Ухвала

від 20.07.2022 по справі 420/3838/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3838/20

У Х В А Л А

20 липня 2022 рокум.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява про перегляд рішення по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОРАЙС» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні за нововиявленими обставинами.

Разом із заявою надано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обгрунтовано наступним:

«…органи ДПС не є розпорядниками коштів і для сплати судового збору вони зобов`язані звернутись до Управлінь Державної казначейської служби України за місцем знаходження.

Державна податкова служба України забезпечує адміністрування податків та зборів суб`єктами господарювання та є органом, що забезпечує наповнення Державного бюджету України. ДПС та її відокремлені підрозділи є сторонами в багатьох судових справах, що потребує значної суми коштів для сплати судового збору.

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Статтею 13 Закону України «Про оборону України» визначено, що міністерства, центральні та інші органи виконавчої влади у взаємодії з Міністерством оборони України у межах своїх повноважень організовують і забезпечують виконання законодавства у сфері оборони, сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх належне забезпечення за напрямами діяльності.

Внаслідок воєнних дій знищується інфраструктура України, наносяться ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об`єктах, відбувається окупація частини території України, знищуються населені пункти та гинуть люди, а оскільки діяльність Збройних Сил України спрямована на подолання збройної агресії, вони потребують будь-якої негайної допомоги, в тому числі фінансової.

Військове вторгнення Російської Федерації на територію України та подальше розгортання бойових дій завдали серйозного удару українській економіці, що безумовно відобразилося на виконанні бюджетних показників поточного року.

Урядом негайно були вжиті першочергові заходи щодо переорієнтування бюджету країни на військові цілі та здійснення найнеобхідніших соціальних видатків, спрямованих па підтримку життєдіяльності населення. Здійснення інших видатків тимчасово призупинене.

Не зважаючи на вказані обставини працівники ДПС та її територіальних органів вживають всіх заходів для своєчасного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь держави.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі…

…Окремо слід звернути увагу, що у зв`язку із військовим вторгненням Російської Федерації та запровадженням воєнного стану на території України, постановами Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 № 245 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» та від 01.04.2022 № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» вирішено скоротити видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, передбачені головним розпорядникам коштів державного бюджету за програмами згідно з додатком, та збільшити обсяг видатків за програмою 3511030 «Резервний фонд» на суму 50 863 945,8 тис. гривень та 73 324 506,8 тис. гривень відповідно.

З метою підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету здійснюються видатки Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України, забезпечено виконання завдань, функцій та підготовку кадрів Збройних Сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби…

…Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2022 р. № 188 «Про внесення змін до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» (далі - Порядок) внесено зміни до Порядку підпункту 2 пункту 19 щодо роботи Казначейства та органів Казначейства, які здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка у визначеній черговості.

Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Порядку, органи Казначейства не здійснюють платежі щодо сплати судового збору.

Отже, зважаючи на майновий стан органів ДПС, внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування (п. 18 Порядку).

Відтак контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості щодо сплати судового збору в судових справах…».

Розглянувши подану заяву суддя приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові виграти складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Отже, судовий збір є частиною судових ви трат.

Частиною 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину - інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

Разом з тим, слід враховувати, що майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на невизначений строк.

Положення ч. 1 ст. 133 КАС України визначають право суду па звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судових витрат виходячи із майнового стапу сторони.

Таким чином, КАС України передбачає, що у випадку розгляду судом питання звільнення від сплати судового збору, суд повинен керуватися статтею 8 Закону України «Про судовий збір», яка конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Водночас норми ч. 1 ст. 133 КАС України, які визначають механізм зменшення, звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат не містять вимог щодо можливості зменшення, звільнення, відстрочення чи розстрочення судового збору виключно у випадках, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Разом з тим, у нормах ч. 2 ст. 132 КАС України, відсилання до норм ЗУ «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Конституційний Суд України у рішенні «У справі за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні» щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої етап і 5 Закону у взаємозв`язку з положеннями пункту «г» частини першої статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні прана» № 12-рп/2013 від 28.11.2013, зазначив, що гарантією реалізації прана на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Тобто, судом зроблено висновок щодо встановлення саме помірного судового збору, у зв`язку з цим, майнове становище не має бути перепоною доступу до суду, у випадках, коли судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості щодо сплати судового збору в судових справах у зв`язку з тим, що органи ДПС не є розпорядниками коштів і для сплати судового збору вони зобов`язані звернутись до Управлінь Державної казначейської служби України за місцем знаходження, однак внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування (п. 18 Порядку).

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 123, 256, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору задовольнити.

Відстрочити Головному управлінню ДПС у м. Києві сплату судового збору за подання заяви про перегляд рішення по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОРАЙС» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні за нововиявленими обставинами до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.

Головуючий суддяПотоцька Н.В.