Ухвала

від 11.09.2022 по справі 640/13822/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 вересня 2022 року

м. Київ

справа №640/13822/20

адміністративне провадження №К/990/22655/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Яковенка М.М., Дашутіна І.В.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві (далі - ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Будівельний Холдинг «Шевченківський» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний Холдинг «Шевченківський» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви) до ГУ ДПС, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.12.2019:

- №1902615572, яким ТОВ «Будівельний Холдинг «Шевченківський» у зв`язку з порушеннями пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 138.2, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1745460,00 грн (за основним платежем - 1396368,00 грн, за штрафними санкціями - 349092,00 грн);

- №1912615572, яким ТОВ «Будівельний Холдинг «Шевченківський» у зв`язку з порушеннями пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 723377,00 грн (за основним платежем - 578702,00 грн, за штрафними санкціями - 144675 грн);

- №0005964207, яким ТОВ «Будівельний Холдинг «Шевченківський» у зв`язку з порушеннями підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, пункту 171.2 «а» статті 171 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 190952,41 грн (за основним платежем - 114128,30 грн, за штрафними санкціями - 76824,11 грн);

- №0005974207, яким ТОВ «Будівельний Холдинг «Шевченківський» у зв`язку з порушеннями підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 13048,55 грн (за основним платежем - 7798,85 грн, за штрафними санкціями - 5249,70 грн).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022, позов ТОВ «Будівельний Холдинг «Шевченківський» задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 23.12.2019 №1912615572, №0005964207 та №0005974207; в іншій частині позовних вимог відмовлено; здійснено розподіл судових витрат.

19.08.2022 ГУ ДПС направило на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення в частині задоволених вимог.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

ГУ ДПС у касаційній скарзі підставами касаційного оскарження зазначає пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 КАС.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 4 частини другої статті 330 КАС).

ГУ ДПС, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, зазначає про порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального права (пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138, порушено пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України) та без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14.01.2020 (справа №826/9925/14), від 05.05.2020 (справа №826/14426/16), від 20.08.2020 (справа № 826/5743/14) та від 11.08.2020 (справа № 560/48/19), від 15.05.2020 у справі №826/10347/16.

Разом з тим, обґрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження, зроблено без урахування постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, в якій зроблено відступ від висновку Верховного Суду України у постанові від 01.12.2015 у справі №826/15034/14 (№21-3788а15) про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Суд відхиляє посилання ГУ ДПС на постанову Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №826/10347/16, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанова від 15.05.2020 у цій справі відсутня, а є постанова від 30.09.2019 у зазначеній справі, яка стосується інших правовідносин.

У постанові ж Верховного Суду від 05.05.2020 у справі №826/14426/16 Верховний Суд дійшов висновку, що чинне податкове законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини другої статті 353 КАС передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Однак, відповідач у касаційній скарзі не зазначає перелік доказів, які не були досліджені судами попередніх інстанцій.

Відтак, ГУ ДПС необхідно уточнити підстави касаційного оскарження.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у червні 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України №3674-VI якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

За змістом оскаржуваних судових рішень адміністративний позов в частині задоволених позовних вимог містить вимогу майнового характеру на загальну суму 927377,96 грн.

Правильність сплати судового збору особою, яка звернулася до суду, перевіряється судом на кожній стадії судового процесу безвідносно до того, чи правильно був сплачений судовий збір на попередніх стадіях.

Ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 27821,34 грн (927377,96 грн*1,5%) *200%), однак, до касаційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: касаційну скаргу з уточненням підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій; документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись пунктом 4 частини другої, частиною четвертою статті 330, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Яковенко

І.В. Дашутін ,

Судді Верховного Суду