Ухвала

від 20.07.2022 по справі 464/2780/22

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/2780/22

пр № 2-др/464/27/22

У Х В А Л А

20 липня 2022 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги,

у с т а н о в и в:

Сихівським районним судом м.Львова 12 липня 2022 року (суддя Тімченко О.В.) видано судовий наказ, яким стягнуто із Комунального підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний учбовий центр підготовки та підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою» (боржник) на користь ОСОБА_1 (стягувач) заборгованість по заробітній платі у сумі 18195,42 грн.

Заявник звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати та стягнення із боржника витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення(ст.270 ЦПК України).

Статтею 160 ЦПК Українипередбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихст.161 цього Кодексу.

Суддя зазначає, що за положеннями ст.167ЦПК України розгляд заяви у наказному провадженні проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Витрати на професійну правничу допомогу входять до судових витрат, як передбачено ст.133 ЦПК України. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (ч.2 ст.137 ЦПК України).

Згідно із положеннями ч.ч.5, 6ст.137 ЦПК Українисаме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Згідно із положеннями ч.8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За приписамист.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6).

У ч.3ст.141ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як урегульовано ч.9ст.83ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Заявник звернувся до суду із заявою про стягнення із боржника понесених витрат на професійну правничу допомогу з додатками: договором про надання правової допомоги з додатком до нього, актом про надання юридичних послуг, квитанцією.

Водночас матеріали справи не містять доказів підтвердження того, що долучені заявником докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу були надіслані боржнику. У даному конкретному випадку не встановлено підстав звільнення заявника від такого направлення.

Інших відомостей про ознайомлення боржника з доказами понесення витрат на правничу допомог з дотриманням установленого процесуальним законом порядку матеріали справи не містять.

Означені дії заявника порушують принципи пропорційності та змагальності цивільного процесу, безпосередньо впливають на права боржника.

За умовами ч.4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із правовою позицією, викладеної в постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 756/2399/18, встановивши, що суд не дослідив дотримання особою установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування відповідних судових витрат, зокрема чи всі заявлені витрати пов`язані з розглядом справи та чи надіслані (надані) відповідні докази іншим учасникам справи, та не врахував, що у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) копій таких доказів суд не може їх брати до уваги під час розгляду відповідної заяви, скасував ухвалену ним додаткову постанову як таку що була прийнята без додержання норм процесуального права.

Склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

За таких умов при вирішенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі суд у відповідності до положень ч.9 ст.83ЦПК України не має права брати до уваги докази, які долучені до вказаної заяви, що зумовлює необхідність відмови у стягненні стягнення з боржника судових витрат на професійну правничу допомогу. Відомості, які б спростовували даний висновок суду, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст.165, 258-260 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 20 липня 2022 року.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО