Рішення

від 30.06.2022 по справі 917/1375/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2022 Справа № 917/1375/21

Суддя господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н. С., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромавтоматіка", вул. Мандриківська, 161, кв.128, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 31155465

до Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39607; код ЄДРПОУ 05756783

про стягнення грошових коштів,

Учасники у справі явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, їх явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

В судовому засіданні суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, постановив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопромавтоматіка" (далі - ТОВ "Енергопромавтоматіка", позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. № 1545/21 від 30.08.2021) до Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (далі - АТ "Кременчуцький сталеливарний завод", відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки товару №0385-СН від 04.02.2018 в розмірі 55 492,79грн, з яких 40 294,80грн - сума основного боргу, 5 813,70грн - пеня, 6 573,29грн - інфляційні втрати, 2 811,00грн - 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо проведення розрахунку за отриманий від позивача товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка до цього часу не погашена.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021 даний позов був переданий на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.09.2021 зазначену позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1375/21; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи; встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

30.09.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №10898), відповідно до якого відповідач визнає позовні вимоги в частині суми основного боргу - 33 958,80грн та зазначає, що різниця між даними позивача щодо суми основного боргу виникла у зв"язку з накладною на повернення № КСЗ - 0000682 від 19.09.2019 на суму 6 336,00 грн, замість повернутого товару (конденсатор) за вказаною накладною на повернення, товар за договором (конденсатор) був поставлений за видатковою накладною №261 від 26.12.2019 та був повністю оплачений 13.08.2019 платіжним дорученням № 39370. Щодо стягнення пені відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в зв"язку з пропуском строку позовної давності, проти стягнення 3% річних та інфляційних також заперечує.

Згідно ухвали Господарського суду Полтавської області від 17.12.2021 було здійснено перехід у справі №917/1375/21 від спрощеного позовного провадження до розгляду зазначеної справи за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 18.01.2022.

10.12.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву (вх.№13790) в зв"язку з помилковим направленням відзиву позивачу на іншу адресу.

Зазначене клопотання було задоволено судом.

04.01.2022 від позивача надійшла заява вих. №0385-1 від 29.12.2021 (вх. № 26) про зменшення позовних вимог (а.с.3- 14 т. 2). У своїй заяві позивач зазначає, що після подачі ним позову з"ясувалося, що товар поставлений відповідачеві за видатковою накладною №261 від 26.12.2019 на суму 6 336,00грн був повернутий позивачеві, а тому сума боргу зменшилася до 33 958,80грн. В подальшому під час розгляду справи, вказана сума заборгованості була сплачена відповідачем у повному обсязі. У зв`язку з повним погашення відповідачем суми основної заборгованості за договором, позивач зменшив розмір позовних вимог і просить суд за неналежне виконання відповідачем договірних зобов"язань стягнути з останнього 14 253,42грн, з яких 5 192,23грн - пеня, 2 679,12грн - 3% річних та 6 382,07грн - інфляційні втрати.

10.01.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 161), відповідно до якої позивач спростовує аргументи позивача, викладені у відзиві на позов.

18.01.2022 від відповідача надійшли Заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 547).

Згідно ухвали Господарського суду Полтавської області від 18.01.2022 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 04.01.2022, закрито підготовче провадження у справі № 917/1375/21, призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2022.

08.02.2022 від позивача надійшли пояснення по суті справи (вх. № 1422).

17.02.2022 у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 15.03.2022.

Судове засідання 15.03.2022 не відбулось у зв`язку з відпусткою судді Ореховської О.О., у зв`язку з чим ухвалою суду від 04.05.2022 було визначено нові дату та час судового засідання з розгляду справи по суті - 30.06.2022.

Учасники у справі в судове засідання 30.06.2022 р. не з"явились, їх явка судом обов"язковою не визнавалась.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги, що учасники у справі належним чином були повідомлені про час дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення - ухвал суду від 04.05.2022 (а.с.92, 93 т. 2) та за відсутності законодавчо визначених підстав для відкладення розгляду справи по суті, неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

28.06.2022 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (вх. № 4157 від 28.06.2022), яке не підписане ЕЦП. Враховуючи те, що підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, зазначена заява не приймається судом до розгляду.

Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Енергопромавтоматіка" (позивач, за умовами договору - Постачальник) та АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" ( відповідач, за умовами договору - Покупець) укладено Договір поставки товару № 0385-СН від 04.12.2018 (далі - Договір № 0385-СН, Договір) (а.с.6-8 т. 1).

Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:

- в порядку та на умовах визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю визначений цим Договором товар (надалі іменується "товар"), а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (п. 1.1. Договору);

- Найменування , одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатури) визначається специфікацією -(ями) (надалі іменується "специфікація"), що є додатками до цього Договору. Специфікації до договору складаються з назв товару викладених з урахування термінів на російській мові (п. 1.2. Договору);

- Загальні ціна товару за цим Договором становить 25 287,60грн (п. 1.4. Договору);

- Поставка товару за цим Договором здійснюється у такі строки: до 30 календарних днів з дати отримання Постачальником узгодження Договору (п. 2.1. Договору);

- Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на транспортній накладній перевізника або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції про приймання вантажу (п. 2.4. Договору);

- У випадку необхідності для Покупця змінити деякі позиції з асортименту товару, що поставляється за цим Договором, він зобов`язаний подати Постачальнику нову специфікацію для узгодження у строк 5 днів до настання строку поставки (п. 3.1. Договору);

- Нова специфікація вважається прийнятою в редакції Покупця, якщо Постачальник протягом 6 днів після її отримання не заявить письмово (поштовим відправленням, факсимільним зв`язком, телеграмою з повідомленням про вручення тощо) свого погодження (п. 3.2. Договору);

- Розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів з дати поставки. По позиції 17 Специфікації № 1 розрахунок за товар здійснюється на умовах 100% попередньої оплати в сумі 10 440грн у т.ч. ПДВ (п. 6.1. Договору);

- Оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що визначений у цьому Договорі (п. 6.2. Договору);

- Товар приймається Покупцем згідно видаткової накладної. Відвантаження товару Покупцю здійснюється після пред`явлення останнім довіреності на право отримання товару матеріальних цінностей (п. 9.2. Договору);

- У випадку порушення Покупцем строку розрахунку за поставлений товар останній сплачує на. користь Постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час порушення грошового зобов`язання від суми заборгованості за кожний день прострочення (п. 10.5. Договору);

- Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 13.1. Договору та закінчується "31" грудня 2019. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.п. 13.1., 13.2,.13.3. Договору);

- Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, які оформлюється додатковою угодою до цього Договору (п. 13.4.3 Договору).

Договір поставки товару № 0385-СН від 04.12.2018 підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

В подальшому сторони вносили зміни у зазначений Договір шляхом укладення Додаткових угод до нього, а саме: № 1 від 12.03.2019, № 2 від 10.04.2019, №3 від 24.04.2019, №4 від 22.05.2019, № 5 від 19.06.2019, № 6 від 17.07.2019, № 7 від 14.08.2019, № 8 від 04.09.2019, №9 від 11.10.2019, №10 від 08.11.2019 (а.с. 69-78 т. 1).

Зокрема, Додатковими угодами № 2 від 10.04.2019, № 4 від 22.05.2019, № 8 від 04.09.2019, № 9 від 11.10.2019, № 10 від 08.11.2019 сторони доповнили Договір наступними специфікаціями:

-№ 3 на суму 39 195,60 грн. з ПДВ;

-№ 5 на суму 19 389,60 грн. з ПДВ;

-№ 9 на суму 14 889,60 грн. з ПДВ;

-№ 10 на суму 7 836,00 грн. з ПДВ;

- № 11 на суму 19 666,80 грн. з ПДВ.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору та додаткових угод до нього, згідно Специфікацій поставив відповідачу товар на загальну суму 56 778,00грн, на підтвердження чого надав:

- видаткові накладні: № 242 від 09.10.2019 на суму 6 765,60 грн з ПДВ; №243 від 18.10.2019 на суму 3 864,00 грн з ПДВ; №244 від 18.10.2019 на суму 7 128,00 грн з ПДВ; №247 від 11.11.2019 на суму 3 300,00 грн з ПДВ; №248 від 11.11.2019 на суму 6 864,00 грн з ПДВ; №250 від 18.11.2019 на суму 921,60 грн з ПДВ; №251 від 18.11.2019 на суму 960,00 грн з ПДВ; №252 від 18.11.2019 на суму 972,00 грн з ПДВ; №256 від 19.12.2019 на суму 10 974,00 грн з ПДВ; №259 від 23.12.2019 на суму 8 692,80 грн з ПДВ; № 261 від 26.12.2019 на суму 6 336,00 грн з ПДВ (а.с. 10, 13, 15, 18, 20, 23, 25, 28, 30, 33, 35 т. 1);

Зазначені видаткові підписані представниками обох сторін без зауважень.

- податкові накладні: № 3 від 09.10.2019, № 2 від 18.10.2019, № 5 від 18.10.2019, № 3 від 11.11.2019, № 4 від 11.11.2019, № 6 від 18.12.2019, № 7 від 18.12.2019,№ 8 від 18.12.2019, № 3 від 19.12.2018, № 7 від 23.12.2019, № 8 від 26.12.2019 (а.с. 11, 14, 16, 19, 21-22, 24, 26, 29, 31, 34, 36 т. 1);

- довіреності на отримання цінностей: № 0000002069 від 16.12.2019, № 0000001759 від 18.10.2019, № 0000001566 від 12.09.2019, видані провідному інженеру Васільєву Юрію Миколайовичу (а.с. 37, 38, 39 т. 1).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач оплату товару у строк, визначений умовами Договору та додатковим угодами до нього, не здійснив.

У зв`язку з цим, позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 123 від 11.11.2020 про сплату боргу (а.с. 40 т. 1), яка, як вказує позивач, була залишена відповідачем без відповіді.

В подальшому, відповідач частково оплати поставлений товар за Договором поставки товару № 0385-СН від 04.12.2018 та додатковими угодами до нього, перерахувавши на рахунок позивач грошові кошти на загальну суму 16 483,20грн за наступними платіжними дорученнями: № 609 від 19.08.2021 на суму 6 765,60грн, № 612 від 19.08.2021 на суму 972,00грн, № 611 від 19.08.2021 на суму 960,00грн, № 613 від 19.08.2021 на суму 921,60грн, № 610 від 19.08.2021 на суму 6 864,00грн (а.с. 41- 45 т. 1).

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за поставлений товар станом на дату подачі позову становить 40 294,80грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар за Договором поставки товару №0385-СН від 04.02.2018 у розмірі 40 294,80грн. Крім цього, позивач на підставі умов Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та заявив до стягнення з відповідача 5 813,70грн пені, 6 573,29грн інфляційних втрат та 2 811,00грн 3% річних. Загальна сума вимог, заявлених до стягнення, становить 55 492,79грн.

Після відкриття провадження у справі позивач подав заяву за вх. № 26 від 04.01.2022 про зменшення позовних вимог (а.с.3-14 т. 3). У своїй заяві позивач зазначає, що після подачі ним позову з"ясувалося, що товар поставлений відповідачеві за видатковою накладною №261 від 26.12.2019 на суму 6 336,00грн був повернутий позивачеві, а тому сума боргу зменшилася до 33 958,80грн. В подальшому під час розгляду справи, вказана сума заборгованості була сплачена відповідачем у повному обсязі. У зв`язку з повним погашення відповідачем суми основної заборгованості за договором, позивач зменшив розмір позовних вимог і просить суд за неналежне виконання відповідачем договірних зобов"язань стягнути з останнього 14 253,42грн, з яких 5 192,23грн - пеня, 2 679,12грн - 3% річних та 6 382,07грн - інфляційні втрати.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог була прийнята судом. Отже, розгляд справи здійснюється в межах зменшених позовних вимог.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

За змістом ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

За приписами ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Суд встановив, що на виконання договірних зобов"язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 56 778,00грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: №242 від 09.10.2019 на суму 6 765,60 грн з ПДВ; №243 від 18.10.2019 на суму 3 864,00 грн з ПДВ; №244 від 18.10.2019 на суму 7 128,00 грн з ПДВ; №247 від 11.11.2019 на суму 3 300,00 грн з ПДВ; №248 від 11.11.2019 на суму 6 864,00 грн з ПДВ; №250 від 18.11.2019 на суму 921,60 грн з ПДВ; №251 від 18.11.2019 на суму 960,00 грн з ПДВ; №252 від 18.11.2019 на суму 972,00 грн з ПДВ; №256 від 19.12.2019 на суму 10 974,00 грн з ПДВ; №259 від 23.12.2019 на суму 8 692,80 грн з ПДВ; № 261 від 26.12.2019 на суму 6 336,00 грн з ПДВ.

Відповідач, в порушення своїх зобов`язання за Договором та додаткових угод до нього, оплату поставленого товару здійснив частково, в сумі 16 483,20грн., у зв"язку з чим у відповідача, за розрахунком позивача, станом на 25.08.2021 утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 40 294,80грн.

В ході розгляду справи позивач повідомив, що при подачі позову з"ясувалося, що товар поставлений за видатковою накладною №261 від 26.12.2019 на суму 6 336,00грн був повернутий позивачеві, а тому сума боргу зменшилася до 33 958,80грн. В подальшому під час розгляду справи заборгованість за спірним Договором в частині суми основного боргу в розмірі 33 958,80грн була погашена відповідачем у повному обсязі, у зв`язку з чим позивачем була подана відповідна заява про зменшення розміру позовних вимог.

Суд встановив, що згідно п. 6.1. та п. 6.2 Договору поставки та додаткових угод до нього розрахунки за Товар здійснюються протягом 30 календарних днів з дати поставки. Оплата здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що визначений у цьому Договорі.

Відповідно до п. 2.4. Договору Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на транспортній накладній перевізника або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції про приймання вантажу.

Враховуючи вказане, суд встановив, що строк оплати за поставлений товар є таким, що настав, зокрема:

за видатковою накладною №242 від 09.10.2019 кінцевим строком оплати є 08.11.2019;

за видатковою накладною №243 від 18.10.2019 кінцевим строком оплати є 18.11.2019;

за видатковою накладною №244 від 18.10.2019 кінцевим строком оплати є 18.11.2019;

за видатковою накладною №247 від 11.11.2019 кінцевим строком оплати є 11.12.2019;

за видатковою накладною №248 від 11.11.2019 кінцевим строком оплати є 11.12.2019;

за видатковою накладною №250 від 18.11.2019 кінцевим строком оплати є 18.12.2019;

за видатковою накладною №251 від 18.11.2019 кінцевим строком оплати є 18.12.2019;

за видатковою накладною №252 від 18.11.2019 кінцевим строком оплати є 18.12.2019;

за видатковою накладною №256 від 19.12.2019 кінцевим строком оплати є 20.01.2020;

за видатковою накладною №259 від 23.12.2019 кінцевим строком оплати є 22.01.2020.

При цьому, судом було враховано приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, яка визначає, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місяці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідач 19.08.2021 здійснив оплату товару за накладними № 242 від 09.10.2019, №248 від 11.11.2019, № 252 від 18.11.2019, № 251 від 18.11.2019, № 250 від 18.11.2019 , що підтверджується платіжними дорученнями № 609 від 19.08.2021 на суму 6 765,60грн, № 612 від 19.08.2021 на суму 972,00грн, № 611 від 19.08.2021 на суму 960,00грн, № 613 від 19.08.2021 на суму 921,60грн, № 610 від 19.08.2021 на суму 960,00грн (а.с. 41- 45 т. 1). Решта видаткових накладних була оплачена відповідачем в ході розгляду даної справи, а саме: за видатковою накладною № 243 від 18.10.2019 оплата здійснена 21.10.2021, за видатковою накладною № 244 від 18.10.2021 - 21.10.2021, за видатковою накладною № 247 від 11.11.2019 - 07.10.2021, за видатковою накладною № 259 від 23.12.2019 - 21.10.2021, за видатковою накладною № 256 від 19.12.2019 - 07.10.2021 (див. розрахунок суми позову - а.с. 4 т. 2).

Відтак, як свідчать матеріали справи, відповідачем було оплачено поставлений позивачем товар з порушенням строків, визначених умовами Договору та додаткових угод до нього.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку з порушенням виконання відповідачем договірних зобов"язань в частині здійснення своєчасної оплати товару, позивач на підставі умов Договору та ст. 625 ЦК України нарахував та заявив до стягнення з відповідача 5 192,23 грн пені, 6 382,07 грн інфляційних збитків та 2 679,12 грн 3% річних.

Відповідно до частини 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В п. 10.5. Договору сторони узгодили, що у випадку порушення Покупцем строку розрахунку за поставлений товар останній сплачує на. користь Постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час порушення грошового зобов`язання від суми заборгованості за кожний день прострочення .

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов Договору поставки товару № 0385-СН від 04.12.2018 та додаткових угод до нього , що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 10.5. вказаного Договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до приписів ст. 625 ЦК України.

Позивач на підставі вказаних положень нарахував (а.с. 4 т. 2) та заявив до стягнення з відповідача :

- 5 192,23 грн пені, нарахованої відповідно до п. 10.5. Договору;

- 6 382,07 грн. інфляційних збитків за загальний період з 10.11.2019 по 20.10.2021;

- 2 679,12 грн 3% річних від простроченої суми за загальний період з 10.11.2019 по 20.10.2021.

Розрахунок зазначених нарахувань позивачем здійснено окремо по кожній видатковій накладеній.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних (у межах визначеного позивачем періоду та з урахуванням проведених відповідачем проплат) суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розміри інфляційних та 3% річних відповідає вимогам ст. 625 ЦК України, вимоги про їх стягнення є правомірними та обґрунтованими.

Позивач на підставі умов Договору да додаткових угод до нього заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 5 192,23грн, розрахунок якої наведено у розрахунку суми позову (а.с. 4 т. 2) у вигляді таблиці. У зазначеному розрахунку позивач зазначив, що нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ здійснено за шість місяців, при цьому у вказаному розрахунку ( таблиця - а.с. 4 т.2) наведено період нарахування ( з .. по ..) лише інфляційних втрат та 3% річних, період нарахування пені ( саме з якої календарної дати по яку) у розрахунку відсутній, у таблиці зазначена кількість днів прострочення окремо щодо кожної накладної ( 701, 701, 647, 607, 607, 607, 614, 663, 635, 625) , що не може становити кількість днів прострочки щодо нарахування пені за шість місяців, як вказує сам позивач, що позбавляє суд можливості перевірити правильність вказаного нарахування та його відповідність вимогам чинного законодавства України.

За даних обставин, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 5 192,23грн у зв"язку з їх необґрунтованістю.

Посилання відповідача у заявах по суті спору (відзиві на позов та запереченні на відповідь на відзив) на пропуск позивачем позовної давності по вимогам щодо стягнення пені, судом до уваги не приймається, оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення пені.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6 382,07грн інфляційних втрат та 2 679,12грн 3 % річних обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині - позов задоволенню не підлягає.

Позивач у позовній заяві просить суд покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у даній справі, що становить судовий збір в сумі 2 270,00грн.

В подальшому позивач, зважаючи на те, що судом здійснено перехід у справі № 917/1375/21 від спрощеного позовного провадження до розгляду зазначеної справи за правилами загального позовного провадження, у заяві про зменшення позовних вимог навів орієнтований розрахунок сум судових витрат, які складаються з 2 270,00грн судового збору та 5 000,00грн витрат на правничу допомогу (вх. № 26 від 04.01.2022, урахуванням пояснення за вх. № 1422 від 08.02.2022).

У запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву за вх. № 547 від 18.01.2022 відповідач, з посиланням на ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, просить суд зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по вказаній справі суд виходить з наступного.

За ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При подачі даного позову позивачем сплачено 2 270,00 грн. судового збору за платіжним дорученням від 17.08.2021 № 4022 (а.с. 59 т. 1). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 18.08.2021 (а.с. 59 т. 1).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В даному випадку на відповідача судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, покладається у розмірі 1 443,09грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00грн.

В якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката позивач надав суду:

- копію Договору № 08/06/21 про надання правової допомоги від 08.06.2021, укладений між Адвокатським бюро "Бобиль і партнери" та ТОВ "Енергопромавтоматіка";

- копію платіжного доручення № 3955 від 16.06.2021 на суму 10 000,00грн сплачених за Договором № 08/06/21 про надання правової допомоги від 08.06.2021,

- опис робіт (надання послуг) на загальну суму 5 000,00грн

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4463 від 16.09.2019 , виданого Крят Лілії Борисівні.

- копію ордера на надання правничої допомоги серії АЕ № 1088509 від 08.06.2021

Згідно з ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до Адвокатського бюро "Бобиль і партнери" з метою надання останнім правової допомоги, пов`язаної із захистом прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Енергопромавтоматіка" в господарському суді.

Зокрема, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем (Замовник) та адвокатом Адвокатським бюро "Бобиль і партнери" (Виконавець) було укладено Договір № 08/06/21 про надання правової допомоги від 08.06.2021 (далі - Договір) (а.с. 5-6 т. 2), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором Виконавець зобов`язується на високому професійному рівні надати Замовнику правову допомогу, а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги та здійснити оплату наданих послуг у порядку, визначеному дійсним договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику професійну правову допомогу і представляти інтереси Клієнта в Господарському суді Полтавської області з питань стягнення заборгованості, 3% річних; інфляційних втрат, пені за договорами поставки.

Обсяг наданих послуг (в тому числі, але не виключно):

- вивчення та правовий аналіз договорів, рахунків та накладних, щодо здійснення поставок на ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" за договором поставки №0198-СН від 19.06.2019;

- підготовка та подання позовної заяви про стягнення заборгованості, 3% річних; інфляційних втрат, пені за договором поставки №0198-СН від 19.06.2019 та підготовка інших документів;

- вивчення та правовий аналіз з договорів, рахунків та накладних, щодо здійснення поставок на ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" за договором поставки № 0385-СН від 04.1 2.2018;

- підготовка та подання позовної заяви про стягнення заборгованості, 3% річних; інфляційних втрат, пені за договором поставки, № 0385-СН від 04.12.2018 та підготовка інших документів.

Правова допомога позивачу надавалася адвокатом Крят Лілією Борисівною, яка діяла на підставі ордеру від 08.06.2021 серії АЕ № 1088509, виданого Адвокатським бюро "Бобиль і партнери" (а.с.51 т. 1). Вказаним адвокатом була підписана позовна заява.

Відповідно до п. 4.1. Договору, перелічені в п. 2.1. договору Замовник виплачує Виконавцю фіксовану плату у розмірі 10 000,00 без ПДВ та розподіляється співмірно:

- за послуги надані за п. 2.1.1. (договір поставки №0198-СН від 19.06.2019) - 5 000,00 грн;

- за послуги надані за п.2.1.2. (договір поставки № 0385-СН від 04.12.201 8) - 5 000,00 грн.

Оплата а договором здійснюється у безготівковій формі у національній валюті України - гривні на підставі рахунку Виконавця. Оплата зазначених послуг здійснюється Замовником шляхом 100% передплати, але не пізніше п"яти робочих днів з дня укладання цього договору (п. 4.2., п. 4.3. Договору).

Згідно опису робіт (надання послуг), виконаних на користь ТОВ "Енергопромавтоматіка" в рамках виконання договору про надання правої допомоги № 08/0621 від 08.06.2021 адвокатом надано наступні послуги: 1. здійснено вивчення та правовий аналіз первинних документів (договору, рахунків та накладних), 2. підготовка позовної заяви, розрахунку суми позову та пакету необхідних документів, 3. супроводження справи у суді незалежно від кількості судових засідань. Загальна вартість послуг складає 5 000,00грн (а.с. 8 т. 2).

За платіжним дорученням № 3955 від 16.06.2021 позивач сплатив на користь Адвокатського бюро "Бобиль і партнери" 10 000,00грн на підставі Договору № 08/06/21 про надання правової допомоги від 08.06.2021.

Згідно з ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, вони є співрозмірними щодо ціни позову, ступеня складності спору та витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги, а також враховуючи те, що відповідач правових підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу у Запереченні на відповідь на відзив не навів, суд приходить до висновку про необхідність розподілу судових витрат виходячи з суми сплачених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 000,00 грн.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що заявлений позивачем позов в межах даної справи задоволено частково, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 3 178,60грн витрат на професійну правничу допомогу (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 129, 231, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (вул. Івана Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавська область, 39607; код ЄДРПОУ 05756783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромавтоматіка" (вул. Мандриківська, 161, кв.128, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 31155465) 6 382,07грн інфляційних втрат, 2 679,12 3% річних, 1 443,09грн витрат по сплаті судового збору та 3 178,60грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 11.07.2022.

Суддя О.О. Ореховська