Постанова

від 01.12.2022 по справі 464/2780/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/2780/22 Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю.

Провадження № 22-ц/811/2304/22 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року м.Львів

Справа № 464/2780/22

Провадження № 22ц/811/2304/22

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалуСихівського районногосуду м.Львова,постановлену ум.Львові30серпня 2022рокуу складі судді Теслюка Д.Ю., у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення із Комунального підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний учбовий центр підготовки та підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою» заборгованості по заробітній платі , -

встановив:

11 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу. Сихівським районним судом м.Львова 12 липня 2022 року (суддя Тімченко О.В.) видано судовий наказ, яким стягнуто із Комунального підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний учбовий центр підготовки та підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою» (боржник) на користь ОСОБА_1 (стягувач) заборгованість по заробітній платі у сумі 18 195,42 грн.

28 серпня 2022 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Перунов В.В. звернувся в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати та стягнення із боржника на користь стягувача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 30 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на те, що мотиви відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення є формальними, несправедливими та необґрунтованими. Вважає, що суд зробив невірний висновок, що відшкодування витрат на правову допомогу у наказному провадженні є неможливим. Крім того зазначає, що у зв`язку з повторним поданням заяви про ухвалення додаткового судового рішення та складенням апеляційної скарги, крім тих витрат, які просив відшкодувати у суді першої інстанції, додатково понесе витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн. Просить скасувати ухвалу і прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення.

Належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, її учасники в судове засідання не прибули, заявник подав заяву про розгляд справи у його відсутності; боржник заяв про відкладення розгляду справи не подав. Суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності учасників.

Згідно зч.2ст.247ЦПК Україниу разіякщо відповіднодо положеньцього Кодексурозгляд справиздійснюється судомза відсутностіучасників справи,фіксування судовогопроцесу задопомогою звукозаписувальноготехнічного засобуне проводиться. Датою ухвалення рішення, прийнятого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована наступним.

Відповідно до ч. 1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про видачу судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку наказного провадження, яке передбачає спрощене судове провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 42 ЦПК України у справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник.

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом ІІ ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі та за правилами наказного провадження боржник у справі буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат. При цьому, в силу принципу змагальності сторін, обов`язок доведення обставин, що мають значення для справи, і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі.

Згідно із ч. 2 ст. 164 ЦПК України в разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК України у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

Зі змісту норм ЦПК України вбачається, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються.

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у наказаному провадженні.

З висновками суду, які відповідають встановленим обставинам справи, належить погодитися, оскільки судом правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 30 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 5 грудня 2022 року.

Головуючий

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

Ю.Р.Мікуш

---

Р.В. Савуляк