Ухвала

від 20.07.2022 по справі 905/814/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

20.07.2022р. Справа № 905/814/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В., при помічнику судді Харченко Ю.С, розглянувши в судовому засіданні матеріали заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Ліном Черкасова С.А. №01-31 від 14.09.2021

до Приватного підприємства Оптівіта, м.Київ

про визнання недійсним правочину боржника

в межах справи про банкрутство за заявою Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) (реєстраційний номер 27269007) Гаага, Нідерланди до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Ліном (код ЄДРПОУ 30552539), м. Маріуполь, Донецька область

Представники сторін:

від заявника: не з`явився ;

від кредиторів: не з`явились;

від боржника:не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.08.2020 відкрито провадження у справі №905/814/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Ліном.

Ухвалою суду від 06.10.2020 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Ліном.

Постановою суду від 26.01.2021 визнано боржника Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Ліном банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру по справі строком на 12 місяців; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Черкасова С.А.

14.09.2021 від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Ліном Черкасова С.А. до суду надійшла заява №01-31 від 14.09.2021 про визнання недійсним правочину боржника щодо здійснення оплати на користь Приватного підприємства Преміум Буд в сумі 2 170 005,79грн, з додатками за переліком.

Ухвалою суду від 20.09.2021 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.10.2021 о 14:30год.

Ухвалою суду від 18.10.2021 розгляд справи відкладено на 09.11.2021 об 11:00год., у зв`язку з відсутністю інформації про обізнаність відповідача про справу.

18.10.2021 від Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) на електронну адресу суду надійшли пояснення б/н від 15.10.2021 на заяву ліквідатора про визнання недійсними правочину боржника.

Ухвалою суду від 09.11.2021 клопотання ліквідатора про витребування документів задоволено частково; зобов`язано Приватне підприємство "Преміум-Буд" в строк до 01.12.2021 року надати суду документи, які стали підставою для проведення перерахування коштів ТОВ "Торговий Дім "Ліном" на користь ПП "Преміум Буд" в сумі 2 170 005,79 грн. згідно рахунку № СФ-0000014 від 27.11.2019, у тому числі, але не виключено: договір, видаткові накладні, товарно-транспорті накладні, акти приймання - передачі, податкові накладні тощо;в іншій частині клопотання ліквідатора відмовлено; розгляд справи відкладено на 13.12.2021 року об 11:30 год.

Ухвалою суду від 13.12.2021 відкладено розгляд справи на 24.01.2022 року об 11:30 год., у зв`язку з невиконанням відповідачем попередньої ухвали суду від 09.11.2021 про надання суду документів.

Ухвалою суду від 24.01.2022 відкладено розгляд справи на 15.02.2022 року о 10:45год; визначено відповідачем у справі №905/814/20 Приватне підприємство "Оптівіта" (ЄДРПОУ 37584750); зобов`язано Приватне підприємство "Оптівіта виконати вимоги ухвали від 13.12.2021, а саме надати суду документи, які стали підставою для проведення перерахування коштів ТОВ "Торговий Дім "Ліном" на користь Приватному підприємству "Оптівіта" (ПП "Преміум Буд") в сумі 2 170 005,79 грн. згідно рахунку № СФ-0000014 від 27.11.2019, у тому числі, але не виключено: договір, видаткові накладні, товарно-транспорті накладні, акти приймання - передачі, податкові накладні тощо.

Ухвалою суду від 15.02.2022 відкладено розгляд заяви ліквідатора на 15.03.2022 року о 12:30 год, у зв`язку з відсутністю доказів отримання відповідачем ухвали суду від 24.01.2022.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Згідно наказу Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» №20 від 28.02.2022 установлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.

15.03.2022 судове засідання з розгляду заяви у справі №905/814/20, у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану, веденням активних бойових дій на території міста Харкова та Харківської області, не відбулось.

Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено часткову зміну ст.1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Рішенням зборів суддів Господарського суду № 2 від 13.06.2022 року з метою оптимізації знаходження працівників та відвідувачів у приміщенні суду, в залежності від об`єктивних обставин, пов`язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові подовжено обмежений доступ учасників судового процесу до приміщення суду та запропоновано дистанційне спілкування шляхом електронного та поштового листування, телефонування, участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцій, подання документів в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Електронний суд.

Ухвалою суду від 14.07.2022 розгляд заяви ліквідатора Черкасова С.А. №01-31 від 14.09.2021 про визнання недійсним правочину боржника призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.07.2022 , запропоновано сторонам прийняти участь в режимі відеоконференції.

Представники відповідача, кредитора Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.), ліквідатор в судове засідання не з`явились.

Від кредитора та ліквідатора надійшли клопотання про відкладення розгляду заяви через запровадження в Україні воєнного стану.

Явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у строк встановлений судом не скористався, витребувані ухвалами суду документи не надав, в судові засідання, призначені на 18.10.2021, 09.11.2021, 13.12.2021, 24.01.2022, 15.02.2022 та 20.07.2022 не з`являвся, будь-яких клопотання та заяв до суду не направляв, у зв`язку з чим, суд визнає за можливе, враховуючи положення ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, розглянути справу за наявними матеріалами.

Від ліквідатора надійшла заява про відкладення розгляду позивної заяви у зв`язку із невиконанням відповідачем вимог суду щодо надання інформації.

Суд зазначає, що зібрані в ході розгляду справи докази, висловлена учасниками справи позиція, запроваджена позиція Верховного суду по аналогічним справам, дають підстави суду незалежно від об`єктивної ситуації, не затягувати розгляд справи.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, судом встановлено наступне.

Ліквідатор, звернувся до суду із заявою №01-31 від 14.09.2021, в якій просить визнати недійсними правочин Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ліном» щодо здійснення оплати на користь Приватного підприємства «Преміум Буд» в сумі 2 170 005,79грн та стягнути вказану суму на користь боржника, посилаючись на критерії недійсності, визначені п.4 ч.1 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства. Ліквідатор зазначає, що розрахунок боржника із Зацікавленою особою після 28.07.2019 за умови, що з 28.07.2019 майна було недостатньо для розрахунків з кредиторами, беручи до уваги неподання боржником фінансової звітності та будь-яких документів про майновий стан за 2019 рік, встановлені судом обставини відсутності у боржника майна в 2020 році, відчуження основних засобів (автомобілів) із балансовою вартістю 4 598 000,00грн в період з 30.07.2019 по 09.08.2019 прямо підпадають під ознаки недійсності за п.4 ч.1 ст.42 КУзПБ. Також, арбітражним керуючим зазначено, що в діях боржника наявний склад правопорушення, зокрема розрахунок із зацікавленою особою в межах підозрілого періоду коли майна боржника було недостатньо для розрахунку з кредитором, збитки у вигляді зменшення частки в ліквідаційній масі яка мала бути використана для задоволення вимог кредитора в порядку черговості, причинний зв`язок, а також протиправна поведінка.

В підтвердження викладений обставин, ліквідатором долучено до матеріалів справи копію виписки по особовому рахунку за період з 04.12.2019 по 04.12.2019, відповідно до якої ТОВ «Торговий Дім «Ліном» перерахувало на користь ПП «Преміум Буд» (правонаступник ПП «Оптівіта») оплату за товар згідно рах.№СФ-0000014 від 27.11.2019 в сумі 2 170 005,79грн.

Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) в своїх письмових пояснення б/н від 15.10.2021 просить задовольнити заяву ліквідатора, посилаючись на норму п.4 ч.1 ст.42 КУПБ, та на те, що станом на дату настання строку першої поставки від кредитора боржник мав зобов`язання перед принаймні двома особами кредитором та невстановленими особами на загальну суму 45 427 232,30грн; станом на 28.07.2019 розмір усіх активів боржника був меншим за розмір його зобов`язань, строк оплати яких настав та на наявність у діях боржника повного складу правопорушення.

Станом на дату судового засідання від ПП Оптівіта відзив на заяву лівідатора №01-31 від 14.09.2021 до суду не надходив.

Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КузПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частиною 2 ст.7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, в тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Суд зауважує, що стаття 42 КУзПБ з урахуванням приписів пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, який стосується процесуальних норм КУзПБ, застосовується до усіх заяв арбітражних керуючих та кредиторів, поданих після вступу в дію КУзПБ, а темпоральним критерієм її застосування є дата відкриття провадження у справі про банкрутство. Передбачений цією статтею КУзПБ трирічний строк у будь-якому разі відраховується від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

При цьому, застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам законодавства про банкрутство, чинного на час укладення цього правочину.

Виходячи з викладеного до правовідносин, що склалися до 21.10.2019, враховуючи, що дата відкриття провадження у справі 04.08.2020 підлягають застосуванню приписи статті 42 КУзПБ.

Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство, викладеної в постанові від 28.10.2021 у справі №911/1012/13.

Системний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що кредитор має право на звернення до суду з відповідною заявою за наявності підстав вважати що боржник після відкриття провадження у справі про банкрутство чи протягом трьох років до відкриття, вчинив правочин спрямований на зменшення його активів або взяв на себе зобов`язання, які в подальшому унеможливили виконання грошових зобов`язань перед контрагентами.

За змістом, норми статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства є спеціальними по відношенню до загальних підстав для визнання правочинів недійсними, визначених Цивільним кодексом України, тобто ці норми передбачають додаткові підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 910/1405/14.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом трьох років (згідно КУзПБ), що передували відкриттю процедури банкрутства або після відкриття справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Оскільки, період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника, у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, ст.42 КУзПБ, встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Кодексі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми, а майнові дії спростовані із застосуванням наслідків передбачених цією нормою.

Така правова позиція щодо правильного застосування норми права висловлена Верховним Судом у постановах від 13.02.2019 у справі № 04/01/5026/1089/2011, від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17, від 23.04.2019 у справі № 19/5009/2383/11, від 30.01.2019 у справі № 910/7827/17.

Згідно з виписки по особовому рахунку ТОВ «Торговий дім «Ліном» за період з 04.12.2019 по 04.12.2019 на рахунок ПП «Преміум Буд» (ПП «Оптівіта») перераховано грошові кошти в сумі 2 170 005,79грн. з призначенням платежу: оплату за товар згідно рах.№СФ-0000014 від 27.11.2019 з ПДВ 20% - 361 667,63грн.

Таким чином, сума грошових коштів перерахованих на користь ПП «Оптівіта» складає 2 170 005,79грн.

При цьому, матеріали справи не містять будь-яких інших документів, зокрема, договору, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів приймання - передачі, податкових накладних, тощо, які стали підставою для проведення перерахування вказаних коштів на користь ПП «Оптівіта» (правонаступник ПП «Преміум Буд»).

Як на підставу своїх вимог ліквідатор посилається на норми п.4 ч.1 ст.42 КУзПБ, відповідно до якої правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, у випадку, якщо боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна.

Проаналізувавши вказану норму, можна дійти висновку, що правочин може бути визнаний недійсним на цій підставі за наявності наступних умов у сукупності: 1)вчинення спірного правочину боржником після відкриття провадження у справі або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі, тобто протягом підозрілого періоду; 2)наявність збитків боржнику або кредиторам; 3)вчинення правочину у вигляд оплати кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна.

Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Ліном постановлена судом 04.08.2020, тобто підозрілим періодом протягом якого вчинений боржником правочин може бути визнано недійсним є 04.08.2017 - 04.08.2020.

Перерахування спірної суми грошових коштів здійснено боржником 04.12.2019, тобто в межах підозрілого періоду.

Статистична та фінансова звітність за 2016-2019 роки та у 2020 році боржником не подавалась до Головного управління статистики у Донецькій області, що підтверджується листом від 29.09.2020 №01-03/3038-20.

За даними балансу на 31.12.2018 оборотні активи боржника збільшились з 25 750,3 тис.грн. до 75 290,0тис.грн., запаси боржника збільшились з 164,8тис.грн до 837,0 тис.грн., а товари з 16 917,0 тис.грн. до 49 777,0 тис.грн., також збільшилась поточна кредиторська заборгованість з 14 965,0 тис.грн. до 35 950,0тис.грн., чисті доходи боржника зменшились з 164 651,0тис.грн. до 147 418,0 тис.грн. В примітках до річної фінансової звітності за 2018 рік зазначено, що вартість основних засобів, які знаходяться у власності боржник складає 8 841,0тис.грн., з яких 6 704,0тис.грн. - транспортні засоби.

Матеріали справи містять копію виписки по особовому рахунку боржника, відповідно до якої останнім 04.12.2019 перераховано кошти в сумі 2 170 005,79 Приватному підприємству «Преміум Буд», що є оплатою за товар згідно рах. СФ-0000014 від 27.11.2019.

За результатами проведеної розпорядником майна інвентаризації, будь-якого майна за місцезнаходженням ТОВ Торговий дім Ліном не виявлено, боржник за вказаною адресою не знаходиться, відсутність будь-якого рухомого та нерухомого майна також підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22.04.2020. №207225761, листом Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області від 22.09.2020 №31/5-2821, листом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №31-10/2/14334 від 22.09.2020.

Відповідно до аналізу фінансово-господарського стану боржника, наданого розпорядником майна, у боржника наявні ознаки стійкої фінансової неспроможності, зокрема збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості (нездійсненням боржником платежів за зобов`язаннями строк яких уже настав та бездіяльність в частині проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості), а також продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів (відчуження керівником підприємства протягом липня-серпня 2019 всіх транспортних засобів боржника в кількості 19 одиниць). Вказане призвело до неплатоспроможності боржника та відсутності можливості задовольнити вимоги кредиторів в повному обсязі.

Зазначені обставин встановлені в підсумковому засіданні та відображені в постанові про визнання боржника банкрутом від 26.01.2021, яка не оскаржувалась в апеляційному порядку та є чинною на теперішній час.

Таким чином, за результатами проведення процедури розпорядження майном арбітражним керуючим встановлена відсутність як самого боржника за його місцезнаходженням так і відсутність його первинної документації. З системного аналізу звітів розпорядника майна та фінансово-господарського стану боржника вбачається, що ознаки стійкої фінансової неспроможності зумовлені відчуженням задіяних у господарській діяльності основних засобів та нарощуванням кредиторської та дебіторської заборгованості, при цьому вчинення спірного правочину щодо перерахування коштів контрагенту ніяким чином не відображено в зазначених документах, як такі, що разом з іншими призвели до неплатоспроможності боржника.

Проте, обов`язковою умовою застосування ст.42 КзПБ є наявність збитків боржнику або кредиторам.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст.225 Господарського кодексу України).

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ст.623 Цивільного кодексу України).

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною умовою є наявність усіх чотирьох складових правопорушення, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При доведенні збитків потрібно також брати до увагу статтю 74 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, у цьому випадку при доказуванні збитків для визнання недійсними правочинів боржника має бути доведено: те, що дії щодо укладення правочину суперечать інтересам боржника чи кредиторів; визначений конкретний розмір збитків, яких зазнав боржник або кредитор; те, що розмір збитків пов`язаний з укладенням оспорюваного правочину; наявність вини сторін правочину у збитках.

Виходячи із зазначеного, факт перерахування коштів на користь третьої особи не дає підстав вважати, що таке перерахування призвело до неплатоспроможності боржника та відповідно завдало збитків кредиторам у розумінні п.4 ч.1 ст.42 КУзПБ, оскільки з наявних документів не вбачається безпосереднього причинного зв`язку спірного правочину з неплатоспроможністю боржника.

Ліквідатором не доведено належними доказами, що перерахування коштів на рахунок третьої особи призвело до неможливості виконання боржником своїх зобов`язанням перед кредиторами.

До того ж, суд зазначає, що обов`язковою необхідною умовою визнання правочину недійсним на підставі п.4 ч.1 ст.42 КУзПБ є здійснення оплати за умови, що сума вимог кредиторів до боржника, станом на дату її здійснення, перевищувала вартість майна, при цьому доведенню підлягає факт здійснення оплати кредитору та наявність перевищення суми вимог над вартістю майна, проте встановлення вказаних обставини не видається за можливе, так як вартість майна боржника станом на дату перерахування коштів ПП «Оптівіта» не може бути встановлена через відсутність первинної документації боржника, що також унеможливлює здійснення оцінки майна у визначений період.

Співставлення суми вартості майна боржника та суми вимог кредиторів станом на дату здійснення оплати боржником коштів на користь третьої особи є невід`ємною складовою підстави для визнання правочину боржника недійсним, встановлення вказаної обставини має відображати реальним арифметичний розрахунок, який безумовно свідчить про наявність суми кредиторської заборгованості яка перевищує вартість майна, що в даному випадку не містить ані подана ліквідатором заява, ані матеріали справи про банкрутство в цілому.

Вказане свідчить про відсутність повного складу правопорушення в діях боржника, та як наслідок відсутність підстав для визнання правочину боржника недійсним на підставі п.4 ч.1 ст.42 КУзПБ.

Кредитор, Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.), в своїх поясненнях посилається на те, що за даними балансу станом на 31.12.2018 у боржника наявна кредиторська заборгованість в сумі 41 085 000,00грн. перед іншим кредиторами та станом на 28.07.2019 заборгованість в сумі 4 342 232,30грн перед ним, при цьому матеріали справи не містять доказів наявності станом на 28.07.2019, зазначених в балансі на 31.12.2018 активів, які становлять 80 357 000,00грн, що свідчить, на його думку, про те, що розмір активів боржника менше за розмір його зобов`язань.

Суд зауважує, що посилання на вказану обставину є припущенням кредитора, яке не підтверджено будь-якими належними та допустимими доказами, оскільки відсутність в матеріалах справи доказів в підтвердження наявності, зазначених в балансі активів автоматично не тягне за собою їх фактичну відсутність та потребує необхідності дослідження наявності активів банкрута саме на спірну дату, проте відсутність будь-яких документів фінансової звітності за спірний період унеможливлює встановлення наявності активів боржника у спірний період.

Крім того, як було зазначено, судом не встановлено причинного зв`язку між фактом перерахування грошових коштів на користь третьої особи та неможливістю виконання боржником своїх зобов`язанням перед кредиторам, що в подальшому призвело до неплатоспроможності самого боржника, у зв`язку з чим посилання кредитора на наявність підстав для визнання правочину недійсним є безпідставними.

Відповідач, як вже зазначалось, ані відзиву, ані будь-яких інших документів, які б спростовували доводи заявника не надав, ані матеріали заяви, ані матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо того який товар придбано та на яких умовах, при цьому доказів неотримання товару боржником також не надано.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 12 Цивільного кодексу України визначено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Відсутність будь-якої інформації щодо змісту правочину, який став підставою для перерахування коштів боржником на користь третьої особи ніяким чином не зумовлює недобросовісність поведінки такої особи, навіть за наявності підстав вважати, що дії боржника недобросовісні в умовах відсутності будь-якої первинної документації.

Встановлені судом обставини вказують на відсутність підстав для визнання спірного правочину недійсним та свідчить про презумпцію правомірності правочину вчиненого боржником, що виключає можливість стягнення з відповідача перерахованих коштів.

Також суд звертає увагу ліквідатора, що в поданій заяві він просить визнати недійсними перерахування коштів, тобто вчинення відповідних майнових дій на виконання умов правочину, при цьому не визначено який саме правочин або договір, на його думку необхідно, визнати недійсним.

Нормами статті 42 КУзПБ чітко визначено підстави визнання недійсними саме правочинів боржника, тобто у таких спорах вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину в цілому, а не окремих майнових дій боржника, вчинених на виконання умов цього правочину, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин спеціальних підстав для визнання правочинів недійсними, визначених статтею 42 КУзПБ.

Суд зауважує, що така позиція узгоджується з позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною у Постанові від 12.01.2022 по справі №905/814/20, в якої надана оцінка та зроблені правової висновки у подібних відносинах, які склалися між боржником та іншими контрагентами, правочини за якими поставлені під сумнів ліквідатором.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Ліном Черкасова С.А. №01-31 від 14.09.2021 до Приватного підприємства Оптівіта, м.Київ про визнання недійсним правочину боржника відмовити.

Керуючись ст.ст.2, 7, 9, 42, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.3, 12, 74, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Ліном Черкасова С.А. №01-31 від 14.09.2021 до Приватного підприємства Оптівіта, м.Київ про визнання недійсним правочину боржника відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена в Східний апеляційний господарський суд протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.07.2022.

Суддя П.В. Демідова