33/48-07
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2007 Справа № 33/48-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І. А. (доповідача)
суддів: Тищик І.В., Чоха Л.В.
при секретарі судового засідання: Савін В.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
відповідача: Кушнаренко О.М., довіреність №170 від 17.11.06, начальник юридичного відділу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло”, м.Вільногірськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.07р. у справі №33/48-07
за позовом приватного підприємства “КОМПЛЕКТ-СЕРВІС”, м.Дніпродзержинськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло”, м.Вільногірськ
про стягнення 11 497,63грн..
ВСТАНОВИВ:
В травні 2007р. приватне підприємство “КОМПЛЕКТ-СЕРВІС” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Вольногорское стекло” про стягнення боргу з урахуванням індексів інфляції в сумі 9054,33грн., пені за прострочення платежу 1414,54грн., 3 % річних 245,76грн., витрат на оплату послуг адвоката 550грн., витрат по сплаті державного мита 115грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118грн., всього 11 497,63грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.07р. (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Вольногорское стекло” на користь приватного підприємства “Комплект-сервіс” 8191,20грн. боргу, 1414,54грн. пені, 863,18грн. інфляційних втрат, 245,76грн. процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання, 109,97грн. державного мита, 112,84грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
При прийнятті рішення господарський суд виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів своєчасного виконання умов договору №15/63-05 щодо оплати отриманої продукції; розрахунок пені, індексу інфляції, 3% річних за прострочення платежу є обґрунтованим; наявна в матеріалах справи угода про юридичне обслуговування від 25.04.07р. не є належним доказом для задоволення вимоги про стягнення з відповідача 550грн. судових витрат по оплаті за послуги адвоката.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення 1414,54грн. пені, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення частково і прийняти нове рішення у справі. При цьому скаржник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання позивач був повідомлений належним чином (а.с.113).
Представником позивача 17.10.2007р. подана заява про перенесення розгляду справи.
Заява задоволенню не підлягає, оскільки: по-перше, строк розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог ст.102 Господарського процесуального кодексу України закінчується 20 жовтня 2007р., клопотання про продовження строку вирішення спору від сторін не надходило; по-друге, судові засідання вже неодноразово відкладалися за клопотаннями позивача про перенесення розгляду апеляційної скарги (19.09.2007р., 01.10.2007р., 17.10.2007р.); по-третє, копія апеляційної скарги була надіслана на адресу позивача Дніпропетровським апеляційним господарським судом 25.09.2007р. (а.с.103), вручена особисто 17.10.2007р. о 12год. 40хвил.; в четверте, доводи апеляційної скарги містяться на одному аркуші та співпадають з доводами відзиву на позовну заяву, який надавався відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції (а.с.69, 87); в п'яте, коло осіб, що можуть представляти в судовому засіданні інтереси позивача не обмежено; в шосте, позивач недобросовісно користується наданими йому процесуальними правами, правове обґрунтування щодо стягнення пені було наведено ним в заяві від 10.07.2007р. на адресу господарського суду першої інстанції (а.с.73).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.
24 березня 2005р. товариство з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло” та приватне підприємство “Комплект-сервіс”” уклали договір №15/63-05, згідно з умовами якого приватне підприємство “Комплект-сервіс” (продавець) зобов'язується передати товариству з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло” (покупець) спецодяг у кількості та асортименті, визначених у специфікації, а ТОВ “Вільногірське скло” зобов'язується прийняти та оплатити його вартість (п.1.1 Договору). Покупець зобов'язаний перерахувати 30% передоплати за товар, 70% оплатити протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договором №15/63-05 від 24.03.05р. утворилася заборгованість на користь позивача в сумі 8191,20 грн. (а.с.11-32). В матеріалах справи відсутні докази сплати зазначеної суми. Ця заборгованість відповідачем визнається (а.с. 69, 87).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 Цивільного кодексу України).
З урахуванням індексу інфляції (за даними Державного комітету статистики України) сума заборгованості станом на квітень 2007р. складає 9054,33грн.; 3% річних за прострочення платежу складає 245,76грн.
Встановивши, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 8191,20грн., що підтверджується матеріалами справи, та зважаючи на умови ст.625 Цивільного кодексу України суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнення з відповідача суми основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних.
Разом з тим, у стягненні суми пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу позивачу слід відмовити, виходячи з наступного.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п.3ст.549 Цивільного кодексу України). Неустойка –це є вид забезпечення виконання зобов'язання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.547 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Оскільки правочин щодо стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу сторони не зафіксували ані у договорі №15/63-05 від 24.03.05р., ані в іншій письмовій формі, то вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1414,54грн. є необґрунтованою.
Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню лише в частині стягнення боргу з урахуванням інфляційних втрат в сумі 9054,33грн., 3% річних в сумі 245,76грн., 102грн. державного мита та 97,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції в ухвалах суду, рішенні суду та наказі, що видано на виконання рішення господарського суду, назва відповідача зазначена частково українською, а частково російською мовами. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2007р. по справі вірною назвою відповідача українською мовою визначено “Товариство з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло”.
На підставі вищевикладеного, апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України приймає нове рішення.
За платіжним дорученням №9222 від 27.08.2007р. відповідачем перераховано 10937,49грн. –суму, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2007р. у справі №33/48-07.
Згідно ст.122 Господарського процесуального кодексу України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 104, 105, 122 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло”, м.Вільногірськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2007р. у справі №33/48-07 скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло”, м.Вільногірськ на користь приватного підприємства “Комплект-сервіс”, м.Дніпродзержинськ 8191,20грн. боргу, 863,18грн. інфляційних витрат, 245,76грн. 3% річних, 102грн. витрат по сплаті держмита, 97,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
В поворот виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2007р. у справі №33/48-07 стягнути з приватного підприємства “Комплект-сервіс”, м.Дніпродзержинськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло”, м.Вільногірськ 1414,54грн. пені, 7,97грн. держаного мита та 15,34грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з приватного підприємства “Комплект-сервіс”, м.Дніпродзержинськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло”, м.Вільногірськ 51,00грн. витрат по сплаті державного мита за апеляційною скаргою.
Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.В. Тищик
Суддя Л.В. Чоха
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2007 |
Оприлюднено | 26.10.2007 |
Номер документу | 1053649 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Сизько І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні