Рішення

від 30.06.2022 по справі 463/10277/21

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/10277/21

Провадження № 2/463/260/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судових засідань Денис М.Б.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Львівської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення безпідставно збережених коштів,-

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, просить стягнути 254707 грн. 02 коп. з ОСОБА_3 та 40922 грн. 52 коп. з ОСОБА_4 на користь Львівської міської ради, що в сумі становить 295629 грн. 54 коп. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою Львівської міської ради (далі ЛМР) від 16.03.2006 №3474 відповідачу ОСОБА_3 передано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,3013 га на АДРЕСА_1 , з подальшими змінами на підставі ухвали ЛМР від 22.06.2006 №52 згідно з якими адресу АДРЕСА_1 змінено на АДРЕСА_1 .

Після закінчення терміну дії договору жодних рішень ЛМР стосовно надання відповідачам земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:009:0063 на АДРЕСА_1 не приймалося.

Разом з тим, відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м.Львові Департаменту містобудування ЛМР було проведено обстеження земельних ділянок, яким встановлено, що відповідачі фактично використовують вищевказану земельну ділянку для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів з офісними та складськими приміщеннями за відсутності відповідних рішень ЛМР про передачу її у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, про що складено акт від 24.04.2020 №64 та вимогу від 10.08.2020 №64/2.

Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_3 зареєстровано право власності на Ѕ частку нежитлових приміщень літ. «3-1», загальною площею 699,6 на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 1248649546101, а також на нежитлові приміщення будівлі «3-1», загальною площею 1092,4 кв.м на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 1248619746101 та станцію технічного обслуговування автомобілів з офісними приміщеннями «Р-2» на АДРЕСА_1 , загальною площею 735 кв.м, реєстраційний номер об`єкта 36571094610.

За відповідачем ОСОБА_4 зареєстровано право спільної часткової власності на нежитлові приміщення літ. «3-1», загальною площею 699,6 на АДРЕСА_1 , розмір частки Ѕ, реєстраційний номер об`єкта 1248649546101.

У зв`язку з наведеним на підставі ст.13 Конституції України, ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.12, 93, 96, 125, 126, 206 Земельного кодексу України, у відповідачів виник обов`язок не лише звернутися до органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки та оформити і зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, а й сплачувати орендну плату за користування ними, однак цього не зробили, у зв`язку з чим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як фактичні користувачі земельної ділянки, які без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегли у себе кошти, що мали заплатити за користування земельною ділянкою, зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постановах Великої Палати ВС від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, а також постанові ВС від 12.04.2019 у справі 3922/981/18.

Згідно з інформацією з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.06.2021 №1377, виданого відділом у м.Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:009:0063 на АДРЕСА_1 становить 3284772 грн. 60 коп., річний розмір орендної плати згідно з п.5 ухвали ЛМР №1995 від 25.05.2017 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м.Львові» встановлено 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, відповідно розмір збитків, завданих власнику землі за період з 01.07.2018 по 30.06.2021 становить 295629 грн. 54 коп., які просить стягнути на користь позивача як представника територіальної громади з відповідачів пропорційно до розміру їх часток у праві власності на нерухоме майно з ОСОБА_3 - 254707 грн. 02 коп. та з ОСОБА_4 - 40922 грн. 52 коп.

Ухвалою від 20.10.2021 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначити судове засідання для розгляду справи по суті 09.11.2021, яке за клопотанням представника позивача відкладено на 23.12.2021.

В судовому засіданні задоволено клопотання про долучення до матеріалів справи відзивів на позовну заяву, у якому представник відповідачів просить в задоволенні позовних вимог відмовити, застосувавши строки позовної давності, а також у зв`язку з неналежним способом захисту, обраним позивачем.

Так, позивач заявив до стягнення суму збитків, нараховану за період з 01.07.2018 до 30.06.2021, в той час як позовну заяву подав лише 14.09.2021, у зв`язку з чим поза межами позовної давності, яка встановлена ст.267 ЦК України тривалістю у три роки, є вимога позивача за період з 01.07.2018 по 14.09.2018, що складає 75 днів, що еквівалентно грошовій сумі 20248 грн. 59 коп. (98543,18/365=269,98*75=20248,59).

Крім цього, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України, що підтверджується правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати ВС від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, тому вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, що відповідно до висновку Великої Палати ВС, наданого у постанові від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, є самостійною підставою для відмови у позві.

Крім цього, вважає, що позивачем безпідставно нараховано плату за березень 2020 року в сумі 8211 грн. 93 коп. (98543,18/12=8211,93), оскільки відповідно до п.52-4 Підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України, за період з 01 по 31 березня 2020 плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, не нараховується та не сплачується.

Також вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_4 придбав у відповідача ОСОБА_3 Ѕ частку приміщення, яка знаходиться на другому поверсі, то його частка у відсотковому співвідношенні складає 5,83% (1,75*100/30).

В судовому засіданні 17.02.2022 з метою мирного врегулювання спору оголошено перерву до 30.03.2022, однак за клопотанням представника відповідачів відкладено на 30.06.2022.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзивах.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_3 11.05.2017 зареєстровано право власності на Ѕ частку нежитлових приміщень літ. «3-1», загальною площею 699,6 на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 1248649546101, а також на нежитлові приміщення будівлі «3-1», загальною площею 1092,4 кв.м на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 1248619746101 та 11.03.2014 на станцію технічного обслуговування автомобілів з офісними приміщеннями «Р-2» на АДРЕСА_1 , загальною площею 735 кв.м, реєстраційний номер об`єкта 36571094610.

За відповідачем ОСОБА_4 11.09.2017 зареєстровано право спільної часткової власності на нежитлові приміщення літ. «3-1», загальною площею 699,6 на АДРЕСА_1 , розмір частки Ѕ, реєстраційний номер об`єкта 1248649546101.

Вказані нежитлові приміщення розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137200:08:009:0063 на АДРЕСА_1 , площею 0,3013 га, яка належить територіальній громаді м.Львова та яка 16.03.2006 була передана в оренду строком на 10 років відповідачу ОСОБА_3 .

Як вбачається з копії акта обстеження земельних ділянок на АДРЕСА_1 від 24.07.2020 №64 ухвал міської ради щодо продовження терміну оренди вказаної земельної ділянки не приймалось, документи, які посвідчують право користування такою відсутні, однак фактично використовується відповідачами для обслуговування станції технічного обслуговування та шиномонтажу. Земельна ділянка обгороджена парканом та воротами, доступ до неї є обмеженим. На земельній ділянці виявлено місце для складання використаних автомобільних запчастин, дошок та цегли.

З огляду на викладене, відповідачі як фактичні користувачі земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегли у себе кошти, які мали сплатити за користування нею, зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

При цьому, для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Такий правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та висновку, викладеному у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20).

Вищенаведене також спростовує посилання представника відповідача на те, що позивач помилково застосував до спірних правовідносин положення статті 1212 ЦК України, а тому такі доводи не беруться судом до уваги.

Як вбачається з витягу з технічної документації від 04.06.2021 №1377 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:08:009:0063 на АДРЕСА_1 , площею 0,3013 га, така становить 3284772 грн. 60 коп.

Відповідно до розрахунку суми збитків недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, які підтверджують право користування, розмір орендної плати за період з 01.07.2018 по 31.12.2018 складає 49271 грн. 59 коп., за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 98543 грн. 18 коп., за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 98543 грн. 18 коп., за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 - 49271 грн. 59 коп.

Вказаний розрахунок заборгованості підтверджується належними доказами та є обґрунтованим.

Таким чином, оскільки відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, відповідачам, як фактичним користувачам земельної ділянки, що без достатньої правової підстави, за рахунок власника вказаної ділянки, зберегли у себе кошти, які мали заплатити за користування нею, зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки Львівській міській рада на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України пропорційно до розміру часток у праві власності на нерухоме майно ( ОСОБА_3 86,16% та ОСОБА_4 13,84%).

При цьому, суд вважає помилковим проведений представником відповідача ОСОБА_4 розрахунок розміру його частки у відсотковому співвідношенні, оскільки розташування приміщення на 2 поверсі не впливає на співвідношення такого у загальній площі нерухомого майна.

Разом з тим, відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідачів безпідставно збережені грошові кошти за користування земельною ділянкою за період з 01.07.2018 по 30.06.2021, в той же час із позовними вимогами звернувся лише 14.09.2021, що свідчить про пропуск позивачем строку звернення до суду із вимогами за період до 14.09.2018, що складає 75 днів та еквівалентно грошовій сумі 20248 грн. 59 коп. (98543,18/365=269,98*75=20248,59).

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищенаведене, оскільки представник відповідачів заявив про застосування позовної давності, а представником позивача не представлено суду доказів поважності пропуску такого, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою за період з 01.07.2018 по 14.09.2018 в сумі 20248 грн. 59 коп., з яких 17446 грн. 19 коп. з ОСОБА_3 та 2802 грн. 40 коп. з ОСОБА_4 , слід відмовити у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою за березень 2020 року в сумі 8211 грн. 93 коп. (98543,18/12=8211,93), з яких пропорційно до розміру часток відповідачів у праві власності на нерухоме майно 7211 грн. 06 коп. з ОСОБА_3 та 1158 грн. 32 коп. з ОСОБА_4 , оскільки, обґрунтовуючи звернення до суду із вищевказаним позовом тим, що відповідачі, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшують вартість власного майна, а позивач втрачає належне йому майно у вигляді коштів від орендної плати, тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачами за рахунок позивача, ЛМР не враховано, що відповідно до п.52-4 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, орендна плата за період з 1 березня по 31 березня 2020 року не нараховується і не сплачується, а тому не можна вважати нараховану за вказаний період суму не отриманою позивачем від відповідачів орендною платою, а, відповідно, і безпідставно збереженими відповідачами коштами.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідача ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради слід стягнути 230049 грн. 77 коп. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою (заявлені до стягнення 254707,02 грн. 17446,19 грн. за період з 01.07.2018 по 14.09.2018, тобто поза межами позовної давності 7211,06 грн. за березень 2020 року), з відповідача ОСОБА_4 на користь Львівської міської ради слід стягнути 36961 грн. 80 коп. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою (заявлені до стягнення 40922,52грн. 2802,40 грн. за період з 01.07.2018 по 14.09.2018, тобто поза межами позовної давності 1158,32 грн. за березень 2020 року).

Задовольняючи частково позов, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені (а.с.35) судові витрати, що становлять 4435 грн. судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 4005 грн. 68 коп. (4435грн.*267011,57грн./295629,54грн.), з яких 3451 грн. 29 коп. з ОСОБА_3 (4005,68грн.*86,16%) та 554 грн. 39 коп. з ОСОБА_4 (4005,68грн.*13,84%).

Керуючись ст.12, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 352, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради 230049 грн. 77 коп. (двісті тридцять тисяч сорок дев`ять гривень сімдесят сім копійок) безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Львівської міської ради 36961 грн. 80 коп. (тридцять шість тисяч дев`ятсот шістдесят одну гривню вісімдесят копійок) безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради 3451 грн. 29 коп. (три тисячі чотириста п`ятдесят одну гривню двадцять дев`ять копійок) судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Львівської міської ради 554 грн. 39 коп. (п`ятсот п`ятдесят чотири гривні тридцять дев`ять копійок) судових витрат.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Львівська міська рада, місцезнаходження: 79008, м.Львів, пл.Ринок,1, код ЄДРПОУ - 04055896.

Відповідачі: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 05.07.2022.

Суддя: Р.Я. Головатий