Ухвала

від 20.07.2022 по справі 320/6355/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 липня 2022 року

м. Київ

справа № 320/6355/20

адміністративне провадження № К/990/18564/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі №320/6355/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Транс Груп» до Головного управління ДПС в Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправнимм та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Граніт Транс Груп» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Київській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.02.2020 №1452460/43093465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.12.2019 №3 та рішення Державної податкової служби України №5111/43093465/2 від 21.02.2020; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.12.2019 №3, та вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли їх було надіслано - 02.12.2019.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 позовні вимоги задоволено частково.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.06.2022, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Київській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №320/6355/20.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 15.07.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 02.12.2020 (прийнятим у порядку письмового провадження) позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 10.02.2020 №1452460/43093465 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 02.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.12.2019, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Граніт Транс Груп» датою її фактичного надходження. Вирішив стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Транс Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області судовий збір у розмірі 2102,00грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог- відмовив.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Київській області 28.12.2020 звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України - ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору. Цією ж ухвалою апелянту визначено строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.03.2021, відмовивши у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув скаржнику, у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 12.01.2021, які стали підставою для залишення такої апеляційної скарги без руху.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Київській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 23.11.2021, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, до суду апеляційної інстанції подано апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №320/6355/20 та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що вперше контролюючий орган звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі в межах визначеного законом процесуального строку на апеляційне оскарження, однак через несплату судового збору, що на той час, було зумовлено відсутністю коштів необхідних для проведення такої сплати, ухвалою суду від 15.03.2021, раніше подану ним апеляційну скаргу було повернуто. Наголошує на конституційному праві особи на повторне подання апеляційної скарги після її повернення.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.11.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п`ятої статті 296 цього ж Кодексу, у зв`язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк впродовж якого особа має право надати обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин, а також усунути недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору, а також усунути недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Зокрема, суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Тобто, встановивши факт повторного подання відповідачем апеляційної скарги без доказів, що підтверджують сплату судового збору, а також поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та у спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Київській області до суду подано платіжне доручення №4142 від 23.11.2021 на суму 3153,00грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доводами, що, на думку апелянта свідчать про поважність причин його пропуску.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.06.2022, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 29.11.2021 визначив відповідачу достатній строк щодо реалізації права та надання, крім іншого, обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив, що обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган вказує причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними, а саме: строк пропущений з підстав недостатнього фінансування податкового органу. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головне управління ДПС у Київській області не вказало.

Суд у своєму рішенні також звернув увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Таким чином, сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень, як зазначив суд, не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Крім того, суд встановив, що вдруге апеляційну скаргу було подано контролюючим органом до суду лише 23.11.2021, тобто майже через рік з моменту ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 02.12.2020, при цьому будь-яких доказів, що підтверджують вчинення апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору протягом цього періоду відповідач до суду не надав, а матеріали справи таких доказів не містять.

Таким чином, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.

За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №320/6355/20.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі №320/6355/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Транс Груп» до Головного управління ДПС в Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник