Постанова

від 19.07.2022 по справі 340/2476/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2022 року

м. Київ

справа № 340/2476/21

адміністративне провадження № К/9901/36305/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Кравчука В.М., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 340/2476/21

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.09.2021, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Олефіренкo Н.А., суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправними дії ГУ ПФУ при проведенні йому перерахунку пенсії на підставі довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.01.2021 № 299 з 01.04.2019 щодо застосування обмеження її максимальним розміром;

зобов`язати ГУ ПФУ здійснити з 01.04.2019 перерахунок його пенсії відповідно до статей 51, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) на підставі довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.01.2021 № 299 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі № 340/5280/20 ГУ ПФУ у березні 2021 року проведено перерахунок його пенсії на підставі оновленої довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 21.01.2021 № 299. Однак, при проведенні перерахунку та подальшої виплати його пенсії ГУ ПФУ протиправно застосовано обмеження максимальним розміром пенсії.

2. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 22.06.2021 задовольнив позовні вимоги.

3. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 09.09.2021 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. 30.09.2021 позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.09.2021, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 - залишити в силі.

5. Верховний Суд ухвалою від 22.11.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 з 30.12.1992 призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом №2262-ХІІ.

Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 15.02.2021 у справі № 340/5280/20 частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 : визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.01.2021 №299; зобов`язав ГУ ПФУ провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.01.2021 №299; у задоволенні інших позовних вимог - відмовив.

Відповідачем на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі № 340/5280/20 зроблено перерахунок пенсії позивача, однак обмежено її розмір десятьма прожитковими мінімумами.

Відповідач листом від 17.05.2021 повідомив позивача, що обмеження максимального розміру пенсії передбачено Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ), нормами якого, зокрема, визначено, що максимальний розмір пенсії призначеної (перерахованої) відповідно до Закону, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

ОСОБА_1 , вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив із протиправності обмеження розміру пенсії позивача на підставі норм Закону № 3668-VІ, оскільки такі не застосовуються до пенсій, які призначені до набрання чинності цим законом, тобто до 01.10.2011.

8. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що оскаржувані дії ГУ ПФУ, які полягають у здійсненні, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі № 340/5280/20, перерахунку пенсії позивача можуть бути оскаржені відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які визначають порядок здійснення судового контролю за виконанням рішення суду. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що обмеження відповідачем пенсії максимальним розміром є протиправним та порушує його право на належний рівень пенсійного забезпечення. При цьому позивач вказує на те, що у справі № 340/5280/20 стосовно позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію без обмеження пенсії максимальним розміром суд першої інстанції в ухваленому рішенні від 15.02.2021, яке набрало законної сили, дійшов висновку, що ця вимога є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не обмежувався граничний розмір пенсії позивача, а тому між сторонами не виник спір у цій частині. Також позивач вказав на те, що норма, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців десятьма прожитковими мінімумами, а саме: частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII, втратила чинність з часу ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII є тотожними частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII, а тому є такими, які суперечать Конституції України і не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти доводів та вимог останньої заперечує та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, з посиланням на положення статті 2 Закону № 3668-VI, за змістом якої максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону № 2262-XII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, що, на переконання відповідача, свідчить про те, що він діяв у відповідності до вимог законодавства.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

12. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а міститься правовий висновок, відповідно до якого не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

13. Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що положення статей 382 та 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

14. Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (стаття 382), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

15. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

16. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

17. Як видно з матеріалів справи, суд першої інстанції в ухваленому рішенні від 15.02.2021, яке набрало законної сили, у справі № 340/5280/20 стосовно позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію без обмеження пенсії максимальним розміром, дійшов висновку, що ця вимога є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не обмежувався граничний розмір пенсії позивача, а тому між сторонами не виник спір у цій частині.

18. Таким чином, оскільки у справі № 340/5280/20, в частині позовної вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію без обмеження пенсії максимальним розміром, судом зроблено висновок про передчасність такої вимоги, оскільки відповідачем не обмежувався граничний розмір пенсії позивача, а спір виник у зв`язку з відмовою відповідача здійснити її перерахунок, висновок суду апеляційної інстанції у справі, яка розглядається, з посиланням на положення статті 383 КАС України, про те, що позивачем по суті заявлено позовні вимоги щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання належного виконання зазначеного вище судового рішення, а відповідно ним неправильно обраний спосіб захисту свого порушеного права, не ґрунтується на правильному правозастосуванні.

19. Предметом спору у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII.

20. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

21. Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

22. Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

23. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

24. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

25. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

26. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

27. Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

28. Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

29. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

30. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

31. При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.

32. Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

33. Колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

34. У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

35. Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

36. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.

37. Тому обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії позивачу, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

38. Відповідно до частини першої статті 352 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

39. З урахуванням наведеного, оскільки суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що призвело до скасування рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

40. При цьому, оскільки висновки суду першої інстанції зводяться до того, що норми Закону № 3668-VІ не застосовується до пенсій, які призначені до набрання чинності цим законом, тобто до 01.10.2011, що також не ґрунтується на правильному розумні закону у спірних відносинах, то колегія суддів вважає необхідним змінити його висновки та залишити в силі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 з мотивів наведених у цій постанові.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.09.2021, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі № 340/2476/21 - змінити у мотивувальній частині та залишити в силі з мотивів наведених у цій постанові.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук В.М. Кравчук С.Г. Стеценко