Ухвала

від 15.07.2022 по справі 916/179/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/179/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.

за участю представників:

від позивача: адвокат Дьяков В.О. - ордер, адвокат Костюк Ю.Д. - ордер,

від відповідача: адвокат Бойко Н.І. - ордер,

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Дунайводбуд-124» (вх. № 2-566/22 від 15.07.2022) про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/179/22

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Дунайводбуд-124» (вул. Базова, № 10, 7-й км Овідіопольської дороги, Овідіпольський р-н, Одеська обл., код ЄДРПОУ 01035874)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Артос» (Миколаївська дорога, № 219, м. Одеса, 65013, код ЄДРПОУ 30646401)

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації та скасування запису,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2022 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Дунайводбуд-124» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артос», в якій позивач просить суд:

1) зобов`язати ТОВ «Артос» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5123755200:02:002:0016, розташованої за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард по вул. Базовій, 10, що належить на праві приватної власності ПрАТ «Дунайводбуд-124», шляхом знесення за власний рахунок паркану та будівлі, яка збудована ТОВ «Артос» самочинно, а також звільнення з території земельної ділянки металевих контейнерів, що розташовані на спірній земельній ділянці, загальною площею 1,6237 га;

2) Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2226 га за кадастровим номером 5123755200:02:002:0231 за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а;

3) Скасувати запис у поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2226 га за кадастровим номером 5123755200:02:002:0231 за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2022 прийнято позовну заяву (вх.№ 194/22) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/179/22. Справу №916/179/22 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.02.2022 об 11:00 год

24.02.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області відкладено підготовче засідання по справі № 916/179/22 на "17" березня 2022 року о 12:00 год.

17.03.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області відкладено підготовче засідання у справі № 916/179/22 на "28" квітня 2022 року об 11:00 год.

28.04.2022 ухвалою суду відкладено підготовче засідання у справі № 916/179/22 на "17" травня 2022 року о 10:20 год.

17.05.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області відкладено підготовче засідання у справі № 916/179/22 на "07" червня 2022 року об 11:20 год.

07.06.2022 у підготовчому засіданні по справі № 916/179/22 проголошено протокольно перерву до 23.06.2022 о 12:40 год., про що Товариство з обмеженою відповідальністю «Артос» повідомлено відповідною ухвалою суду від 08.06.2022, постановленою відповідно до ст. 120 ГПК України.

23.06.2022 у підготовчому засіданні, після вирішення всіх питань, передбачених ст.182 ГПК України, судом проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/179/22 до судового розгляду по суті на 29.06.2022 року об 11:30 год.

29.06.2022 до суду ПрАТ «Дунайводбуд-124» було подано клопотання (вх. № 11702/22) про виклик судового експерта Сікорської Олени Анатоліївни в судове засідання для надання пояснень щодо висновку судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи № 214/22 від 15.06.2022.

29.06.2022 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 15.07.2022 об 11:30 год.

30.06.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області викликано судового експерта Сікорську Олену Анатоліївну у судове засідання по справі №916/179/22, яке призначене на "15" липня 2022 року об 11:30 год., для надання пояснень стосовно висновку експерта 214/22 від 17.06.2022.

15.07.2022 ПрАТ «Дунайводбуд-124» подано до суду заяву (вх. № 2-566/22) про відвід судді на підставі ст.ст. 35,36 ГПК України та у порядку ст. 38 ГПК України.

В обґрунтування поданої заяви заявник відзначає, що у судовому засіданні 30 червня 2022 року представником позивача подавалось клопотання про витребування у відповідача оригіналу Технічної документації «по складанню, видачі, реєстрації та зберіганню державного акта на право власності на землю товариству з обмеженою відповідальністю «Артос» в зв`язку з купівлею-продажем у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення у відкритого акціонерного товариства «Одеська автобаза Дунайводбуд» для експлуатації виробничої бази в смт Авангард, вул. Базова, 9-а, Овідіопольського району Одеської області», розробленої та затвердженої МПП «Алідада», яке було обґрунтовано тим, що надана відповідачем копія технічної документації не співпадає з технічною документацією, яка була надана позивачу МПП «Алідада» в частині невідповідності каталогу зовнішніх меж земельної ділянки.

Як зауважує позивач, суд клопотання позивача не задовольнив, не витребував у відповідача оригінал технічної документації, а лише запропонував надати документи. Такі дії, на думку позивача, не відповідають принципу рівності сторін та об`єктивності, оскільки у наразі сумніву у достовірності доказу, інша сторона має право вимагати надати оригінал документу. У судовому засіданні 15 липня 2022 року відповідач оригінал технічної документації не надав.

При цьому, у судовому засіданні 15 липня 2022 року представником позивача адвокатом Дьяковим В.О. було заявлено клопотання про постановлення окремої ухвали, у якій позивач просив вжити заходів судового реагування на наявну інформацію щодо підробки документу, яка може привести до порушення прав та законних інтересів позивача.

Позивач наголошував на тому, що листом МПП «Алідада» № 10 від 19.01.2022, у якому повідомило що за результатом розробленої Технічної документації «по складанню, видачі, реєстрації та зберігання державного акту на право власності на землю ТОВ «Артос» в зв`язку із купівлею-продажем у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення у ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд» для експлуатації виробничої бази в смт Авангард, вул. Базова, 9-а, Овідіопольського району Одеської області» - дані про земельну ділянку внесено до АС ДЗК та присвоєно кадастровий номер 5123755200:01:002:0004, зміни до технічної документації та до обмінного файлу МПП «Алідада» не вносились.

Однак позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання, начебто, з тих підстав, що факт підробки є імовірним. За ствердженням позивача, у судовому процесі повністю ігнорується невідповідність поданих відповідачем документів розробленій технічній документації МПП «Алідада».

Позивач вважає, що виключні підстави для відводу, а саме упередженість та необ`єктивність судді та порушення принципів господарського судочинства, не були відомі до цього часу, оскільки мали місце у судовому засіданні 15 липня 2022 року, у зв`язку з чим позивач просить відвести суддю Цісельського О.В. від розгляду справи № 916/179/22.

Розглянувши заяву ПрАТ «Дунайводбуд-124» про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи № 916/179/22, суд зазначає наступне.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.

Заяву ПрАТ «Дунайводбуд-124» про відвід судді надано до суду в день розглду справи в судовому засіданні 15.07.2022, тобто пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, тому питання про відвід судді від розгляду справи № 916/179/22 вирішується суддею Цісельським О.В.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

З аналізу Господарського процесуального кодексу України, зокрема, приписів, які регулюють зміст судових рішень, слідує, що, судове рішення, серед іншого, обов`язково повинне бути мотивованим та обґрунтованим, що, у свою чергу передбачає наявність як особистої думки судді, так і виокремлення ним власної правової позиції у спорі, у процесуальному питанні, яке потребує вирішення.

Водночас, ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Белеш та інші проти Чеської Республіки»).

Безумовно, фактор довіри до суду є одним з найголовніших критеріїв, забезпечення та створення умов існування якого є завданням суду. Таке завдання реалізується зі сторони суду як змістом його процесуальних рішень, так і порядком вчинення процесуальних дій. У зв`язку з цим слід розмежовувати дії сторони та дії суду. Дії сторони, як процесуального так і іншого характеру, не є діями суду. А тому можливі зловживання сторони, питання щодо наявності яких тільки поставлено перед судом і ним не вирішено, не є діями суду, що руйнують підвалини довіри до суду. Припущення у необ`єктивності судді, як суб`єктивна сторона довіри, повинно бути наслідком певних вчинків судді. Такі вчинки складають об`єктивну характеристику довіри, тобто є проявом зовнішніх ознак, що формують внутрішнє переконання. Переконання повинно бути наслідком саме дій судді, а не дій сторони. В інакшому випадку відсутність об`єктивно підтверджених вчинків суду не дає підстави вважати, що сумніви у об`єктивності суду є реальними, а не вигаданими.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.

Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Проте, подана ПрАТ «Дунайводбуд-124» заява не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді Цісельського О.В. та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Заявником у заяві про відвід судді Цісельського О.В. не наведено в чому саме полягає необ`єктивність та упередженість судді, як і не наведено мотивованих підстав здійснення розгляду справи виключно в інтересах однієї із сторін, що по суті є порушенням принципів змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Мотивованих підстав браку безсторонності у судді Цісельського О.В., що стало б підставою для його відводу від розгляду справи № 916/179/22 заявником не наведено.

Обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Цісельського О.В. від розгляду справи, судом не встановлено.

Наведені в заяві про відвід мотиви зводяться лише до незгоди ПрАТ «Дунайводбуд-124» з процесуальними діями суду при розгляді справи, а саме із відмовою в задоволенні клопотань ПрАТ «Дунайводбуд-124» про витребування у відповідача оригіналу технічної документації та про постановлення окремої ухвали щодо вжиття заходів судового реагування на наявну інформацію щодо підробки документу.

Суд зазначає, що задоволення чи відмова в задоволенні того чи іншого клопотання, прийняття процесуальних документів, не може вказувати на наявність підстав для відводу складу суду в розумінні ст. 35 ГПК України, а відповідні висновки, покладені судом в обґрунтування прийнятих процесуальних документів можуть бути оспорені при оскарженні відповідного рішення до суду вищої інстанції.

Доводи заявника про упередженість суду у даній справі не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процесу, оскільки наявність чи відсутність підстав для відводу судді не може ставиться в залежність від результату застосування судом норм чинного законодавства.

При цьому суд зазначає, що вирішення всіх питань, які виникають під час розгляду справи, здійснювалось судом виключно на підставі норм діючого процесуального законодавства.

Відтак, викладені в заяві про відвід обставини за своєю суттю є незгодою заявника з судовими рішеннями, прийнятими суддею Цісельським О.В. по даній справі та перераховані заявником зауваження відносяться суто до процесуальних моментів здійснення правосуддя суддею.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

Таким чином, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться; тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Протягом розгляду цієї справи, як і будь-якої іншої, суд керувався та керується завданням господарського судочинства, основними принципами (засадами) якого є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Суд при розгляді цієї справи, керуючись завданням господарського судочинства, забезпечуючи рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність господарського судочинства створював усім учасникам судового процесу, в тому числі й заявнику необхідні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2000 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Щодо об`єктивного критерію, заявник не наводить жодного факту, обставини, події, або посилання на дії (бездіяльність) судді Цісельського О.В., які б свідчили, що суддя виявив небезсторонність, упередженість, необ`єктивність при розгляді справи № 916/179/22 в суді у будь-якій формі.

Усі судження та умовиводи заявника є лише припущеннями ПрАТ «Дунайводбуд-124» та не можуть бути оцінені як обґрунтовані побоювання щодо зацікавленості, небезсторонності судді чи упередженого ставлення до заявника, або особисту прихильність до інших учасників справи з боку головуючого судді.

Положеннями частини першої статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суд зазначає, що перелік закріплених у вказаній статті підстав для відводу судді не є вичерпним. При визначенні того чи є конкретні обставини підставою для відводу суд враховує положення Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 та позиції Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Однак, суд вважає, що викладені доводи заявника не свідчать про упередженість, необ`єктивність або зацікавленість судді Цісельського О.В. у результатах розгляду справи №916/179/22 та не є підставою для відводу судді у даній справі, згідно статті 35 ГПК України.

Крім того, суд зазначає наступне:

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини наявність неупередженості відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Згідно об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (справи "Білуха проти України", "Паскала проти України").

Рекомендаціями СМ/Кес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки встановлено, що саме незалежність суддів, є невід`ємним елементом верховенства права, необхідним для неупередженості суддів та функціонування судової системи.

Судді повинні мати необмежену свободу, щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів.

Під час розгляду всіх справ судді повинні діяти незалежно та неупереджено, забезпечувати сторонам можливість бути об`єктивно вислуханими, пояснювати за потреби процедурні питання.

В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

В рішеннях у справах "Ветштайн проти Швейцарії" та "Ферантелі та Сантанжело проти Італії", Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

З врахуванням наведеного, суд зауважує, що заявлений відвід судді Цісельському О.В. має ознаки завідомо безпідставного, що, залежно від обставин справи, може бути визнано як зловживання процесуальними правами, згідно приписів п.1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, та є таким, що спрямований на затягування розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається Приватне акціонерне товариство «Дунайводбуд-124» в заяві про відвід судді від розгляду справи №916/179/22, не можуть бути підставою для відводу судді Цісельського О.В. в зв`язку з чим, відповідно до положень ст.ст.35, 36, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню.

При цьому, суд зауважує представнику заявника, що згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається, як не допускається і тиск на суддю.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 35, 39, 76, 86, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Дунайводбуд-124» (вх. № 2-566/22 від 15.07.2022) про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/179/22 - відмовити

Ухвала набирає законної сили 15.07.2022 та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 20.07.2022.

Суддя О.В. Цісельський