Ухвала

від 19.07.2022 по справі 686/13718/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/13718/22

Провадження № 1-кс/686/6291/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42022240000000024,

встановив:

15.07.2022 року прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на: будівлю Хімскладу площею 745, 5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 ); приміщення контори площею 216, 8 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 ; будівлю ангару площею 422,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:046:0013площею 2 га за адресою Хмельницька область, Шепетівський район, с. Михайлючка (для ведення селянського господарства); фургон малотоннажний «Volkswagen Caddi» д.н.з НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна BST041633; самоскид «Краз» 6510, 1993 р.в., д.н.з НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_5 ; самоскид «Краз», 256Б, 1988 р.в., д.н.з НОМЕР_6 , номер кузова НОМЕР_7 , номер двигуна НОМЕР_8 ; самоскид «Краз» 6510, 1993 р.в., д.н.з НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_10 , номер двигуна НОМЕР_11 ; автокран ДО 10Т Зил, 431412, 1992 р.в., д.н.з НОМЕР_12 , номер кузова НОМЕР_13 , номер двигуна НОМЕР_14 , які постановою слідчого визначено речовими доказами у даному провадженні, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій та знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

В обґрунтування клопотання вказує, що «службові особи ТОВ «Каолін Пром Інвест, діючи в інтересах ТОВ «Нова цегла», всупереч державним інтересам, зловживаючи службовим становищем, упродовж 2020 2022 років, вносили до офіційних документів, у тому числі до звітів щодо обсягів видобутку корисних копалин, завідомо неправдиві відомості щодо обсягів видобутку корисних копалин, а саме занизили їх видобуток на 11928 т та об`ємів реалізації продукції, чим заподіяли державі шкоду в сумі 1 306 764 грн. та спричинили тяжкі наслідки.

ТОВ «Каолін Пром Інвест» отримано чинний спеціальний дозвіл на користування надрами виданий Державною службою геології та надр України від 11.11.2011 №5415 на 20 років для видобування каоліну первинного на Родовищі Цмівське 1.

В період з 01.01.2020 по 31.03.2022, згідно задекларованих показників звітності з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, відображено загальний обсяг видобутку мінеральної сировини (каолін первинний) в розмірі 32 022 т.

При середній собівартості видобутку за вказаний період - 61,65 грн. за 1 т, дохід від реалізації задекларовано в розмірі 1 974 234 грн. Дана ціна - 61,65 грн. змушує залишатись ТОВ "Каолін Пром Інвест" на межі рентабельності, мінімізуючи при цьому сплату податків.

В подальшому каолін реалізовано за ціною собівартості (від 57,57 грн. до 79,21 грн. за 1 тону) для потреб виробництва ТОВ "Нова Цегла" (код 36501961), яке в свою чергу здійснює виробництво вогнетривкої цегли та мертеля, які в подальшому реалізовує: цегла вогнетривка каолінова "Пічна" від 5 833,3 грн. до 7 500 грн. за 1 тис. шт. без ПДВ; мертель МШ-28 за ціною від 2500 грн. до 2916 грн. за 1 тону без ПДВ.

Відповідно, середня ціна реалізації 1 тони готової продукції ТОВ "Нова цегла" становить 2 603,30 грн., тобто вказане свідчить, що готова продукція (цегла вогнетривка та мертель), яка виготовляється із сировини (каоліна первинного) є дороговартісною та користується попитом на ринку споживання.

Також, слід зазначити, що виробничі потужності ТОВ "Нова Цегла" розташовані за спільною юридичною адресою із ПП "Надра", засновником якого є ТОВ "Каолін Пром Інвест", а ОСОБА_4 являється керівником ПП "Надра" та ТОВ "Каолін Пром Інвест".

Окрім, цього, згідно задекларованих показників звітності ТОВ "Каолін Пром Інвест" всього видобуто мінеральної сировини в обсязі 32 022 тони, а за даними електронного реєстру податкових накладних за вищевказаний період обсяг реалізації мінеральної сировини становив 43 949,55 т. Таким чином різниця між обсягом видобутку та реалізації становить 11 928 т.

Крім цього на таку кількість занижено показники декларацій з рентної плати за користування надрами.

Ціна видобутку, що зазначена в декларації з рентної плати за користування надрами, в розмірі 57,57 грн. за 1 тону в 2020 році та 79,21 грн. за 1 тону в 2021 році є значно заниженою, адже такі показники декларації, які впливають на розрахунок собівартості видобутку штучно занижені і не відповідають показникам фінансової звітності підприємства.

За таких обставин витрати, що враховуються при визначені собівартості видобутку мінеральної сировини (каолін первинний) за період з 01.01.2020 31.03.2022 задекларовані платником в розмірі 1 165 999,05 грн. що майже в 7 разів занижені і мають становити 7 667 000 грн.

Згідно формули для обчислення розрахункової вартості (Цр) собівартість мінеральної сировини мала би, становити:

- в 2020 році 98,77 грн. за 1 тону

- в 2021 році - 100 грн. за 1 тону

- в 2022 року 100 грн. за 1 тону.

Для порівняння, підприємства, які з аналогічним видом діяльності декларують наступні показники податкової звітності:

- ТОВ "Донбаскераміка" (ПН 30942491) вартість одиниці товарної продукції становить 218,65 грн. за 1 тону в 3-му кварталі 2021 року, 174,28 грн. за 1 тону в 1-му кварталі 2021 року;

- ТОВ "Жежелівський каолін" (ПН 34377506) декларує вартість одиниці товарної продукції в розмірі 190,12 грн. з 1 тону в 3-му кварталі 2021 року;

- ТОВ "П`ятирічанка" (ПН 37042341) декларує вартість одиниці товарної продукції в розмірі 173,08 грн. з 1 тону в 3-му кварталі 2021 року;

Тобто в середньому по Україні, розрахунок плати за користування надрами проводиться відповідно до показників собівартості продукції, за ціною в 3 рази вище, ніж на ТОВ "Каолін Пром Інвест".

Окрім цього, встановлено, що посадовими особами ТОВ "Каолін Пром Інвест" в податковій звітності з рентної плати систематично занижуються обсяги реалізації мінеральної сировини по відношенню до обсягів їх видобутку.

Так, за період з 01.01.2020-31.03.2022 років, об`єкт оподаткування в розмірі 32 022,00 тон, а обсяг (кількість) реалізації задекларовано в розмірі 19 800,15 тон. Різниця між цими показниками в розмірі 12 221,85 т., може свідчити про накопичення залишків нереалізованої сировини, а також штучне накопичення залишків готової продукції та продукції незавершенного виробництва на складах.

Даний факт накопичення залишків нереалізованої сировини відображається платником податків також у фінансовій звітності. Згідно з показниками Балансу станом на 31.12.2021 року обліковуються залишки незавершеного виробництва в розмірі 1 087 тис. грн. та залишки готової продукції в розмірі 3 872 тис.грн.

За результатами проведеного аналізу встановлено можливий факт продажу не облікованої мінеральної сировини (каолін первинний) в кількості 11 928 тон. за середньою ціною 100,0 грн. за 1 тону (без ПДВ) на загальну суму 1 192 800 грн.

Як зазначалося вище, згідно задекларованих показників звітності з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, всього видобуто мінеральної сировини в обсязі 32 022 тони.

А за даними електронного реєстру податкових накладних за період дослідження обсяг реалізації мінеральної сировини становив 43 949,55 т.

Таким чином різниця між обсягом видобутку та реалізації становить 11 928 т. (розрахунок 43949,55 т - 32022 т = 11 928 т.).

При середній ціні реалізації, яка становить 100 грн., загальна вартість коштів, що можливо отримано посадовими особами ТОВ "Каолін Пром Інвест" від продажу не облікованої продукції, становить 1 192 800 грн.

Розрахунок: 11 928 т. х 100 грн./т = 1 192 800 грн.

За таких обставин загальна сума збитків завданих Державі посадовими особами ТОВ "Каолін Пром Інвест" за рахунок невідображення реальних обсягів видобутку корисних копалин становить 1 306 764 грн.

1 192 800 грн. + 113 964 грн. = 1 306 764 грн.

В подальшому проведено аналіз контрагентів ТОВ "Каолін Пром Інвест", з якими задекларовано податкові зобов`язання (продаж) за вищевказаний період.

ТОВ "Нова цегла" (п.н. 36501961) являється основним покупцем каоліну первинного, що видобувається ТОВ "Каолін Пром Інвест".

При цьому ТОВ "Каолін Пром Інвест" є єдиним та основним постачальником сировини для потреб виробництва ТОВ "Нова цегла".

Інших постачальників каоліну первинного для виробничих потреб ТОВ "Нова цегла" не встановлено.

ТОВ "Нова цегла" здійснює виробництво та продаж цегли вогнетривкої каолінової та мертеля. За період з 01.01.2020 по 31.03.2022 ТОВ "Нова цегла" реалізовано готової продукції на загальну суму 19 496 626 грн., в тому числі: мертель шамотний в обсязі 366,413 тон на загальну суму 896 511 грн. (без ПДВ); цегла вогнетривка (всіх видів) в обсязі 2888,826 тис. шт. або (6 933,182 тони) на загальну суму 18 600 115 грн. (без ПДВ).

Вага 1 цегли 2,4 кг.

Таким чином для виробництва ТОВ "Нова цегла" даної кількості готової продукції необхідно використати мінімум 7 299,595 тон сировини (каолін первинний) .

За період дослідження, за даними електронного реєстру податкових накладних встановлено, що фактично для потреб виробництва ТОВ "Нова цегла" придбано сировини в кількості 33 332,028 т. При ціні 100 грн. (без ПДВ) за 1 тону загальна вартість сировини становить 3 333,2 тис. грн.

За таких обставин залишок запасів на кінець періоду дослідження (31.03.2022) має становити 26 033т або 2 603.3 тис. грн.

При середній ціні готової продукції ТОВ "Нова цегла" за 1 тону в розмірі 2670,77 грн. без ПДВ, розмір залишку готової продукції за даними фінансової звітності малого підприємства станом на 31.03.2022 має становити 69 528 173 грн., а не 7 183 500 грн. як зазначено в поданій звітності. Відхилення становить 62 344 673 грн.

Отже готова продукція, що належить ТОВ "Нова цегла" в обсязі 26 033 тон., за середньою ціною реалізації 2 603.3 тис. грн. за 1 тону на загальну суму 62 344 673 грн. (без ПДВ) можливо була реалізована за готівку кінцевому споживачу.

В подальшому посадові особи ТОВ "Каолін Пром Інвест" діючи спільно з посадовими особами ТОВ "Нова цегла" шляхом внесення недостовірних відомостей до офіційних документів стосовно обсягів придбання та реалізаціїї готової продукції (мертель та цегла вогнетривка в асортименті) реалізували частину продукції за готівку, а отримані кошти використали на власні потреби або потреби третіх осіб.

А тому встановлено, що в порушення пп. 252.11 - 252.15 ст. 252, пп. 263.6.9 ст. 263 Податкового Кодексу України та Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин, затвердженого наказом ДКЗ від 07.12.2005 №300, зареєстрованого Мінюстом України за № 65/1193, посадові особи ТОВ "Каолін Пром Інвест" можливо внесли недостовірні відомості до офіційних документів (звітів) щодо обсягів видобутку корисних копалин та в результаті здійснили продаж не облікованої продукції в кількості 11 928 тон.

За таких обставин посадовими особами ТОВ "Каолін Пром Інвест" завдано Державі збитків в розмірі 1 306 764 грн.

Окрім цього посадові особи ТОВ "Каолін Пром Інвест" діючи спільно з посадовими особами ТОВ "Нова цегла", шляхом можливого внесення недостовірних відомостей до офіційних документів стосовно обсягів придбання та реалізації готової продукції (мертель та цегла вогнетривка в асортименті) реалізували частину продукції за готівку на загальну суму 62 344 673 грн. (без ПДВ) кінцевому споживачу.

Вищевказане, в свою чергу, підтверджується висновком аналітичного дослідження ГУ ДПС у Хмельницькій області, щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Каолін Пром Інвест» за період з 01.01.2020 по 31.03.2022, №14/22-01-08-07-14/36601717 від 06.05.2022».

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Крім того, прокурор просив у своєму клопотанні проводити розгляд без участі власника з метою забезпечення арешту майна.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З урахуванням наведеного, оскільки клопотання подане з метою забезпечення збереження майна як речових доказів, для запобігання спробам відчуження указаного майна або вжиття інших заходів, які зашкодять досудовому розслідуванню кримінального провадження слідчий суддя вважає можливим проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши наявні матеріали, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

СУ ГУНП у Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022240000000024 від 09.06.2022 за ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні розслідуються обставини того, що службові особи ТОВ «Каолін Пром Інвест», діючи в інтересах ТОВ «Нова цегла», всупереч державним інтересам, зловживаючи службовим становищем, упродовж 2020 2022 років, вносили до офіційних документів, у тому числі до звітів щодо обсягів видобутку корисних копалин, завідомо неправдиві відомості щодо обсягів видобутку корисних копалин, а саме занизили їх видобуток на 11928 т об`ємів реалізації продукції, чим заподіяли державі шкоду в сумі 1 306 764 грн. та спричинили тяжкі наслідки.

Постановою ст. слідчого СУ ГУНП у Хмельницькій області від 15.07.2022 будівля Хімскладу площею 745, 5 кв.м за адресою Хмельницька область, Шепетівський район, с/рада Городнянська, (автодорога Васьковичі Шепетівка, 138км+420м); приміщення контори площею 216, 8 кв. м. за адресою АДРЕСА_2 ; будівля ангару площею 422,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 ; земельна ділянка з кадастровим номером 6825584600:07:046:0013 площею 2 га за адресою Хмельницька область, Шепетівський район, с. Михайлючка (для ведення селянського господарства); фургон малотоннажний «Volkswagen Caddi» д.н.з НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна BST041633; самоскид «Краз» 6510, 1993 р.в., д.н.з НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_5 ; самоскид «Краз», 256Б, 1988 р.в., д.н.з НОМЕР_6 , номер кузова НОМЕР_7 , номер двигуна НОМЕР_8 ; самоскид «Краз» 6510, 1993 р.в., д.н.з НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_10 , номер двигуна НОМЕР_11 ; автокран ДО 10Т Зил, 431412, 1992 р.в., д.н.з НОМЕР_12 , номер кузова НОМЕР_13 , номер двигуна НОМЕР_14 визнані у кримінальному провадженні речовими доказами, оскільки є об`єктами кримінально-протиправних дій та знаряддями вчинення злочину.

Слідчим суддею встановлено, що клопотання прокурора фактично ґрунтується на відомостях повідомлення начальника УСР у Хмельницькій області від 08.06.2022 про виявлення кримінального правопорушення, в основу якого покладена інформація, здобута в ході аналітичного дослідження, проведеного ГУ ДПС України у Хмельницькій області від 06.05.2022.

Вказаний висновок аналітичного дослідження, проведеного ГУ ДПС України у Хмельницькій області від 06.05.2022 долучено як доказ до матеріалів клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

У цьому контексті слід звернути увагу, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (п. 5 ч. 1 ст.3 КПК України).

Згідно зі ст. 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 86 КПК України).

Кримінальне провадження зареєстровано в ЄРДР 09.06.2022, а висновок аналітичного дослідження, проведеного ГУ ДПС України у Хмельницькій області складено 06.05.2022, тобто поза межами досудового розслідування та до початку кримінального провадження, а тому одержані у неналежному процесуальному порядку.

За таких обставин, слід дійти до висновку, що вказаний висновок аналітичного дослідження є недопустимим доказом у межах даного кримінального провадження. Прокурор у своєму клопотанні посилається на обставини, які стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР, однак не долучає доказів, здобутих під час досудового розслідування.

При цьому, саме клопотання є суперечливим за змістом.

Так, за твердженням прокурора згідно задекларованих показників звітності з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в період з 01.01.2020 по 31.03.2022, відображено загальний обсяг видобутку мінеральної сировини (каолін первинний) в розмірі 32 022 т., при середній вартості собівартості видобутку за вказаний період 61,65 грн. дохід від реалізації задекларовано в розмірі 1974234 грн.

У подальшому слідує висновок, що каолін реалізовано за ціною собівартості його видобутку (від 57,57 грн. до 79,21 грн.) для потреб виробництва ТОВ «Нова Цегла».

Разом з тим, у подальшому на третій сторінці клопотання прокурор указує, що за період з 01.01.2020-31.03.2022 років ТОВ «Каолін Пром Інвест» задекларовано об`єкт оподаткування в розмірі 32 022,00 тон, а обсяг (кількість) реалізації задекларовано в розмірі 19 800,15 тон.

Таким чином, вартість 1 т. реалізованого каоліну слід розраховувати не ґрунтуючись на обсягах видобутого каоліну за період з 01.01.2020-31.03.2022 років, а на обсягах реалізованого каоліну, оскільки він є відмінним від видобутого і у такому випадку його ціна буде становити 99,71 грн. (1974234:19800,15=99,71 грн. за 1 т).

Отже, розрахунок вартості реалізованого каоліну у розрахунку на 1 т. не ґрунтується на повідомлених прокурором у самому клопотанні первинних даних, оскільки базується не на задекларованих товариством обсягах реалізованого товару і доходу від нього, а на обсягах видобутого каоліну та доході від його реалізації, що є невірним, позаяк каоліну було реалізовано менше порівняно від видобутого, а дохід отримано саме від реалізації корисної копалини.

Твердження прокурора про можливий факт продажу не облікованого каоліну базується на тому, що згідно задекларованих показників звітності з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, всього за період з 01.01.2020-31.03.2022 р. видобуто мінеральної сировини в обсязі 32 022 тони, а за даними електронного реєстру податкових накладних за період дослідження обсяг реалізації мінеральної сировини становив 43 949,55 т., таким чином різниця між обсягом видобутку та реалізації становить 11 928 т.

Однак, у клопотанні не зазначено та прокурором у судовому засіданні не обгрунтовано, чи декларувало ТОВ «Каолін Пром Інвест» станом на 01.01.2020 обсяги залишків від нереалізованих корисних копалин.

Прокурор пояснив, що ТОВ «Каолін Пром Інвест» має дозвіл на користування надрами з 11.11.2011. І ні прокурором, ні долученими до матеріалів клопотання додатками не доведено, що мінеральна сировина обсягом 43949,55 т. була видобута саме у період з 01.01.2020-31.03.2022, коли було реалізовано 32 022 т., а не раніше (оскільки товариство функціонувало і до 01.01.2020), що об`єктивно могло б свідчити про заниження обсягу видобутку каоліну та про реалізацію необлікованого каоліну.

Таким чином, твердження про завдання державі збитків за рахунок невідображення реальних обсягів видобутку корисних копалин у звітах щодо обсягу видобутку корисних копалин, не ґрунтується на належним чином зібраних доказів.

Також звертаю увагу, що у формулу розрахунків суми збитків, завданих державі (1192800грн.+113964 грн.), включено показник 113964 грн., походження та розрахунок якого прокурор у судовому засіданні пояснити не зміг.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; можливість виконання завдань, для виконання яких слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З матеріалів клопотання вбачається, що всупереч вимогам ст. 132 КПК України, прокурор у клопотанні не вказав і не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Зокрема, клопотання прокурора не містить правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.

Ч. 2 ст. 364 КК України встановлює кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Дане кримінальне правопорушення є злочином у сфері службової діяльності, спеціальним суб`єктом якого є службова особа.

Зловживання владою або службовим становищем завжди пов`язане з використанням наданих службовій особі прав та повноважень всупереч інтересам служби, що, за суттю, є виходом за межі (перевищенням меж) наданих їй влади або службових повноважень.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 517/639/17 загальною ознакою будь-якого зловживання владою або службовим становищем є спосіб вчинення злочину - використання наданих повноважень, свого становища, що утворює собою виконавчий зміст злочинів у сфері службової діяльності. Цей спосіб вчинення злочинів за своєю суттю полягає не у простому невиконанні покладеного обов`язку, а в застосуванні наданих повноважень проти покладеного обов`язку, всупереч інтересам служби та становить фактично зраду обов`язку.

Під використанням влади чи службового становища розуміється вчинення як дій, що безпосередньо входять до кола службових повноважень службової особи, зумовлені покладеними на неї обов`язками з виконання відповідних функцій, так і дій, зумовлених її службовим авторитетом, її зв`язками з іншими службовими особами, можливістю здійснити вплив, зумовлений її службовим становищем, на інших службових осіб.

Ч. 2 ст. 366 КК України передбачено кримінальну відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Частиною 1 ст. 98 КПК передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, які були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор не довів, що зазначені у клопотанні транспортні засоби, будівлі хімсклау, ангару та контори, земельна ділянка, які визнані речовими доказами, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, і що їх арешт є єдиним можливим засобом їх дослідження і збереження як доказів кримінального правопорушення.

Так, знаряддя злочину це предмети матеріального світу, із застосуванням яких особа вчиняє передбачене КК України суспільно-небезпечне діяння, фізично впливає на матеріальні об`єкти (предмети), стосовно яких складаються суспільні відносини, що визнані об`єктом посягання.

Об`єкт злочину це благо, якому злочином завдається реальна шкода чи створюється загроза заподіяння такої шкоди.

Транспортні засоби, будівлі хімскладу, ангару та контори, земельна ділянка не були знаряддями вчинення злочину, як про це зазначає прокурор, мотивуючи клопотання, оскільки не використовувалися відповідними службовими особами для виконання об`єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.2 КК України, зокрема у ході зловживання владою та службовим становищем службовими особами ТОВ «Каолін Пром Інвест», які, згідно матеріалів досудового розслідування, упродовж 2020-2022 років вносили до офіційних документів звітів щодо обсягу видобутку корисних копалин, завідомо неправдиві відомості щодо обсягів видобутку корисних копалин.

Також прокурором не доведено, що кримінальним правопорушенням завдавалася реальна шкода транспортним засобам, будівлям та земельній ділянці чи створювалася загроза заподіяння такої шкоди.

Аргументи про те, що техніка та об`єкти нерухомості є речовим доказами є не мотивованим, жодним чином не підтвердженими і не ґрунтується на нормах ст. 98 КПК України.

Окрім того, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Однак, у копіях документів, що долучені до вказаного клопотання про накладення арешту на майно, відсутні відомості про існування обставини, що могли б підтверджувати існування ризиків їх можливого відчуження чи розпорядження, приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати тощо, як і не доведено того, що у разі настання вказаних обставин це негативно позначиться на розслідуваному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

У задоволенні клопотання прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 20.07.2022.

Слідчий суддя