Постанова

від 19.07.2022 по справі 640/1314/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/1314/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2022 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 19.01.2022) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України до товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛ-ІНВЕСТ" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Інвест" про стягнення податкового боргу у розмірі 40351803,67 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2022 року позовну заяву повернуто заявнику на підставі ч. 3 ст. 45 КАС України. Визнано зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданням адміністративного судочинства систематичні, усвідомлені та цілеспрямовані дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо реалізації права на звернення до суду без сплати судового збору, обов`язок сплати якого є очевидним, що у свою чергу кваліфіковано судом як систематичне невиконання процесуальних обов`язків.

Накладено на Головне управління ДПС у м. Києві штраф у розмірі 10 000,00 грн за систематичне зловживання процесуальними правами, систематичне невиконання процесуальних обов`язків та перешкоджання у зв`язку з цим здійсненню правосуддю, стягнувши штраф в дохід Державного бюджету України.

Підставою для постановлення такої ухвали стало неодноразове зловживання позивачем процесуальними правами, яке полягає у поданні впродовж 2021 років позовів без сплати судового збору, без доказів надіслання позовної заяви відповідачу та без зазначення переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в діях позивача відсутній факт зловживання процесуальними правами, натомість заявлення клопотання про звільнення від сплати судового збору є правом Головного управління ДПС у м. Києві як будь-якого позивача.

До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2022 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з`явилися.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дослідивши поданий Головним управлінням ДПС у м. Києві позов встановив, що позивачем не сплачено судовий збір, не надано докази направлення позовної заяви відповідачу, а сам позов оформлено не у відповідності до ДСТУ 4163:2020.

Тобто, в порушення вимог частин 2 та 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, який має складати 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та докази направлення позовної заяви відповідачу.

Також судом першої інстанції зазначено, що відповідно до приписів п. 6.2. ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», бланки документів повинні мати такі поля у міліметрах: 30 - ліве; 10 - праве; 20 - верхнє та нижнє. Однак позивачем ці вимоги не дотримані, що, крім іншого, не дозволяє якісно формувати судову справу у паперовому вигляді відповідно до правил у системі судоустрою.

З огляду на викладене, судом першої інстанції зроблено висновки щодо при очевидності вимог процесуального закону щодо необхідності сплати ГУ ДПС в м. Києві судового збору, вказані вимоги проігноровані.

Також судом першої інстанції зауважено, що наведені порушення носять системний характер у системі ГУ ДПС в м. Києві та мають місце також за позовними заявами, які надходили до суду в період 10-11.01.2022 та розподілені судді Кармазіну О.А., а саме: 640/673/22, 640/1023/22, 640/1127/22, 640/1028, 640/1018/22, 640/1464/22, 640/1742/22, 640/1671/22, 640/1527/22, 640/1815/22, 640/1715/22, в процесуальних документах по яким відображені ті самі порушення.

За висновком судді, наведе свідчить, що ГУ ДПС в м. Києві зловживає своїми процесуальними правами, подаючи до суду позови без сплати судового збору при очевидності обов`язку його сплати, системно та усвідомлено ігноруючи визначений законом обов`язок його сплати.

За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Крім того, механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснення процесуальних дій (бездіяльності) зовні "схожі" на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.

Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі №826/12191/18.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали подання Головним управлінням ДПС у м. Києві в період 10-11.01.2022 позовів без сплати судового збору у повній мірі відповідає визначенню зловживання стороною процесуальними правами наведеному у п. 2 ст. 45 КАС України, зазначивши, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, вчинення інших дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Як зазначалось судом вище, часина 2 статті 45 КАС України містить вичерпний перелік обставин, що можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами, що суперечать завданню адміністративного судочинства, а саме:

- подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

- подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

- подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

- необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

- узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Колегія суддів зазначає, що жодна із наведених обставин не знаходить свого підтвердження в рамках даної справи, а відтак, подання до кожного позову, впродовж кількох років клопотання про звільнення від сплати судового збору є реалізацією ним свого права на звернення до суду, а не безпідставного затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Що ж стосовно обґрунтувань суду першої інстанції з приводу ненадання позивачем доказів направлення позовної заяви відповідачу та неналежного оформлення самого позову, що також свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, колегія суддів зауважує, що така обставина швидше може вказувати на юридичну безграмотність працівників позивача, а ніж на існування умислу затягування чи перешкоджання розгляду справи. Відтак, може слугувати підставою для винесення окремої ухвали в порядку встановленому статтею 249 КАС України.

Таким чином, відсутні ознаки злісного зловживання процесуальними правами позивачем, тому відсутні підстави для накладення на позивача штрафу у відповідності до статті 149 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 294, 308, 310, 312, 315, 320, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України до товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛ-ІНВЕСТ" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2022 року скасувати.

Справу № 640/1314/22 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. БеспаловСуддя В. Ю. КлючковичСуддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 19.07.2022)