Ухвала

від 21.07.2022 по справі 126/1608/21

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 126/1608/21

Провадження № 2/126/109/2022

"21" липня 2022 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Шевчуком С.П.

за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката

Куцяка Ф.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо премету спору органу опіки та піклування служби у справах дітей Джулинської сільської ради про скасування усиновлення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо премету спору органу опіки та піклування служби у справах дітей Джулинської сільської ради про скасування усиновлення.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, причин неявки суд не повідомила.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Куцяк Ф.Г. просять застосувати відносно відповідачки ОСОБА_2 захід процесуального примусу у вигляді штрафу за неявку до суду.

Заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 18.04.2022 закрито підготовче провадження у цивільній справі; здійснено виклик у судове засідання відповідача ОСОБА_2 для надання особистих пояснень, визнавши її явку до суду обов`язковою.

В судові засідання, призначені на 11 год. 06.06.2022, 11 год. 12.07.2022, 9 год. 45 хв. 21.07.2022 відповідачка ОСОБА_2 не з`явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, причин неявки суд не повідомила.

Згідно вимог ч.3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункт 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України)

За змістом ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Ч.2 ст. 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

В розумінні зазначених норм закону під зловживанням правом слід розуміти особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у процесуально шкідливих вчинках учасника справи, у використанні ним недозволених конкретних форм у межах дозволеного процесуальним законом типу поведінки, що суперечить завданням цивільного судочинства та цільовому призначенню права.

Аналогічної позиції щодо сутнісного розуміння поняття зловживання правом дотримується ЄСПЛ, який у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.

При цьому, у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що з правом особи на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, а також вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Однак, невиконання процесуальних обов`язків відповідача ОСОБА_2 , яка ухиляється від явки до суду, при тому, що її явка до суду визнана судом обов`язковою, унеможливлює проведення судового засідання.

Згідно ч.4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з ідеї про те, що саме до обов`язків національних органів влади належить недопущення неналежної та такої, що сприяє затягуванню розгляду справи поведінки сторони цивільного провадження (рішення від 03.03.2011р. у справі «Колесникова проти України», п. 30). При цьому, знайшовши у цій справі ознаки порушення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо тривалості провадження поза межами розумного строку, ЄСПЛ також звернув увагу на те, що суди, маючи в своєму розпорядженні механізми протидії зловживанню процесуальними правами, не вжили будь-яких заходів для покарання сторони, яка зловживає своїми правами з метою унеможливлення розгляду справи.

Аналогічні причини порушення п.1 ст. 6 Конвенції щодо тривалості провадження поза межами розумного строку ЄСПЛ констатував під час розгляду справи «Смірнова проти України» (рішення від 08.11.2005 р., п. 69).

Заходами процесуального примусу, згідно ч. 1 ст. 143 ЦПК України є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Одним з таких заходів, згідно п.5 ч.1 ст. 144 ЦПК України, є накладення штрафу.

Згідно ч.2 ст. 148 ЦПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В справі, яка розглядається, внаслідок невиконання відповідачкою ОСОБА_2 процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених на неї судом, суд позбавлений можливості провести розгляд справи. Тому така бездіяльність відповідача судом розцінюється, як недобросовісне виконання процесуальних обов`язків, що спрямоване на затягування розгляду справи та фактично унеможливлює здійснення судом першої інстанції своєчасного розгляду справи протягом розумних строків.

В такому випадку, відповідно до вимог ст. 148 ЦПК України, з метою спонукання відповідача до добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання процесуальними правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, суд вважає за необхідне накласти на неї штраф.

З урахуванням наведеного, а також, керуючись такими засадами як справедливість, розумність та співмірність, суд вважає за необхідне накласти на відповідача ОСОБА_2 штраф у розмірі п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.9 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

В силу вимог ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», станом на 1 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481 грн.

Відповідно, розмір накладеного штрафу згідно цієї ухвали становить 12405 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 12, 44, 84, 143, 144, 148, 260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід державного бюджету, де стягувачем виступає Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 12405 (дванадцять тисяч чотириста п`ять) грн.

Копію ухвали для виконання скерувати до Бершадського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та для відома сторонам.

Роз`яснити, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду.

Суддя В. І. Гуцол