Рішення

від 13.07.2022 по справі 380/11459/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року справа №380/11459/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Іваненко В.І.

за участю:

представника позивачаПетречків Н.-Д.Я.

представника відповідачаАвраменко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Маланюка, 6, м. Львів) до товариства з обмеженою відповідальністю «Вівера Груп» (вул. Дороша, 20А, с. малехів, Жовківський район) про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

встановив:

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Вівера Груп», у якій просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 171844,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно із звітом про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік, наданому до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Вівера Груп» становила 150 осіб. Відповідно до нормативу місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідач повинен був створити 6 робочих місць для осіб з інвалідністю. Зазначив, що у відповідача згідно з інформацією наданою Головним управлінням ДПС у Львівській області № 15553/6/13-01-24-04-09 від 02.06.2020 протягом 2020 року у товариства з обмеженою відповідальністю «Вівера Груп» середньооблікова кількість штатних працівників з інвалідністю за вказаний період становить 5 осіб, відтак відповідачем не виконано нормативу щодо працевлаштування однієї особи з інвалідністю. Сума адміністративно-господарських санкцій за одне нестворене робоче місце становить 171844,46 грн. Відтак позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 19.07.2021 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 12.08.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 08.12.2021 суд перейшов із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача зазначає, що протягом 2020 року підприємством виконано умови щодо працевлаштування працівників. Стверджує, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Вівера Груп» у 2020 році середньооблікова кількість штатних працівників з інвалідністю становила 6 працівників. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вівера Груп» проаналізувавши звіти за 2020 рік виявило та визнало механічну помилку у звіті суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю. Прописано 5 осіб, а фактично прийнято та працює 6 осіб з інвалідністю. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.

У судових засіданнях представник відповідача заперечив проти позовних вимог позивача та просив відмовити в таких повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вівера Груп» 29.01.2021 подало звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2020 рік (форма № 10-ПОІ).

Згідно із поданим звітом середньооблікова кількість штатних працівників у 2020 році в товариства з обмеженою відповідальністю «Вівера Груп» (код рядка 01) становила 150 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 7 осіб (код рядка 02). Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (код рядка 03) у 2020 році- 6 осіб.

Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2020 рік 165,7 грн. (код рядка звіту 05).

Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Львівській області, наданою у листі за вих. № 15553/6/13-01-24-04-09 від 02.06.2021, протягом 2020 року у товаристві з обмеженою відповідальністю «Вівера Груп» працювало 5 осіб з інвалідністю.

На підставі зазначеної інформації позивачем зроблено висновок про невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у кількості однієї особи та нараховано адміністративно-господарські санкції у сумі 171844,46 грн.

Оскільки відповідач не сплатив суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, заборгованість перед відділенням Фонду за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році, яка становить 171844,46грн, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII від 21.03.1991 (далі - Закон № 875-XII).

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 875-XII підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1-3, 9 статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 на реалізацію статей 19, 20 Закону № 875-XII затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок № 70).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Частиною 2 цієї статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною 1 статті 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Згідно матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Вівера Груп» відноситься до суб`єктів господарювання, яким відповідно до статті 19 Закону № 875-XII встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Відповідачем 29.01.2021 подано до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2020 рік за формою № 10-ПОІ, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики № 591 від 27.08.2020.

Згідно із поданим звітом середньооблікова кількість штатних працівників у 2020 році у товариства з обмеженою відповідальністю «Вівера Груп» (код рядка 01) становила 150 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 7 особи (код рядка 02). Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (код рядка 03) у 2020 році 6 осіб. Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2020 рік у відповідача 165,7 тис. грн (код рядка звіту 05).

Позивач звернувся до суду із цим позовом за стягненням суми адміністративно-господарських санкцій за одне нестворене робоче місце, що становить у сумі 171844,46 грн, оскільки, на його думку, згідно з консолідованою інформацією Головного управління ДПС у Львівській області №15553/6/13-01-24-04-09 від 02.06.2020 протягом 2020 року у товариства з обмеженою відповідальністю «Вівера Груп» середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 5 осіб, а не 6, як це передбачено нормативами.

Як встановлено судом, на підставі матеріалів справи, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівера Груп» протягом 2020 року працювало 7 осіб з інвалідністю, а саме:

1. ОСОБА_1 , наказ № 65к від 02.01.2013р., довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 836967 від 24.07.2020р.

2. ОСОБА_2 , наказ № 71к від 02.01.2013р., довідка до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 475914 від 16.03.2018р.

3. ОСОБА_3 , наказ № 106к від 15.01.2013р., довідка до акта огляду МСЕК серії ЛВА-1 № 367076, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 18.12.2020р., наказ № 55к від 17.12.2020р.

4. ОСОБА_4 , наказ № 156к від 18.04.2013р., довідка до акта огляду МСЕК серії ЛВА-1 № 296925 від 21.01.2006р.

5. ОСОБА_5 , наказ № 47к від 30.11.2016р., довідка до акта огляду МСЕК серії ЛВА-1 № 240785 від 02.03.2005р.

6. ОСОБА_6 , наказ № 8к від 16.02.2017р., повідомлення про прийняття працівника на роботу та квитанція ДФС про прийняття від 16.02.2017р., довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 339700 від 23.11.2016р.

7. ОСОБА_7 , наказ № ЗЗк від 27.11.2019р., повідомлення про прийняття працівника на роботу та квитанція ДФС про прийняття від 27.11.2019р., довідка до акта огляду МСЕК серії АВ № 0517181 від 16.11.2015р.

Також відповідачем надано докази працевлаштування зазначених осіб у спірний період та докази встановлення їм інвалідності.

Із вказаного слідує, що протягом 2020 року у товариства з обмеженою відповідальністю «Вівера Груп» середньооблікова чисельність працівників з інвалідністю за 2020 рік становить 6 осіб, що свідчить про те, що відповідачем виконано норматив щодо працевлаштування тринадцяти осіб з інвалідністю.

Відповідачем на підтвердження факту працевлаштування протягом 2020 року 6 осіб з інвалідністю надано належні та допустимі докази в розумінні статей 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на що суд відхиляє твердження позивача про невиконання відповідачем нормативу щодо працевлаштування однієї особи з інвалідністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись статями 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1.У задоволенні позову Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Маланюка, 6, м.Львів, код ЄДРПОУ 13817458) до товариства з обмеженою відповідальністю Вівера Груп (вул. Дороша, 20А, с. Малехів, Жовківський район, код ЄДРПОУ 36762525) про стягнення адміністративно-господарських санкцій відмовити повністю.

2.Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 22.07.2022.

Суддя Костецький Н.В.