Ухвала

від 28.09.2020 по справі 175/3099/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3099/20

Провадження № 2/175/818/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Новік Л.М.,

при секретарі Рашед Ю.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: Державний реєстратор виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкова Тетяна Федорівна про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення та записів про державну реєстрацію , -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: Державний реєстратор виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкова Тетяна Федорівна про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення та записів про державну реєстрацію.

Позивач, звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом шляхом заборони ОСОБА_2 , Головному управлінні Держгеокадастру у Дніпропетровській області вчиняти дії щодо відчуження та державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 59,1898 га, кадастровий номер: 1221481000:01:016:0001, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Обґрунтовує необхідність забезпечити зазначений позов тим, що у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач матиме можливість здійснити відчуження майна, що йому належить, на користь інших осіб чи вчинити будь-які інші дії щодо зазначеного майна, тому дійсно існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду так як у сторони спору (відповідача) до його вирішення наявна можливість розпорядитися об`єктом прав, що їм належать, в зв`язку з чим невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, крім того вищевказаним не порушуються інтереси інших осіб, в зв`язку з чим не можуть бути взяті до уваги можливі їх заперечення щодо зазначеного, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заява задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Також, у відповідності до ч. 3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 1, 2 ч. 1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, накладенням заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до ст.153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права, яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов`язків цивільного характеру передбачено і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9Конституції України та ст. ст.2,8 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції Прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд приходить до висновку, що підстави для забезпечення позову відсутні. Заявником не наведено будь-яких об`єктивних причин, які свідчать про ймовірність невиконання рішення суду в подальшому або ускладнення його виконання, а вимоги заявника зводяться лише до припущень, тому суд приходить до висновку, що заявнику слід відмовити у задоволенні його заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 151-153 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Л.М. Новік