Рішення

від 20.07.2022 по справі 160/25809/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

20 липня 2022 рокуСправа №160/25809/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/25809/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «ДІДЖИТЕЛ» до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить:

-визнати протиправним рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 02.11.2021 р. №UA110150/2021/000186/1;

- визнати протиправною картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2021/00347;

- визнати протиправним рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 17.11.2021 р. №UA110150/2021/000189/1;

- визнати протиправною картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/00362.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 р. у справі №160/25809/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено, а саме:

- визнано протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.11.2021 р. №UA110150/2021/000186/1.

- визнано протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2021/00347.

- визнано протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.11.2021 р. №UA110150/2021/000189/1.

- визнано протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/00362.

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» судовий збір у загальному розмірі 7546,04 грн.

При цьому, розподіл витрат на професійну правничу допомогу при ухваленні вказаного рішення не здійснювався, оскільки у позовній заяві позивачем було викладено заяву про намір надання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу для їх подальшого розподілу у порядку та строки, передбачені ч.3 ст.139, ст.143 КАС України.

04 липня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/25809/21, в якій заявник просить ухвалити додаткове судове рішення у цій справі, яким вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що 22.10.2021 р. позивачем (Клієнт) та Адвокатським бюро «Анастасії Дударенко» було укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги, відповідно до якого Адвокатське об`єднання в рамках домовленостей зобов`язувалося надавати правову допомогу Клієнту (позивачу) в адміністративній справі №160/25809/21, при цьому, перелік послуг, їх кількість та вартість було узгоджено Сторонами у вказаному Договорі. Позивачем було сплачено на користь Адвокатського бюро «Анастасії Дударенко» витрати за надані послуги у сумі 14500,00 грн., які позивач і просить стягнути з відповідача, надаючи на їх підтвердження відповідні докази.

05 липня 2022 року до суду від Дніпровської митниці надійшло клопотання щодо зменшення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою у справі №160/25809/21, в якому відповідач просить відмовити у стягненні витрат на професійну допомогу або зменшити їх розмір, посилаючись на те, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 14500,00 грн. є завищеним та неспівмірним зі складністю справи та значенням справи для сторони.

Вирішуючи заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу між сторонами судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зважає на таке.

Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Приписами частини 3 статті 143 КАС України передбачено, що у разі якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що у справі, що розглядається, має місце випадок, передбачений ч.3 ст.143 КАС України, відповідно за результатами розгляду заяви представника позивача суд має вирішити чи наявні у даному випадку підстави для ухвалення додаткового рішення.

Так, ч.1 ст.252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАСУкраїни у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами абзацу 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.

Приписами п.4 ч.1 ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. п. 6, 9 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст.30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 р. №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 р. у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу є обставиною, яка підлягає доведенню та яку належить оцінити за формою та змістом.

За формальним критерієм, про що йдеться у ч. 3 ст. 134 КАС України, на сторону, яка заявляє про розподіл, покладається тягар надання відповідних первинних документів, які дають можливість зробити висновок про наявність договірних відносин між адвокатом та стороною у справі (1) з приводу надання останньому правничих послуг, які стосуються такої справи, (2) за результатом яких такі послуги були реально надані, а їх вартість сплачена.

Змістовий аналіз обставини понесення судових витрат полягає у наданні оцінки їх співмірності, при цьому, обов`язок доведення співмірності та неспівмірності покладається відповідно на сторону, яка заявляє про розподіл та яка заперечує щодо такого.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в цій адміністративній справі, судом враховано таке.

Як зазначалося вище, Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 р. у справі №160/25809/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено, а саме:

- визнано протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.11.2021 р. №UA110150/2021/000186/1.

- визнано протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2021/00347.

- визнано протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.11.2021 р. №UA110150/2021/000189/1.

- визнано протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/00362.

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» судовий збір у загальному розмірі 7546,04 грн.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 р. у справі №160/25809/21 ухвалене в порядку загального позовного провадження.

При цьому, розподіл витрат на професійну правничу допомогу при ухваленні вказаного рішення не здійснювався, оскільки у позовній заяві позивачем було викладено заяву про намір надання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу для їх подальшого розподілу у порядку та строки, передбачені ч.3 ст.139, ст.143 КАС України.

У зв`язку із цим 04.07.2022 р. представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення із відповідача за рахунок бюджетних асигнувань цього суб`єкта владних повноважень на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 500,00 грн.

З наданих представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу доказів встановлено таке.

22 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Анастасії Дударенко» укладено Договір (угоду) про надання професійної правничої (правової) допомоги (далі Договір).

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Адвокат приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань.

- складання претензій, звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру.

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства).

Правова допомога надається: в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами з розрахунку 1000, 00 грн. за кожну годину роботи.

Відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1056061, виданого Адвокатським об`єднанням «Анастасії Дударенко» 29.11.2021 р., правова допомога надається Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» на підставі Договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №б/н від 22.10.2021 р. адвокатом Дударенко Анастасією Дмитрівною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 17.05.2019 р. серії ДП №4286, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області на підставі рішення №115 від 14.05.2019 р.).

Згідно з Акта від 17.11.2021 р. №1 приймання-передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги адвокатом до Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 22.10.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» та Адвокатським бюро «Анастасії Дударенко» укладено цей акт, про таке:

1. Адвокат з 02.11.2021 р. по 17.11.2021 р. на виконання умов договору надав Клієнту юридичні послуги згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 22.10.2021 р., а Клієнт прийняв надані послуги.

2. Вартість послуг згідно п. 3.1. Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом з:д 22.10.2021 р. з розрахунку 1000 грн. за кожну годину роботи, становить 10 000,00 грн.

Погодинний розрахунок вартості наданих послуг:

Складання тексту позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2021 р. №UА110150/2021/000186/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110150/2021/00347, а також про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.11.2021 р. №UА110150/2021/000189/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110150/2021/00362, за 10 годин роботи - 10 000, 00 грн. Разом - 10 000, 00 грн.

Також представником позивача надано копію рахунку на оплату від 17.11.2021 р. №1, виставленого Адвокатським об`єднанням «Анастасії Дударенко» Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» на суму 10000,00 грн. за надану професійну правничу допомогу згідно з акта про прийняття-передачу наданих адвокатом послуг з правової допомоги від 17.11.2021 р., згідно з яким Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» оплачено на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання «Анастасії Дударенко» кошти у сумі 10000,00 грн. за надану професійну правничу допомогу, що підтверджується платіжним дорученням від 18.11.2021 р. №381 на суму 5 000,00 грн. та платіжним дорученням від 10.12.2021 р. №419 на суму 5 000,00 грн.

Згідно з Акта від 01.07.2022 р. №2 приймання-передачі послуг з надання правової (правничої) допомоги адвокатом до Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 22.10.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» та Адвокатським бюро «Анастасії Дударенко» укладено цей акт, про таке:

1. Адвокат з 21.04.2022 р. по 30.06.2022 р. на виконання умов договору надав Клієнту юридичні послуги згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 22.10.2021 р., а Клієнт прийняв надані послуги.

2. Вартість послуг згідно п. 3.1. Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокатом від 22.10.2021 року з розрахунку 1000 грн. за кожну годину роботи, становить 4 500,00 грн. складається з:

Погодинний розрахунок вартості наданих послуг:

- участь у судовому засіданні по справі № 160/25809/21 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, що відбулося 21.04.2022 р. - 1 година;

- участь у судовому засіданні по справі № 160/25809/21 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, що відбулося 16.06.2022 р. - 1 година;

- участь у судовому засіданні по справі № 160/25809/21 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, що відбулося 17.05.2022 р. - 1 година;

- участь у судовому засіданні по справі № 160/25809/21 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, що відбулося 30.06.2022 р. - 1,5 години.

Разом - 4 500, 00 грн.

Також представником позивача надано копію рахунку на оплату від 01.07.2022 р. №2, виставленого Адвокатським об`єднанням «Анастасії Дударенко» Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» на суму 4500,00 грн. за надану професійну правничу допомогу згідно з акта про прийняття-передачу наданих адвокатом послуг з правової допомоги від 01.07.2022 р., згідно з яким Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» оплачено на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання «Анастасії Дударенко» кошти у сумі 4500,00 грн. за надану професійну правничу допомогу, що підтверджується платіжним дорученням від 01.07.2022 р. №233 на суму 4500,00 грн.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі №320/3271/19.

При цьому, відповідач заперечував проти стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у повному обсязі, посилаючись на їх необґрунтованість, оскільки предмет спору є одне рішення про коригування митної вартості товарів, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним у порівнянні з ціною позову.

Отже, зважаючи на вищевикладені обставини, суд погоджується з доводами відповідача про неспівмірність заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що предметом судового розгляду в цій справі є одне рішення про коригування митної вартості товарів, сума гарантійних зобов`язань, тобто різниця між розміром податків та зборів, розрахованих відповідно до рішення митниці, та розміром податків та зборів, розрахованих декларантом з митної вартості товарів за ціною договору, складає 200402,47 грн., виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу 14500,00 грн. є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 8 000,00 грн. Стягнення витрат на правничу допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

З огляду на викладене, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд робить висновок, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн. є обґрунтованим та співмірним, а такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Керуючись статтями 132, 134, 143, 241-246, 252, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/25809/21 - задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» (вул.Будівельників, буд.34, м.Дніпро, 49055, код ЄДРПОУ 32701799) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ ВП 43971371) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

В іншій частині заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТЕЛ» - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко