Рішення

від 22.07.2022 по справі 360/796/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2022 року Справа № 360/796/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.07.2021 № 123850002985 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового трудового стажу час навчання у період з 01.09.1986 по 27.01.1990 в СПТУ № 33 м. Ровеньки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу період проходження строкової військової служби в армії з 14.12.1995 по 10.04.1996;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи: з 01.01.2005 по 12.03.2005, з 05.02.1990 по 06.02.1990, з 07.02.1990 по 14.04.1991, з 15.04.1991 по 27.06.1991, з 28.06.1991 по 23.07.1991, з 24.07.1991 по 01.12.1991, з 02.12.1991 по 03.12.1991, з 04.12.1991 по 14.12.1995, з 08.05.1996 по 12.10.1997, з 20.12.2000 по 01.08.2002 на шахті ім. Ф.Е. Дзержинського та з 2010 по 2017 на відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити пенсію з моменту звернення з заявою про призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування вимог зазначив, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки № 928-5000374929 від 12.07.2021. Позивач звернувся до структурного органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надав відповідні документи. Співробітник Пенсійного фонду України в усній формі повідомив проте, що до пільгового трудового стажу можуть бути не зараховані періоди роботи за списком №1 в дев`яності роки, оскільки відсутні уточнюючі довідки з підприємств і в зв`язку з цим вищевказані періоди роботи є спірними. Позивач повідомив про те, що має відповідні уточнюючі довідки, однак спеціаліст відділу обслуговування громадян №2 відмовився приймати їх, мотивуючи це тим, що на них стоять печатки окупаційної влади, а завірені окупаційною владою будь-які документи є недійсними на території підконтрольній Українській владі і долучити їх до заяви про призначення пенсії немає законних підстав. За принципом екстериторіальності був визначений структурний підрозділ Пенсійного фонду України, який сформував атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення) та електронну пенсійну справу, а саме - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

За наслідками розгляду його заяви відповідачем 23.07.2021 було прийнято рішення № 123850002985 про відмову в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного трудового стажу. Позивач вважає протиправним рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.07.2021 № 123850002985 про відмову у призначенні пенсії, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву від 13.07.2022 №2000-0902-8/42744, в якому зазначив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.07.2021 було відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

На підставі наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж позивача складає 19 років 08 місяців 0 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 01 рік 02 місяці 0 днів. До загального страхового стажу період роботи на території Російської Федерації з 26.08.2002 по 05.07.2005 зараховано з 26.08.2002 по 31.12.2003, період роботи з 08.02.2021 не зараховано, оскільки відсутні дані про підтвердження сплати внесків відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а саме згідно ст. 6 Угоди «зарахування до страхового стажу з 01.01.2004 періодів роботи на території Співдружності Незалежних Держав, необхідно здійснювати за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких провадилася трудова діяльність». До пільгового стажу за списком №1 зараховано періоди роботи згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, згідно пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993.

Період роботи з 2012 по 2017 не зараховано за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу, оскільки відповідно до витягу із ЄДРС діяльність підприємства (код 38542659) ВП «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» (період роботи 2013-2017) та ВП «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» (код 37953426, період роботи 2012-2013 припинено 12.02.2019 на підставі судового рішення у зв`язку з банкрутством). На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 03.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 08.07.2022 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області належним чином засвідчену повну копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

Станом на час розгляду справи ухвала суду щодо надання матеріалів пенсійної справи відповідачем не виконана.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1).

Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22 травня 2022 року №2263-ІХ затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.

Дослідивши матеріали електронної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом №4445, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 12.07.2021 №928-5000374929.

15.07.2021 позивач звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 разом з пакетом необхідних документів.

За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто відповідачем.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.07.2021 №123850002985 відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 за заявою від 15.07.2021, скільки пільговий стаж за Списком №1 становить 01 рік 02 місяці 0 днів, страховий стаж 19 років 08 місяців 0 днів. Також в рішенні зазначено, що період роботи з 2012 по 2017 не зараховано за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу, оскільки відповідно до витягу із ЄДРС діяльність підприємства (код 38542659) ВП «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» (період роботи 2013-2017) та ВП «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» (код 37953426, період роботи 2012-2013 припинено 12.02.2019 на підставі судового рішення у зв`язку з банкрутством).

В матеріалах справи наявний диплом про навчання серії НОМЕР_3 від 30.01.1990 в СПТУ №33; військовий квиток серії НОМЕР_4 ; трудова книжка НОМЕР_5 дата заповнення 05.02.1990; реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5); довідка для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній №5518 від 22.12.2020 за період з 05.02.1990 по 06.02.1990, з 07.02.1990 по 14.04.1991; довідка для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній №5520 від 22.12.2020 за період з 24.07.1991 по 01.12.1991, з 02.12.1991 по 03.12.1991; довідка для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній №5519 від 22.12.2020 за період з 15.04.1991 по 27.06.1991, з 28.06.1991 по 23.07.1991; довідка для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній №5521 від 22.12.2020 за період з 04.12.1991 по 14.12.1995, з 08.05.1996 по 12.10.1997; довідка для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній №99 від 19.01.2021 за період з 07.06.2010 по 28.11.2010; наказ про результати атестації робочих місць №148 від 26.04.1995 з переліком робочих місць до нього; історична довідка 5528 від 22.12.2020; довідка №55 від 13.05.2021 про навчання середньому професійно-технічному училищі №33 м. Ровеньки Луганської області в період з 01.09.1986 по 27.01.1990; довідки про заробітну плату та виходжуваність: № 5524 від 22.12.2020; № 5526 від 22.12.2020; довідка № 5523 від 22.12.2020; довідка № 5522 від 22.12.2020; довідка № 5529 від 22.12.2020; довідка №5525 від 22.12.2020; довідки №5527 від 22.12.2020; кваліфікаційна книжка №2794 від 28.06.3991; кваліфікаційна книжка №971642 від 02.06.1995; свідоцтво про переатестацію від 02.08.1995.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги, відзив та пояснення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 абз. 1 статті 92 Конституції України).

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до приписів пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 Порядку 637 передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 Заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема:

про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (абзац 1 підпункту 2);

для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам (абзаци 1 та 2 підпункту 3).

Абзацом першим пункту 2.7 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

За приписами пункту 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки; після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації, як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Щодо не зарахування до пільгового стажу оскаржуваних періодів роботи, суд зазначає наступне.

Дослідженням трудової книжки позивача серії НОМЕР_5 від 05.02.1990, в межах спірних періодів роботи позивача, встановлено, що 05.02.1990 прийнятий підземним слюсарем та 14.12.1995 звільнений; 06.05.1996 прийнятий підземним слюсарем з повним робочим днем під землею та 12.10.1997 звільнений; 20.12.2000 прийнятий на шахту ім. Ф.Е. Дзержинського та 01.08.2002 звільнений; 20.07.2010 прийнятий до «Шахтоуправління Ровеньківське» та 28.11.2010 звільнений.

На думку суду, записи в трудовій книжці про роботу позивача у вищевказані періоди містять чітку дату прийому та звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посади на яких працював позивач та відбиток печаток підприємств при прийнятті та переводу на іншу роботу. Записи про періоди роботи не містять жодних виправлень.

Записи у трудовій книжці позивача містять відомості щодо характеру роботи позивача - з повним робочим днем під землею.

Окрім того, в матеріалах справи наявні додаткові документи, які підтверджують пільговий характер роботи та проведення атестації робочих місць за умовами праці, відомості в яких відповідають записам у трудовій книжці позивача.

Так, з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній №5518 від 22.12.2020 вбачається, що у період з 05.02.1990 по 06.02.1990 виконував роботи за посадою» учбовий пункт», з 07.02.1990 по 14.04.1991 виконував гірничі роботи за професією «підземний електрослюсар видобутку №2», що передбачена Списком №1.

З довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній №5520 від 22.12.2020 вбачається, що у період з 24.07.1991 по 01.12.1991 виконував гірничі роботи за професією «підземний гірник очисного забою видобутку №2», що передбачена Списком №1; з 02.12.1991 по 03.12.1991 виконував роботи за посадою» учбовий пункт».

З довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній №5519 від 22.12.2020 вбачається, що позивач у період з 15.04.1991 по 27.06.1991 виконував гірничі роботи за професією «курси УКК за професією гірничоробного очисного вибою», що передбачена Списком №1; з 28.06.1991 по 23.07.1991 виконував гірничі роботи за професією «підземний електрослюсар видобутку №2», що передбачена Списком №1.

З довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній №5521 від 22.12.2020 вбачається, що позивач за період з 04.12.1991 по 14.12.1995 виконував гірничі роботи за професією «підземний електрослюсар ділянки мехцех №2», що передбачена Списком №1; з 08.05.1996 по 12.10.1997 мехцех №2», що передбачена Списком №1.

В матеріалах справи наявний наказ про результати атестації робочих місць №148 від 26.04.1995 з переліком робочих місць до нього та історична довідка 5528 від 22.12.2020.

При цьому всі наведені вище документи, видані або їх копії завірені підприємствами, які розташовані на непідконтрольній українські владі території.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Закон України від 18.01.2018 № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 4 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з частиною першою статті 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

При цьому матеріалами справи підтверджено, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємство здійснювало господарську діяльність, перебувало під контролем української влади, і таке підприємство було утворено відповідно до законодавства України.

Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus V. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer V. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики.

При цьому ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96).

Отже, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92).

Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою] (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, § 142).

Таким чином, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Отже, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на соціальне забезпечення не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо призначення пенсії.

Таким чином суд враховує, що відомості вказані в наданих позивачем довідках, наказ про проведення атестації та трудовій книжці позивача є достатніми для зарахування періодів з 05.02.1990 по 14.12.1995, з 06.05.1996 по 12.10.1997 до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Щодо періоду роботи позивача з 20.12.2000 по 01.08.2002 на шахті ім. Ф.Е. Дзержинського та з 2010 по 2017 у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», суд зазначає наступне.

В матеріалах справи, окрім записів трудової книжки, наявний реєстр застрахованих осіб відносно позивача (форма ОК-5).

З вказаного реєстру вбачається, що у період з 20.12.2000 по 01.08.2002 позивач працював у роботодавця за кодом ЄДРПОУ 00177589, що відповідно до відомостей про страхувальника відповідає шахті ім. Ф.Е. Дзержинського».

Також з вищевказаного реєстру вбачається, що позивач у вказаний період мав безпосередньо спеціальний стаж на підприємстві за кодами підстави обліку спецстажу - ЗП3013Б1.

Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) № 7-6 від 10.06.2004 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», № 26-1 від 05.11.2009 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», № 22-2 від 08.10.2010 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та № 25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено код підстав для обліку спецстажу за № НОМЕР_6 для застрахованих осіб, які є працівниками, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці:

- код НОМЕР_6 - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Крім того, з вищевказаного реєстру вбачається, що з червня 2010 року по листопад 2010 року, з травня 2011 року по вересень 2014 року та з травня 2015 року по січень 2017 року позивач працював у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ровеньківське» ДП «Ровенькиантрацит» та у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» й вказаними роботодавцями сплачувались страхові внески за кодом підстави обліку спецстажу - ЗП3013А1:

-код НОМЕР_7 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Тобто, при здачі звітів вказаними страхувальниками до органів ПФУ зазначалося, що страхові внески за позивача вносилися за вищевказаними професіями за відповідними кодами, що в свою чергу відповідає положенням ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на наведене та наявних в матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку про те, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу період роботи позивача з 20.12.2000 по 01.08.2002 на шахті ім. Ф.Е. Дзержинського та з червня 2010 року по листопад 2010 року, з травня 2011 року по вересень 2014 року та з травня 2015 року по січень 2017 року у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ровеньківське» ДП «Ровенькиантрацит» та у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит».

Підсумовуючи все вище викладене, суд дійшов висновку про те, що періоди роботи позивача з 05.02.1990 по 14.12.1995, з 06.05.1996 по 12.10.1997, з 20.12.2000 по 01.08.2002 на шахті ім. Ф.Е. Дзержинського, з 07.06.2010 по 28.11.2010, з травня 2011 року по вересень 2014 року та з травня 2015 року по січень 2017 року у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ровеньківське» ДП «Ровенькиантрацит» та у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» підтверджені та підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача. При цьому, період роботи з 20.12.2000 по 01.08.2002 підлягає зарахуванню за списком №2, інші вказані періоди - за списком №1.

Доводи відповідача про те, що періоди роботи позивача у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» не можуть бути зараховані за даними ОК-5, оскільки діяльність підприємства була припинена за рішенням суду у зв`язку з банкрутством і в такому разі позивачу необхідно звернутись до комісії з питань підтвердження стажу при головних управліннях Пенсійного фонду України з наданням повного пакету документів у відповідності до вимог постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, суд вважає неприйнятними.

Пріоритетним в застосуванні є Закон №1058, нормами якого передбачено, що після впровадження системи персоніфікованого обліку страховий стаж особи обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Як вже зазначив суд раніше, відокремлений підрозділ «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» звітував щодо спецстажу позивача, вся інформація щодо стажу позивача за цей період є в системі персоніфікованого обліку, а тому цей період роботи має бути зарахований до пільгового стажу позивача без будь-якого додаткового підтвердження.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу час навчання у період з 01.09.1986 по 27.01.1990 в СПТУ № 33 м. Ровеньки, суд зазначає наступне.

За приписами статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Випускникам професійно-технічних навчальних закладів денної форми навчання, які навчалися 10 і більше місяців, надається оплачувана відпустка підприємством, установою, організацією протягом перших трьох місяців роботи в ньому. Тривалість щорічної основної відпустки випускників віком до 18 років становить тридцять один календарний день, випускників віком понад 18 років - відповідно до встановленої на підприємстві для робітників відповідної професії, спеціальності, посади.

Згідно статті 42 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту» від 28.06.1974 № 2778-VIII (далі - Закон № 2778, в редакції чинній на дату закінчення позивачем навчання в СПТУ №33) професійно-технічні навчальні заклади є основною школою професійно-технічної освіти молоді і формування гідного поповнення робітничого класу. До професійно-технічних навчальних закладів (училищ, професійних шкіл) приймаються громадяни СРСР, які закінчили восьмирічну або середню загальноосвітню школу.

За приписами статті 32 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про освіту» № 1060-ХІІ від 23.05.1991 (далі - Закон № 1060) професійними навчально-виховними закладами є: професійно-технічне училище; професійні училища різних рівнів.

Професійні навчально-виховні заклади можуть мати денні, вечірні відділення, входити до різних типів комплексів, об`єднань (професійно-технічне училище-радгосп, професійно-технічне училище-завод тощо).

Професійні навчально-виховні заклади здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за державним замовленням, а також за договорами з підприємствами, установами, організаціями, окремими громадянами.

Професійні навчально-виховні заклади можуть мати одне або декілька базових підприємств (об`єднань, організацій), для яких вони готують робітничі кадри і відносини з якими регулюються на основі договорів.

Учні державних професійних навчально-виховних закладів з терміном навчання десять і більше місяців перебувають на повному утриманні держави.

Випускникам професійно-технічного училища та інших професійних училищ різних рівнів присвоюється робітнича професія певної кваліфікації відповідно до набутої освіти, кваліфікаційних умінь і навичок.

Оглядом диплому позивача Серії НОМЕР_3 вбачається, що позивач з 01.09.1986 по 27.01.1990 навчався в СПТУ №33 м.Ровеньки та отримав кваліфікацію електрослюсар підземний-машиніст ІІІ розряду.

Згідно відомостей, що містяться в трудовій книжці позивача, 05.02.1990 позивач був прийнятий електрослюсарем підземним IІІ розряду з повним робочим днем під землею, тобто впродовж трьох місяців після закінчення навчання позивач був працевлаштований за набутою (пільговою) професією. Як наслідок, вказаний період навчання підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу період проходження строкової військової служби в армії з 14.12.1995 по 10.04.1996, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 8 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з трудової книжки позивача, у період з 05.02.1990 по 14.12.1995 він працював підземним електрослюсарем, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому, 14.12.1995 позивача було звільнено з займаної посади у зв`язку з його призовом на військову службу.

Отже, у розумінні частини першої статті 8 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», позивач має право на зарахування до його пільгового стажу часу проходження служби в армії з 14.12.1995 по 10.04.1996.

Як наслідок, при зарахуванні всіх вказаних періодів до пільгового стажу, у позивача буде наявний пільговий стаж у визначеному Законом №1058 розмірі, що є достатнім для призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Що стосується періоду роботи позивача з 01.01.2005 по 12.03.2005, то за інформацією, що містить в трудовій книжці позивача, в цей період позивач працював на російській федерації у ВАТ "Спеціалізоване управління підземних робіт" електрослюсарем на проходці 5 розряду з повним робочим днем під землею (з 26.08.2002 по 05.07.2005).

Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Закону.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01 липня 2000 року враховується для обчислення пенсій на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

На даний час діє Угода про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі Угода), відповідно до якої пенсійне забезпечення громадян держав учасниць Угоди здійснюється за нормами законодавства держави, на території якої вони проживають.

Ця угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).

Відповідно, всі держави учасниці Угоди зобов`язалися захищати права громадян у галузі пенсійного забезпечення, визнавати та виконувати зобов`язання за міжнародними угодами укладеними у цій сфері. Зобов`язання за Угодою стосуються не лише питань призначення пенсій, а й обчислення стажу.

Згідно статті 6 Угоди, для встановлення права на пенсію громадянам держав учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь- якої з цих держав, а також колишнього СРСР за час до набрання чинності Угодою.

Зарахування до страхового стажу з 01 січня 2004 року періодів роботи на території держав учасниць Співдружності Незалежних держав, у тому числі періодів роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та врахування заробітної плати за періоди роботи на території держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, здійснюється за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких провадилась трудова діяльність.

Обчислення пенсії проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

При цьому, ані суду, ані органу Пенсійного фонду документів, що підтверджують сплату страхових внесків в цей період, позивач не надав.

У зв`язку з чим, підстав для зарахування вказаного періоду до пільгового стажу позивача наразі немає, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.07.2021 № 123850002985 про відмову у призначенні пенсії є протиправним та таким, що не відповідає критеріям визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Відновленням порушеного права позивача є зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, час навчання у період з 01.09.1986 по 27.01.1990 в СПТУ № 33 м. Ровеньки; період проходження строкової військової служби в армії з 14.12.1995 по 10.04.1996; періоди роботи: з 05.02.1990 по 14.12.1995, з 06.05.1996 по 12.10.1997 на шахті ім. Ф.Е. Дзержинського, з 07.06.2010 по 28.11.2010, з травня 2011 року по вересень 2014 року та з травня 2015 року по січень 2017 року у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ровеньківське» ДП «Ровенькиантрацит» та у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит». Період роботи з 20.12.2000 по 01.08.2002 на шахті ім. Ф.Е. Дзержинського підлягає зарахуванню за списком №2.

Що стосується вимог позивача про призначення пенсії з моменту звернення з заявою про призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень Пенсійного органу на прийняття рішення, суд дійшов висновку на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), а саме зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.07.2021 про призначення пенсії на пільгових умовах за віком згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

Мотивам, з яких виходив відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, що зазначені відповідачем у відзиві на позов, суд не надає оцінки та відхиляє, оскільки оцінка рішенню суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією від 21.01.2022 №60.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд фактично дійшов висновку про задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.07.2021 № 123850002985 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська область, м.Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, час навчання в СПТУ № 33 м. Ровеньки з 01.09.1986 по 27.01.1990; період проходження строкової військової служби в армії з 14.12.1995 по 10.04.1996; періоди роботи: з 05.02.1990 по 14.12.1995, з 06.05.1996 по 12.10.1997 на шахті ім. Ф.Е. Дзержинського; з 07.06.2010 по 28.11.2010, з травня 2011 року по вересень 2014 року та з травня 2015 року по січень 2017 року у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ровеньківське» ДП «Ровенькиантрацит» та у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит»; з 20.12.2000 по 01.08.2002 на шахті ім. Ф.Е. Дзержинського до пільгового стажу роботи за списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська область, м.Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 15.07.2021 про призначення пенсії на пільгових умовах за віком згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська область, м.Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова