Постанова

від 21.07.2022 по справі 527/2410/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/2410/21 Номер провадження 22-ц/814/1033/22Головуючий у 1-й інстанції Левицька Т.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , поданою в їх інтересах адвокатом Пінчук Юлією Віталіївною,

на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 20 січня 2022 року, постановлене суддею Левицькою Т.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Мірошкіна Яна Володимирівна, про встановлення факту та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

12.11.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із указаним позовом, уточнивши його вимоги заявою від 06.12.2021. В обґрунтування підстав позову зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати, ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна частка (пай) із земель колишнього КСП ім.Крупської, оскільки за життя спадкодавиця була включена до списку за №1141 додатку до державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ від 25.06.1999, виданий КСП ім.Крупської с.Пронозівка Глобинського району.

Спадкове майно в рівних частках вона заповіла своїм дочкам, позивачам, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , склавши заповіт, посвідчений 21.01.1998 секретарем Пронозівської сільської ради народних депутатів Глобинського району Полтавської області. Крім того позивачі вступили в управління спадковим майном, яке залишилося після смерті їх матері, а саме майном, що знаходилося в квартирі спадкодавиці.

З метоюреалізації спадковихправ просятьвстановити фактприйняття ОСОБА_1 спадщини післяпомерлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, ОСОБА_3 ,шляхом вступув управлінняспадковим майномта визнатиза кожниміз позивачіву порядку спадкування за заповітом після померлої матері право на Ѕ частину земельної ділянки (пай), площею 3,20 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП ім.Крупської на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 20.01.2022 позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про встановлення факту та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом - задоволено частково.

Встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 шляхом вступу в управління спадковим майном.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом зі спадкодавицею, а тому є такою, що прийняла спадщину, вступивши в управління або володіння спадковим майном.

У задоволенні позову в частині визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом позивачам відмовлено, оскільки на момент видачі КСП державного акта спадкодавець ОСОБА_3 померла, а тому не набула права колективної власності на земельну частку (пай).

В інтересах позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їх представник, адвокат Пінчук Ю.В., оскаржила рішення районного суду в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині, якою відмовлено у задоволенні позову та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Вважає, що районний суд помилково залишив поза увагою, що з огляду на час відкриття спадщини, застосування підлягають норми ЦК Української РСР, зокрема ст.524 цього Кодексу, а також вимоги ст.ст.1,2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Цитуючи наведені норми законодавства вважає, що право на земельну частку (пай) виникає з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акту на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків.

Таким чином, за життя ОСОБА_3 , як член КСП була внесена до відповідних списків і набула права на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП ім.Крупської, а саме земельну ділянку № НОМЕР_1 , яка на даний час рахується як не витребуваний пай, оскільки виділявся саме члену КСП ОСОБА_3 , але не був нею оформлений.

При цьому Статут КСП ім.Крупської, прийнятий 27.02.1997 (розділ 4), не містить положень щодо припинення прав члена КСП на земельну частку (пай) із земель КСП у зв`язку зі смертю такого члена.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дочками ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ./а.с.10, 11, 12/

25.06.1999 КСП ім. Крупської видано державний акт на право колективної власності на землю, Серія ПЛ, відповідно до якого передано у колективну власність 40005,9 га землі./а.с.18-19/.

Згідно довідки ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №131/404-21 від 27.04.2021, до 01.01.2013 ОСОБА_3 не отримувала державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5320687200:00:019:0114 на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області.

Згідно Книги реєстрації сертифікатів на право земельну частку (пай) на території Пронозівської сільської ради по КСП «ім.Крупської» ОСОБА_3 не значиться, але є у списку-додатку до державного акта на право колективної власності на землю Серії ПЛ від 25.06.1999, виданого КСП ім.Крупської с.Пронозівка Глобинського району, прізвище ОСОБА_3 зазначено за №1141./а.с.16/

Згідно заповіту, посвідченого 21.08.1988 секретарем виконавчого комітету Пронозівської сільської Ради народних депутатів Глобинського району Полтавської області, ОСОБА_3 усе належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла в рівних долях своїм дочкам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /а.с.64/

11.06.2021 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Мірошкіною Я.В. відкрито спадкову справу №17/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_2 /а.с.52/

Постановою приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Мірошкіної Я.В. від 19.11.2021 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану на території Пронозівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Підставами відмови у вчинення нотаріальної дії зазначено: спадкоємцем не подано оригінал/дублікат заповіту; у спадкоємця відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, а саме на земельну ділянку, розташовану на території Пронозівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області./а.с.46/.

Постановою приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Мірошкіної Я.В. від 19.11.2021 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в саме на земельну ділянку розташовану на території Пронозівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, у зв`язку із тим, що спадкоємець зі спадкодавцем зареєстровані за різними адресами і спадкоємець не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини./а.с.47/.

У судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які підтвердили факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 /а.с.97,98/

Задовольняючи позов та встановлюючи факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, районний суд виходив із того, що остання була зареєстрована та проживала зі спадкодавцем за однією адресою на момент смерті, а тому є такою, що прийняла спадщину, вступивши у фактичне управління або володіння спадковим майном.

Відмовляючи у задоволені позову в частині визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, районний суд виходив із того, що на момент видачі КСП державного акту спадкодавець вже померла, а тому не набула права власності на земельну ділянка.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, погоджується з висновками суду першої інстанції. При цьому враховує наступне.

Частиною другої статті 14Конституції України гарантовано право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 Указу ПрезидентаУкраїни №720/95від 08.08.1995«Про порядокпаювання земель,переданих уколективну власністьсільськогосподарським підприємствамі організаціям» паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Право на земельну частку (пай) згідно пункту 2 цього Порядку паювання земель, мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Згідно із частиною статті 5ЗК України1990року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами 6 і 7 статті 6 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 22 ЗК України, право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

У частині другій статті 23 ЗК України зазначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акту додається список цих громадян.

Отже, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акту на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акту та включення до списку осіб, доданого до державного акту на право колективної власності на землю.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Спадкові відносини щодо прийняття такої спадщини регулюються за правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР.

Згідно роз`яснень, викладених у п.11 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Із огляду на викладені норми закону та обставини ними врегульовані, колегія суддів визнає правильними висновки суду першої інстанції, що оскільки ОСОБА_3 померла до видачі КСП державного акту на право колективної власності на землю, вона не набула права колективної власності на землю вказаного підприємства, що виключає підстави її спадкування за заповітом.

Доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують та зводяться до довільного тлумачення закону на власну користь. При цьому районний суд, встановивши час відкриття спадщини, правильно застосував вимоги ЦК УРСР 1963 року, а також ЗК України 1990 року, в редакції чинній на час існування спірних правовідносин.

Цитування позивачами вимог Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» на правильність висновків не впливають, оскільки визначальним для спадкування права на земельну частку (пай) є не саме пособі членство особи в КСП, а факт членства особи на момент видачі державного акту на право колективної власності на землю.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, що на даний час земельна ділянка (пай) рахується за ОСОБА_3 , як не витребуваний пай, не мають правового значення та не впливають на висновки суду першої інстанції, які постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що рішення районного суду є законним і обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , поданою в їх інтересах адвокатом Пінчук Юлією Віталіївною, - залишити без задоволення.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 20 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21.07.2022.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак