Рішення

від 20.07.2022 по справі 320/13987/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2022 року м. Київ№ 320/13987/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави

до Розважківської сільської ради Іванківського району Київської області

про визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави з позовом до Розважківської сільської ради Іванківського району Київської області, у якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Розважківської сільської ради Іванківського району Київської області з питань затвердження плану інвентаризації та паспортизації об`єкту благоустрою населення - дитячого майданчику, який розміщений в с. Розважків по вул. Шкільній, 18;

- зобов`язати Розважківську сільську раду Іванківського району Київської області вчинити дії по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації та паспортизації дитячого майданчику, розташованого в с. Розважків по вул. Шкільній, 18, який знаходиться на балансі сільської ради.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Розважівською сільською радою протиправно не затверджено плани інвентаризації та паспортизації об`єкту благоустрою населення, а саме дитячого майданчику, який розміщений в с. Розважків по вул. Шкільній, 18.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання. Також суд витребував від відповідача докази по справі та запропонував відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву. Копія ухвали суду від 29.12.2020 була направлена відповідачу на офіційну адресу.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Приписами частини першої другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.

В судове засідання, призначене у справі на 01.02.2021 сторони не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи у передбачений законодавством строк.

Водночас, судом встановлено, що на адресу суду надійшло клопотання позивача та відповідача про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження за відсутності сторін.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Броварською місцевою прокуратурою опрацьовано інформацію щодо стану законності з питань дотримання законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, за результатами вивчення якої виявлено порушення вимог законодавства щодо проведення паспортизації та інвентаризації дитячих майданчиків міста, які негативно впливають на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель та інженерних споруд та створюють потенційну загрозу життю дітей у разі їх неусунення.

Згідно інформації наданої Розважівською сільською радою листом від 13.11.2020 № 02-23/370 на території сільської ади розміщений дитячий майданчик в с. Розважів по вул. Шкільній,18 (біля Молодіжного центру), який знаходиться на балансі сільської ради. План паспортизації та технічної інвентаризації об`єктів благоустрою не затверджувався. Паспорт на ігровий комплекс не виготовлявся.

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII), на прокуратуру покладається функція щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом, та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 4 Закону №1697-VII, організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону № 1697-VII, у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура. Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 23 Закону № 1697-VII, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Так, Броварською місцевою прокуратурою встановлено, що всупереч вимог законодавства Розважівською сільською радою не проведено планової технічної інвентаризації та паспортизації об`єкту благоустрою населеного пункту, а саме дитячого майданчику, який розміщений в с. Розважків по вул. Шкільній, 18

Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Статтею 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Тому, звертаючись до Розважівської сільської ради з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, заступник керівника Броварської місцевої прокурори має статус позивача з огляду на відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно зі статтями 1, 2 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», засади внутрішньої і зовнішньої політики визначають принципи та пріоритети державної політики у відповідних сферах. Засади внутрішньої і зовнішньої політики базуються на безумовному додержанні Конституції України, забезпеченні в Україні прав і свобод людини і громадянина та гарантуванні прав і свобод, проголошених Конституцією України. Внутрішня політика ґрунтується на таких принципах, зокрема, верховенства права, забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, поваги до гідності кожної особи, забезпечення особливого піклування про дитину та реалізації її прав.

Відповідно до частини другої статті 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

З урахуванням викладеного, заступник прокурора звертається до суду з вказаним позовом на захист інтересів держави, яка відповідно до міжнародних норм, вимог статей 46, 52 Конституції України та, прийнятих на її основі, інших нормативно-правових актів, гарантує, забезпечує та охороняє права і свободи дітей.

Крім того, зважаючи на цільове призначення таких об`єктів, невиконання суб`єктами благоустрою своїх обов`язків у цій сфері унеможливлює ведення необхідної документації з приводу обстеження та перевірки технічного стану конструктивних елементів дитячих майданчиків, їх огляд, ремонт, демонтаж. Вказане призводить до безконтрольності за технічним станом елементів дитячих конструкцій та несе загрозу здоров`ю дітей, може завдати тяжких наслідків, тобто порушує права користувачів цих об`єктів на безпечні умови для життя і розвитку.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» обумовлено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», благоустрій населених пунктів передбачає:

1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів;

2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об`єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення;

3) створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 13 вказаного Закону, до об`єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, території загального користування: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 21 Закону «Про благоустрій населених пунктів», елементами (частинами) об`єктів благоустрою є обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту «а» частини сьомої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання, вирішення яких віднесено до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради. Відповідно до пункту 44 частини першої цієї статті виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини першої та другої статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Під заходами з благоустрою населених пунктів, відповідно до статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», слід розуміти роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», об`єктами благоустрою населених пунктів, серед іншого, є парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики.

Пунктом 5 частини другої статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об`єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

На виконання наведених вище положень статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 29 жовтня 2012 року № 550 затвердило Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів (далі - Інструкція №550).

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції № 550, під паспортизацією об`єктів благоустрою слід розуміти складання технічних паспортів об`єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; під технічною інвентаризацією об`єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об`єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об`єкті благоустрою.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 550, технічна інвентаризація та паспортизація об`єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно.

Пунктом 1.5 Інструкції № 550 передбачено, що технічна інвентаризація об`єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

З урахуванням викладеного, організацію благоустрою території с. Розважів повинна забезпечувати Розважівська сільська рада, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.

Для підтримання об`єктів благоустрою у належному стані Закон України «Про благоустрій населених пунктів» зобов`язує, зокрема, підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів проводити їх планову інвентаризацію. Однією з необхідних умов для належного виконання цього обов`язку є наявність затвердженого плану проведення таких заходів з благоустрою населеного пункту.

За змістом наведених вище положень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та прийнятої на його виконання Інструкції №550, затвердження планів інвентаризації об`єктів благоустрою на території міста Києва є компетенцією міської ради.

Однак, Розважівською сільською радою у порушення вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів» план інвентаризації не затверджено, як наслідок паспорт та інвентаризаційні документи на дитячий майданчик, який розміщений в с. Розважів по вул. Шкільній, 18 відсутні.

Отже, в порушення наведених вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Розважівською сільською радою не було забезпечено виконання вимог законодавства в частині затвердження плану інвентаризації об`єкту благоустрою населеного пункту.

З наведеного вище вбачається бездіяльність Розважківської сільської ради Іванківського району Київської області, так як за відсутності затвердженого плану інвентаризації об`єктів благоустрою (їх частин), не проведено планову інвентаризацію та паспортизацію відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», об`єкту благоустрою - дитячого майданчику, який розміщений в с. Розважків по вул. Шкільній, 18.

Відсутність затвердженого плану щодо інвентаризації об`єкту благоустрою (дитячого майданчику) свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яка своєю чергою слугує підставою для невжиття у сфері благоустрою заходів щодо належного їх утримання.

Таким чином, Розважівська сільська рада, будучи суб`єктом, який здійснює управління об`єктами благоустрою населеного пункту, не виконала покладені законодавством повноваження, не вжила заходів щодо затвердження плану інвентаризації об`єктів благоустрою населеного пункту, а саме дитячого майданчику, який розміщений в с. Розважків по вул. Шкільній, 18, допускаючи протиправну бездіяльність.

Враховуючи викладене, бездіяльність відповідача щодо не розроблення та не затвердження відповідного плану інвентаризації призводить до порушення обов`язків проводити інвентаризацію та паспортизацію об`єктів благоустрою, зокрема, дитячого майданчику, який розміщений в с. Розважків по вул. Шкільній, 18, а також порушує передбачені положення статей 3, 27 Конституції України, частини другої статті 6 Закону України «Про охорону дитинства», статті 31 Конвенції ООН про права дитини, права дітей села на життя, охорону здоров`я, безпечні умови життя і здорового розвитку, отримання можливостей для культурної і творчої діяльності, дозвілля і відпочинку ,у зв`язку з чим необхідним є зобов`язання відповідача вчинити дії по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації та паспортизації об`єкту благоустрою населення дитячого майданчику, який розміщений в с. Розважків по вул. Шкільній, 18.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що в ході судового розгляду справи позивач, як суб`єкт владних повноважень, не поніс судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Розважківської сільської ради Іванківського району Київської області з питань затвердження плану інвентаризації та паспортизації об`єкту благоустрою населення - дитячого майданчику, який розміщений в с. Розважків по вул. Шкільній, 18.

3. Зобов`язати Розважківську сільську раду Іванківського району Київської області вчинити дії по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації та паспортизації дитячого майданчику, розташованого в с. Розважків по вул. Шкільній, 18, який знаходиться на балансі сільської ради.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.