове господарство", за його клопотанням, було замінено на його правонаступника - ДП "Корсунь-Шевченківське лісове господарство".
Цією ж ухвалою до розгляду справи за клопотанням позивача було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - водія транспортного засобу ОСОБА_1 , визнаного винним у скоєнні ДТП, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай" (далі - третя особа).
Відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про розгляд справи, у визначений законом строк відзиву та письмових пояснень не надали, їх позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору без відзиву відповідача.
Щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи Європейський суд з прав людини визначився, що строк розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній стправі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що за усталеною судовою практикою, підраховуючи тривалість процедури розгляду справи, належить брати до уваги всі заяви, що надійшли у справі, включаючи й такі, що мають визначальний процесуальний характер, оскільки провадження, що велося після їх подання, мало важливе значення для цивільних прав та обов`язків не тільки заявника, а й інших учасників справи, у значенні пункту 1 статті 6 (див. рішення у справі "Пойс проти Австрії", 23 квітня 1987 року).
Таким чином, щоб визначити, чи загальна тривалість процедури була розумною в даній справі, до строків розгляду цієї справи слід включити провадження, яке велося після подання позивачем заяви про залучення третьої особи, його ж заяви про заміну сторони (позивача) правонаступником, наявності доказів щодо належного повідомлення усіх учасників спору про зміну їх складу, порядку розгляду справи, враховуючи при цьому обставини введення 24.02.2022 воєнного стану в Україні та у зв`язку з цим - порядку роботи відділень АТ Укрпошта, можливості отримання учасниками справи кореспонденції по всій території країни і т.д.
Отже, розглянувши заявлені позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 03.02.2021 у с. Почапинці Лисянського району Черкаської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ДП "Лисянське лісове господарство" ОСОБА_2 (перебувавав у трудових відносинах із позивачем) та автомобіля марки "ВАЗ 2105", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 10.03.2021 у справі № 700/75/21, яка набрала законної сили, за вказаним фактом ДТП ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Також встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи - ОСОБА_1 , який керував автомобілем "ВАЗ 2105", реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай" згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/5082193.
Згідно з рахунками-фактури СТО № СФ-0000107 від 01.04.2021, № СФ-0000110 від 02.04.2021, № СФ-0000162 від 19.05.2021, актів здачі-прийняття робіт № ОУ-000091 від 20.05.2021, № 32152ОУ-000092 від 20.05.2021, складеними ТОВ "Ант-Авто-Сервіс", вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Фольксваген" (позивачу), склала 130 014,00 грн. Ремонт пошкодженого автомобіля на цю суму був оплачений позивачем за власний рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.04.2021 та від 20.05.2021.
Також матеріали справи свідчать, що 03.02.2021 водій ОСОБА_2 , а 09.04.2021 - власник пошкодженого автомобіля "Фольксваген" - ДП "Лисянське лісове господарство" звернулись до ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай" із заявами про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
У відповідь на заяву позивача (отриману відповідачем 22.04.2021) ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай" надіслало лист від 20.05.2021, в якому відповідач погодився виплатити страхове відшкодування у межах ліміту відповідальності у сумі 108 472,00 грн. (за вирахуванням франшизи у сумі 2 600,00 грн. та ПДВ у сумі 17 880,69 грн.).
У подальшому, оскільки страхове відшкодування ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай" не сплатило, ДП "Лисянське лісове господарство" звернулось до відповідача з вимогою від 26.07.2021 про його сплату у семиденний строк з дня отримання претензії. Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді, та як дізнався позивач з інтернет-сторінки відповідача, у ТДВ "СК "Ю.Ес.Ай" рішенням правління НБУ № 542-рш від 10.11.2021 була відкликана (анульована) ліцензія на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" встановлено, що за договором страхування страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна
Отже, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. У зазначених випадках суду слід з`ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 6 липня 2018 року у справі № 924/675/17.
Як роз`яснив Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року по справі № 523/5890/15-ц, від 28 лютого 2018 року по справі № 757/22706/15-ц, у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без податку на додану вартість, який сплачується страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об`єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком. Зазначені зобов`язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. У випадку непроведення фактичного ремонту транспортного засобу, податкові зобов`язання не виникають.
Із матеріалів справи вбачається, що у квітні-травні 2021 позивач за власний рахунок здійснив ремонт пошкодженого у ДТП автомобіля "Фольксваген" відповідно до укладеного з ТОВ "Ант-Авто-сервіс" (СТО) договору від 01.04.2021, на суму 130 014,00 грн. (ПДВ 21 835,67 грн.), що підтверджується рахунками-фактури № СФ-0000107 від 01.04.2021, № СФ-0000110 від 02.04.2021, № СФ-0000162 від 19.05.2021, актами здачі-прийняття робіт № ОУ-000091 від 20.05.2021, № 32152ОУ-000092 від 20.05.2021, платіжними дорученнями від 02.04.2021, від 20.05.2021, податковими накладними ТОВ "Ант-Авто-сервіс" № 1 від 02.04.2021, № 12 від 20.05.2021. При цьому з указаних рахунків-фактур та наявного у матеріалах справи свідоцтва платника ПДВ № 32057672 від 01.08.1997 вбачається, що ТОВ "Ант-Авто-сервіс" є платником податку на прибуток на загальних підставах, якому була сплачена вартість ремонту.
Отже, зважаючи на викладене, сума страхового відшкодування має бути сплачена відповідачем з урахуванням ПДВ, яка складає 130 014,00 грн. (в т.ч. ПДВ 21 835,67 грн.).
Згідно з приписами п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Проте, судом вже встановлено, що відповідач, отримавши заяву про виплату страхового відшкодування (22.04.2021), свої зобов`язання не виконав та страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля не сплатив.
Вирішуючи питання про розмір страхового відшкодування суд враховує, що вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 130 014,00 грн. (в тому числі ПДВ 21 835,67 грн.).
Однак, за приписами ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик відшкодовує заподіяну у ДТП шкоду в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі (зокрема, в межах ліміту відповідальності за майно).
Також суд зважає на положення статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за якими страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з Полісом страхування цивільно-правової відповідальності винної особи № АР/5082193 ліміт відповідальності страховика перед страхувальником становить 130 000,00 грн., франшиза - 2 600,00 грн.
Таким чином, зважаючи на встановлені вище обставини та норми чинного законодавства, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті позивачу становить 127 400,00 грн. (130 000,00 грн. (ліміт відповідальності) - 2 600,00 (франшиза)).
Крім страхового відшкодування, позивач також нарахував відповідачу пеню в сумі 6 567,76 грн. за прострочення зобов`язання.
Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
З указаних приписів закону вбачається обов`язок страховика сплатити пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, при цьому день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені (п.п. 2.5, 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").
Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 6 567,76 грн., як просив позивач.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Задовольнити позовні вимоги Державного підприємства "Корсунь-Шевченківське лісове господарство" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення 133 967,76 грн.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай", (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, ідентифікаційний код 32404600) на користь Державного підприємства "Корсунь-Шевченківське лісове господарство" (19400, Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. Уколова, буд. 3, ідентифікаційний код 00993395) страхове відшкодування у сумі 127 400 (сто двадцять сім тисяч чотириста) грн. 00 коп., пеню у сумі 6 567 (шість тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн. 76 коп. та судовий збір у сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Повне судове рішення складене 19 липня 2022 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2022 |
Оприлюднено | 21.07.2022 |
Номер документу | 105324113 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань страхування |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головіна К.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні