Постанова

від 20.07.2022 по справі 640/13822/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/13822/20 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Федотова І.В., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Дудин А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Будівельний холдинг "Шевченківський" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.12.2019 №1902615572, №1912615572, №0005964207, №0005974207.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.12.2019 за №1912615572, №0005964207 та №0005974207. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився та відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БХ «Шевченківський» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 18.03.2014 по 31.12.2018 та іншого законодавства.

Результати перевірки оформлені Актом №6/26-15-05-07-02-10/39139346 від 25.09.2019, у висновках якого зазначено про порушення позивачем:

- пунктів 44.1, 44.2 і 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 138.2, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138, ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1431680,00 грн.;

- пунктів 198.2, 198.3 і 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1796156,00 грн.;

- пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України в частині не надання посадовим (службовим) особам контролюючих органів документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, статті 171.2 «а» статті 171 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 229447,88 грн.;

- статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту 176.2 «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України, в результаті чого встановлено подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманою з них податку (форма №1 ДФ) за III квартал 2016 року, за І, II, ІІІ, IV квартал 2018 року;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, шо перевірявся, на загальну суму 15679,10 грн.;

- підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 6 розділу II Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI зі змінами, і результаті чого встановлено подання з порушення встановлених строків Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за березень 2016 року.

Після розгляду заперечень позивача ГУ ДПС у м. Києві викладено висновки акта №6/26-15-05-07-02-10/39139346 від 25.09.2019 у нові редакції щодо виявлених під час перевірки порушень:

- пунктів 44.1, 44.2 і 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 138.2, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138, ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1396368 грн.;

- пунктів 198.2, 198.3 і 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1796156,00 грн.;

- пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України в частині не надання посадовим (службовим) особам контролюючих органів документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки;

-підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, статті 171.2 «а» статті 171 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 229447,88 грн:

- статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту 176.2 «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України, в результаті чого встановлено подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманою з них податку (форма №1 ДФ) за III квартал 2016 року, за І, II, ІІІ, IV квартал 2018 року;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, шо перевірявся, на загальну суму 15679,10 грн.

- підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 6 розділу II Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI зі змінами, і результаті чого встановлено подання з порушення встановлених строків Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за березень 2016 року.

На підставі висновків акта перевірки (з урахуванням внесених уточнень) відповідачем 23.12.2019 винесено податкові повідомлення-рішення:

- №1912615572, яким ТОВ «БХ «Шевченківський» у зв`язку з порушеннями пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 723377 грн (з них: за основним платежем - 578702,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 144675,00 грн);

- №1902615572, яким ТОВ «БХ «Шевченківський» у зв`язку з порушеннями пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 138.2, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1745460,00 грн (з них: за основним платежем - 1396368,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 349092,00 грн);

- №0005974207, яким ТОВ «БХ «Шевченківський» у зв`язку з порушеннями підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, на суму 13048,55 грн (з них: за основним платежем - 7798,85 грн, штрафні (фінансові) санкції - 5249,70 грн);

- №0005964207, яким ТОВ «БХ «Шевченківський» у зв`язку з порушеннями підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту «е» підпункту 161.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, пункту 171.2 «а» статті 171 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, на суму 190952,41 грн (з них: за основним платежем - 114128,30 грн, штрафні (фінансові) санкції - 760824,11 грн).

Позивач, вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власності господарської діяльності платника податку, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Крім того, однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду є доктрина реальності господарської операції.

Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

Як з`ясовано судом, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ТОВ "Будівельний холдинг "Шевченківський" є : 41.20 Будівництво жилих та нежилих приміщень.

Судом встановлено, що у перевіряємий період позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП», ТОВ «КОНЦЕПТ АКТИВ», ТОВ «СТЕЛАТТА КОМГІАНІ», ТОВ «БІГЛАЙН», ТОВ «РЕМОНТНО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАРГЕТ», ТОВ «АВТОМОДУС».

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог публічної оферти на підставі рахунку-фактури № СФ 0000026 від 20.12.2016 позивачем було здійснено авансовий платіж ТОВ «АВТОМОДУС» на суму 1 008 917,08 грн за пиломатеріали - брус 150x150 у кількості 207.1 м. куб.

21.12.2016 ТОВ «АВТОМОДУС» було фактично поставлено ТОВ "Будівельний холдинг "Шевченківський" пиломатеріали на суму 1 008 917,08 грн. за результатами чого було складено та підписано видаткову накладну.

Також, на підставі рахунку-фактури № СФ 0000041 від 27.12.2016 позивачем було здійснено авансовий платіж на суму 1 504 828,76 грн. Однак, поставка оплаченого за зазначеним рахунком-фактурою пиломатеріалу здійснена ТОВ «АВТОМОДУС» не була. У зв`язку з чим, у позивача рахується дебіторська заборгованість в сумі 1 504 828,76 грн.

Фактичне здійснення вказаної господарської операції підтверджується наявними у матеріалах справи видатковою накладною та випискою по рахункам.

Також, 15.10.2015 між позивачем (покупець) та ТОВ «БІГЛАЙН» (продавець) було укладено договір постачання №151015, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, найменування, номенклатура, асортимент кількість якої зазначені у Специфікації до договору.

Фактична поставка шаф в кількості 2 шт. відбулася 28.01.2016, про що сторонами була підписана видаткова накладна № 2801162 від 28.01.2016.

За поставлену продукцію позивач сплатив частково суму 51050,00 грн, згідно банківської виписки від 10.02.2016. У зв`язку з чим, в обліку ТОВ «БХ «Шевченківський» рахується дебіторська заборгованість.

01.03.2016 між позивачем та ТОВ «СТЕЛАТТА КОМПАНІ» укладено договір суборенди нежитлового приміщення та відкритої площадки № 1 від 01.03.2016, відповідно до якого ТОВ «СТЕЛАТТА КОМПАНІ» (суборендодавець) надає, а позивач (суборендар) приймає в тимчасове оплатне користування: офісне приміщення площею 20 кв. м.; відкриту площадку площею 2200 кв. м.; кран РДК, автонавантажувач, трактор ДТ-75, що знаходяться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Боярка. вул. Маяковського, 49). Термін дії договору по 31.12.2016.

Згідно умов договору місячна плата за об`єкти суборенди становить 700000,00 грн, в т.ч. ПДВ.

Згідно Додаткової угоди про розірвання договору від 30.04.2016 суборендар та суборендодавець прийшли до згоди про розірвання даного договору з 30.04.2016.

Факт надання послуг суборенди підтверджується актами здачі прийняття робіт(надання послуг): 31.03.2016 на суму 700000,00 грн (в т. ч. ПДВ); 30.04.2016 на суму 700000,00 грн (в т. ч. ПДВ).

Вказані послуги були оплачені позивачем в повному обсязі в сумі 1400000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками.

На час укладання та виконання зазначеного договору суборенди ТОВ «СТЕЛАТТА КОМПАНІ» було зареєстровано як юридична особа та платником податку на додану вартість.

04.05.2016 між позивачем та ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП» було укладено договір суборенди нежитлового приміщення та відкритої площадки № 1, відповідно до якого ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП» (суборендодавець) надає, а позивач (суборендар) приймає в тимчасове оплатне користування: офісне приміщення площею 20 кв. м.; відкриту площадку площею 2200 кв. м.; кран РДК, автонавантажувач, трактор ДТ-75, що знаходяться за адресою: Київська обл., Києво- Святошинський р-н., м. Боярка. вул. Маяковського, 49). Термін дії договору по 31.12.2016.

Згідно умов договору місячна плата за об`єкти суборенди становить 700000,00 грн, в т.ч. ПДВ.

Відповідно до Додаткової угоди від 30.06.2016 сторони дійшли до згоди про розірвання договору з 30.06.2016.

Факт надання послуг суборенди підтверджується актом здачі прийняття робіт (надання послуг): 31.05.2016 на суму 700000,00 грн (в т. ч. ПДВ) та 30.06.2016 на суму 700000,00 грн (в т. ч. ПДВ).

Вказані послуги були оплачені позивачем в повному обсязі в сумі 1400000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками.

На час укладання та виконання зазначеного договору суборенди ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП» було зареєстровано як юридична особа та платником податку на додану вартість.

01.07.2016 між позивачем та ТОВ «КОНЦЕПТ АКТИВ» було укладено договір суборенди нежитлового приміщення та відкритої площадки № 1016 від 01.07.2016, відповідно до якого ТОВ «КОНЦЕПТ АКТИВ» (Суборендодавець) надає, а позивач (Суборендар) приймає в тимчасове оплатне користування: офісне приміщення площею 20 кв. м.; відкриту площадку площею 2200 кв. м.; кран РДК, автонавантажувач, трактор ДТ-75, що знаходяться за адресою: Київська обл., Києво- Святошинський р-н., м. Боярка. вул. Маяковського, 49). Термін дії договору по 31.12.2016.

Згідно умов договору місячна плата за об`єкти суборенди становить 700000,00 грн, в т.ч. ПДВ.

Відповідно до Додаткової угоди від 31.10.2016 сторони дійшли до згоди про розірвання договору з 31.10.2016.

Факт надання послуг суборенди підтверджується актами здачі прийняття робіт (надання послуг): 31.07.2016 на суму 700000,00 грн (в т. ч. ПДВ); 31.08.2016 на суму 700000,00 грн (в т. ч. ПДВ); 30.09.2016 на суму 700000,00 грн (в т. ч. ПДВ).

Вказані послуги були оплачені позивачем в повному обсязі в сумі 2100000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками.

На час укладання та виконання зазначеного договору суборенди ТОВ «КОНЦЕПТ АКТИВ» було зареєстровано як юридична особа та платником податку на додану вартість.

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «РЕМОНТНО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАРГЕТ» (постачальник) було укладено договір постачання № 110116-1 від 11.01.2016, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити в обумовлені цим Договором терміни покупцеві кабельно-провідникову продукцію в асортименті, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар.

ТОВ «РЕМОНТНО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАРГЕТ» поставило продукцію Кабель АСБл 3x120-10 в кількості 0.5 км на суму 108720,00 грн, а позивач прийняв продукцію, про що сторонам була підписана видаткова накладна № 12 від 12.01.2016.

Колегія суддів зазначає, що всі вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідачем у акті перевірки не зазначено жодного конкретного недоліку в оформленні первинних документів, складених за результатами господарських операцій.

Разом з тим у Акті перевірки контролюючий орган стосовно контрагентів позивача зазначив наступне:

- ТОВ «АВТОМОДУС» фінансовий звіт за 2016 рік не подавав. Остання податкова звітність - декларація з податку на додану вартість подана за вересень 2016 року. Перевіркою взято до уваги ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2018 по справі №759/8410/18 (провадження №1-кс/759/2303-18) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212 КК України, відповідно до якої невстановлені слідством особи зареєстрували, зокрема, ТОВ «АВТОМОДУС» на підставних осіб. Вироком від 22.08.2017 визнано ОСОБА 3 винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України;

- ТОВ «БІГЛАЙН» остання податкова звітність - декларація з податку на додану вартість подана за лютий 2016 року свідоцтво платника ПДВ від 01.11.2015 анульовано 23.02.2016 (41 - ліквідація за власним бажанням). Згідно з аналізом бази «Єдиний реєстр податкових накладних» та додатків 5 до декларацій з ПДВ ТОВ «БІГЛАЙН» здійснювало придбання бензину, газу скрапленого, чаю чорного та зеленого, коробок монтажних, розетки, свинини). ТОВ «БІГЛАЙН» не придбавало релейних шаф типу ОРШ з мпз Діамант V010. По ТОВ «БІГЛАЙН» наявна облікова картка суб`єкта фіктивного підприємництва, внесена 26.09.2016 ОУ СДПІ ОВП у м. Харкові.

- ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП» остання податкова звітність - декларація з податку на додану вартість подана за грудень 2016 року з нульовими показниками. Декларацію з податку на прибуток та фінансовий звіт за 2016 рік не подано. Свідоцтво платника ПДВ від 01.01.2016 анульовано 14.03.2018 (39 - відсутність поставок та ненадання декларацій). Згідно з аналізом бази «Єдиний реєстр податкових накладних» та додатків 5 до декларацій з ПДВ встановлено, що ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП» здійснювало, придбання цигарок в асортименті. Оренда та суборенда складських приміщень відсутня. В акті перевірки зазначено, що відповідно до пояснення громадянина ОСОБА_1 (директор), який має освіту за спеціальністю повара та зазначив, що на прохання знайомого він став директором та засновником ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП». Однак чим займається підприємство йому не відомо, оскільки після відкриття рахунків в банку було втрачено контакти з цією особою. В акті перевірки, зазначено, що у провадженні слідчого СВ Московського ВП ГУ НП у Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220470000366 від 19.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України. З матеріалів провадження встановлено, що до складу «конвертаційного центру» в який входить підприємство ТОВ «Томас трейд» входить ряд СГД, які надають послуги підприємствам Харківського регіону та інших регіонів України по формуванню штучного податкового кредиту з ПДВ, шляхом порушення діючого законодавства України, зокрема, ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП».

- ТОВ «КОНЦЕПТ АКТИВ» остання податкова звітність - декларація з податку на додану вартість подана за вересень 2016 року. Свідоцтво платника ПДВ від 01.10.2015 анульовано 16.01.2018 (39 - відсутність поставок та ненадання декларацій). Декларацію з податку на прибуток за 2016 рік не подано. Згідно з аналізом бази «Єдиний реєстр податкових накладних» та додатків 5 до декларацій з ПДВ ТОВ «КОНЦЕПТ АКТИВ» здійснювало придбання (автоматичний вимикач, бензин, газ скраплений, кабель, тушка курчат-бройлер та інше. Оренда та суборенда складських приміщень та транспорту відсутня.

- ТОВ «РЕМОНТНО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАРГЕТ» остання податкова звітність - декларація з податку на додану вартість подана за січень 2016 року Свідоцтво платника ПДВ від 01.11.2013 анульовано 19.02.2016 (41 - ліквідація за власним бажанням). Декларацію з податку на прибуток та фінансовий звіз за 2016 рік не подано. Згідно з аналізом бази «Єдиний реєстр податкових накладних» та додатків 5 до декларацій з ПДВ ТОВ «РЕМОНТНО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАРГЕТ» не здійснювало придбання кабелю АСБл-10 3x120. Також по ТОВ «РЕМОНТНО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАРГЕТ» в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна інформація, що відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2017 по справі №757/65920/17-к Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001053 від 05.04.2017 за фактами привласнення упродовж 2015-2016 років коштів за попередньою змовою групою осіб із службовими особами інших суб`єктів господарської діяльності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Під час аналізу фінансової звітності ТОВ «Грангард» встановлено, що після того, як підприємство отримало кошти, частину отриманих коштів було перераховано на розрахункові рахунки підприємств з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Далтер Груп», ТОВ «РЕМОНТНО- ТОРГОВІ ПІДПРИЄМСТВО «ТАРГЕТ», ТОВ «Рейлтек», ТОВ «Схід-опт-торг», зокрема, з ознаками фіктивності прокурор вказує на підприємства, ТОВ «Рейлтек», ТОВ «РЕМОНТНО- ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАРГЕТ» (про фіктивність вказаних товариств підтвердили їх директори, що стверджується протоколами допитів директорів цих підприємств)».

- ТОВ «СТЕЛАТТА КОМПАНІ» остання податкова звітність - декларація з податку на додану вартість подана за травень 2016 року, Декларацію з податку на прибуток та фінансовий звіт за 2016 рік не подано. Згідно з аналізом бази «Єдиний реєстр податкових накладних» та додатків 5 до декларацій з ПДВ ТОВ «СТЕЛАТТА КОМПАНІ» здійснювало придбання оливи моторної, автозапчастини, велосипедів, світильників, овочів, м`яса, кави та іграшок для дітей та інше). Оренда та суборенда складських приміщень та транспорту відсутня. Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень по ТОВ «СТЕЛАТТА КОМПАНІ» наявна ухвала по справі №751/11376/16-к від 23.12.2016 провадження №1-кс/751/3062/16 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи створили шляхом реєстрації на підставних осіб ряд суб`єктів підприємницької діяльності реквізити та рахунки яких використовувались для прикриття незаконної діяльності, що полягала в наданні послуг по незаконному формуванню податкового кредиту реально діючим СГД. В подальшому стало відомо, що організаторами «конвертаційного центру» являються особи, які створили шляхом реєстрації на підставних осіб ряд суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ «СТЕЛАТТА КОМПАНІ», реквізити та рахунки яких використовувались для прикриття незаконної діяльності, що полягала в наданні послуг по незаконному формуванню податкового кредиту реально діючим СГД шляхом документального оформлення безтоварних господарських операцій.

З огляду на викладене вище контролюючий орган дійшов висновку, що перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій між ТОВ «Будівельний Холдинг «Шевченківський» та ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП», ТОВ «КОНЦЕПТ АКТИВ», ТОВ «СТЕЛАТТА КОМГІАНІ», ТОВ «БІГЛАЙН», ТОВ «РЕМОНТНО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАРГЕТ», ТОВ «АВТОМОДУС».

Проте, колегія суддів зазначає, що наявні у матеріалах справи документи підтверджують факт поставки позивачу товару, а також надання послуг його контрагентами ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП», ТОВ «КОНЦЕПТ АКТИВ», ТОВ «СТЕЛАТТА КОМГІАНІ», ТОВ «БІГЛАЙН», ТОВ «РЕМОНТНО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАРГЕТ», ТОВ «АВТОМОДУС».

Характер спірних операцій, їх проведення відповідає звичайній господарській діяльності позивача.

У свою чергу, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його контрагентів, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект, тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Отже, факти купівлі товарів, послуг та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Висновки відповідача ґрунтуються на податковій інформації по контрагентам позивача, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Суд першої інстанції об`єктивно визнав необґрунтованим посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Колегія суддів зазначає, що наявність певної податкової інформації на яку посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагентів.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

В контексті викладеного колегія суддів також зазначає, що твердження відповідача про те, що контрагенти позивача не придбавали товари (кабель, шафи, пиломатеріали), які у подальшому реалізовували позивачу та не здійснювали оренду та суборенду складських приміщень та транспорту, які в подальшому передавались у суборенду позивачу, є необгрунтованими, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення перевірок контрагентів позивача та дослідження первинних документів.

Посилання контролюючого органу по контрагенту ТОВ «АВТОМОДУС» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2018 по справі №759/8410/18 (провадження №1-кс/759/2303-18) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212 КК України та вирок Святошинського районного суду міста Києва по справі №759/11929/17 (провадження №1-кп/759/780/17), суд першої інстанції вірно визнав безпіставними, зокрема у зв`язку з тим, що зміст вироку суду не містить посилань на таку юридичну особу як ТОВ «АВТОМОДУС» (код ЄДРПОУ 40117268) - ні про створення цього Товариства обвинуваченою, ні на взаємовідносини створеного за її пособництва ТОВ «Інтех К» (ТОВ «Дінккарт») з контрагентом позивача.

Щодо доводів відповідача по контрагенту ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП» про перебування у провадженні слідчого СВ Московського ВП ГУ НП у Харківській області матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220470000366 від 19.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, колегія суддів зазначає наступне.

Так в ухвалі Московського районного суду міста Харкова від 27.04.2018 у справі №643/5026/18 зазначено, що «до складу «конвертаційного центру» в який входить підприємство ТОВ «Томас трейд» входить ряд СГД, які надають послуги підприємствам Харківського регіону та інших регіонів України по формуванню штучного податкового кредиту з ПДВ, шляхом порушення діючого законодавства України, зокрема, ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП».

Водночас, слід зазначити, що вказане досудове розслідування за № 12018220470000366 від 19.01.2018, не стосується правовідносин між позивачем та ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП». Крім того ухвала постановлена судом у 2018 році. Станом на час постановлення рішення у цій справі доказів порушення відносно посадових осіб ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП» кримінального провадження за ухилення від сплати податків відповідачем суду не надано.

Також в акті перевірки зазначено, що відповідно до пояснення громадянина ОСОБА_1 (директор), який має освіту за спеціальністю повара та зазначив, що на прохання знайомого він став директором та засновником ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП». Однак чим займається підприємство йому не відомо, оскільки після відкриття рахунків в банку було втрачено контакти з цією особою.

Проте вказані пояснення ОСОБА_1 щодо його непричетності до створення і діяльності цього підприємства відповідачем до суду не надано.

Крім того, як вірно звернув увагу суд першої інстанції пояснення, згідно акта перевірки, надійшли від ГУ ДПС у Харківській області. При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ОСОБА_1 , що є засновником ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП», є місто Київ, а місцезнаходження Товариства - Київська область, місто Ірпінь і перебуває на обліку у ГУ ДПС у Київській області, (Ірпінська ДПІ).

До того ж пояснення, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, за відсутності відповідного вироку суду, самі по собі не можуть бути доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків. В силу положень статті 95 Кримінального процесуального кодексу України, інформація, що міститься в протоколі допиту, отриманому на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження, може бути визнана як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи. Таким чином, матеріали кримінального провадження не можуть слугувати доказом вчинення податкового правопорушення. Викладені у них відомості повинні бути перевірені за допомогою належних засобів доказування.

Такі висновки викладено Верховним Судом у постанові від 7 червня 2021 року у справі №520/5149/19.

Щодо доводів відповідача по контрагенту ТОВ «РЕМОНТНО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАРГЕТ», а саме посилання на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2017 по справі № 757/65920/17-к, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно змісту наведеної ухвали предметом дослідження у цій справі було клопотання прокурора, в обґрунтування якого наведено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001053 від 05.04.2017 за фактами привласнення упродовж 2015-2016 років коштів службовими особами філій ПАТ «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» за попередньою змовою групою осіб із службовими особами інших суб`єктів господарської діяльності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Жодних даних щодо наявності кримінального провадження відносно посадових осіб ТОВ «РТП «ТАРГЕТ» відповідач не навів, а таких даних не містить.

Щодо посилання відповідача по контрагенту ТОВ «СТЕЛАТТА КОМПАНІ» на наявність у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали по справі №751/11376/16-к від 23.12.2016 (провадження №1-кс/751/3062/16) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України, колегія суддів зазначає наступне.

У вказаній ухвалі міститься посилання старшого слідчого з ОВС першого ВРКП СУ ФР Головного управління ДФС у Чернігівській області в обґрунтування свого клопотання на те, що організаторами «конвертаційного центру» створили шляхом реєстрації на підставних осіб ряд суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ «СТЕЛАТТА КОМПАНІ», реквізити та рахунки яких використовувались для прикриття незаконної діяльності, що полягала в наданні послуг по незаконному формуванню податкового кредиту реально діючим СГД шляхом документального оформлення безтоварних господарських операцій.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація, яка б засвідчувала наявність кримінального провадження, предметом дослідження якого була б діяльність самого ТОВ «СТЕЛАТТА КОМПАНІ» (його посадових осіб) або взаємовідносини цього Товариства з позивачем.

У сукупності колегія суддів зазначає, що матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 822/1815/17.

Унесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 № 802/2608/17-а.

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироків суду відносно контрагентів позивача, які б набрали законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагентів позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, 20.03.2019 у справі № 813/1979/15, 22.07.2020 у справі № 620/3925/18.

В даному випадку у матеріалах справи відсутні докази притягнення службових осіб ТОВ «ДАЛТЕР ГРУП», ТОВ «КОНЦЕПТ АКТИВ», ТОВ «СТЕЛАТТА КОМГІАНІ», ТОВ «БІГЛАЙН», ТОВ «РЕМОНТНО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАРГЕТ», ТОВ «АВТОМОДУС» до кримінальної відповідальності та відсутні вироки відносно службових осіб вказаних підприємств за результатами судового розгляду матеріалів кримінального провадження.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції висновки ГУ ДПС у м. Києві, викладені в акті перевірки щодо наведених вище господарських правовідносин та контрагентів позивача є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення №1912615572 від 23.12.2019 є протиправними, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0005964207 від 23.12.2019, яким ТОВ «Будівельний Холдинг «Шевченківський» у зв`язку з порушенням вимог підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту «е» підпункту 161.2.17 пункту 164.2 статті164, пункту 164.5 статті 164, пункту 171.2 «а» статті 171 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, на 190 952,41 грн (за основним платежем 114 128,30 грн, за штрафними санкціями 76 0824,11 грн), колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг у галузі туристичної діяльності від 01.03.2016 № 01-0316.

Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується надати замовнику послуги, а найменування та обсязі послуг зазначені в доповненнях, які є невід`ємною частиною цього договору: Авіа переліт (бронювання авіаквитка + авіаквиток) та послуги в галузі туристичної діяльності - організація ділової поїздки: розробка програми маршруту з аналізом кожною сегмента подорожі, розрахунком вартості та надання розробленого маршруту у вигляді програми в письмовому виді: розробка маршруту ділової поїздки; підбір готелю по регіону надання послуг в організації трансферу.

Згідно п.2 Договору замовник здійснює 100 % передоплату згідно рахунків фактур пред`явлених виконавцем згідно даного договору.

Фактичне виконання договору про надання послуг у галузі туристичної діяльності від 01.03.2016 № 01-0316, а саме надання ФОП ОСОБА_2 позивачу низки послуг згідно з предметом договору, підтверджується актами надання-прийняття послуг, банківськими виписками.

У Акті перевірки зазначено, що позивачем протиправно не було утримано податок на доходи фізичних осіб із доходу фізичних осіб із суми 1045273,00 грн перерахованої з розрахункового рахунку ТОВ «Будівельний Холдинг «Шевченківський» на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 за авіаквитки, податок до бюджету не сплачено, в результаті чого контролюючим органом донараховано позивачу податок на доходи фізичних осіб в сумі 229 447,88 грн.

Згідно з підпунктом 164.2.17 пункту 16.2 статті 162 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (підпункт 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

У підпункті 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що одним із видів додаткових благ розуміються суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом (абзац «г»).

Відповідно до абзацу «а» пункту 171.2 статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших оподатковуваних доходів джерелом їх походження в Україні, є податковий агент, який в силу вимог підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України при нарахуванні (виплаті, наданні) оподатковуваного доходу на користь платника податку зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Отже податковий агент при нарахуванні (виплаті) фізичним особам доходів у вигляді додаткового блага, зокрема при виплаті коштів, які не є заробітною платою, не пов`язані з виконанням обов`язків трудового найму та не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), повинен нарахувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок від суми такого доходу.

Згідно підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 ПК України при визначенні об`єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, зокрема витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в`їзд (віз), обов`язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов`язані з правилами в`їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв`язку із здійсненням таких витрат.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що понесені платником податку витрати на відшкодування працівникам вартості проживання та проїзду повинні бути пов`язані з відрядженням осіб, тобто з провадженням господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Згідно п. 177.8 статті 177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Таким чином суб`єкти господарювання не мають законодавчих підстав для утримання податку з доходів, виплачуваних фізичним особам-підприємцям, крім випадку, коли буде встановлено, що відносини за цивільно-правовим договором фактично є трудовими.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що ФОП ОСОБА_2 не має трудових відносин з позивачем, а лише надає послуги у галузі туристичної діяльності, тому отриманий від здійснення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності, по відношенню до якого позивач не є податковим агентом та не має обов`язку оподаткування виплаченого їм доходу.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення №0005964207 від 23.12.2019 є протиправним і підлягає скасуванню.

Оскільки під час судового розгляду обставини отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага не підтвердились, нарахування позивачу грошового зобов`язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми податку з доходів фізичних осіб є безпіставним, а тому податкове повідомлення-рішення №0005974207 від 23.12.2019 також підлягає скасуванню.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки в апеляційній скарзі відсутні жодні доводи щодо неправомірності висновків суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, колегія суддів не вважає за потрібне надавати оцінку висновкам суду першої інстанції в цій частині.

Враховуючи наведене у сукупності колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 20.07.2022.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: І.В. Федотов

А.Ю. Коротких