Постанова

від 21.07.2022 по справі 509/2587/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5963/22

Справа № 509/2587/18

Головуючий у першій інстанції Бочаров А.І.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Гірняк Л.А., Колеснікова Г.Я.,

з участю секретаря Шлапак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 грудня 2021 року про залишення позову без розгляду, постановлену під головуванням судді Бочарова А.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 залишений без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у зв`язку з неявками позивача в судові засідання без поважних причин.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновки суду про те, що позивач та її представник не з`явилися в судове засідання та не довів поважність неявки до суду не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позивач та її представник завчасно сповіщали суд про поважні причини неявки до суду, а саме хвороба представника позивача, а тому у суду були відсутні правові підстави для залишення без розгляду позовної заяви.

Відзиву до суду надано не було.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

Учасники справи про призначене судове засідання на 20 липня 2022 року були сповіщені належним чином.

Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (21 липня 2022 року).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач та її представник не з`явилися в судові засідання та не надали поважні причини неявки до суду, тому суд залишив позов без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Однак, з таким висновком суду, колегія суддів не погоджується, з тих підстав, що такий висновок суду не відповідає обставинам справи та до нього суд дійшов у порушення норм процесуального права, які регулюють порядок вирішення даного питання.

Відповідно до положень ст. 223 ЦПК Українисуд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно ч.5 ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічні приписи містить п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, відповідно до якої суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, щопідставою залишення позову без розгляду є неявка двічі поспіль належним чином повідомленого позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки за відсутності його заяви про розгляд справи у його відсутність. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

З матеріалів справи вбачається, що про судове засідання, призначене на 03 листопада 2021 року ОСОБА_1 , а такої її представник ОСОБА_3 були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою (а.с. 34 т. 2).

Справа слуханням 03 листопада 2021 року була відкладена на 08 грудня 2021 року.

Проте ОСОБА_1 , а також її представник не були належним чином повідомлені про судове засідання, призначене на 08 грудня 2021 року, за відсутністю в матеріалах справи доказів щодо належного сповіщення позивача та її представника.

Посилання суду на те, що позивачка 08 грудня 2021 року надала до суду заяву, в якій просила відкласти розгляд справи у зв`язку з хворобою її представника, однак не довела поважність неявки, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд належним чином, як це передбачено чинним законодавством не сповістив позивача, а також її представника про призначене судове засідання на 08 грудня 2021 року.

При цьому, суд залишив позов ОСОБА_1 без розгляду, зазначивши, що позивач та її представник не з`явилися в судові засідання та не надали поважні причини неявки до суду.

Тобто, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, на наведене увагу не звернув та помилково вважав, що позивач та її представник були належним чином повідомлені про розгляд справи та повторно не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За вказаних обставин, у суду першої інстанції були відсутні підстави, визначені процесуальним законом для залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Вказана правова позиціявикладена в постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №127/2871/16-ц, в якій судом зазначено, щов матеріалах справи повинні бути відомості щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи судом.

Відповідно до приписів п.п.3,4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до цього ж суду, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 грудня 2021 року скасувати, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 21 липня 2022 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

Л.А. Гірняк

---

Г.Я. Колесніков