Рішення

від 21.07.2022 по справі 925/1165/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1165/16(925/1373/21)

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з помічником (за дорученням судді) Пастуховою О.С., за участю:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

публічного акціонерного товариства Жашківський маслозавод в особі ліквідатора Кучака Юрія Федоровича,

до товариства з обмеженою відповідальністю ПолісБуд

про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності,

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатор публічного акціонерного товариства Жашківський маслозавод Кучак Юрій Федорович звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ПолісБуд про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги №2715/1 від 27.10.2015 та застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача на користь публічного акціонерного товариства Жашківський маслозавод грошових коштів в сумі 10 364 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі і ухвалено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 15.12.2021.

Ухвалою суду від 15.12.2021 підготовче засідання відкладено на 24.02.2022.

Ухвалою суду від 24.02.2022 підготовче засідання відкладено на 31.03.2022.

Ухвалою суду від 31.03.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.05.2022.

Ухвалою суду від 17.05.2022 розгляд справи відкладено на 21.07.2022.

Від ліквідатора публічного акціонерного товариства Жашківський маслозавод Кучака Юрія Федоровича надійшли клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

21.07.2022 у судове засідання представники сторін не з`явились.

Враховуючи неявку сторін, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, з`ясувавши обставини справи, суд встановив наступне.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

В силу частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 ст. 174 ГК України передбачає можливість виникнення господарських зобов`язань з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

Порядок укладення господарських договорів врегульовано нормами цивільного права та господарського законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина друга статті 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України (в редакції чинній на час виникнення ня спірних правовідносин) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Параграф 2 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.215 та ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Ліквідатор публічного акціонерного товариства Жашківський маслозавод Кучак Юрій Федорович у позові посилається на те, що між публічним акціонерним товариством Жашківський маслозавод та товариством з обмеженою відповідальністю ПолісБуд було укладено договір поворотної фінансової допомоги №2715/1 від 27.10.2015.

На виконання умов договору 28.10.2015 позивачем було перераховано на користь відповідача грошові кошти в сумі 10 364 000,00 грн. з призначенням платежу: надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №2715/1 від 27.10.2015.

08.09.2021 ліквідатором банкрута направлено запит за вих.№02-01/82-63 до ТОВ ПолісБуд з проханням надати належним чином завірену копію договору поворотної фінансової допомоги №2715/1 від 27.10.2015.

Вказаний запит ТОВ ПолісБуд не було вручено та повернуто поштою без зазначення причин такого повернення.

Перераховані кошти позивачу повернуті не були.

Враховуючи відсутність у позивача оригіналу договору поворотної фінансової допомоги №2715/1 від 27.10.2015, останній у позові просив суд витребувати його у відповідача.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.10.2021, зокрема, витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю ПолісБуд оригінал договору поворотної фінансової допомоги №2715/1 від 27.10.2015, укладений між публічним акціонерним товариством Жашківський маслозавод та товариством з обмеженою відповідальністю ПолісБуд.

Ухвали суду направлені на адресу відповідача, вказану у позові, повернуті поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та «організація не знайдена і не зареєстрована».

Таким чином, зазначений вище договір не було надано суду.

Єдиним наявним у справі доказом існування між сторонами господарських відносин з приводу спірних коштів є банківська виписка, згідно якої вбачається, що 28.10.2015 публічне акціонерне товариство Жашківський маслозавод на користь товариства з обмеженою відповідальністю ПолісБуд перерахувало 10 364 000,00 грн. з призначенням платежу: надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №2715/1 від 27.10.2015.

Дане призначення платежу при відсутності самого договору дозволяє зробити висновок, що кошти перераховані в якості поворотної фінансової допомоги.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 18.11.2019 визнано публічне акціонерне товариство Жашківський маслозавод (Черкаська обл., м. Жашків, вул. Маслозаводська, буд.6, код ЄДРПОУ 00447793) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

Відповідно до приписів частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Великою Палатою Верховного Суду викладено у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) висновок про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті З ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд наголошує, правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Поручитель, який став солідарним боржником у зв`язку з невиконанням позичальником свого обов`язку у кредитному зобов`язанні, що виникло первинно з його волі та згідно з його бажанням, не є абсолютно вільним у обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, у якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами (висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17).

Боржник, який вчиняє дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов`язання із повернення заборгованості діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Водночас будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (постанова Верховного Суду у справі № 405/1820/17 від 24.07.2019, № 910/8357/18 від 28.11.2019),

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.

Тому усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 922/1903/18.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19) зроблено висновок, що «однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті З ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як сплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при сплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати сплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

Внаслідок надання фінансової допомоги ТОВ ПолісБуд за оспорюваним правочином у період настання зобов`язання із погашення заборгованості перед кредиторами, виконання грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим, що свідчить про очевидну недобросовістність сторони оскаржуваного договору, а тому є переконливим висновок про те, що є всі підстави для визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги №2715/1 від 27.10.2015 на підставі загальних норм цивільного законодавства, як такого, що вчинений на шкоду інтересам кредиторів (як фраудаторний правочин).

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення, тому визнає недійсним договір поворотної фінансової допомоги №2715/1 від 27.10.2015, укладений між публічним акціонерним товариством Жашківський маслозавод (19201, Черкаська обл., м. Жашків, вул. Маслозаводська, буд. 6, код ЄДРПОУ 00447793) та товариством з обмеженою відповідальністю ПолісБуд (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 83, код ЄДРПОУ 39317991).

У зв`язку із цим суд застосовує наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ПолісБуд (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 83, код ЄДРПОУ 39317991) на користь публічного акціонерного товариства «Жашківський маслозавод» (19201, Черкаська обл., м. Жашків, вул. Маслозаводська, буд. 6, код ЄДРПОУ 00447793) грошових коштів в сумі 10 364 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги згідно договору №2715/1 від 27.10.2015.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову сплачений позивачем за подання позову судовий збір необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним договір поворотної фінансової допомоги №2715/1 від 27.10.2015, укладений між публічним акціонерним товариством Жашківський маслозавод (19201, Черкаська обл., м. Жашків, вул. Маслозаводська, буд. 6, код ЄДРПОУ 00447793) та товариством з обмеженою відповідальністю ПолісБуд (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 83, код ЄДРПОУ 39317991).

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ПолісБуд (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 83, код ЄДРПОУ 39317991) на користь публічного акціонерного товариства «Жашківський маслозавод» (19201, Черкаська обл., м. Жашків, вул. Маслозаводська, буд. 6, код ЄДРПОУ 00447793) 10 364 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги згідно договору №2715/1 від 27.10.2015 та 4 540,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.07.2022.

Суддя С.С. Боровик