ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"21" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/179/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.
за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.
за участю представників:
від позивача: адвокат Дьяков В.О. ордер
від відповідача: адвокат Бойко Н.І. ордер
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/179/22
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Дунайводбуд-124» (вул. Базова, № 10, 7-й км Овідіопольської дороги, Овідіпольський р-н, Одеська обл., код ЄДРПОУ 01035874)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Артос» (Миколаївська дорога, № 219, м. Одеса, 65013, код ЄДРПОУ 30646401)
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації та скасування запису,
ВСТАНОВИВ:
1. Суть спору.
24.01.2022 Позивач, Приватне акціонерне товариство «Дунайводбуд-124» (надалі ПАТ «Дунайводбуд-124» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артос» (надалі ТОВ «Артос»), в якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, Позивач просить суд: 1) зобов`язати ТОВ «Артос» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5123755200:02:002:0016, розташованої за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард по вул. Базовій, 10, що належить на праві приватної власності ПрАТ «Дунайводбуд-124», шляхом знесення за власний рахунок паркану та будівлі, яка збудована ТОВ «Артос» самочинно, а також звільнення з території земельної ділянки металевих контейнерів, що розташовані на спірній земельній ділянці, загальною площею 1,6237 га; 2) Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2226 га за кадастровим номером 5123755200:02:002:0231 за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а; 3) Скасувати запис у поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2226 га за кадастровим номером 5123755200:02:002:0231 за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а; 4) Скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області Харьковської Наталі Петрівни за №62993085 від 21 січня 2022 року про державну реєстрацію права власності ТОВ «Артос» на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:02:002:0231.
2. Стислий зміст аргументів учасників справи.
2.1. Аргументи Позивача.
В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що на підставі рішення Авангардівської селищної ради № 174/1-IX від 24.04.2003 за нотаріально посвідченим 08.08.2003 договором купівлі-продажу ПрАТ «Дунайводбуд-124» у територіальної громади Авангардівської селищної ради була придбана земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 16273 м2, яка знаходиться на території Авангардівської селищної ради за адресою Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард вул. Базова, 10, для комерційного призначення - експлуатації виробничої бази, в зв`язку з чим 05.10.2004 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 057093 на заміну Акту на право постійного користування І-ОД №004943 від 05.02.1997. Земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 5123755200:02:002:0016.
Відповідно до опису меж, станом на дату складання технічної документації, сусідніми земельними ділянками були: літ. А-Б - землі ВКФ «Самей», літ. Б-В - землі ПП «Тріал», літ. В-Г-землі ВАТ «Шляховик-97», літ. Г-Д-землі ПП «ТСН», літ. Д-Е-землі ВАТ «Виробниче управління «Дунайводбуд», літ. Е-Ж - землі ВАТ «Одеська автобаза», літ. Ж-А - землі загального користування (проїзд).
Окрім того, як стверджує Позивач, він є власником будівель та споруд, які розташовані на належній йому земельній ділянці та в цілому складаються з літ. А - адмінбудинок, літ. Б - прохідна, літ. В - майстерня, літ. Г - склади, літ. Д, Е - навіс, киснево-заправна станція та споруди за адресою Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард по вул. Базовій, 10, що підтверджується Свідоцтвом про право власності, виданим 28.08.2002 Авангардівською селищною радою. Право власності на комплекс будівель та споруд було зареєстровано Овідіопольським бюро технічної інвентаризації 16.09.2002 у книзі № 1 за № 36.
Об`єкти нерухомості - комплекс будівель та споруд та земельну ділянку площею 1,6237 га, кадастровий номер 5123755200:02:002:0016, Позивач використовує у своїй господарській діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому зазначено в розділі види діяльності: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
При цьому, Позивач зауважує, що на підставі листа Авангардівської селищної ради від 03.09.2004 та технічного завдання, виданого Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів, у 2004 році Малим приватним підприємством «Алідада» було розроблено Технічну документацію «по складанню, видачі, реєстрації та зберіганню державного акту на право власності на землю ВАТ «Дунайводбуд-124», в зв`язку з купівлею-продажом земельної ділянки для комерційного призначення - експлуатації виробничої бази в смт Авангард, вул. Базова, 10, Овідіопольського району Одеської області, замовник ВАТ «Дунайводбуд-124», до складу якої ,зокрема, входить погоджений суміжними землекористувачами План меж земельної ділянки ВАТ «Дунайводбуд-124» за адресою смт Авангард, вул. Базова, 10 та Каталог координат зовнішніх меж від 13.09.2004.
Крім того, Позивач вказує, що на підставі рішення Авангардівської селищної ради від 24.04.2003 та договору купівлі-продажу земельної ділянки № 4124 від 08.08.2003 був складений Акт від 24.09.2004, яким, було встановлено, погоджено та передано межі земельної ділянки в натурі для комерційного призначення, експлуатації виробничої бази ВАТ «Дунайводбуд-124» в смт Авангард, вул. Базова, 10, Овідіопольського району Одеської області. Спірних питань при встановленні меж земельної ділянки не заявлено. З боку межі літ. Е-Ж погоджено ВАТ «Одеська автобаза» Кривовид В.С. До Акту додана Експлікація переданих земель з описом меж та ситуаційною схемою та була видана довідка про присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, а саме 5123755200:02:002:0016.
В подальшому, як зазначає Позивач, у жовтні 2021 на його замовлення були проведені топографо-геодезичні роботи (горизонтальна зйомка) за адресою Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард по вул. Базовій, 10, за результатом якої був складений Технічний звіт в якому відповідно до опису меж станом на дату його складання сусідніми земельними ділянками були: земельна ділянка ТОВ ВКФ «Самей» (кадастр. номер 5123755200:01:002:0002), земельна ділянка гр. ОСОБА_1 (кадастр. номер 5123755200:02:002:0024), земельна ділянка ТОВ «Шляховик-97» (кадастр. номер 5123755200:02:002:0202), земельна ділянка ПП «ТСН» (кадастр. номер 5123755200:02:002:0040), землі Авангардівської селищної ради, земельна ділянка ТОВ «Дунайводбуд» (кадастр, номер 5123755200:02:002:0042), земельні ділянки ТОВ «Артос» (кадастр. номери 5123755200:01:002:0004, 5123755200:02:002:0041 та 5123755200:02:002:0022), землі загального користування (проїзд) та землі загального користування Авангардівської селищної ради (вул. Базова). На переконання Позивача, топографо-геодезичною зйомкою встановлено, що ТОВ «Артос» фактично використовує частину земельної ділянки що належить ПрАТ «Дунайводбуд-124», площа якої складає 251 м2 і на якій розташовані належний Відповідачу кам`яний паркан та частина будівлі, без його відома.
Окрім наведеного, Позивач зазначає, що ним було отримано примірник розробленої на підставі листа - замовлення Авангардівської селищної ради №2 від 04.01.2003 року та технічного завдання, виданого Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів Технічної документації «по складанню, видачі, реєстрації та зберіганню державного акта на право власності на землю товариству з обмеженою відповідальністю «Артос» в зв`язку з купівлею-продажом у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення у відкритого акціонерного товариства «Одеська автобаза Дунайводбуд» для експлуатації виробничої бази в смт Авангард, вул. Базова, 9-а, Овідіопольського району Одеської області», розробленої та затвердженої МПП «Алідада», відповідно до якої вбачається, що 01.10.2002 за договором купівлі-продажу земельної ділянки ТОВ «Артос» придбало у ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд» земельну ділянку розміром 0,2225 га, яка знаходиться на території смт Авангард, по вул. Базовій, 9А Овідіопольського району Одеської області. Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі та в книзі реєстрації на підставі рішення Авангардівської селищної ради № 108 від 29.11.2002, прийнято рішення про видачу ТОВ «Артос» державного акту право власності на зазначену вище земельну ділянку, у зв`язку із чим на підставі рішення Авангардівської селищної ради були внесені відповідні зміни до державного акту на право власності на землю ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд» в частині зменшення земельної ділянки з 0,6985 га до 0,476 га.
На підставі рішення Авангардівської селищної ради №108/УІ-ІІІ від 29.11.2002 та договору купівлі-продажу земельної ділянки №4424 від 01.10.2002 був складений Акт встановлення, погодження та передачі на місцевості меж земельної ділянки від 3 березня 2003 року, яким землевпорядником Пашковським М.А. було проведено встановлення, погодження та передачі на місцевості меж земельної ділянки, та відповідно до якого межа земельної ділянки прямої лінії довжиною 73,75 м погоджено із ВАТ «Дунайводбуд-124». що засвідчено підписом представника останнього Мошкало Г.С. та печаткою ВАТ «Дунайводбуд-124».
Як вказує Позивач, у жовтні та грудні 2021 відбулись зустрічі між представниками Позивача та відповідача щодо виявленого фактичного зайняття земельної ділянки ПрАТ «Дунайводбуд» за результатами яких сторони не дійшли згоди щодо врегулювання спірного питання, натомість. Відповідач послався на те, що ним було ініційовані зміни до Державного земельного кадастру та приведено межі належної йому земельної ділянки у відповідність до фактичного землекористування, тобто відповідно до межі побудованого паркану. Як стверджує Позивач, у результаті цих дій Відповідача земельна ділянка за кадастровим номером 5123755200:01:002:0004 припинила існування, а до ДЗК та публічної кадастрової карти було внесено нову земельну ділянку під кадастровим номером 5123755200:02:002:0231, межі якої, на думку Позивача, частково накладаються на межі належної йому земельної ділянки (кадастровий номер 5123755200:02:002:0016). При цьому згідно до листа № 10 від 19.01.2022 розробника технічної документації по складанню, видачі, реєстрації та зберігання державного акту на право власності на землю ТОВ «Артос» дані про земельну ділянку були внесені до АС ДЗК, земельній ділянці ТОВ «Артос» присвоєно кадастровий номер 5123755200:01:002:0004 при цьому зміни до технічної документації та до обмінного файлу МПП «Алідада» не вносились.
За ствердженням Позивача, у Державноу реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ТОВ «Артос» відсутні відомості щодо реєстрації права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 5123755200:02:002:0231 за адресою Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а та будь-які об`єкти нерухомості.
Також Позивач звертає увагу на те, що з реєстру дозвільних документів ним встановлено що у Відповідача відсутні будь-які документи про будівництво та введення в експлуатацію будь-яких будівель на території земельної ділянки що належить Відповідачу за адресою Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а.
Враховуючи відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про спірну будівлю, яка частково розташована на належній Позивачу земельній ділянці, він вважає, що ТОВ «Артос» самовільно збудовано будівлю, стіна якої прилягає до паркану, що знаходиться поза межею земельної ділянки ТОВ «Артос» та знаходиться на земельній ділянці, яка належить ПрАТ «Дунайводбуд-124».
Відтак, Позивач вважає, що належним та ефективним засобом захисту є зобов`язання Відповідача усунути перешкоди у користування земельної ділянкою шляхом знесення (демонтажу) паркану та самовільно збудованої будівлі, звільнення земельної ділянки від майна ТОВ «Артос».
Враховуючи, що ТОВ «Артос» звернулось із заявою про реєстрацію земельної ділянки, межі якої не відповідають розробленій технічній документації, а державним реєстратором Державного земельного кадастру скасовано реєстрацію земельної ділянки належної ТОВ «Артос» за кадастровим номером 5123755200:01:002:0004 та зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 5123755200:02:002:0231, яка не відповідає розробленій технічній документації, позивач вважає, що належним способом захисту його прав також буде скасування державної реєстрації земельної ділянки за номером 5123755200:02:002:0231 та запису у поземельній книзі.
В подальшому, Позивачем подано до суду заяву (вх. № 5061/22 від 22.02.2022) про зміну предмету позову, відповідно до якої в результаті перевірки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Позивачем було виявлено, що 17.01.2022 державним реєстратором Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області було зареєстровано право власності ТОВ «Артос» на земельну ділянку за кадастровим номером 5123755200:02:002:0231 площею 0,2226 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2563111051237.
Як зазначає Позивач, підставою для державної реєстрації став лист Держгеокадастру, серія та номер: 686/441-21, виданий 16.12.2021, видавник: ГУ Держгеокадастру в Одеській області; державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ОД №050504, виданий 03.06.2003, видавник: Овідіопольський районний відділ земельних ресурсів; відомості з ДЗК, серія та номер: 53819555, виданий 17.01.2022, видавник: Державний земельний кадастр. Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62993085 від 21.01.2022.
Документація щодо реєстрації права власності ТОВ «Артос» 5123755200:02:002:0231, наявна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, складається з Витягу з Державного земельного кадастру №НВ-9902952092021, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:02:002:0231, Листа Держгеокадастру, серія та номер: 686/441-21, виданий 16.12.2021, Рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень №62993085 від 21 січня 2022 року, а також Державного акту на право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 5123755200:01:002:0004.
Так, як встановлено Позивачем, згідно витягу з Державного земельного кадастру №НВ-9902952092021 від 15.12.2021, документацією з землеустрою, на підставі якої була здійснена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:02:002:0231, вказані - інші документи, 04.01.2003, МПП «Алідада», Кур`ята Л.Д.
Як вважає Позивач, даною документацією є Технічна документація з складання, видачі, реєстрації та зберігання державного акту на право власності на землю ТОВ «Артос», складена МПП «Алідада» та видана у 2003 році, яка являє собою землевпорядну документацію для земельної ділянки, яка згодом отримала кадастровий номер 5123755200:01:002:0004.
При цьому, Позивач зазначає, що хоча для реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 5123755200:02:002:0231 була застосована землевпорядна документація, розроблена для земельної ділянки за кадастровим номером 5123755200:01:002:0004, площа ново зареєстрованої земельної ділянки за реєстраційною документацією становить 0, 2226 га, тоді як площа первинної земельної ділянки за землевпорядною документацією становила лише 0, 2225 га.
Також, Позивач звертає увагу на те, що описи меж згідно Плану меж земельної ділянки земельної ділянки із кадастровим номером 5123755200:01:002:0004, а також землевпорядної документації для неї та для ново зареєстрованої земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:02:002:0231 та опис меж згідно Кадастрового плану земельної ділянки 5123755200:02:002:0231, який міститься у Додатку до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.12.2021 № 9902952092021, відрізняються між собою в частині довжини ліній між контрольними точками.
При цьому Позивач вказує на та, що Держгеокадастр у своєму листі № 686/441-21 від 16.12.2021, на підставі якого була проведена реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 5123755200:02:002:0231, дані відмінності між площами земельних ділянок, а також між показниками меж ново зареєстрованої земельної ділянки із показниками, що містяться у землевпорядній документації, ніяким чином не відобразив та не обґрунтував.
Позивач також наголошує, що згідно Звіту геодезичного дослідження, доданого до позовної заяви, при його проведенні станом на жовтень 2021 земельна ділянка Відповідача знаходилась за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а та у межах координат земельної ділянки із кадастровим номером 5123755200:01:002:0004, а відомості для проведення дослідження стосовно цієї земельної ділянки взяті із Публічної кадастрової карти, у зв`язку з чим Позивач дійшов висновку про протиправність дій щодо видалення такої земельної ділянки з Державного земельного кадастру з метою внесення з новими, потрібними Відповідачу межами.
Таким чином, задля ефективного захисту права власності Позивача, окрім задоволення та виконання первинних позовних вимог, на його думку, має місце й необхідність скасування рішення про реєстрацію права власності ТОВ «Артос» на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:02:002:0231 площею 0.2226 га у конфігурації, яка порушує право власності ПрАТ «Дунайводбуд-124» на земельну ділянку із кадастровим номером 5123755200:02:002:0016.
2.2. Аргументи Відповідача.
Відповідач ТОВ «Артос», заперечуючи проти доводів Позивача, посилається на наступне.
Так, Відповідач зазначає, що 01.10.2002 між ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артос» був укладений Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого, Відповідач придбав 44/1000020 частин будівель та споруд, що знаходяться на території Авангардівської селищної ради, 7-й км Овідіопольської дороги по вул. Базовій 9а.
Також 01.10.2002 між ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд» та ТОВ «Артос» був укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого ТОВ «Артос» придбав у власність земельну ділянку розміром 0, 2225 га, що знаходиться на території смт. Авангард, по вул. Базовій, 9а, Овідіопольського району Одеської області, наданої для експлуатації виробничої бази.
Рішенням Авангардівської селищної ради №108 від 29.11.2002 було вирішено зареєструвати зазначений Договір купівлі-продажу земельної ділянки в Книзі реєстрації та видати ТОВ «Артос» відповідний державний акт на право власності на землю. Пунктом 3 зазначеного Рішення встановлено, що в зв`язку з продажом ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд» частини земельної ділянки ТОВ «Артос», площа земельної ділянки, яка належить ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд» зменшилась з 0,6985 га до 0,476 га.
Також, за ствердженням Відповідача, вищенаведеним Рішенням Авангардівської селищної ради було вирішено внести відповідні зміни до державного акту на право власності на землю ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд» та зобов`язати ТОВ «Артос» та ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд» заключити договір на встановлення земельного сервітуту згідно вимог ст. 98-102 Земельного кодексу України.
03.03.2003 був складений та підписаний Акт встановлення, погодження та передачі на місцевості меж земельної ділянки та земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 5123755200:01:002:0004.
Відповідно до Акту, межа земельної ділянки прямої лінії довжиною 73,86 м була погоджена з ВАТ «Дупайводбуд-124», що засвідчено підписом представника ВАТ - Мошкало Г.С.
Як вказує Відповідач, відповідно до Технічної документації загальна площа придбаної ним земельної ділянки складає 2225,80 га., що підтверджується каталогом координат зовнішніх меж, графічним додатком до Акту встановлення, погодження та передачі на місцевості меж земельної ділянки, довідкою про зареєстровані ділянки за підписом начальника відділу автоматизації ДП «ОРЦДЗК», відповідно до якої за ТОВ «Артос» зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 5123755200:01:002:0004 загальною площею 0,2226 га.
Відповідач вказує, що з 2002 та 2004 вінє власником земельних ділянок, а також будівель та споруд, розташованих на них за адресою смт. Авангард, вул. Базова, 9-а, Овідіопольського району Одеської області. При цьому, межі земельної ділянки та її відведення було погоджено відповідними посадовими особами Позивача та мали такий саме розмір, які зараз відображені на кадастровому плані земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:02:002:0231.
Щодо твердженням Позивача про порушення його прав на користування земельною ділянкою у зв`язку із самовільним будівництвом об`єктів нерухомості на земельній ділянці Позивача та здійсненням реєстрації земельної ділянки, межі якої не відповідають розробленій документації, Відповідач зазначає, що ним були придбані об`єкти нерухомості, збудовані ще у 1970 роках, про що Позивач був обізнаний у час придбання своєї земельної ділянки.
Відповідач також зазначає, що під час проведення ПП «ГЛАВ-ІНВЕСТ ГРУП» технічної інвентаризації будівель Відповідача (довідка №123747 від 26.06.2020) були виявлені технічні помилки, а саме: при попередній інвентаризації не були враховані підсобні приміщення, а також площа змінена у зв`язку з уточненням лінійних розмірів та площ приміщень, отже, зазначені помилки не належить до самочинного будівництва та не являється реконструкцією згідно п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна.
Отже, за ствердженням Відповідача, будь-яких реконструйованих або самочинно збудованих об`єктів за адресою Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а немає, а тому, твердження Позивача про здійснення Відповідачем самовільного будівництва на земельній ділянці, що належить ПрАТ «Дунайводбуд-124», будівлі, стіна якої прилягає до паркану, не відповідає дійсності.
Більш того, як зауважує Відповідач, відповідно до виписки з Реєстру прав власності на нерухоме майно будівлі та споруди за вищезазначеною адресою мають рік побудови 1970, що не дозволяє правомірно та обґрунтовано стверджувати, що Відповідач будь-якими своїми діями створив Позивачу перешкоди у користуванні його земельною ділянкою якимось самовільним будівництвом, оскільки придбаваючи земельну ділянку, Позивач був обізнаний щодо розташування об`єктів нерухомості на сусідніх земельних ділянках, зокрема, земельній ділянці Відповідача.
Щодо реєстрації земельної ділянки під новим кадастровим номером, Відповідач пояснює, що 03.12.2021 ТОВ «Артос» звернулось до Держгеокадастру з листом, в якому просило внести до Державного земельного кадастру відомості щодо його земельної ділянки та листом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №686/441-21 від 16.12.2021 ТОВ «Артос» було повідомлено про те, що у Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, що зберігаються у секторі, станом на 31.12.2012 наявний запис про видачу Відповідачу державного акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2225 га серії ОД№050504, реєстраційний номер Р-66-18, дата реєстрації 03.06.2003, цільове призначення: для експлуатації виробничої бази і складських приміщень, кадастровий: номер: 5123755200:01:002:0004. за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул., Базова, 9а.
Отже, за ствердженням Відповідача, зазначеним листом Головне управління Держгеокадастру в Одеській області підтверджено, що в архіві сектору наявний другий примірник вищезазначеного державного Акту на право власності на земельну ділянку, а в програмному забезпеченні ведення Державного земельного кадастру відсутні відомості про земельну ділянку, на яку виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2225 га серії ОД№050504, реєстраційний номер Р-66-18, дата реєстрації 03.06.2003, цільове призначення: для експлуатації виробничої бази і складських приміщень, кадастровий: номер: 5123755200:01:002:0004. за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул., Базова, 9а..
Відповідач звертає увагу на те, що у листі Головне управління Держгеокадастру в Одеській області вказано на те, що відповідно картографічної основи програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру належна йому земельна ділянка за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а, розташована в кадастровій зоні 02, у зв`язку з чим перенести до Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку площею 0,2225 га за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а із зазначенням кадастрового номера 5123755200:01:002:0004 технічно неможливо.
На підставі вищевикладеного, державним кадастровим реєстратором сектору №3 відділу №5 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області вищезазначеній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 5123755200:02:002:0231.
Отже, за ствердженням Відповідача, зміни, які мали місце, були по`вязані з необхідністю приведення у належний стан даних, на які послався Держгеокадастр стосовно зазначення кадастрової зони, при цьому, ніяких змін щодо площі, меж або місця розташування земельної ділянки не здійснювалось та землекористування відбувалось незмінно з часу встановлення меж земельної ділянки, належної Відповідачу, до цього часу.
Відтак, на переконання Відповідача, посилання Позивача на зміни площі земельної ділянки або її конфігурації не відповідають дійсності.
З урахуванням того, що Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що йому створюються перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5123755200:02:002:0016, розташованої за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, по вул. Базовій, 10, Відповідач вважає неможливим задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання усунути перешкоди шляхом знесення за власний рахунок паркану та будівлі, яка збудована ТОВ «Артос» самочинно, а існування самовільно збудованих споруд або будівель Позивачем також не доведено.
Щодо порушення розміру земельної ділянки, які Позивач наводить у заяві про зміну позовних вимог, Відповідач звертає увагу, що в матеріалах справи наявна технічна документація від 2003, виконана МПП «Алідада», в якій є Абрис земельної ділянки ТОВ «Артос» в смт. Авангард, вул. Базова, 9а, Овідіопольського району Одеської області, де розміри та межі земельної ділянки відповідають даним Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 5123755200:02:002:0231, відтак Відповідачу невідомо, в чому Позивач знаходить невідповідність і чому ним обраний саме такий спосіб захисту свого нібито порушеного права, адже відповідно до змісту заяви про зміну позовних вимог Позивач вважає протиправними дії щодо видалення земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:01:002:0004 з Державного земельного кадастру з метою внесення з «новими», потрібними Відповідачу межами.
Так, Відповідач наголошує, що в технічній документації міститься каталог координат зовнішніх меж, в якому чітко зазначені розміри меж та загальна площа ділянки, яка складала (без округлення) 2225,80 м2. Такі ж самі розміри та межі зазначені в графічному додатку до Акту встановлення, погодження та передачі на місцевості меж земельної ділянки та інших документах, що міститься в технічній документації 2003.
Також Відповідач вказує на те, що в матеріалах справи наявна Довідка про зареєстровані ділянки за підписом начальника відділу автоматизації ДП «ОРЦДЗК», відповідно до якої за ТОВ «Артос» зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 5123755200:01:002:0004 загальною площею 0,2226 га.
Відтак Відповідач вважає висновки Позивача стосовно того, що наявна реєстрація та користування земельною ділянкою Відповідачем здійснені з порушенням меж, встановлених в технічній документації, безпідставним та не відповідаючим самій технічній документації 2003 року.
Відповідач стверджує, що в матеріалах справи міститься копія Технічної документації від 2003 та кадастровий план належної йому земельної ділянки, зареєстрований на цей час, де розміри та межі земельної ділянки повністю співпадають. Отже, реєстрація земельної ділянки Відповідача проведена з дотриманням вимог закону та у повній відповідності до технічної документації, а тому з позовної заяви не вбачається, чим саме порушуються права Позивача існуючою реєстрацією земельної ділянки, що належить Відповідачеві та з яких підстав, відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр», кадастровий реєстратор мав відмовити Відповідачеві в реєстрації.
Окрім вищенаведеного Відповідач додатково зазначив, що ТОВ «Артос» придбав земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:01:002:0004, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Берегова, 9а у 2002 році, межі якої ділянки були погоджені з усіма суміжними землевласниками (землекористувачами), серед яких був й Позивач, ще у 2003 році.
При цьому, ПАТ «Дунайводбуд-124» придбав суміжну з ТОВ «Артос» земельну ділянку у 2003 році, межі якої були встановлені у 2004 році, тобто з урахуванням фактично встановлених меж земельної ділянки, власником якої є ТОВ «Артос».
Водночас, Відповідач наголосив, що будівлі та споруди, що розташовані на земельній ділянці ТОВ «Артос» є такими, що збудовані задовго до придбання земельних ділянок сторонами спору, про що свідчать відомості з Державного реєстру прав на нерухоме майно, а також перелік майна, що придбавався за договорами купівлі-продажу ТОВ «Артос». Серед зазначеного майна є паркан, який фактично є межею земельної ділянки та поєднує опори, розташовані на земельній ділянці ТОВ «Артос». Відповідач зауважив на тому, що у висновку експертизи експерт також посилається на існування цих опор, знесення яких не уявляється можливим та які поєднуються парканом.
Отже на переконання Відповідача, конфігурація, площа та межі земельної ділянки, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Берегова, 9А, кадастровий номер 5123755200:02:002:0231 відповідає технічній документації.
Все вищенаведене, на думку Відповідача, свідчить про те, що позовні вимоги ПАТ «Дунайводбуд-124» є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.
3. Процесуальні питання, вирішені судом.
24.01.2022 ПрАТ «Дунайводбуд-124» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «Атос» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації та скасування запису.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022 позовну заяву (вх. №194/22) передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельському О.В.
27.01.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Дунайводбуд-124» (вх.№194/22 від 24.01.2022) залишено без руху, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду.
02.02.2022 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№3005/22), із змісту якої вбачається усунення недоліків встановлених ухвалою суду від 27.01.2022 та надано докази доплати судового збору у встановленому судом розмірі.
07.02.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№ 194/22) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/179/22. Справу №916/179/22 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.02.2022 об 11:00 год.
Зі змісту цією ж ухвали суду вбачається, що клопотання позивача про залучення до розгляду справи третьої особи суд залишив без задоволення як передчасне та безпідставне.
15.02.2022 представником ТОВ «Артос» до суду була подано клопотання (вх. № 4390/22) про ознайомлення з матеріалами справи та зняття відповідних фотокопій, яке судом було задоволено та надано представнику матеріали справи № 916/179/22 для ознайомлення 16.02.2022.
22.02.2022 до Господарського суду Одеської області надійшла заява ПрАТ «Дунайводбуд-124» (вх. № 5061/22) про зміну предмету позову, в якій, зокрема, доповнено позовні вимоги первинної позовної заяви вимогою про скасування рішення державного реєстратора Харьковської Н.П. № 62993085 від 21.01.2022 про державну реєстрацію права власності ТОВ «Артос» на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:02:002:0231.
Вказана заява Позивача (вх. № 5061/22 від 22.02.2022) про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду та разом з доданими до неї документами долучена до матеріалів справи.
24.02.2022 Відповідачем подано до суду клопотання (вх. № 5239/22) про відкладення розгляду справи у зв`язку з введенням воєнного стану на території України.
24.02.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області відкладено підготовче засідання по справі № 916/179/22 на "17" березня 2022 року о 12:00 год.
15.03.2022 від Відповідача до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх. № 5539/22) про відкладення розгляду справи, що призначено на 17.03.2022 о 12:00 год., на невизначений строк у зв`язку з введенням воєнного стану на території України.
17.03.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області, у зв`язку з неявкою учасників справи, відкладено підготовче засідання у справі № 916/179/22 на "28" квітня 2022 року об 11:00 год.
27.04.2022 Відповідачем надано до суду клопотання (вх. № 6985/22) про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого зазначено про необхідність у проведенні експертизи та отримання відповідного експертного висновку, а також у зв`язку з продовженням воєнного стану на території України.
28.04.2022 ухвалою суду, враховуючи клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи та неявку учасників справи, відкладено підготовче засідання у справі № 916/179/22 на "17" травня 2022 року о 10:20 год.
17.05.2022 до канцелярії суду від Позивача надійшло клопотання (вх. № 8144/22), в якому він просить не проводити підготовче засідання без його участі та відкласти підготовче засідання, а також надати дозвіл на участь представника Позивача у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
17.05.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області відкладено підготовче засідання у справі № 916/179/22 на "07" червня 2022 року об 11:20 год. Цією ж ухвалою суду постановлено здійснити проведення судового засідання по справі №916/179/22 07.06.2022 об 11:20 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» та забезпечити участь представника Приватного акціонерного товариства «Дунайводбуд-124» в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
27.05.2022 Позивачем до канцелярії суду було надано клопотання (вх. № 8995/22), в якому він просить суд поновити строки на подання доказів та приєднати до матеріалів справи № 916/179/22 письмові докази, а саме: лист Відділу Держземагентства в Овідіопольському районі від 10.02.2022; копію Технічної документації по складанню, видачі, реєстрації та зберіганню державного акта на право власності на землю ТОВ «Артос»; копію Архівної довідки КП «Авангардкомунсервіс» із додатками, вих № 22 від 21.01.2022. Клопотання судом було розглянуто і задоволено, докази долучені до матеріалів справи.
06.06.2022 від ТОВ «Артос» до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 9749/22), строк на подання якого судом продовжено та який судом разом із доданими доказами долучений до матеріалів справи.
Того ж дня, від ТОВ «Артос» надійшло клопотання (вх. № 9752/22) про відкладення розгляду справи у зв`язку із зверненням учасників справи до судового експерта з заявою про проведення експертного дослідження, яке судом в подальшому було розглянуто та задоволено.
Крім того, 06.06.2022 ПрАТ «Дунайводбуд-124» подано до суду клопотання (вх. № 9782/22) про визнання поважними причини неподання висновку судової земельно-технічної експертизи по справі № 916/179/22 та поновлення строку для його подання, а також про відкладення підготовчого засідання для надання часу для проведення судової земельно-технічної експертизи.
07.06.2022 Позивачем надано до суду доповнення за вх. № 9801/22 до клопотання про поновлення строку для подання висновку судової експертизи та відкладення підготовчого засідання з метою підтвердження обставин, на які посилається Позивач.
В підготовчому засіданні, 07.06.2022 судом було розглянуто клопотання Позивача про визнання поважними причини неподання висновку судової земельно-технічної експертизи та поновлення строку для його подання та, із урахуванням пояснень представника Позивача, було задоволено, проте встановлено Позивачу строк на подання до суду висновку експерта до 21.06.2022.
Того ж дня, судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 23.06.2022 о 12:40 год., про що Відповідач був повідомлений відповідною ухвалою суду від 08.06.2022, постановленою у відповідності до приписів ст. 120 ГПК України.
10.06.2022 представником ТОВ «Артос» подано до суду заяву (вх. № 10177/22) про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження його повноважень щодо надання Відповідачу правової допомоги, які судом було долучені до матеріалів справи.
21.06.2022 до канцелярії суду від Позивача надійшло клопотання (вх. № 11082/22), в якому він просить суд визнати поважними причини неподання висновку судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи № 214/22 від 15.06.2022, поновити строк для його подання та залучити до матеріалів справи № 916/179/22. Разом із клопотанням Позивачем було надано висновок експерта № 214/22 від 17.06.2022. Клопотання судом було розглянуто і задоволено, докази додані до матеріалів справи.
23.06.2022 в підготовчому засіданні, з`ясувавши думку учасників справи, після вирішення всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України, судом була постановлена протокольна ухвала про закриття підготовчого провадження у справі та про призначення справи № 916/179/22 до судового розгляду по суті на 29.06.2022 об 11:30 год.
29.06.2022 Позивач подав до Господарського суду Одеської області клопотання (вх. № 11702/22), відповідно до якого просило викликати експерта для надання усних пояснень щодо висновку судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи № 214/22 від 15.06.2022, а також просило надати дозвіл на участь експерта Сікорської О.А. у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Крім того, Позивачем до канцелярії суду було надано клопотання (вх. № 11713/22 від 29.06.2022), в якому він просив суд надати йому строк для підготовки відповіді на відзив та витребувати у ТОВ «Артос» докази, а саме оригінал технічної документації від 2003 року, зокрема, примірник № 3 технічної документації, розроблений МПП «Алідада» на замовлення Відповідача.
Того ж дня, в судовому засіданні за результатами розгляду клопотання Позивача про виклик експерта для надання пояснень (вх. № 11702/22), з урахуванням позиції Відповідача, судом була постановлена протокольна ухвала про часткове задоволення вказаного клопотання Позивача про виклик судового експерта Сікорської О.А. в судове засідання для надання пояснень. В частині участі її в режимі відеоконференції судом було відмовлено, оскільки положення ст. 197 ГПК України передбачають надання до суду заяви від учасника справи, який бажає взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. При цьому, судом запропоновано Відповідачу надати до суду для огляду документи, згідно клопотання Позивача про витребування доказів, а у разі їх відсутності надати відповідні пояснення. Протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання Позивача щодо надання строку для подачі відповіді на відзив.
Окрім того, судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 15.072022 об 11:30 год., про що Позивач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 30.06.2022 відповідно до приписів ст. 120 ГПК України.
Також, 30.06.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області суд викликав судового експерта Сікорську О.А. у судове засідання, яке призначене на "15" липня 2022 року об 11:30, для надання пояснень стосовно висновку експерта № 214/22 від 17.06.2022.
30.06.2022 від ТОВ «Артос» до канцелярії суду надійшли письмові пояснення (вх. № 11856/22), які судом долучені до матеріалів справи.
15.07.2022 ПрАТ «Дунайводбуд-124» надало до суду клопотання (вх. № 13260/22), в якому Позивач, із посиланням на ст. 246 ГПК України, просив суд вжити заходів судового реагування на наявну інформацію щодо підробки документу шляхом постановлення окремої ухвали щодо перевірки прокурору чи органу досудового розслідування обставини, викладеної в заяві та вжиття відповідних заходів у випадку виявлення порушень законодавства України, яке містить ознаки кримінального правопорушення. Між тим, Позивачем не було визначено особу, стосовно якої він просив вжити відповідні заходи та постановити окрему ухвалу.
В судовому засіданні, 15.07.2022 судом було розглянуто клопотання Позивача про постановлення окремої ухвали (вх № 13260/22 від 15.07.2022), із урахуванням думок учасників справи, протокольною ухвалою в його задоволені було відмовлено, оскільки Позивачем не надано належного обґрунтування та, враховуючи, що Позивач зазначає лише про імовірність підробки документів, суд під час винесення процесуальних документів не може керуватись виключно імовірними припущеннями учасників справи, а також роз`яснив Позивачу, що він не позбавлений можливості самостійно звернутись до правоохоронних органів із відповідною заявою, якщо вважає, що у діях Відповідача є ознаки кримінального правопорушення.
В цьому ж судовому засіданні, після виступу Позивача та Відповідача із вступними промовами, представник ПрАТ «Дунайводбуд-124» заявив суду усне клопотання про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи № 916/179/22, у зв`язку з чим судом надано час для надання представником Позивача письмової заяви про відвід та оголошено протокольно перерву до 15.07.2022 о 14:00 год.
15.07.2022 адвокатом Позивача на електронну адресу суду була надіслана заява (вх. № 2-566/22), що містить КЕП представника Позивача, в якій із посиланням на ст.ст. 35,36 ГПК України та у порядку ст. 38 ГПК України, останній просив відвести суддю Цісельського О.В. від розгляду справи № 916/179/22.
Після перерви в судовому засіданні судом було продовжено розгляд справи по суті та була розглянута заява Позивача про відвід судді (вх. № 2-566/22 від 15.07.2022), заслухана думка Відповідача і після виходу з нарадчої кімнати була проголошена ухвала (вступна та резолютивна частини), якою відмовлено в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Дунайводбуд-124» (вх. № 2-566/22 від 15.07.2022) про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/179/22.
Того ж дня судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні з розгляду справи № 916/179/22 по суті до 21.07.2022 об 11:00 год.
15.07.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області викликано повторно судового експерта Сікорську О.А. у судове засідання по справі №916/179/22, яке призначене на "21" липня 2022 р. о 11:00 год., для надання пояснень стосовно висновку експерта 214/22 від 17.06.2022 та роз`яснено експерту що у разі, якщо він має намір приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, відповідно до приписів ст. 197 ГПК України, йому необхідно надати до суду відповідну заяву не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання; суд може зареєструвати заяви та клопотання сторін з процесуальних питань та додані до них документи, які надійшли по справі електронною поштою на офіційну електронну адресу суду (inbox@od.arbitr.gov.ua), лише у разі, якщо вони містять електронний цифровий підпис.
19 липня 2022 року за вх.№ 13550/22 до суду від судового експерта Сікорської О.А. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, яка судом була задоволена, про що була постановлена відповідна ухвала суду від 20.07.2022, проте в судовому засіданні, призначеному на 21.07.2022, при підключенні до відеоконференції судовий експерт на зв`язок не вийшла.
В процесі розгляду справи всі подані учасниками справи клопотання та заяви були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.
Під час розгляду справи по суті сторони виступили із вступними промовами, судом були досліджені всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи.
Представник Позивача ПрАТ «Дунайводбуд-124 у вступній промові та судових дебатах заявлені позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи свою позицію наданими суду доказами, просив суд позов задовольнити повністю.
Представник Відповідача ТОВ «Артос» у вступній промові та судових дебатах проти позову заперечувала повністю, просила у його задоволені відмовити з підстав, викладених у заявах Відповідача по суті.
Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи та їм надана відповідна оцінка.
В судовому засіданні, 21.07.2022 Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України, по виходу з нарадчої кімнати, проголошена вступна та резолютивна частини рішення.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судом
01.03.2001 ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд» було видано Свідоцтво про право власності №130 на будівлі та споруди, відповідно до якого посвідчується, що об`єкт, який розташований: 7-й км Овідіопольської дороги по вул. (провул.) Базовій 9 «а» дійсно належить ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд» на праві колективної власності, в цілому складається: диспетчерська та КПТ, навіс, бокси, склад, туалет, огорожа, зовнішні електромережі, пожарний реезервуар, автодороги та платформи. Свідоцтво видане на підставі розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації та згідно додатку.
29.08.2002 на підставі наказу ФДМУ № 500 від 29.09.1996 Виконкомом Авангардівської селищної ради було видано Свідоцтво про право власності на будівлі та споруди, яким було посвідчено, що будівлі та споруди в цілому, розташовані за адресою: смт Авангард, вул. Базова, 10 дійсно належать ВАТ «Дунайводбуд-124» на праві колективної власності в цілому складаються з: літ. А -адмінбудинок, літ. Б прохідна, літ. В майстерня,
01.10.2002 між ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд» та ТОВ «Артос» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого (п. 1) продавець (ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд») продав, а покупець (ТОВ «Артос») купив належну продавцеві на праві власності земельну ділянку розміром 0,2225 га, що знаходиться на території смт. Авангард, по вул. Базова, 9А Овідіопольського району Одеської області.
01.10.2002 між ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд» та ТОВ «Артос» було укладено договір купівлі-продажу. Відповідно до п. 1 договору продавець (ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд») продав, а покупець (ТОВ «Артос») купив належні продавцеві 44/100 частини будівель та споруд, що знаходяться на території Авангардівської селищної ради, 7-й км Овідіопольської дороги, по вул.Базовій, 9а, та складається в цілому з диспетчерської КТП під літ. «А,Б», навіса під літ. «В», бокси під літ. «Д», склад під літ. «Є», вбиральні під літ. «Ж», спорудження 1-6, розташованого на приватизованій земельній ділянці розміром 0,6958 га
03.03.2003 був складений та підписаний Акт встановлення, погодження та передачі на місцевості меж земельної ділянки ТОВ «Артос», який підписано землевпорядником «Алідада», головою Авангардівської селищної ради, головою правління ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд, начальником Овідіопольського відділу земельних ресурсів, представником ВАТ «Дунайводбуд-124», представником ВАТ ВУ «Дунайводбуд», директором ТОВ «Артос» та приватним підприємцем Смірновим О.В.
Відповідно до Свідоцтва про право власності від 29.08.2002 ВАТ «Дунайводбуд-124» є власником будівель та споруд, що розташовані за адресою: смт. Авангард, вул. Базова, №10 та складаються з літ. А адмінбудинок, літ. Б прохідна, літ. В майстерня, літ. Г - склади, літ. Д, Е навіс, киснево-заправна станція та споруди.
08.08.2003 між Авангардівською селищною радою та ВАТ «Дунайводбуд-124» був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки. Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору продавець (Авангардівська селищна рада) на підставі рішення ІХ сесії ІІІ скликання Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області за №174/1 від 24.04.2003р. продав, а покупець (ВАТ «Дунайводбуд-124») купив земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 16273 кв.м., розміщену на території Авангардівської селищної ради, смт. Авангард, вул. Базова, 10, Овідіопольського району Одеської області, згідно плану земельної ділянки, який є невід`ємною частиною цього договору.
24.03.2004 було складено та підписано Акт встановлення, погодження та передачі меж земельної ділянки, переданої у власність для комерційного призначення, експлуатації виробничої бази ВАТ «Дунайводбуд-124». Зазначений акт підписаний землевпорядником МПП «Алідада», землевпорчдником Авангардівської селищної ради, головою ВАТ «Дунайводбуд-124», директором ВКФ «Самей», директором ПП «Тріал», директором ВАТ «Шляховик-97», директором ПП «ТСН», головою правління ВАТ виробниче управління «Дунайводбуд», директором ВАТ «Одеська автобаза».
18.06.2004 між ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд» та ТОВ «Артос» було укладено договір купівлі-продажу. Відповідно до п. 1 договору продавець (ВАТ «Одеська автобаза Дунайводбуд») передав у власність покупцю за обумовлену у цьому договорі грошову суму, а покупець (ТОВ «Артос») прийняв належні продавцю 24/100 частини будівель та споруд, що знаходяться в смт. Авангард, вул. Базова, 9«а» Овідіопольського району Одеської області та складаються в цілому з диспетчерської КТП під літ. «А,Б», навіс під літ. «В», бокси під літ. «Д», склад під літ. «Є», вбиральня під літ. «Ж», 1-6 спорудження, загальною площею 3345,40 кв.м., розташованого на земельній ділянці, яка знаходиться на праві власності у ВАТ «Одеська автобаза «Дунайводбуд» - 4733 кв.м., ТОВ «Артос» - 2225 кв.м., СПД Бабілунга В.А. 571 кв.м., СПД Смірнов О.В. 571 кв.м.
05.10.2004 позивач отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ОД№057093, відповідно до якого ВАТ «Дунайводбуд-124» є власником земельної ділянки площею 1,6273 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 10. Відповідно до опису меж сумісними землевласниками є: А до Б - землі ВКФ «Самей», Б до В землі ПП «Тріал», В до Г землі ВАТ «Шляховик-97», Г до Д землі ПП «ТСН», Д до Е - землі ВАТ виробниче управління «Дунайводбуд», Е до Ж - землі ВАТ «Одеська автобаза», Ж до А - землі загального користування (проїзд).
26.06.2020 ТОВ «Артос» була видана довідка ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП» №123747 на підставі договору купівлі-продажу №6835 від 18.06.2004 року та на підставі договору купівлі-продажу №4442 від 01.10.2002р., якому належить 68/100 частин нежитлових будівель за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а. Відповідно до зазначеної довідки ТОВ «Артос» належить нежитлова будівля піл літ. «А», площею 32,9 кв.м., КТП під літ. «Б», склад під літ. «В» загальною площею 809,8 кв.м., склад під літ. «Є» загальною площею 35,3 кв.м., вбиральня під літ. «Ж», склад під літ. «З» загальною площею 302,9 кв.м., навіс під літ. «Г», вимощення І та огорожа 1-5, що складає 68/100 частин будівель.
16.12.2021 Головне управління Держгеокадастру в Одеській області у відповідь на лист ТОВ «Артос» щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку ТОВ «Артос» повідомив, що відповідно до картографічної основи програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру земельна ділянка за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а розташована в кадастровій зоні 02, у зв`язку з чим перенести до Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку площею 0,2225 га за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а з зазнавенням кадастрового номера 5123755200:01:002:0004 технічно неможливо.
На підставі вищевикладеного, державним кадастровим реєстратором сектору №3 відділу №5 управління адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області вищезазначеній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5123755200:02:002:0231.
21.01.2022 Авангардівська селищна рада надала адвокату Дьякову В.О. Архівну довідку, якою надано інформацію щодо нерухомого майна, яке належить на праві приватної власності ТОВ «Артос», розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, буд. 9-а.
Так, станом на 29.12.2012 згідно архівних даних, а саме:
- витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації №3714004 від 28.05.2004, на підставі договору купівлі-продажу (№реєстрації 4422 від 01.10.2022) у приватну власність переходить 44/100 частин будівель та споруд, що складається з: літ. «А,Б»; навіса під літ. «В», бокси під літ. «Д», склад під літ «Є», вбиральні під літ «Ж», спорудження 1-6, розташованого на приватизованій земельній ділянці розміром 0,6958 га. В користування покупця переходить 44/100 будівель та споруд (а саме 68/100 частин навісу) загальною площею 0,2225 га.
- витягу про реєстрацію прав на нерухоме майно, виданого Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації №4873683 від 28.09.2004, на підставі договору купівлі-продажу (№ реєстрації 6835 від 21.09.2004) у приватну власність переходить 24/100 частин будівель та споруд, що складається з: літ. «А,Б» - диспетчерська КТП, літ. «Є» -склади, літ. «Ж» - вбиральня, 1-б спорудження, що складає 24/100 частини.
17.01.2022 державним реєстратором Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:62993085 від 21.01.2022р. та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис про належність ТОВ «Артос» на праві приватної власності земельної ділянки кадастровий номер 5123755200:02:002:0231 площею 0,2226 га.
17.06.2022 судовим експертом Сікорською О.А. надано висновок експерта №214/22 судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи. На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:
1. Чи наявне відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою накладання меж земельної ділянки кадастровий номер 5123755200:01:002:0004, належної ТОВ «Артос», площею 0.2225 га, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, 7-ий км Овідіопольської дороги, вул. Базова, 9-а, на належну ПрАТ «Дунайводбуд-124» земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:02:002:0016, площею 1,6237га, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, 7-ий км Овідіопольської дороги, вул. Базова, 10?
2. Якою площею та межами наявне накладення земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:01:002:0004, належної ТОВ «Артос», площею 0.2225 га, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, 7-ий км Овідіопольської дороги, вул. Базова, 9-а, на належну ПрАТ «Дунайводбуд-124» земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:02:002:0016, площею 1,6237 га, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, 7-ий км Овідіопольської дороги, вул. Базова, 10?
3. Чи наявне відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою накладання меж земельної ділянки кадастровий номер 5123755200:02:002:0231, належної ТОВ «Артос», площею 0.2226 га, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, 7-ий км Овідіопольської дороги, вул. Базова, 9-а, на належну ПрАТ «Дунайводбуд-124» земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:02:002:0016, площею 1,6237га за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, 7-ий км Овідіопольської дороги, вул. Базова, 10?
4. Якою площею та межами наявне накладення земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:02:002:0231, належної ТОВ «Артос», площею 0.2226га, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, 7-ий км Овідіопольської дороги, вул. Базова, 9-а, на належну ПрАТ «Дунайводбуд-124» земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:02:002:0016, площею 1,6237га, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, 7-ий км Овідіопольської дороги, вул. Базова, 10?
5. Чи можливо виконати демонтаж паркану та будівлі, які належать ТОВ «Артос» але розташовані на земельній ділянці площею 1,6237 га з кадастровим номером 5123755200:02:002:0016 за адресою: 67806, Одеська обл., Овідіопольський р-н, 7-й км. Овідіопольської дороги, вул. Базова 10.
6. Яка дата будівництва (приблизний рiк) будівель, що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9а та належить на праві приватної власності ТОВ «Артос»?
7. Чи відповідає конфігурація, площа та межі земельної ділянки, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова 9а, кадастровий номер 5123755200:02:002:0231 технічній документації?
8. Чи є накладання меж земельних ділянок в загальних межах кварталу, в якому розташована земельна ділянка, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова 9а, кадастровий номер 5123755200:02:002:0231, якщо так, то вказати причину цих накладань?
Відповідно до висновків експертизи:
1. При побудові ділянок згідно координат, які містяться в Технічній документації по складанню, видачі, реєстрації та зберіганню державного акту на право власності на землю Товариству з обмеженою відповідальністю «Артос», в зв`язку з купівлею-продажем у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення у Відкритого акціонерного товариства «Одеська автобаза Дунайводбуд», експлуатації виробничої бази в смт Авангард, вул. Базова, 9-а, Овідіопольського району Одеської області, виконаної МПП «АЛІДАДА» у 2003р., яка була надана адвокатом Дьяковим В.О. 20.01.2022, з координатами, які містяться в Технічній документації по складанню, видачі, реєстрації та зберіганню державного акту на право власності на землю Відкритому акціонерному товариству «Дунайводбуд-124», в зв`язку з купівлею-продажем земельної ділянки для комерційного призначення, експлуатації виробничої бази в смт Авангард, вул. Базова, 10, Овідіопольського району Одеської області, виконаної МПП «АЛІДАДА» у 2004р., накладання меж земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:01:002:0004 на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:02:002:0016 не виявлено.
При побудові ділянок згідно координат, які містяться в Технічній документації по складанню, видачі, реєстрації та зберіганню державного акту на право власності на землю Товариству з обмеженою відповідальністю «Артос», в зв`язку з купівлею-продажем у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення у Відкритого акціонерного товариства «Одеська автобаза Дунайводбуд», експлуатації виробничої бази в смт Авангард, вул. Базова, 9-а, Овідіопольського району Одеської області, виконаної МПП «АЛІДАДА» у 2003р., яка була надана адвокатом Дьяковим В.О. 14.02.2022, з координатами, які містяться в Технічній документації по складанню, видачі, реєстрації та зберіганню державного акту на право власності на землю Відкритому акціонерному товариству «Дунайводбуд-124», в зв`язку з купівлею-продажем земельної ділянки для комерційного призначення, експлуатації виробничої бази в смт Авангард, вул. Базова, 10, Овідіопольського району Одеської області, виконаної МПП «АЛІДАДА» у 2004р., виявлено накладання меж земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:01:002:0004 на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:02:002:0016.
2. Площа накладання земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:01:002:0004, належної ТОВ «Артос», на належну ПрАТ «Дунайводбуд-124» земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:02:002:0016, становить 0,0207га. Межі накладання описуються наступним чином (на малюнку 1 позначено червоним кольором):
- від точки « 1» до точки « 2» довжиною 71,80 м;
- від точки « 2» до точки « 3» довжиною 3,87 м;
- від точки « 3» до точки « 4» довжиною 71,67 м;
- від точки « 4» до точки « 1» довжиною 1,65 м.
3. Згідно координат, які містяться в Технічній документації по складанню, видачі, реєстрації та зберіганню державного акту на право власності на землю Товариству з обмеженою відповідальністю «Артос», в зв`язку з купівлею-продажем у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення у Відкритого акціонерного товариства «Одеська автобаза Дунайводбуд», експлуатації виробничої бази в смт Авангард, вул. Базова, 9-а, Овідіопольського району Одеської області, виконаної МПП «АЛІДАДА» у 2003р., яка була надана адвокатом Дьяковим В.О. 14.02.2022 та адвокатом Бойко Н.І., Технічного звіту про виконання топографо-геодезичних робіт за адресою: Одеська область, Одеський район, смт Авангард, вул. Базова, 10, виготовленого ФОП Марінов О.Л. у жовтні 2021р., Топографо-геодезичні вишукування на земельних ділянках з кадастровими номерами: 5123755200:02:002:0022; 5123755200:02:002:0041; 5123755200:02:002:0231; 5123755200:02:002:0042 та 5123755200:02:002:0016, за адресою: Одеька область, Овідіопольський район, смт Авангард, вул. Базова, виготовлений ФОП Шпендак О.В. у 2022р. та даних кадастрової карти, присутнє накладання меж земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:02:002:0231 на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:02:002:0016.
4. Виходячи з того, що данні, які містяться в Технічній документації по складанню, видачі, реєстрації та зберіганню державного акту на право власності на землю Товариству з обмеженою відповідальністю «Артос», в зв`язку з купівлею-продажем у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення у Відкритого акціонерного товариства «Одеська автобаза Дунайводбуд», експлуатації виробничої бази в смт Авангард, вул. Базова, 9-а, Овідіопольського району Одеської області, виконаної МПП «АЛІДАДА» у 2003р., яка розроблялась для присвоєння кадастрового номеру 5123755200:01:002:0004 не змінились, змінився лише кадастровий номер з 5123755200:01:002:0004 на 5123755200:02:002:0231, тоді згідно наявних каталогів координат площа накладання земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:02:002:0231, належної ТОВ «Артос», на належну ПрАТ «Дунайводбуд-124» земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:02:002:0016, становить 0,0207га. Межі накладання описуються наступним чином (на малюнку 1, стор.16, позначено червоним кольором):
- від точки « 1» до точки « 2» довжиною 71,80 м;
- від точки « 2» до точки « 3» довжиною 3,87 м;
- від точки « 3» до точки « 4» довжиною 71,67 м;
- від точки « 4» до точки « 1» довжиною 1,65 м.
5. Приймаючи до уваги конструктивну схему та розмір споруди, яка належать ТОВ «Артос» і яка займає частину земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:02:002:0016, демонтаж задньої частини споруди (реконструкцію) виконати можливо шляхом демонтажу частини покрівлі, стін та фундаменту. Але із-за відсутності огляду конструкцій стін та відсутність даних про габарити фундаменту (чи наявні фундаменти взагалі), проведення робіт з часткового демонтажу конструкцій споруди є небезпечною та може спричинити руйнування більшої частини конструкції ніж потрібно.
Для визначення впливу, в результаті проведення реконструкції споруди на окремі конструктивні елементи споруд, на їх міцність і безпечність, необхідне детальне обстеження конструктивних елементів.
Демонтаж паркану можливий лише в частині, яка виконана з каменя черепашнику, колони, які розташовані з певним кроком вздовж лінії розмежування земельних ділянок з кадастровими номерами 5123755200:02:002:0016 та 5123755200:02:002:0231 демонтувати не можливо.
6. В результаті дослідження наданих документів, експерт дійшов висновку, що на земельній ділянці за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9а, розташовані та зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №293679779 від 04.01.2022 стор. 1, 4), наступні будівлі та споруди:
А, Д нежитлова будівля
Б - КТП
В,Є, З склад
Ж вбиральня
Г - навіс
№І вимощення
№1-5 огорожа.
З них 44/100 частин будівель та споруд належать ТОВ «Артос»
Рік побудови зазначено 1970.
Визначити конкретний перелік будівель і споруд, які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9а та належить на праві приватної власності ТОВ «Артос» та визначити рік їх будівництва не надається можливим, в зв`язку з не проведенням обстеження.
7. В результаті проведеного дослідження, експерт дійшов висновку, що конфігурація, площа та межі земельної ділянки, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова 9а, кадастровий номер 5123755200:02:002:0231 відповідає технічній документації.
8. В результаті проведеного дослідження, експерт дійшов висновку, що є накладання меж шести земельних ділянок, поблизу розташування земельної ділянки за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова 9а, кадастровий номер 5123755200:02:002:0231. Що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:02:002:0231, то ймовірними причинами її накладання на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:02:002:0016 можуть бути:
- історично складений порядок користування земельними ділянками;
- технічна помилка при внесенні даних до державного земельного кадастру,
адже паркан, який розділяє земельні ділянки з кадастровими номерами 5123755200:02:002:0231 та 5123755200:02:002:0016, який возведений з каменя черепашнику, має застарілий вигляд (згідно наданої фотофіксації), тобто, вірогідно, був возведений при початковій забудові земельної ділянки.
Позивач вважає, що протиправними діями Відповідача порушуються його законні права як власника належної йому земельної ділянки, а тому звернувся до Господарського суду з відповідними позовом для їх захисту.
5. Норми права, застосовані судом.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності…. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним…Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Стаття 3 Цивільного кодексу України передбачає, що загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до стаття 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 13 ЦК України встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб… Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах… У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
При цьому, частиною 1 ст.15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 16 ЦК Україник кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.
Як вбачається зі статті 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Статтею 182 ЦК України Передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом… Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Стаття 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до частини 1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. При цьому, відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За статтею 321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 328 встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ст. 375 ЦК України).
За ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил..
Як встановлено частиною 1 ст. 386 Цивільного кодексу України Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.
Ст. 78 ЗК України встановлює, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Земельна ділянка як об`єкт права власності - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (ст. 79 ЗК України)
Сформовані земельні ділянки, за положеннями ст. 79-1 ЗК України, підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Пункт 7 ст. 79-1 ЗК України встановлює, що винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Ст. 82 ЗК України передбачає, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі, в тому числі, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Згідно із пунктами «б», «д» частини першої, частиною другою статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Відповідно до ст. 106 ЗК України спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними. Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об`єктах не встановлюються. У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися. Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані дотримуватися меж земельних ділянок.
Ст. 107 ЗК України передбачає порядок відновлення меж та встановлює, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.
За положеннями ст. 108 ЗК України у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.
Згідно із частинами першою, другою статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно із частиною чотирнадцятою статті 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується: Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності; власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.
Відповідно до частин першої, другої статті 55 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
Стаття 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачає відомості щодо земельних ділянок, які включаються до Державного земельного кадастру, серед яких інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру визначені ст. 21 Закону та передбачають, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок, відповідної технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Ч. 9 зазначеної статті передбачає, що відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного земельного кадастру із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.
Стаття 24 Закону встановлює, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про Державний земельний кадастр», а саме п. 2, встановлено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.
У разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.
Пункт 4 Положення встановлює, що у разі, якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.
Відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.
У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.
Відповідно до Постанови КМ України №1051 від 17.10.2012 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях.
Документи в паперовій формі, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру, витяги з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру, довідки, що містять узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), кадастрові плани земельних ділянок та інші документи створюються шляхом роздрукування їх електронної (цифрової) форми за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
Під час створення ідентичних за документарною інформацією та реквізитами документів в електронній та паперовій формі кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.
Пункт 29 Порядку визначає, що кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
Поземельна книга, відповідно до п. 31 Порядку, є документом Державного земельного кадастру, який створюється під час його ведення.
Відповідно до п. 52 Положення, до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі додаються електронні копії документів, що є підставою для внесення відомостей до неї.
Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно статті 18 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку, зокрема: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду або об`єкт незавершеного будівництва з одночасним набуттям права власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об`єкти незалежно від кількості документів, що посвідчують право власності на зазначене майно.
Відповідно до стаття 24 вказаного Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;… 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями….
Як встановлено частина 1 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.
Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у статті 29 встановлює, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі.
Відповідно до п. 1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, він визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Пунктом 12 Порядку встановлено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів….
Доступ до відомостей Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів забезпечується за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.
Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним реєстром документів здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Мін`юстом разом з Мінрегіоном.
Відповідно до пункту 23 Порядку за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.
Згідно пункту 40 вказаного Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.
6. Висновки Господарського суду за результатами вирішення спору.
Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до Господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору, відтак позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватись від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем, а позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права.
Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить Позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Вирішуючи спір, суд має з`ясувати наявність або відсутність порушеного права Позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві і на підставі цього зробити висновок щодо відмови або задоволення позову.
ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові по справі № 909/243/18 роз`яснив, в чому полягає відмінність понять предмет спору та предмет позову.
Так Верховний Суд розглядаючи зазначену справу акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписи ч.4 ст.74 ГПК України визначають, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ч.5 ст.13 ГПК України).
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Так, допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 р. у справі № 909/327/18).
Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Водночас, саме Позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення його права Відповідачем.
З огляду на викладене, у спірних правовідносинах господарському суду належить дослідити обставини самочинного будівництва відповідачем на території земельної ділянки, що належить Позивачу, паркану та будівлі, а також встановити, чи порушуються права Позивача самовільним зайняттям відповідачем земельної ділянки Позивача своїм майном, а саме металевими контейнерами та вирішити спір із застосуванням наведених вище положень законодавства щодо самочинного будівництва та порушення вимог законодавства, що потягло порушення прав Позивача, при реєстрації земельної ділянки Відповідача.
Підставою звернення до суду із позовом зазначено порушення прав Позивача, викликане зверненням ТОВ «Артос» з заявою про реєстрацію земельної ділянки, межі якої не відповідають розробленій технічній документації, неправомірне скасування кадастрового номера 5123755200:01:002:0004 та реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 5123755200:02:002:0231, яка не відповідає розробленій технічній документації.
Враховуючи, що Позивач вважає порушенням його прав самовільним зайняттям його земельної ділянки об`єктами нерухомості, та порушенням порядку реєстрації земельної ділянки, позивачу необхідно довести, що Відповідач збудував на земельній ділянці Позивача паркан та будівлю, розмістив на ділянці своє майно.
Як встановлено судом та не спростовано Позивачем, ТОВ «Артос» є власником 68/100 частин нежитлових будівель за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а, а саме: нежитлової будівлі під літ. «А», площею 32,9 кв.м., КТП під літ. «Б», складу під літ. «В» загальною площею 809,8 кв.м., складу під літ. «Є» загальною площею 35,3 кв.м., вбиральні під літ. «Ж», складу під літ. «З» загальною площею 302,9 кв.м., навісу під літ. «Г», вимощення І та огорожі 1-5, що складає 68/100 частин будівель.
Матеріалами справи не доведено, що будь-які споруди були збудовані Відповідачем на земельній ділянці Позивача. Також Позивачем не було надано доказів розміщення Відповідачем на ділянці Позивача будь-якого майна.
Висновком експерта встановлено, з посиланням на Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, що майно, розташоване на земельній ділянці за адресою Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а має рік побудови 1970.
Визначити конкретний перелік будівель та споруд, які розташовані за зазначеною адресою не було для експерта можливим у зв`язку з непроведенням обстеження.
Так, із змісту статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов`язку доказування. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
Статтею 104 ГПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Суд не вбачає підстав для відхилення висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи у справі за № 214/22 від 17.06.2022.
Відтак, матеріали справи дають підстави дійти до обґрунтованих висновків лише щодо того майна, яке було придбано Відповідачем у 2002 та 2004 роках. Інших доказів, які доводять самочинне будівництво відповідачем на ділянці Позивача, матеріали справи не містять.
Посилання Позивача на будівництво паркану спростовуються також тим, що серед переліку об`єктів нерухомості, придбаних Відповідачем у власність у 2002-2004 роках, значиться огорожа.
Матеріали справи містять фотофіксацію огорожі, яка пов`язує між собою колони, на яких розташований навіс. Судовий експерт у своєму висновку зазначає, що колони розташовані з певним кроком вздовж лінії розмежування земельних ділянок з кадастровими номерами 5123755200:02:002:0016 та 5123755200:02:002:0231.
Так, державою гарантовано рівний захист права власності і права користування на земельну ділянку. При цьому захист права користування не може бути здійснений за рахунок порушення права власності іншої особи на суміжну земельну ділянку. А відтак, не підлягають задоволенню позовна вимога про знесення паркану та будівлі, які на думку Позивача збудовані ТОВ «Артос» самочинно, а також звільнення з території земельної ділянки металевих контейнерів, що за ствердженням Позивача, розташовані на його земельній ділянці.
Судом встановлено, що Відповідач придбав земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:01:002:0004 на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2002 року.
03.03.2003р. був складений та підписаний Акт встановлення, погодження та передачі на місцевості меж земельної ділянки ТОВ «Артос», який підписано представником ВАТ «Дунайводбуд-124».
Позивач набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755200:02:002:0016 на підставі договору купівлі-продажу від 08.08.2003р.
Акт встановлення, погодження та передачі меж земельної ділянки Позивача був складений та підписаний 24.09.2004р. Тобто судом встановлено, що на час придбання позивачем земельної ділянки з кадастровим номером 5123755200:02:002:0016, межі земельної ділянки Відповідача з кадастровим номером 5123755200:01:002:0004 вже були визначені, встановлені та погоджені, серед інших, з ВАТ «Дунайводбуд-124».
Крім того, суд приймає до уваги, що на Акті від 24.09.2004р. відсутній підпис представника ТОВ «Артос» як суміжного землекористувача.
Відповідно до довідки Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 16.12.2021р. у відповідь на лист ТОВ «Артос» щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку ТОВ «Артос» повідомив, що відповідно до картографічної основи програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру земельна ділянка за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а розташована в кадастровій зоні 02, у зв`язку з чим перенести до Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку площею 0,2225 га за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а з зазначенням кадастрового номера 5123755200:01:002:0004 технічно неможливо.
На підставі вищевикладеного, державним кадастровим реєстратором сектору №3 відділу №5 управління адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області вищезазначеній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5123755200:02:002:0231.
Суд звертає увагу на висновки експертизи, відповідно до яких встановлено, що конфігурація, площа та межі земельної ділянки, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а кадастровий номер 5123755200:02:002:0231 відповідає технічній документації.
Зазначене спростовує твердження Позивача про невідповідність земельної ділянки кадастровий номер 5123755200:02:002:0231 технічній документації.
Суд також приймає до уваги факт, встановлений експертом, щодо накладання меж шести земельних ділянок, поблизу розташування земельної ділянки за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 9-а кадастровий номер 5123755200:02:002:0231. Ймовірними причинам накладання земельної ділянки кадастровий номер 5123755200:02:002:0231 на земельну ділянку кадастровий номер 5123755200:02:002:0016 можуть бути: історично складений порядок користування земельними ділянками або технічна помилка при внесенні даних до Державного земельного кадастру.
Предмет позову це певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Згідно зі ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі викладеного, наявні матеріалах справи докази підтверджують безпідставність заявлених позовних вимог.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17.07.1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Перший протокол та протоколи №2, 4, 7, 11 до Конвенції (далі по тексту - Конвенція).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Мелахер та інші проти Австрії» від 19.12.1998 р., «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 р., визначив, що під поняттям «майно» розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, «активи», які можуть виникнути, «правомірні очікування»/»законні сподівання» особи.
Концепція «майна» в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак, і «майном». До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999 р., заява №311107/96, п. 54).
Отже, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно статті 1 Першого протоколу до означеної вище Конвенції та національного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 року, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003 року, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 року).
Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
Вимоги Позивача про скасування реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та скасування реєстрації права власності фактично спрямовані та мають наслідком позбавлення Відповідача права власності, адже з моменту вищезазначена реєстрація є юридичним фактом, з яким закон пов`язує набуття права власності.
Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав суд зазначає таке.
Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).
За умовами пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У пункті 24 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
З урахуванням викладеного судом вжиті всі можливі заходи для надання учасникам справи можливості для реалізації ними своїх процесуальних прав, передбачених ГПК України, в тому числі, права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції по суті спору.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідачі у встановленому законом поряду не надали суду належних та достатніх доказів для захисту своїх прав та обґрунтування заперечень.
Відповідно до приписів ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З урахуванням вищенаведених норм процесуального закону та заперечень Позивача щодо неналежності доказів, із посиланням на приписи абз. 2 ч. 6 ст. 91 ГПК України, судом не береться до уваги в якості належного та допустимого доказу копія Технічної документації зі складання, видачі, реєстрації та зберігання державного акту на право власності на землю ТОВ «Артос», складена МПП «Алідада» у 2003 році, надана Відповідачем, проте суд наголошує, що тотожна копія технічної документації, додана Позивачем до матеріалів справи, судом враховується як належний та допустимий доказ.
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).У рішенні ЄСПЛ у справі "Ван деГурк проти Нідерландів" зазначено, що завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами.
Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України"). Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").
Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Інші доводи та аргументи учасників справи не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
Оцінивши подані учасниками справи аргументи та докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені ПрАТ «Дунайводбуд-124» позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, є необґрунтовані, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на Позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. У позові - відмовити повністю.
2. Судові витрати по справі покласти на Приватне акціонерне товариство «Дунайводбуд-124» (вул. Базова, № 10, 7-й км Овідіопольської дороги, Овідіпольський р-н, Одеська обл., код ЄДРПОУ 01035874).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України.
Повний текст рішення складено 01 серпня 2022 р.
Суддя О.В. Цісельський
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 21.07.2022 |
Оприлюднено | 02.08.2022 |
Номер документу | 105503546 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про усунення порушення прав власника |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Цісельський О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні