Постанова

від 21.07.2022 по справі 131/1500/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 131/1500/20

Провадження № 22-з/801/110/22

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 рокуСправа № 131/1500/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді доповідача: Оніщука В.В.,

суддів: Медвецького С.К., Денишенко Т.О.,

з участю секретаря судового засідання: Олійник Г.Є.,

учасники справи:

позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард",

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Городок Агроплюс",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок Агроплюс" про постановлення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок Агроплюс" про визнання правочину недійсним,

встановив:

В провадженні Вінницького апеляційного суду перебувала справа за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок Агроплюс" про визнання правочину недійсним, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок Агроплюс" на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 12 квітня 2022 року.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 07 липня 2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок Агроплюс" задоволено.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 12 квітня 2022 року скасовано та постановлено нове рішення.

У задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок Агроплюс" про визнання правочину недійсним відмовлено.

Судові витрати понесені позивачем при розгляді справи в суді першої інстанції залишено за позивачем.

Стягнуто зСільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Авангард»на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Городок Агроплюс»судовий збірза поданнядо судуапеляційної скаргив сумі3153,00грн.

11 липня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Городок Агроплюс" подано заяву про постановлення додаткового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Вказана заява мотивована тим, що при постановленні рішення Вінницьким апеляційним судом не було вирішено питання простягнення судових витрат на правничу допомогу, а відтак заявник просить постановити додаткове рішення у вказаній справі, яким стягнути з СТОВ "Авангард"на користь ТОВ "Городок Агроплюс" витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 20 000 грн.

Згідно з частиною третьою статті 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в даному випадку апеляційна скаргарозглянута судом апеляційної інстанції в порядку загального провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник ТОВ "Городок Агроплюс" не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, при цьому адвокатом Варцабою С.А. подано заяву про розгляд справи у відсутність представника заявника.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч.2ст. 372 ЦПК Україниїх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ТОВ «Городок Агроплюс» про постановлення додаткового судового рішення підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу необхідно виходити із положень статті 137 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, заява ТОВ "Городок Агроплюс" про постановлення додаткового рішення подана у визначений законом строк.

Згідно вимог статті 137, 141 ЦПК України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права

Суд апеляційної інстанції враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Представником відповідача ТОВ"Городок Агроплюс" адвокатом Варцабою С.А. на підтвердження понесених витрат надано: договір про надання правової допомоги від 11.01.2021 (а.с. 175), додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 11.01.2021 (а.с. 176), рахунок від 08.07.2022 (а.с. 177) та акт про прийняття передачі наданих послуг від 08.07.2022 (а.с. 177 зворотня сторона).

Також адвокатом Варцабою С.А. надано докази направлення матеріалів заяви з додатками представнику позивача СТОВ"Авангард" адвокату Щавінському К.С., зокрема: квитанції №10402, №10403 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, згідно з якою адвокат Щавінський К.С. отримав документи 09.07.2022 (а.с. 171, 179), відповідь про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС фізичною особою Щавінським К.С. (а.с. 176 зворотня сторона), а також відповідачу Чухрій Н.І.: фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 09.07.2022 (а.с. 170) та опис вкладення у відправлення №0505085019958 (а.с. 170).

Витратиза надану професійну правничу допомогуу разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).

Згідно з частиною п`ятою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони.

Відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката іншими учасниками справи не заявлялось, тому немає підстав для зменшення розміру цих витрат.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції викладеній в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, у якій Верховний Суд зазначив, що право суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягає розподілу між сторонами, можливе лише за клопотанням іншої сторони.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про доведеність понесених витрат заявником на оплату професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн та їх співмірність з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки постановоюВінницького апеляційногосуду від07липня 2022року рішеннясуду першоїінстанції скасованоз постановленнямнового рішенняпро відмовув задоволенніпозову,тому відповідно до положень статті 141 ЦПК України з позивача СТОВ"Авангард" на користь ТОВ "Городок Агроплюс" слід стягнути документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн, про що відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК України постановити додаткове судове рішення.

Керуючись ст. 270, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

постановив:

Заяву Товаристваз обмеженоювідповідальністю "ГородокАгроплюс" про постановлення додаткового судового рішення у справі задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок Агроплюс" витрати на професійну правничу допомогу за перегляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 20 000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий: В. В. Оніщук

Судді: С. К. Медвецький

Т. О. Денишенко