Постанова

від 18.07.2022 по справі 925/883/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2022 р. Справа№ 925/883/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Барсук М.А.

при секретарі судового засідання Денисевич К.Ю.,

за участю представників:

від позивача: Кондрашова А.О. (в порядку самопредставництва),

від відповідача: представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мусієнко Альони Юріївни на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2021 у справі №925/883/21 (суддя Скиба Г.М., повний текст складено - 10.12.2021) за позовом Антимонопольного комітету України до Фізичної особи-підприємця Мусієнко Альони Юріївни про стягнення 272000,00 грн штрафних санкцій.

Встановив наступне.

Антимонопольний комітет України звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до фізичної особи-підприємця Мусієнко Альони Юріївни про стягнення 272000,00 грн, з яких: 136000,00 грн штрафу, накладеного за Рішенням АМКУ №98-р/тк; 136000,00 грн пені, нарахованої відповідно до ч.5 ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції"

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем штрафу на підставі рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №98-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 136000,00 грн та пені у розмірі 136000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.12.2021 у справі №925/883/21 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мусієнко Альони Юріївни через Антимонопольний комітет України в дохід загального фонду Державного бюджету України 136000,00 грн штрафу та 136000,00 грн пені, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мусієнко Альони Юріївни на користь Антимонопольного комітету України судовий збір у розмірі 4080,00 грн.

Приймаючи вказане рішення суд виходив з того, що оскільки відповідачем у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу не було його сплачено, вказані вимоги є обґрунтованими.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт заперечує проти обґрунтованості визначення позивачем розміру штрафу.

Представник позивача надав в судовому засіданні пояснення, якими просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Відповідач (апелянт) правом на участь представника у судовому засіданні вдруге не скористався, проте надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розгляд справи відкласти через неможливість прибуття представника у дане судове засідання у зв`язку з хворобою.

Дослідивши обставини, заявленого клопотання, колегією суддів відмовляється у його задоволенні, оскільки відповідач не позбавлений був можливості направити в судове засідання іншу уповноважену належним чином на те особу.

Доказів, наведеної в клопотанні обставини, не надано (відкриття лікарняного, тощо).

Крім цього, доводів щодо унеможливлення уповноваження іншого представника, а також доказів цього, суду не надано.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, чи клопотання цих осіб про відкладення розгляду справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Позиція скаржника є викладеною письмово та зрозумілою. Явка представника відповідача обов`язковою не визнавалася.

При цьому, суд за клопотанням відповідача вже відкладав розгляд справи, надаючи можливість йому реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді, а тому не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Водночас, за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Враховуючи те, що неявка представника апелянта в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, з огляду на наявність викладеної позиції скаржника, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №98-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (а.с.6-18) визнано вчинення фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_4 ), Приватним підприємством "Астра-98" (ідентифікаційний код юридичної особи 30238875), Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаське спеціалізоване управління 525" (ідентифікаційний код юридичної особи 35220972), Приватне підприємство "Мастер Фасіліті" (ідентифікаційний код юридичної особи 37478771) порушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.6, п.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антикорупційних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торів на закупівлю - "послуги з прибирання та підмітання вулиць" (оголошення №094987, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 05.04.2016 №65 /05.04.2016/), проведених Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради.

За вказане порушення, зокрема на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, накладено штраф у розмірі 136000,00 грн та встановлено строк його сплати - два місяці з дня одержання рішення.

Рішення від 26.12.2019 №98-р/тк разом із супровідним листом №143-2613/05-931 (а.с.19) 20.01.2020 направлено Антимонопольним комітетом України на юридичну адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та отримано вказаною особою 25.01.2020 згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штриховим кодовим ідентифікатором №0303505588072 (а.с.20).

Рішенням Господарського суду міста Києва 01.10.2020 у справі №910/4531/20 у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовлено повністю. У рішенні суд дійшов висновку про те, що "відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, у зв`язку з чим всебічно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін. (...) викладені в оскаржуваному Рішенні висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи Комітету, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у справі №910/4531/20 рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 у цій справі залишено без змін.

Спір у справі виник у зв`язку з несплатою відповідачем суми штрафу у розмірі 136000,00 грн, внаслідок чого позивачем додатково було нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 136000,00 грн.

При цьому, на час подання позову у даній справі ФОП ОСОБА_2 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_5 ), тобто особа на яку накладено штраф рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №98-р/тк, припинена та зареєстровано ФОП Мусієнко А.Ю. (індивідуальний податковий номер НОМЕР_5 ).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Статтею 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

Отже, строк рахується з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Як вже було вказано, рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №98-р/тк разом із супровідним листом №143-2613/05-931 (а.с.19) 20.01.2020 направлено Антимонопольним комітетом України на юридичну адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та отримано вказаною особою 25.01.2020.

Таким чином, строк для сплати штрафу, накладеного вказаним рішенням, становив - до 25.03.2020.

Згідно п. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем Антимонопольному комітету України документів, що підтверджують сплату штрафу.

В апеляційній скарзі апелянт наводить доводи про те, що у рішенні Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №98-р/тк не вказано підстави визначення розміру штрафу в сумі 136000,00 грн.

Стосовно вказаного колегія суддів зазначає, що у рішенні Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №98-р/тк міститься розділ "Визначення розміру штрафів", в якому значиться, зокрема наступне.

Відповідно до абз.2 частини другої ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 цього Закону, органи Комітету накладають штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Відповідно до листа ГУ ДФС у Черкаській області від 29.11.2019 №788/23-00-33-0115 ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку фізичною особою - підприємцем з 12.02.2019.

З наведеного слідує, що у Комітеті була відсутня інформація про дохід (виручку) відповідача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Вказані обставини визнаються позивачем. Відповідач також зазначає, що у 2018 році підприємницьку діяльність не здійснював та відповідно доходу від неї не отримував.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 вказаного Закону якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 грн., встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України.

Отже, граничним розміром штрафу у даному випадку є 340 000 грн.

Таким чином, нарахування позивачем штрафу відповідачу у розмірі 136 000 грн. визнається апеляційним судом обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 136 000 грн.

Стосовно іншої позовної вимоги про стягнення пені, нарахованої за прострочення сплати вказаної суми штрафу, слід зазначити наступне.

Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані територіальним відділенням АМК на підставі Закону № 2210 та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.

У застосуванні приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати таке.

За правилами ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Абзацами 3-5 частини п`ятої зазначеної статті Закону передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №915/304/18, від 19.03.2019 у справі №904/3536/18, від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18.

Відтак, позивачем були визначені та, в свою чергу, місцевим господарським судом перевірені періоди нарахування пені (з 26.03.2020 до 05.04.2020 включно, з 02.10.2020 до 08.12.2020 включно, та з 03.02.2021 до 14.06.2021 включно).

При цьому, нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням №98-р/тк, - зупинялось з 06.04.2020 до 01.10.2020 (розгляд справи №910/4531/21 Господарським судом міста Києва) та з 09.12.2020 до 02.02.2021 (розгляд справи №910/4531/21 Північним апеляційним господарським судом).

За приписами ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 136000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу, що накладений на підставі рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 26.12.2019 №98-р/тк, є обґрунтованою, арифметично правильною та такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мусієнко Альони Юріївни залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2021 у справі №925/883/21 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2021 у справі №925/883/21.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 22.07.2022 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Барсук