Рішення

від 18.07.2022 по справі 904/8328/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2022м. ДніпроСправа № 904/8328/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестдніпро", м. Дніпро

до відповідачів:

1. Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро

2. Дніпровської міської ради, м. Дніпро

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про відшкодування шкоди

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Головаха К.К.

Представники:

від позивача Лисенко С.Ю. адвокат

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Ярличенко І.В. представник

від третьої особи: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестдніпро" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів: 1. Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради; 2. Дніпровської міської ради про відшкодування шкоди у розмірі 8 125 028, 43 грн.

Ухвалою суду від 11.10.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестдніпро" залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Призначено підготовче засідання на 22.11.2021 о 10:40 год. Залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на стороні відповідачів: Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (вул. Челюскіна, буд. 1, м. Дніпро, 49000).

Ухвалою суду від 22.11.2021 продовжено Дніпровській міській раді строк для подачі відзиву на позовну заяву до 09.12.2021. Відкладено підготовче засідання на 13.12.2021.

07.12.2021 Дніпровська міська рада надала до суду відзив на позовну заяву.

За змістом відзиву відповідач -2 виклав клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Ухвалою суду від 13.12.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 11.01.2022.

13.12.2021 надійшов уточнений відзив від Дніпровської міської ради.

22.12.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестдніпро" надійшла відповідь на відзив.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестдніпро" 10.01.2022 надало до суду заяву про збільшення позовних вимог та заяву про визнання поважними причин пропущення позовної давності.

Ухвалою суду від 11.01.2022 відкладено підготовче засідання на 31.01.2022.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестдніпро" 14.01.2022 надало до суду заяву про збільшення позовних вимог відповідно до пункту 3 позовної заяви, з урахуванням збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та з Дніпровської міської ради, солідарно, за рахунок коштів місцевого бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестдніпро" інфляційні втрати в розмірі 4 222 664, 56 грн.

Ухвалою суду від 31.01.2022 прийнято до розгляду заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестдніпро" про збільшенням позовних вимог (вх. № 1959/22 від 14.01.2022). Закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні по суті на 21.02.2022.

Ухвалою суду від 14.04.2022 призначено до розгляду в засіданні по суті на 17.05.2022.

Ухвалою суду від 17.05.2022 відкладено судове засідання на 21.06.2022.

Ухвалою суду від 21.06.2022 відкладено судове засідання на 18.07.2022.

В судове засідання 18.07.2022 представники відповідача-1 та третьої особи не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тож, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-1 та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Суд наголошує на тому, що сторони скористались своїм правом на подання заяв по суті справи із посиланням на конкретні докази та нормативне обґрунтування своїх правових позицій.

В ході судового засідання 18.07.2022 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 18.07.2022 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

ТОВ «ІНВЕСТДНІПРО», обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначає, що відповідачі мають відшкодувати йому шкоду, завдану вилученням майна на користь держави, у зв`язку із протиправною поведінкою Дніпровської міської ради у спірних правовідносинах, що полягає у прийнятті незаконних рішень про прийняття майна у комунальну власність.

Позиція відповідача-1

Відповідач-1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву.

Позиція відповідача-2 викладена у відзиві на позовну заяву

Дніпровська міська рада заперечує проти задоволення позовних вимог.

Стверджуючи, що рішення Дніпровської міської ради № 23/27 «Про надання згоди на прийняття з держаної власності у комунальну власність територіальної громади міста об`єктів нерухомого майна по вул. Писаржевського, 1А» є наслідком дій ДП «НДТІ» та Агентства держмайна України щодо передачі з державної в комунальну власність відповідного нерухомого майна. Тому, міська рада не за власної ініціативи було прийняте відповідне рішення.

Відповідач-2 наголошує, що при укладені договору купівлі-продажу від 23.02.2015 позивач був обізнаний про послідовність процесу передачі нерухомого майна у комунальну власність, тобто про наявність наказу Агентства держмайна України, про звернення ДП «НДТІ» та про існування положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою КМУ від 21.09.1998 № 1482.

Крім того, вся інформація була у загальному доступі, відтак ТОВ «Інвестдніпро» не може вважатися добросовісним набувачем в розумінні 388 ЦК України, тобто як особа, яка не знала та не могла знати, що вона придбала майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати.

Також, відповідач-2 вважає, що позивачем неправомірно поставлена вимога про солідарне відшкодування шкоди з Дніпровської міської ради та департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради.

Так, зокрема, договір купівлі-продажу від 23.02.2015 укладався між ТОВ «ІНВЕСТДНІПРО» та департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, що діяв від імені територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради.

Таким чином, департамент в даному випадку представляв інтереси міської ради, а тому твердження про спільні дії відповідачів, в наслідок яких витребувано майно не відповідають дійсності.

Також, відповідач просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Позиція третьої особи

Третя особа не скористалася своїм процесуальним правом на подання письмових пояснень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ГІІДТВЕРДЖУТЬ

23.02.2015 між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (правонаступник управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІнвестДніпро» було укладено договір купівлі-продажу № 175/А (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, продавець зобов`язується передати у власність покупцю: будівлю, спортивно-оздоровчий комплекс, нежитлова будівля. П-1, під П-1 два підвали; прибудови п1-1, літ. п2-1, літ. п3-1, літ п4-1, вентиляційні шахти літ. п5, літ. п6, загальна площа 3 624, 6 кв м, яка знаходиться за адресою:Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Писаржевського, будинок 1а (один літера а), (далі об`єкт приватизації), що є власністю територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міськради на підставі рішення Дніпропетровської міськради від 29.01.2014 № 15/47 та Протоколу № 12 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС» від 20.01.2014 року. Державну реєстрацію права власності за Територіальною громадою міста Дніпропетровська, в особі Дніпропетровської міської ради проведено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Державної реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Лісоволенко Р.М., згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності за індексним номером 22816622 від 11.06.2014, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 106710812101, номер запису про право власності 5962236, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації, сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі та здійснити державну реєстрацію права власності на об`єкт приватизації відповідно до чинного законодавства.

Нерухоме майно, що відчужується за даним договором, знаходиться на земельній ділянці за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Писаржевського, будинок 1а, яка входить до складу земельної ділянки площею 0, 0488 га, для якої на підставі землевпорядної документації було сформовано кадастровий номер 1210100000:03:282:0017.

Право власності на об`єкт приватизації переходить від продавця до покупця відповідно до ст. 182, 334 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» та ч.1 ст. 22 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», тобто з моменту державної реєстрації права власності покупця, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу об`єкта (пункт 1.2 договору)

Згідно з пунктом 1.5 договору, вказаний в цьому договорі об`єкт приватизації продано за 4 190 427, 00 (чотири мільйони сто дев`яносто тисяч чотириста двадцять сім) гривень 00 копійок, в т.ч ПДВ 698 404, 50 (шістсот дев`яносто вісім тисяч чотириста чотири ) гривні 50 копійок.

Покупець зобов`язаний внести 4 190 427, 00 (чотири мільйони сто дев`яносто тисяч чотириста двадцять сім) гривень 00 копійок за придбаний об`єкт протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору купівлі-продажу (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пуцнкту 4.2 договору купівлі-продажу № 175/А сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору згідно з діючим законодавством України.

Згідно з пунктами 8.1 та 8.2 договору, продавець гарантує, що об`єкт приватизації не входить до переліку об`єктів, які не підлягають приватизації, не є проданим, переданим, заставленим, не перебуває під арештом, судових справ щодо нього немає. Відсутність заборони відчуження, арешту, обтяження іпотекою вищевказаного нежитлового приміщення перевірено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуфман Я.С.

Договір підлягає нотаріальному посвідченню. Цей договір укладається покупцем згідно з протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ІнвестДніпро» від 20.02.2015 року (пункт 14.1, 14.3 договору).

Цей договір купівлі-продажу 23.02.2015 посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуфман Я.С. та зареєстровано в реєстрі за № 146 ( арк. с. 30-31, том 1).

19.05.2015 ТОВ «Інвестдніпро» на підставі приватизаційного платіжного доручення № 1 перерахувало на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міськради вартість придбаного об`єкту в розмірі 3 654 690, 40 грн (арк. с. 35, том 1).

27.03.2015 між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міськради ( продавець ) та ТОВ «Інвестдніпро» ( покупець) підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення ( будівлі ), за яким продавець передав, а покупець прийняв будівлю, спортивно-оздоровчий комплекс, нежитлова будівля. П-1, під П-1 два підвали; прибудови п1-1, літ. п2-1, літ. п3-1, літ п4-1, вентиляційні шахти літ. п5, літ. п6, загальна площа 3 624, 6 кв м, яка знаходиться за адресою:Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Писаржевського, будинок 1а (один літера а), ціною продажу: 4 190 427, 00 (чотири мільйони сто дев`яносто тисяч чотириста двадцять сім) гривень 00 копійок (арк. с. 32, том 1).

27.02.2015 між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міськради, що діяв від імені Територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міськради (продавець ) та ТОВ «Інвестдніпро» (покупець) укладено додатковий договір до договору купівлі-продажу від 23.02.2015 № 175/А, відповідно до умов якого сторони підписанням цього додаткового договору підтвердили настання відкладальної умови щодо набуття покупцем права власності на об`єкт приватизації та сплату покупцем ціни об`єкту в повному обсязі в розмірі 3 654 690, 40 грн на рахунок продавця . Цей додатковий договір 27.03.2015 посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуфман Я.С. та зареєстровано в реєстрі за № 202 (арк. с. 33, том 1).

27.03.2015 ТОВ «Інвестдніпро» отримав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 35593700) на будівля, спортивно-оздоровчий комплекс, а саме: нежитлова будівля літ. П-1, під П-1 два підвали: прибудови літ. п1-1, літ. п2-1, літ. п3-1, літ. п4 -1, вентиляційні шахти літ. п5, літ. п6, загальна площа 3 624, 6 кв м, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського ,буд. 1а ( арк. с. 34, том 1).

19.04.2016 ТОВ «ІНВЕСТДНІПРО» як зареєстрований власник спірного майна, відповідно до положень щодо здійснення права власності розпорядився майном шляхом його продажу ТОВ «ТЕРРА СЕРВІС ПЛЮС» за договором купівлі-продажу від 19.04.2016, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуфман Я.С. зареєстровим № 194 (арк. с. 41-42, том 1).

На підставі зазначеного договору купівлі-продажу. 19.04.2016 право власності на об`єкт нерухомості зареєстровано за ТОВ «ТЕРРА СЕРВІС ПЛЮС», номер запису про право власності 14233935, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державною реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 57713548 від 19.04.2016 (арк. с. 43, том 1).

В подальшому рішенням Господарського суду м. Києва від 06.12.2017 у справі № 904/9530/16 за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України та ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» до Дніпропетровської міської ради , Міністерства економічного розвитку і торгівлі України , ТОВ «Терра Сервіс Плюс» та ТОВ «Інвестдніпро» про: визнання незаконним та скасування рішення ДМР від 12.09.2012 № 23/27, із змінами внесеними рішенням ДМР від 30.01.2013 № 17/31, «Про надання згоди на прийняття з державної у комунальну власність територіальної громади міста об`єктів нерухомого майна по вул. Писаржевського, 1А»; визнання незаконним та скасування наказу Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 21.02.2013 № 27 про передачу у комунальну власність об`єктів соціальної інфраструктури; витребування у ДМР 94/100 будівлі лабораторно-побутового корпусу (корпус громадського харчування) літ. В-4, загальною площею 3 059, 3 кв м, розташованого по вул. Писаржевського, 1А в м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 106707912101) та повернення її державі в особі КМУ, шляхом передачі у господарське відання підприємства; витребування від ТОВ «Інвестдніпро» частини нежитлового приміщення № 1 загальною площею 189, 6 кв м на першому поверсі будівлі лабораторно-побутового корпусу (корпус громадського харчування) літ. В-4, загальною площею 3 059, 3 кв м по вул. Писаржевського, 1А в м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 106707912101), що складає 6/100 зазначеної будівлі літ. В-4 та повернення її державі в особі КМУ, шляхом передачі у господарське відання підприємства; витребування від ТОВ «Терра Сервіс Плюс» будівлі виробничого корпусу №1 (спортивно-оздоровчий корпус) літ. П-1, загальною площею 3 624,6 кв м по вул. Писаржевського, 1А в м. Дніпро, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 106710812101) та повернення її державі в особі КМУ шляхом передачі у господарське відання підприємства ; позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасоване рішення Дніпропетровської міської ради від 12.09.2012 № 23/27, із змінами внесеними рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.01.2013 № 17/31 «Про надання згоди на прийняття з державної у комунальну власність територіальної громади міста об`єктів нерухомого майна по вул. Писаржевського, 1А». Визнано незаконним та скасований наказ Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 21.02.2013 № 27 про передачу у комунальну власність об`єктів соціальної інфраструктури. Витребувано у Дніпропетровської міської ради 94/100 будівлі лабораторно-побутового корпусу (корпус громадського харчування) літ. В-4, загальною площею 3 059, 3 кв м, розташованого по вул. Писаржевського, 1А в м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 106707912101) та повернуто її державі в особі Кабінету Міністрів України шляхом передачі у господарське відання ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (арк. 52-54, том 1).

Крім того, ТОВ «Інвестдніпро» листом б/н від 10.10.2017, під час розгляду справи господарським судом, повідомило Департамент по роботі з активами Дніпропетровської міськради про наявність такого судового спору, Товариство запропонувало прийняти в ньому участь в якості 3-особи (арк. с. 86, том. 1). ТОВ «ІнвестДніпро» було самостійно подано клопотання про залучення Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міськради до участі у справі в якості третьої особи, проте останнє було відхилене судом.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 у справі № 904/9530/16 апеляційну скаргу ТОВ «Інвестдніпро» на рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2017 у справі № 904/9530/16 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення господарського суду м. Києва від 06.12.2017 у справі № 904/9530/16 задоволено. Рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2017 у справі № 904/9530/16 скасовано частково. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: позов задовольнити повністю. Визнати незаконним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради від 12.09.2012 № 23/27, із змінами внесеними рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.01.2013 № 17/31, «Про надання згоди на прийняття з державної у комунальну власність територіальної громади міста об`єктів нерухомого майна по вул. Писаржевського, 1А». Визнати незаконним та скасувати наказ Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 21.02.2013 № 27 про передачу у комунальну власність об`єктів соціальної інфраструктури.

Витребувати у Дніпропетровської міської ради 94/100 будівлі лабораторно-побутового корпусу (корпус громадського харчування) літ. В-4, загальною площею 3 059, 3 кв м, розташованого по вул. Писаржевського, 1А в м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 106707912101) та повернути її державі в особі Кабінету Міністрів України шляхом передачі у господарське відання ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади». Витребувати у ТОВ «Інвестдніпро» частину нежитлового приміщення № 1 загальною площею 189,6 кв.м. на першому поверсі будівлі лабораторно-побутового корпусу (корпус громадського харчування) літ. В-4, загальною площею 3 059, 3 кв м, розташованої по вул. Писаржевського, 1А в м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 106707912101), що складає 6/100 зазначеної будівлі літ. В-4 та повернути її державі в особі Кабінету Міністрів України, шляхом передачі у господарське відання ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади». Витребувати у ТОВ «Терра Сервіс Плюс» будівлю виробничого корпусу № 1 (спортивно-оздоровчий корпус) літ. П-1, загальною площею 3 624, 6 кв м, розташовану по вул. Писаржевського, 1А в м. Дніпро, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 106710812101) та повернути її державі в особі Кабінету Міністрів України, шляхом передачі у господарське відання ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» ( арк. с. 65-78, том 1).

Ухваляючи цю постанову, Київський апеляційний господарський суд поміж-іншим зазначив наступне : «…Судова колегія також погоджується з доводами прокурора про те, що одним із елементів дотримання принципу пропорційності при втручанні у право на мирне володіння майном є надання справедливої та обгрунтованої компенсації. Так, відповідачі у справі - ТОВ «Терра Інвест Сервіс» та ТОВ «Інвестдніпро» мають право за рахунок Дніпровської міської ради отримати компенсацію у зв`язку з витребуванням у них об`єктів державної власності, оскільки не позбавлені можливості, як добросовісні власники, з власності яких витребовується майно, відновити своє право у відповідності до статті 661 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має право відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав».

Постановою Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 904/9530/16 касаційна скарга ТОВ «Інвестдніпро» залишена без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 у справі залишені без змін (арк. с. 79-83, том 1) .

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. №152217164 від 10.01.2019. Власником спірного нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 10671081210), об`єкт нерухомого майна: будівля, спортивно-оздоровчий комплекс, загальною площею 3 624, 6 кв м, за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, буд. 1А є: держава в особі Кабінету Міністрів України, підстава виникнення права власності: постанова, серія га помер: 904/9530/16. виданий 19.03.2018. видавник: Київський апеляційний господарський суд (арк. с. 84-85, том 1).

ТОВ «ІНВЕСТДНІПРО» вважає, що відповідачі мають відшкодувати йому шкоду, завдану вилученням майна на користь держави, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Вилучення за рішенням суду придбаного майна спонукало позивача звернутися до господарського суду на підставі положень статті 1173 та частини 1 статті 661 Цивільного кодексу України з вимогою про відшкодування збитків з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Відшкодування збитків можливе лише за наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права, завдання збитків та наявність причинного зв`язку між порушенням права та збитками; при цьому відповідальність продавця не може настати без його вини.

Обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 904/9530/16, відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України є преюдиціальними при вирішення цього спору, та підтверджують, що станом на момент придбання позивачем спірного нежитлового приміщення укладений між сторонами договір купівлі-продажу відповідав усім умовам дійсності правочину та не визнаний судом недійсним; право власності на відчужуване майно було зареєстроване за Дніпропетровською міськрадою ; про права третіх осіб на придбане майно позивачу стало відомо з судових рішень, а отже позивач був добросовісним набувачем вилученого за рішенням суду майна. Дніпропетровська міська рада (відповідач-2) є недобросовісним набувачем спірного нерухомого майна, його вина та протиправна поведінка полягає в порушенні обов`язку попередити покупця про права третіх осіб на річ, а також про інші обставини, які можуть породжувати права третіх осіб на річ, що є предметом договору; невиконання продавцем передбачених законодавством обов`язків (причинно-наслідковий зв`язок), призвело до негативних наслідків (вилучення майна) для покупця. Сукупність наведених умов утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності шляхом стягнення з відповідача на користь позивача збитків у порядку, передбаченому статті 661 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) .

Згідно з частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 4 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

За вимогами частини 1 статті 661 ЦК України у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

При цьому положеннями статті 660 ЦК України визначено, що якщо третя особа на підставах, що виникли до продажу товару, пред`явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі у справі. Продавець повинен вступити у справу на стороні покупця. Якщо покупець не повідомив продавця про пред`явлення третьою особою позову про витребування товару та не подав клопотання про залучення продавця до участі у справі, продавець не відповідає перед покупцем, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця. Якщо продавець був залучений до участі у справі, але ухилився від участі в її розгляді, він не має права доводити неправильність ведення справи покупцем.

За змістом статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено наявність в діях Дніпровської міськради усіх елементів складу цивільного правопорушення, які стали підставою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

Крім того, суд не погоджується з твердженнями позивача стосовно того, що збитки були завдані йому внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, виходячи з наступного.

Ухвалення Дніпропетровською міською радою та Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради незаконних рішень стосовно приватизації спірного майна безпосередньо не завдало жодних збитків ТОВ «Інвестдніпро». Ці збитки були завдані позивачу саме внаслідок вилучення у нього за рішенням суду спірних приміщень на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу цих приміщень. Можлива ситуація, коли відповідачі прийняли б незаконні рішення стосовно приватизації спірного майна, але б в силу яких-то причин не був укладений договір купівлі-продажу цього майна з позивачем, той би не сплачував кошти за придбання цього майна, а в подальшому це майно не вилучалося у нього за рішенням суду. А тому навіть ухвалення відповідачами незаконних рішень, які в подальшому визнаються недійними (скасовуються) за рішенням суду, не є причиною завдання збитків у цій справі. А відтак, посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на приписи статті 1173 Цивільного кодексу України (за якими шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів ) є безпідставними та відхиляються судом.

З урахуванням вищевикладеного суд також критично оцінює твердження позивача стосовно наявності підстав для солідарної відповідальності за цим позовом Департаменту по роботі з активами ДМР (відповідач-1) та Дніпровської міської ради (відповідач-2). Так, в договорі купівлі-продажу № 175/А від 23.02.2015 Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міськради діяв від імені Територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міськради (продавець), тобто продавцем за цим договором та отримувачем коштів за продаж спірного майна є саме Дніпровська міська рада, яку слід вважати належним відповідачем у цій справі.

Натомість, Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (та його правонаступник Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради) не порушував прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому в задоволенні позовних вимог відносно нього слід відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування розміру збитків позивач послався на те, що реальна вартість втраченого (вилученого) майна складається із суми, сплаченої за договором купівлі-продажу 4 190 427 грн з урахуванням інфляційної складової, яка за весь час прострочення становить 4 222 664, 56 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

З розрахунку, доданого до позовної заяви, вбачається , що позивач розраховував розмір інфляційних втрат з 25.03.2015 (з дня , наступного з моменту оплати) до 10.01.2022 (на день подання заяви про збільшення позовних вимог).

В силу приписів пунктів 2, 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України до загальних засад цивільного законодавства віднесено зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, а також справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до цих принципів норми цивільного права забезпечують власникам можливість стабільного (сталого) здійснення власницьких повноважень і правовий захист від дій щодо безпідставного позбавлення особи свого майна, що мають розглядатися як правові засоби утвердження поваги і непорушності права власності.

Загальна засада справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства передбачає правило, за яким кожен учасник цивільних правовідносин при здійсненні своїх суб`єктивних прав не повинен порушувати інтереси інших осіб чи суспільних інтересів (зловживати правом). Саме меті встановлення справедливого і розумного правопорядку повинна слугувати демократична держава.

Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства передбачає встановлення його нормами рівних умов для участі усіх осіб у цивільних відносинах, закріплення можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу, поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з урахуванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вилучення у покупця придбаного майна із-за дій недобросовісного продавця (відповідача), порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтю 1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною, яка відповідно до статті 5 цього ж Протоколу, є додатковою статтею Конвенції.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Першого Протоколу).

Предметом безпосереднього регулювання ст. 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави. Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, втручання в право власності добросовісного набувача не може бути правомірним, якщо не буде дотримано принципу пропорційності (балансу суспільних та приватних інтересів). Простіше кажучи, витребування майна в добросовісного набувача можливе лише з одночасним забезпеченням належної компенсації.

Таким чином, враховуючи основоположні принципи цивільного та європейського законодавства добросовісний покупець, у якого вилучено майно, має право на отримання належної компенсації.

Інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції.

Враховуючи положення статтями 224, 225 Господарського кодексу України, якими закріплено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, при цьому судами встановлено, що збитками є грошовий еквівалент вартості вилученого майна, а також аналізуючи зміст ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, що відповідає основним засадам справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства, при цьому іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв`язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено, необхідно дійти висновку про те, що недобросовісний продавець відшкодовує збитки (грошові кошти), завдані добросовісному покупцю, з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, що відповідатиме конвенційному принципу пропорційності.

Судом здійснено перевірку розрахунку позивачем розміру інфляційних втрат, внаслідок чого встановлено, що сума інфляційних втрат підлягає стягненню з відповідача у повному розмірі в сумі

Виходячи з положень статті 41 Конституції України, статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, ст. ст. 661, 1192 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, у ТОВ «Інвестдніпро» є законні сподівання на відшкодування шкоди, яку йому було завдано.

Враховуючи вищевикладене суд скептично оцінює заперечення, викладені у відзиві на позов Дніпровської міської ради. Тому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню стосовно Дніпровської міської ради та відхиляються стосовно Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради.

Щодо строків позовної давності

Відповідач-2 заявив про сплив строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 4 222 664, 56 грн.

Обґрунтовуючи заяву відповідач-2 зазначає, що загальна позовна давність установлена тривалістю у три роки.

Втім, нехтуючи даною нормою, позивач розрахував інфляційні витрати з 25.03.2015, тобто за 6 років до подання позову, тим самим порушивши визначені законом строки позовної давності.

Враховуючи наведене, Дніпровська міська рада просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу Українит встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд зазначає що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Згідно частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Матеріалими справи, встановлено, що 23.02.2015 між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (правонаступник управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІнвестДніпро» було укладено договір купівлі-продажу № 175/А.

Після чого, 24.03.2015 ТОВ «ІНВЕСТДНІПРО» сплачено у повному обсязі вартість об`єкта нерухомості у загальній сумі 4 190 427,00 гривень.

Позивач зазначає, що саме з цієї дати, за загальним правилом, підлягають нарахуванню інфляційні втрати (з огляду на триваючий характер інфляційних процесів) відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - з дати їх сплати (перерахування) 24.03.2015. Оскільки інфляційні втрати у спірних правовідносинах є способом визначення розміру знецінення грошових коштів.

Як встановлено далі, 19.03.2018 постановою Київського апеляційного Господарського суду у справі № 904/9530/16 (залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11.07.2018) вирішено витребувати спірне нерухоме майно у добросовісних набувачів та повернути його державі.

Позивач зазначає, що оскільки витребування майна внаслідок розгляду справи № 904/9530/16 відбулось рішенням суду від 19.03.2018, то позивач об`єктивно з поважних (не залежних від нього) причин не міг раніше цієї дати звернутися до суду з позовом про повернення сплачених за договором грошових коштів.

Отже, позивач міг звернутися за захистом своїх цивільних прав та дізнатися про їх порушення лише після набрання законної сили постанови Київського апеляційного Господарського суду 19.03.2018.

Проте позивач звернувся до суду 06.10.2021 про, що свідчить штемпель канцелярії Господарського суду на титульній сторінці позовної заяви, тобто з порушенням строку позовної давності.

Однак враховуючи, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин, який наразі продовжено до 30.04.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами).

Згідно із Законом України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14. Цими нормами, які набрали чинності 02.04.2020, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 (із змін. і доп.) «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 до 22 травня 2020 на всій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 № 392 «Про встановлення карантину і метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19. спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин було установлено з 22 травня 2020 - до 31 липня 2020 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин було установлено з 1 серпня до 31 грудня 2020.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з мстою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 09.12.2020 № 1236 було установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - СОVID-19), з 19 грудня 2020 до 31 березня 2022 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 20 травня 2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та від 22 липня 2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, карантин в Україні безперервно встановлено з 12.03.2020 до 31.03.2022.

На момент введення карантину (12.03.2020) та дати набрання чинності Законом України № 540-ІХ (02.04.2020) строк позовної давності на пред`явлення позову не сплив.

Враховуючи вищевикладене, сплив строку позовної давності на момент подання цього позову не може застосовуватися, тому задоволення заяви відповідача-2 ро застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню

СУДОВІ ВИТРАТИ

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Звертаючись з позовом про солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів в загальному розмірі 8 413 091, 56 грн, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 8 413 091, 56 грн х 1,5 % = 126 196, 37 грн, але оскільки позовні вимоги обґрунтовувалися на посиланням на приписи статті 1173 Цивільного кодексу України, позивач вказав , що відповідно до п.13 ч.2 ст.3 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями , діями чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування. Судовий збір за подання цієї позовної заяви позивачем не сплачено.

Оскільки на стадії відкриття провадження у справі робити висновки про вірне/невірне правове обґрунтування позовних вимог суд об`єктивно не може, позовна заява не була залишена без руху з підстав не сплати судового збору, а провадження у справі було відкрите. За результатами розгляду справи (на стадії ухвалення рішення) суд дійшов до висновку про безпідставне посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на приписи статті 1173 ЦК України та частково задовольнив позовні вимоги, обґрунтовані положеннями статті 661 Цивільного України.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", з 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 270 грн.

Отже позивач мав сплатити судовий збір за розгляд даної справи у розмірі 126 196, 37 грн (майнова вимога із загальною сумою стягнення 126 196, 37 грн).

А тому, судовий збір у розмірі 126 196, 37 грн підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 126 196, 37 грн покладаються на відповідача-1.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 70, 79, 80, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково .

2. Стягнути з Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75; ідентифікаційний код 26510514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестдніпро» (49000, м. Дніпро, вул. Староказацька, буд. 48, кімн. 102; ідентифікаційний код 39479735): 4 190 427 грн - сплачених за договором купівлі-продажу №176/А від 23.02.15р. та 4 222 664, 56 грн - інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору в розмірі 126 196, 37 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестдніпро» (49000, м. Дніпро, вул. Староказацька, буд. 48, кімн. 102; ідентифікаційний код 39479735) в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Собор.р/ 22030101, код ЄДПРОУ отримувача: 37988155) 126 196, 37 грн судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. В частині позовних вимог до відповідача-1: Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст даного рішення складений 22.07.2022.

Суддя В.І. Ярошенко