Ухвала

від 20.07.2022 по справі 759/4755/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/96/22

ун. № 759/4755/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2022 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді: Бабич Н.Д.,

при секретарі: Стеблецькому В.В.,

за участю представника боржника (заявника): адвоката Осадчого С.С.,

представника стягувача: адвоката Васильєвої І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яка була прийнята судом до провадження та призначена до судового розгляду, який неодноразово відкладався через неявку представника заявника.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що судове рішення про стягнення з неї заборгованості ухвалене на користь АТ «Дельта Банк», а не ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо», яке не було залучено правонаступником на підставі ст. 442 ЦПК України. Також заявник зазначає що ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» на підставі Договору про відступлення права вимоги №2227/К від 15 квітня 2020 року не набуло від АТ «Дельта Банк» право на стягнення понесених судових витрат, у зв`язку з чим вбачає порушення прав банку.

Від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича надійшла заява про розгляд справи без його участі, щодо якої учасники справи не заперечували.

Представник боржника ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав викладені в заяві обставини та просиву суд її задовольнити.

Представник стягувача ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заяви, оскільки, на її думку, ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» був залучений правонаступником АТ «Дельта Банк» на підставі ст. 55 ЦПК України на стадії касаційного розгляду справи по суті спору. Верховний Суд не вказав жодних виключень з процесуальних прав позивача, за якими відбувається правонаступництво, що узгоджується зі змістом договору про відступлення права вимоги №2227/К від 15 квітня 2020 року, згідно з яким новий кредитор набуває у тому числі права, які випливають із судових справ. Відповідно питання правонаступництва вже вирішено Верховним Судом в ухвалі від 25 травня 2021 року та не може бути предметом повторного судового розгляду. АТ «Дельта Банк» про порушення своїх прав щодо судових витрат не заявляв.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Частиною 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року у задоволенні позову АТ «Дельта Банк» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року задоволено апеляційну скаргу АТ «Дельта Банк»; скасовано Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року; задоволено позов АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 1210-Ф від 2 червня 2008 року у розмірі 2 503 025, 18 грн., яка складається з 3% річних - 457 803, 93 грн. та інфляційних втрат - 2 045 221, 25 грн., в порядку положень ст. 625 ЦК України; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» понесені судові витрати у розмірі 93 863, 45 грн.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року відмовлено ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» у задоволенні заяви про заміну сторони у справі правонаступником, оскільки на час апеляційного розгляду справи існував спір щодо права вимоги до ОСОБА_1 , який перебував у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва.

Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі № 759/4755/19 ОСОБА_1 оскаржила до Верховного Суду постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, АТ «Дельта Банк» - ухвалу Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року, а ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» - ухвалуКиївського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року.

Ухвалами Верховного Суду від 25 травня 2021 року та 08 вересня 2021 року закрито касаційне провадження за касаційними скаргами АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» на ухвали Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року та 30 вересня 2020 року, оскільки касаційні скарги подані на судові рішення, яке не підлягають касаційному оскарженню.

Ще однією окремою ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2021 року задоволено заяву ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» про залучення правонаступника АТ «Дельта Банк»; залучено ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» як правонаступника позивача АТ «Дельта Банк» до участі у справі за позовом АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Постановою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 , а постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року без змін.

У жовтні 2021 року ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» звернулось до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про видачу виконавчих листів на виконання постанови Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року, в якій зазначило, що є правонаступником АТ «Дельта Банк» на підставі Ухвали Верховного Суду від 25 травня 2021 року.

На виконання вказаних рішень ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» отримало виконавчі листи від 25 жовтня 2021 року про стягнення заборгованості та про стягнення понесених судових витрат, в яких стягувачем зазначено ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо», а боржником - ОСОБА_1 .

Постановами приватного виконавця Іванюти І.М. від 28 жовтня 2021 року за цими виконавчими листами відкрито виконавчі провадження № 67310522, № 67309888, які були об`єднані у зведене виконавче провадження № 67315021.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 20 січня 2022 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження; зупинене стягнення на підставі виконавчого листа по справі № 759/4755/19 шляхом зупинення виконавчих дій по виконавчим провадженням № 67309888, № 67310522 та у зведеному виконавчому провадженні № 67315021 до закінчення розгляду цієї заяви та набрання законної сили судового рішення.

Процесуальне правонаступництво регулюється ст. 55 та ст. 442 ЦПК України.

Статтею 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У частині 1 та 5 ст.442 ЦПК України зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Суд будь-якої інстанції незалежно від стадії судового процесу зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 рокуу справі № 264/5957/17).

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 55 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у ч.5 ст.442 ЦПК України. Процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 листопада 2020 року по справі № 916/617/17).

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» було залучено правонаступником позивача АТ «Дельта Банк» на підставі ст. 55 ЦПК України на стадії касаційного перегляду постанови Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року.

Верховний Суд, задовольняючи заяву ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» про залучення правонаступником позивача АТ «Дельта Банк» встановив, що 15 квітня 2020 року між ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» і ПАТ «Дельта Банк» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2227/К, за умовами якого кредитор передав у власність набувачу права вимоги банку до позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1210-Ф від 2 червня 2008 року. Касаційний суд враховував, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 2 лютого 2021 року у справі № 761/18567/20 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-кредо» і ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним договору № 2227/К від 15 квітня 2020 року відступлення прав вимог, заборону вчиняти дії та визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором № 1210-Ф від 2 червня 2008 року. Верховний Суд дійшов до висновку, що викладені у заяві ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» про залучення правонаступника доводи є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином на підставі Договору про відступлення права вимоги № 2227/К від 15 квітня 2020 року ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» є новим кредитором ОСОБА_1 за кредитним договором № 1210-Ф від 2 червня 2008 року, а також на підставі ухвали Верховного Суду від 25 травня 2021 року ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» є позивачем у даній справі та стягувачем у виконавчих провадженнях.

Як встановлено під час розгляду справи, в ухвалі Верховного Суду від 25 травня 2021 року та у постанові Верховного Суду від 28 вересня 2021 року не зазначено, що ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» є правонаступником позивача АТ «Дельта Банк» за виключенням права на стягнення понесених судових витрат.

Зазначені рішення касаційного суду набрали законної сили з моменту їх прийняття, є остаточними та оскарженню не підлягають. Обставини ними встановлені не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Правова визначеність передбачає дотримання принципу "res judicata", тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2004 року у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява № 41984/98, §53) (постанова Великої Падати Верховного Суду від 26 січня 2021 року по справі № 522/1528/15-ц).

З огляду на викладене, заявник не має права домагатись перегляду рішення про залучення ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» правонаступником позивача АТ «Дельта Банк» або його повторного розгляду на підставі ст. 442 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК Українисуд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені вище підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. До процесуальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав (постанова Верховного Суду від 03 серпня 2021 року по справі № 814/775/20).

Твердження ОСОБА_1 , що ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» не мало права отримувати виконавчі листи, оскільки не було залучене правонаступником АТ «Дельта Банк», та не набуло право на стягнення понесених судових витрат, спростовується ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2021 року про залучення ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» правонаступником АТ «Дельта Банк» на підставі ст. 55 ЦПК України, зміст якої не має жодних виключень з обсягу процесуальних прав позивача. Твердження заявника, що при залученні правонаступника повинна змінюватись резолютивна частина рішення, - не ґрунтується на жодних нормах ЦПК України.

Таким чином, заявником не доведено у встановленому законом порядку, що виконавчі листи були видані помилково або обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Щодо клопотання представника ОСОБА_1 про залучення третіх осіб та зміни процесуального статусу учасників справи, заявленого у судовому засіданні 20 липня 2022 року, то суд зазначає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки ЦПК України не передбачено зміну процесуального статусу учасників цивільного судочинства, а також ЦПК України не передбачено залучення третіх осіб на стадії виконання судового рішення, яке дозволяється виключно на стадії розгляду справи по суті спору у порядку та у випадках, передбачених ст. 52 та ст. 53 ЦПК України.

З огляду на викладене, відсутні підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, у розумінні ст. 432 ЦПК України.

За таких обставин у задоволенні заяви слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 260, 261, 431, 432 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ст.261 ЦПК України з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 22.07.2022 року.

Суддя Бабич Н.Д.