Ухвала

від 29.06.2022 по справі 175/3099/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3099/20

Провадження № 2/175/818/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Новік Л.М.,

за участю секретаря Гонти С.О.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: Державний реєстратор виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкова Тетяна Федорівна, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення та записів про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення та записів про державну реєстрацію.

В судові засідання, призначені на 26 січня 2021 року, 16 березня 2021 року, 25 травня 2021 року, 01 липня 2021 року, 05 жовтня 2021 року, 07 квітня 2022 року, 29 червня 2022 року, позивач не з`явився з невідомої суду причини.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомої суду причини.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

В порушення вимог ч.3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач сім разів поспіль не з`явився до суду.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений представник позивача або позивач повторно не з`явилися в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомили про причини неявки, якщо від них не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч.4 ст.10ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні у справі «Калашников проти Росії», Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Вищевказані норми процесуального права мають сприяти розглядові цивільних справ у розумні строки, оскільки неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи, а вирішення спору у такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.

Відповідно до ч. 2 ст.43ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати права і виконувати процесуальні обов`язки.

В порушення зазначеної норми процесуального права та не зважаючи на прийняті судом заходи для сприяння здійсненню позивачем своїх прав, остання не виконала покладені на неї процесуальні обов`язки та сім разів поспіль у судове засідання не з`явилася.

Зазначені обставини свідчать про те, що неявки позивача у судові засідання є наміром затягнути розгляд справи по суті, яке в свою чергу суперечить вимогам ст.210ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд справи судом упродовж розумного строку.

У зв`язку з тим, суд вбачає законні підстави для залишення заяви без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до ст.257ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, а відповідно і не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із позовом.

Керуючись ч. 3 ст. 131, ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: Державний реєстратор виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкова Тетяна Федорівна, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення та записів про державну реєстрацію залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.М. Новік