Ухвала

від 08.02.2023 по справі 925/883/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

08 лютого 2023 року м. Черкаси справа № 925/883/21

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув заяву боржника фізичної особи підприємця Мусієнко А.Ю. від 13.01.2023 (вх.суду №1106/23 від 23.01.2023) про розстрочення виконання рішення та скасування арешту рахунків боржника у справі

за позовом Антимонопольного комітету України, м.Київ, вул.Василя Липківського,45

до фізичної особи-підприємця Мусієнко Альони Юріївни, АДРЕСА_1

про стягнення 272000,00 грн штрафних санкцій,

за участю повноважних представників сторін:

від відповідача (заявник, боржник у виконавчому провадженні) Возний Б.С. адвокат - за ордером;

від позивача (стягувач у виконавчому провадженні) Миронова Л.Г. - за довіреністю.

Антимонопольний комітет України звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до фізичної особи-підприємця Мусієнко Альони Юріївни про стягнення 272000,00 грн, з яких: 136000,00 грн штрафу, накладеного за Рішенням АМКУ №98-р/тк; 136000,00 грн пені, нарахованої відповідно до ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та відшкодування судових витрат.

Рішенням суду від 07.12.2021 (залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022) позов задоволено повністю:

присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця Мусієнко А.Ю. через Антимонопольний комітет України в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100, 136000,00 грн штрафу, 136000,00 грн пені;

присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця Мусієнко А.Ю. на користь Антимонопольного комітету України судовий збір у розмірі 4080,00 грн.

30.08.2022 на виконання судового рішення видано накази.

Придніпровським відділом державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрито виконавчі провадження:

№69960824 - з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 30.08.2022 про стягнення з фізичної особи-підприємця Мусієнко А.Ю. через Антимонопольний комітет України в дохід загального фонду Державного бюджету України 136000,00 грн штрафу та 136000,00 грн пені, в рамках якого постановою від 05.10.2022 накладено арешт на грошові кошти на рахунках боржника (а.с.236);

№69951816 - з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 30.08.2022 у справі №925/883/21 про стягнення з фізичної особи-підприємця Мусієнко А.Ю. на користь Антимонопольного комітету України судового збору у розмірі 4080 грн, яке постановою від 17.11.2022 закінчено у зв`язку з його повним фактичним виконанням; припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.227-228).

23.01.2023 за вх.№1106/23 до суду надійшла заява відповідача фізичної особи-підприємця Мусієнко А.Ю. від 13.01.2023 з вимогами про розстрочення виконання рішення суду від 07.12.2021 терміном на 12 місяців із сплатою рівними щомісячними платежами, а також про зняття арештів з її рахунків, накладених постановою від 05.10.2022 в межах виконавчого провадження №69960824.

Ухвалою суду від 25.01.2023 заяву призначено до розгляду у судове засідання 08.02.2023.

Придніпровським відділом Державної виконавчої служби м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на виконання ухвали відомостей про стан виконавчого провадження №69960824 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 30.08.2022 у справі №925/883/21 до суду не надано.

До дня судового засідання від позивача (стягувача у виконавчому провадженні) надійшло заперечення від 27.01.2023 №300-203/09-464 проти задоволення заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду, мотивоване ненаданням боржником доказів на підтвердження можливості виконання рішення в майбутньому, зокрема, доказів на підтвердження гарантованого надходження грошових коштів за результатами господарської діяльності, достатніх для погашення існуючої заборгованості за закінченням строку розстрочення, а також вказав, що саме лише посилання боржника на скрутний фінансовий стан, яким останній обґрунтовує винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для розстрочення вирішення рішення суду; що відповідно до ч.3 ст.56 закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Строк обов`язкової сплати боржником штрафу розпочався 25.01.2020 та закінчився 25.03.2020, разом з тим боржником будь-які дії, які б свідчили про намір сплатити заборгованість (зокрема, сплату частинами), протягом трьох років (з 25.03.2020 до 13.01.2023) не вчинялись; що несвоєчасне надходження (чи й ненадходження) коштів до Державного бюджету України порушує інтереси держави.

У судовому засіданні 08.02.2023 присутні представники: від заявника вимогу про розстрочення виконання судового рішення підтримав; від стягувача проти задоволення заяви заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні за результатами розгляду заяви проголошено та приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази. суд вважає, що вимога про розстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.124 Конституції України та ст.18, 326 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ст.160 Господарського процесуального кодексу України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Згідно з ч.1, 3, 4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, а також виключність обставин для розстрочення виконання рішення суду з метою його реального виконання.

У відповідності до положень чинного законодавства України незадовільний майновий чи фінансовий стан боржника (відповідача) не є підставою для звільнення боржника від виконання грошового зобов`язання та від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (п.1 ст.625 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п.4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19).

Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до висновків, що заявником (боржником у виконавчому провадженні) не подано до суду разом із заявою належних і допустимих доказів наявності саме тих обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення, або роблять його виконання неможливим. Фізична особа-підприємець усвідомлює ризики власної господарської діяльності. Обставини ж, на які посилається заявник (скрутне фінансове становище, непрацездатність у зв`язку з вагітністю та пологами), не є винятковими у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України. Так само заявником не доведено неможливості виконання рішення суду у зв`язку із введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану. Надання заявником до суду звіту про результати господарської діяльності за 2022 з відміткою про відсутність у ФОП доходів не є належним доказом та обґрунтованою підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Крім того, заявником не було обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження реальної можливості проведення розрахунків із стягувачем в майбутньому, оскільки розстрочка виконання рішення повинна забезпечити його реальне виконання у межах строку розстрочення, а не ухилення від його виконання на певний час.

Щодо вимоги заявника про зняття арешту, накладеного постановою Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в межах виконавчого провадження №69960824, суд відмовляє у її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження":

ч.1 ст.18. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії;

п.7 ч.3 ст.18. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

ч.1 ст.56. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії;

ч.3 ст.56. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі;

ч.1 ст.74. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Мотивуючи вимогу про зняття арешту з рахунків, боржник у заяві від 13.01.2023 (вх.суду №23.01.2022 №1106/23) вказав, що накладений постановою Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 05.10.2022 в межах виконавчого провадження №69960824 арешт на його рахунок унеможливлює накопичення боржником грошових коштів з метою виконання рішення суду або їх залучення із інших джерел (у тому числі шляхом отримання позики) для проведення розрахунку з кредитором без загрози повного економічного знищення боржника, як суб`єкта господарювання, та із можливістю продовження його нормального функціонування.

При цьому судом встановлено, що постанова державного виконавця від 05.10.2022 у виконавчому провадженні №69960824 про арешт коштів боржника заявником (боржником) в судовому порядку не оскаржувалась. Протиправність дій державного виконавця по накладенню арешту не підтверджена документально. Предметом поданої боржником заяви визначено не постанову державного виконавця, якою накладено арешт на кошти боржника з обґрунтуванням її протиправності, а вирішення судом питання про зняття арешту з рахунків боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу від 30.08.2022, виданого на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2021 у справі №925/883/21.

Відповідно до ч.3-5 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, зняття арешту з коштів боржника здійснюється шляхом винесення державним виконавцем відповідної постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

Заявник фізична особа-підприємець Мусієнко А.Ю. є боржником у відкритому виконавчому провадженні №69960824, з якого у примусовому порядку стягується сума заборгованості 299450 грн на підставі наказу від 30.08.2022, виданого на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2022 у справі №925/883/21.

Зазначене рішення суду набрало законної сили та щодо нього розпочато виконавче провадження №69960824, правомірність відкриття якого заявником під сумнів не ставиться. В той же час, заявником у заяві від 13.01.2023 та його представником у судовому засіданні не наведено правомірних доводів на обґрунтування того, що постанова виконавця з накладення арешту на належні їй кошти є безпідставною, необґрунтованою або прийнятою з порушенням встановленої законом процедури. Дії державного виконавця по накладенню арешту на кошти боржника на банківських рахунках не визнавались протиправними.

У суду відсутні правові підстави для задоволення заяви боржника (відповідача фізичної особи-підприємця) Мусієнко А.Ю. від 13.01.2023 (вх. суду №1106/23 від 23.01.2023) з вимогами про розстрочення виконання рішення суду від 07.12.2021 терміном на 12 місяців із сплатою рівними щомісячними платежами, а також про зняття арештів з її рахунків, накладених постановою від 05.10.2022 в межах виконавчого провадження №69960824.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.160, 234, 235, 331, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Мусієнко Альони Юріївни від 13.01.2023 (вх.суду №1106/23 від 23.01.2023) відмовити повністю.

Ухвала суду набрала законної сили 08.02.2023. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Направити цю ухвалу сторонам та Придніпровському відділу державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

СуддяГ.М. Скиба