Рішення

від 02.12.2020 по справі 320/6355/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 року № 320/6355/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Транс Груп" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт Транс Груп" з позовом до Головне управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10 лютого 2020 року №1452460/43093465 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02 грудня 2019 року №3 та рішення Державної податкової служби України №5111/43093465/2 від 21.02.2020;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02 грудня 2019 року №3, та вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли їх було надіслано - 02 грудня 2019 року.

Позов мотивовано безпідставністю винесення рішення про відмову в реєстрації виданої позивачем податкової накладної, оскільки контролюючим органом необґрунтовано зупинено її реєстрацію, без чіткого зазначення в чому полягає ризиковість здійснення господарських операцій позивачем. Пояснив, що оскаржувані рішення не містять будь-яких мотивів їх ухвалення та не зазначено підстав неврахування наданих позивачем документів та пояснень.

Ухвалою суду від 14.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Відповідачі не скористалися своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву, а відтак, враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Граніт Транс Груп" є юридичною особою, платником податку на додану вартість, видами діяльності якого є:

- роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (основний);

- лісопильне та стругальне виробництво;

- підготовчі роботи на будівельному майданчику;

- торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами;

- роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;

- оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

- вантажний автомобільний транспорт;

- будівництво доріг і автострад;

- інші види роздрібної торгівлі поза магазинами роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах

В процесі здійснення господарської діяльності між Товариством з обмеженою відповідальністю Граніт Транс Груп та Товариством з обмеженою відповідальністю Профібуд-Київ (далі - покупець) укладено договір поставки №2811 від 28.11.2019 (далі - договір). За умовами договору позивач зобов`язався поставляти покупцю власними транспортними засобами щебінь гранітний та відсів гранітний різних фракцій. Покупець зобов`язався оплатити поставлений товар та вартість його доставки (п.1.1., п.5.2 договору) (а.с. 26-30).

На виконання умов вказаного договору в процесі господарської діяльності між позивачем та його контрагентом здійснювались наступні операції:

- 28.11.2019 позивачем поставлено покупцю товар та надано послуги з доставки згідно видаткової накладної №71 на суму 5947,92 грн. в тому числі ПДВ 991,32 грн. та акту надання послуг №73 на суму 19644,04 грн. в тому числі ПДВ на суму 3274,01 грн. (а.с. 32-33), за наслідками чого позивачем зареєстровано податкову накладну №22 від 28.11.2019 на суму поставленого товару та наданих послуг (а.с. 85);

- 29.11.2019 позивачем поставлено покупцю товар та надано послуги з доставки згідно видаткової накладної №74 від 29.11.2019 на суму 2389,46 грн. в тому числі ПДВ на суму 398,24 грн. та акту надання послуг №75 на суму 20539,25 грн. в тому числі ПДВ на суму 3423,21 грн. (а.с. 33-34), за наслідками чого позивачем зареєстровано податкову накладну №23 від 29.11.2019 на суму поставленого товару та наданих послуг (а.с. 82);

- 02.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Граніт Транс Груп направлено для реєстрації спірну податкову накладну №3 від 02.12.2019 на суму 148479,34 грн., в тому числі ПДВ на суму 24746,56 грн. (сума авансового платежу, за вирахуванням попередньо наданих послуг та поставленого товару відносно яких зареєстровано податкові накладні №22 від 28.11.2019 та №23 від 29.11.2019);

- 03.12.2019 позивачем поставлено покупцю товар та надано послуги з доставки товару згідно видаткової накладної №76 на суму 4374,74 грн. в тому числі ПДВ на суму 729,12 грн. та акту наданих послуг№77 на суму 19809,94 грн. в тому числі ПДВ на суму 3301,66 грн. (а.с. 36-37);

- 04.12.2019 позивачем поставлено покупцю товар та надано послуги з його доставки згідно видаткової накладної №78 на суму 2221,16 грн. в тому числі ПДВ на суму 370,19 грн. та акту надання послуг №79 на суму 19092,59 грн. в тому числі ПДВ на суму З 182,10 грн. (а.с. 38-39);

- 07.12.2019 позивачем зареєстровано податкову накладну №13 від 07.12.2019 на суму отриманих коштів в розмірі 17000,80 грн. в тому числі ПДВ на суму 2833,47 грн. (а.с. 83);

- 06.12.2019 позивачем поставлено товар та надано послуги з доставки згідно видаткової накладної №80 на суму 757,55 грн. в тому числі ПДВ на суму 126,26 грн. та акту надання послуг №81 на суму 6511,70 грн. втому числі ПДВ на суму 1085,28 грн. (а.с. 40-41);

- 09,12.2019 позивачем поставлено товар та надано послуги з доставки згідно видаткової накладної №82 на суму 2732,40 грн. в тому числі ПДВ на суму 455,40 грн. та акту надання послуг №83 на суму 6789,77 грн. в тому числі ПДВ на суму 1131,63 грн. (а.с. 72-73);

- 10.12.2019 позивачем поставлено товар та надано послуги з доставки згідно видаткової накладної №84 на суму 2451,24 грн. в тому числі ПДВ на суму 408,54 грн. та акту надання послуг №85 на суму 6091,10 грн. в тому числі ПДВ на суму 1015,18 грн. (а.с. 44-45);

- 11.12.2019 позивачем поставлено товар та надано послуги з доставки згідно видаткової накладної №86 на суму 7826,28 грн. в тому числі ПДВ на суму 1304,38 грн. та акту надання послуг №87 на суму 19447,60 грн. в тому числі ПДВ на суму 3241,27 грн. (а.с. 46-47);

- 12.12.2019 позивачем поставлено товар та надано послуги з доставки згідно видаткової накладної №88 на суму 7773,48 грн. в тому числі ПДВ на суму 1295,58 грн. та акту надання послуг №89 на суму 19316,39 грн. в тому числі ПДВ на суму 3219,40 грн. (а.с. 48-49);

-14.12.2019 позивачем поставлено товар та надано послуги з доставки згідно видаткової накладної №100 на суму 7521,36 грн. в тому числі ПДВ на суму 1253,56 грн. та акту надання послуг №101 на суму 18689,89 грн. в тому числі ПДВ на суму 3114,98 грн. (а.с. 50-51);

- 17.12.2019 позивачем поставлено товар та надано послуги з доставки згідно видаткової накладної №112 на суму 3318,22 грн. в тому числі ПДВ на суму 553,04 грн. та акту надання послуг №113 на суму 12930,38 грн. в тому числі ПДВ на суму 1155,06 грн. (а.с. 52-52);

- 17.12.2019 позивачем зареєстровано податкову накладну №22 на суму 175,66 грн. в тому числі ПДВ на суму 362,61 грн. (на дату наданих послуг та поставленого товару, оплата за які не була здійснена авансовими платежами) (а.с. 84).

Надання послуг з доставки товару ТОВ Граніт Транс Груп здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних №2/3 від 03.12.2019, №2/3 від 04.12.2019, №1/3 від 06.12.2019, №1/3 від 28.11.2019, №1/3 від 29.11.2019, №2/3 від 11.12.2019, №2/3 від 12.12.2019, №1/3 від 14.12.2019, №2/3 від 17.12.2019, №1/2 від 14.12.2019, №2/2 від 03.12.2019, №2/2 від 04.12.2019, №2/2 від 11.12.2019, №2/2 від 12.12.2019,, №1/2 від 29.11.2019, №1/4 від 28.11.2019, №1/4 від 29.11.2019, №3/4 від 03.12.2019, №2/4 від 04.12.2019, №1/4 від 09.12.2019, №1/4 від 10.12.2019, №2/4 від 11.12.2019, №2/4 від 12.12.2019, №1/4 від 14.12.2019, №2/4 від 17.12.2019, №1/2 від 18.11.2019 (а.с. 54-79).

Оплата поставленого товару та наданих послуг підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ Граніт Транс Груп на 02.12.2019 на суму 197 000,00 грн. та платіжним дорученням №993 від 06.12.2019 на суму 17 000,80 грн. (а.с. 80-81).

Як уже було зазначено судом, за наслідками господарських операцій із ТОВ "Профібуд-Київ", позивачем було складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну від 02.12.2019 №3 (а.с. 18).

Після опрацювання вказаної податкової накладної, Державною фіскальною службою України було направлено позивачу квитанцію, у відповідності до якої, документ прийнято, реєстрація зупинена. Повідомлено, що обсяг постачання товарів/послуг 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК (а.с. 19).

06 лютого 2020 року представник позивача подав відповідачу повідомлення №1, щодо подання пояснень та копій документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, в яких надав пояснення щодо здійснення господарських операцій з контрагентом, які відображені у податковій накладній (а.с. 20-22).

Проте, комісією ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 10.02.2020 №1452460/43093465, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 02.12.2019 №3 (а.с. 23-24).

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу, позивачем було оскаржено його в адміністративному порядку до ДПС України.

За результатами розгляду скарги позивача комісією центрального рівня ДПС України прийнято рішення від 21.02.2020 № 5111/43093465/2 про залишення скарги позивача без задоволення (а.с. 25-26).

З підстав незгоди із вказаними рішеннями відповідача, вважаючи їх такими, що порушують законні права та інтереси, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин).

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.м

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (що був чинний на момент зупинення реєстрації податкової спірної накладної), податкова накладна/ розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм убачається, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Згідно з пунктами 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Як убачається із матеріалів справи, у квитанції контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної було вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги, що відповідає пп.2.1. п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас, фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН .

Проте, у згаданій квитанції не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості здійснення господарської операції, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних товариства, а зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості здійснення господарських операцій.

Натомість, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень і положення пункту 13 Порядку №117 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідачем у спірному рішенні не надано пояснень з приводу обставин, на підставі яких дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості здійснення господарської операції, і не доведено правомірність зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

Натомість, позивач на підтвердження правомірності виписування податкової накладної №3 від 02.12.2019 надав копії первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ "Профібуд-Київ".

У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено врегульовано (на час винесення спірного у даній справі рішення про відмову реєстрації податкової накладної) Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Зокрема, відповідно до п.п.2-7 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки- фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.

Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналіз наведених правових норм також дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Суд звертає увагу, що ТОВ Граніт Транс Груп 06.02.2020 направлено до Головного управління ДПС у Київській області пояснення та копії первинних бухгалтерських документів, в тому числі банківських виписок.

Водночас, при зупиненні спірної податкової накладної позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без їх конкретизації.

Тому можна вважати, що позивач надав у довільній формі документи та пояснення, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №520 (додаток до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Як встановлено судом, у рішенні Комісії регіонального рівня 1452460/43093465 від 10.02.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної зазначено, що підставами відмови є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури-інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних та розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Проте, в порушення наведених вище вимог законодавства, в оскаржуваному рішенні конкретно не визначено, які саме документи не надано позивачем.

Суд зауважує, що посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення Комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, рішення комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 10.02.2020 №1452460/43093465 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.12.2020 №3 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у відповідача правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.12.2019 №3 датою їх подання на реєстрацію.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту, що зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.02.2020 №5111/43093465/2, суд зазначає таке.

Так, відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі по тексту Порядок), згідно з пунктом 1 якого розгляд скарг щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Згідно з пунктом 12 Порядку за результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.

Відповідно до пунктів 14-17 Порядку за результатами розгляду скарги, за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, надсилає платнику податку відповідне рішення.

Рішення за результатами розгляду скарги набирає чинності з дня його прийняття.

Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу.

Разом із тим, завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, з наведених процесуальних норм випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Однак, в даному випадку оскаржуване рішення Комісії з питань розгляду скарг комісії центрального рівня ДПС України від 21.02.2020 №5111/43093465/2 не містить приписів вчинити обов`язкові дії позивачу та не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень (актами індивідуальної дії) у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно не порушує права свободи та інтереси позивача у сфері публічно - правових відносин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачами не доведено правомірність рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Граніт Транс Груп" підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до платіжного доручення від 10.08.2020 №147, за звернення до суду із даним позовом позивачем сплачено судовий збір на суму 4204,00 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2102,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 10.02.2020 №1452460/43093465 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 02.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02 грудня 2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Граніт Транс Груп" датою її фактичного надходження.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт Транс Груп" (код ЄДРПОУ 43093465) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.