ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 340/2476/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 ( суддя першої інстанції Сагун А.В.) в адміністративній справі №340/2476/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області , в якій просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області при проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.01.2021 року № 299 з 01.04.2019 року, щодо застосування обмеження її максимальним розміром;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 51, 63 Закону № 2262-XII на підставі довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.01.2021 року № 299 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі № 340/5280/20 головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у березні 2021 проведено перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 21.01.2021 року № 299. Однак, при проведенні перерахунку та подальшої виплати пенсії позивачу, головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області протиправно, застосовано обмеження максимальним розміром пенсії. Так, з 01.04.2019 головне управління після проведеного перерахунку пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, надбавок та підвищень нарахувало не 22 998,64 грн., а обмежило сумою 14970 грн., з 01.01.2020 після перерахунку пенсії на підставі рішення суду №340/5280/20 замість 23 088,88 грн., безпідставно обмежило розмір пенсії до 16380 грн., і з 01.12.2020 з 23 172,72 обмежило до 17 690 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до статті 43 Закону № 2262-XIІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VІІІ від 06.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказує, що позивач безпідставно посилається на рішення Конституційного суду від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнано неконституційним зміни, внесені Законом України № 911-VIII від 24.12.2015 у статті 43 Закону № 2262-ХІІ щодо обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року на рівні 10740 гривень у зв`язку з тим, що пенсія позивачу призначена з 11.06.2020 і до нього застосовується стаття 43 Закону № 2262-ХІІ в редакції Закону № 1774-VІІІ від 06.12.2016. При цьому, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VІІІ від 06.12.2016 не конституційним не визнавався.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 30.12.1992 призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (а.с.25-40).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі № 340/5280/20 вирішено: адміністративний позов задовольнити частково; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №299 від 21 січня 2021 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ 20632802) провести з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №299 від 21 січня 2021 року; у задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Відповідачем, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі № 340/5280/20 зроблено перерахунок пенсії позивача, однак із застосуванням максимального розміру пенсії ( а.с.13-14).

Відповідач листом від 17.05.2021 повідомив позивача, що обмеження максимального розміру пенсії передбачено Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-УІ, нормами якого зокрема визначено, що максимальний розмір пенсії призначеної (перерахованої) відповідно до Закону, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В частині першій статті 11 Закону України Про виконавче провадження йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Колегія суддів звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Таким чином, оскаржувані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, які полягають здійснені на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі № 340/5280/20, можуть бути оскаржені відповідно до положень КАС України, які визначають порядок здійснення судового контролю за виконанням рішення суду.

Такий порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на частини п`ятої статті 383 КАС України відповідно до яких, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а, від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17 та від 15 квітня 2020 року у справі № 367/1240/16-а.

За вказаних обставин, колегія суддів зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов

Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Тобто, якщо позивач вважає протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання вищевказаного рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі № 340/5280/20, то він може звернутись до суду в порядку КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідачів, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17.

Крім того, апеляційний суд вважає, що суд не має права зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення фактично про те ж саме, оскільки цим порушуються норми КАС України, яким передбачено вирішення цих питань в порядку статей 249 та 383 КАС України, тобто шляхом винесення судом окремої ухвали.

У зв`язку з вказаним, колегія суддів зазначає, що оскільки позивачем по суті заявлено позовні вимоги щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання належного виконання зазначеного вище судового рішення, то відповідно ним неправильно обраний спосіб захисту свого порушеного права.

З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції було прийнято з порушенням норм процесуального права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 в адміністративній справі №340/2476/21 скасувати.

Прийняти у справі № 340/2476/21 нове рішення.

В задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови складено 09 вересня 2021 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва

Дата ухвалення рішення 09.09.2021
Зареєстровано 19.09.2021
Оприлюднено 20.09.2021

Судовий реєстр по справі 340/2476/21

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 22.11.2021 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Ухвала від 25.10.2021 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Постанова від 09.09.2021 Третій апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 03.08.2021 Третій апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 03.08.2021 Третій апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 21.07.2021 Третій апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Рішення від 22.06.2021 Кіровоградський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 18.06.2021 Кіровоградський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 26.05.2021 Кіровоградський окружний адміністративний суд Адміністративне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Відстежувати судові рішення та засідання

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону