Постанова

від 12.07.2022 по справі 500/9545/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/9545/21 пров. № А/857/8153/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання: Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізці-Буд» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року у справі №500/9545/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізці-Буд» до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови (головуючий суддя першої інстанції Подлісна І.М., час ухвалення 12:08 год., місце ухвалення м. Тернопіль, дата складання повного тексту 02.05.2022),-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Залізці-Буд» звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці у Тернопільській області №ТР5134/144/АВ/ТД-ФС від 20.08.2021 року в сумі 660000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.08.2021 року начальником Управління Держпраці у Тернопільській області винесено постанову №ТР 5134/144/АВ/ТД/ФС про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Залізці-Буд» за порушення законодавства про працю в сумі 660 000 грн.

Дана постанова винесена на підставі акта інспекційного відвідування від 28 липня 2021 року № TP 5209/146/АВ щодо порушень у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Залізці-Буд» (надалі - ТОВ «Залізці-Буд», Товариство, Позивач) законодавства про працю.

Підставою накладення штрафу було те, що в порушення ч. 1 ст. 21 КзпП України, ТОВ «Залізці-Буд» не уклало трудових договорів з 11 працівниками товариства, що фактично працюють на цегельному заводі.

За таких обставин, позивач вважає, що постанова про накладення штрафу є незаконною та підлягає скасуванню, з огляду на грубе порушення Кодексу законів про працю України посадовою особою Управління Держпраці у Тернопільській області уповноваженою на накладення таких фінансових санкцій, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем полана апеляційна скарга, в якій зазначає, що таке є не обґрунтованим, оскільки судом першої інстанції під час його ухвалення не було повно і всебічно з`ясовано обставини справи, не надано належної оцінки аргументам та доказам позивача, в результаті чого, суд в неповній мірі розглянув усі доводи так аргументи учасників справи та зробив висновки, які не відповідають дійним обставинам справи.

В оскаржуваному рішенні досліджуючи правомірність підстав накладення штрафу, суд покликається лише на акт інспекційного відвідування від 28.07.2021р., в якому зазначено, що інспектором праці було отримано пояснення ОСОБА_1 , який, на його думку, здійснював керівництво виробничим процесом та який повідомив, що працівники, які на час інспекційного відвідування працюють на цегельному заводі ще не оформлені, а господарську діяльність на цегельному заводі здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Залізці-Буд», яке зареєстровано за юридичною адресою: вул. Зелена, буд. 149 м. Львів.

На основі вище зазначених в акті інспекційного відвідування даних, суд прийшов до висновку, що ТОВ «Залізці-Буд» здійснює господарську діяльність на цегельному заводі, оскільки під час інспекційного відвідування про це вказав ОСОБА_1 , який є працівником позивача, що підтверджується звітом по ЄСВ ТОВ «Залізці-Буд». Крім того, суд першої інстанції зазначив, що інспекційне відвідування проводилося в присутності керівника виробничим процесом ОСОБА_1 .

Апелянт вважає такі висновки суду першої інстанції неповними та не обґрунтованими з огляду на наступне.

На момент інспекційного відвідування, ТОВ «Залізці-Буд» не здійснювало господарської діяльності на цегельному заводі по АДРЕСА_1 , і потреби наймати працівників не мало, оскільки згаданий комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , 01.06.2021 року було передано по договору оренди ОСОБА_1 .

На момент проведення інспекційного відвідування ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з ТОВ «Залізці-Буд», оскільки згідно Наказу ГОВ «Залізці-Буд» № 1/2-К від 25.05.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади директора.

Наведені обставини підтверджуються інформаційною довідкою № 365 Форми ОК-7 з Пенсійного Фонду України з якої вбачається, що за ОСОБА_1 (1ПН: НОМЕР_1 ), як за найманого працівника після травня 2021 року - не сплачувався Єдиний соціальний внесок ані ТОВ «Залізці - Буд» ані будь - яким іншим підприємством, що свідчить про те, що останній не перебував в будь-яких трудових відносинах.

Також зазначає, що судом не надано належну оцінку діям відповідача, яким недотримано порядку щодо повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу та проведення інспекційного відвідування. Ні акту інспекційного відвідування, ні повідомлення про розгляд справи ТОВ «Залізці- Буд» отримано не було. Інспекційне відвідування проводилося за відсутності особи - представника ТОВ «Залізці-Буд», саме тому ТОВ «Залізці-Буд» не міг надати документів про те, що він не здійснює господарську діяльність на цегельному заводі під час перевірки. Крім цього, розгляд справи про накладення штрафу також проводився без участі позивача.

З урахуванням наведеного просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 у справі № 500/9545/21 та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізці-Буд» до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення задоволити в повному обсязі.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Сторони в судове засідання не прибули, хоча були повідомлені про дату судового засідання.

Відповідач був повідомлений про дату судового засідання на офіційну електронну адресу.

Частинами другою та третьою статті 129 КАС України визначено, що учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що на підставі окремого доручення тимчасово виконувача обов`язків Голови Державної служби України з питань праці від 24.06.2021 № 223/4/4.1-21, службової записки начальника відділу від 02.07.2021 про те, що за результатами аналізу наявної інформації виявлено суб`єкти господарювання щодо яких наявні ризики використання не оформлених працівників (розбіжності між фактичними показниками кількості працівників та звітними показниками), зокрема ТОВ «Залізці - Буд» (невідповідність - (-4), згідно підпункту 3 пункту 5 Порядку 823, начальником Управління прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування у ТОВ «Залізці - Буд».

Управлінням видано наказ на проведення інспекційного відвідування у ТОВ «Залізці-Буд» від 15.07.2021 №726, направлення від 15.07.2021 № ТР5134/144, яке дійсне з 15 липня по 28 липня 2021 року.

Управлінням Держпраці у Тернопільській області було здійснено позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ТОВ «Залізці-Буд» на підставі наказу від 15.07.2021 року № 726.

19.07.2021 інспектором праці було надіслано вимогу про надання документів від 19.07.2021 № ТР5134/144/НД про те, що у строк до 13 год. 00 хв. 23.07.2021 зобов`язано керівнику надати для проведення заходу державного контролю, зокрема: копію витягу про державну реєстрацію ТОВ «Залізці -Буд»; копію наказу (протоколу зборів) про призначення директора; копію статуту; копію книги руху трудових книжок працівників ТОВ «Залізці-Буд»; копію діючого штатного розпису; копії наказів на прийняття на роботу працівників, що фактично працюють у товаристві на даний час; копії повідомлень ДПС про прийняття працівників та квитанції №2; копії особових карток працівника, за формою П-2; копії звітності товариства про нарахування та сплати ЄСВ за 2020-2021 р. На вимогу інспектора праці документів товариством не надано.

За результатами інспекційного відвідування Управлінням Держпраці в Тернопільській області склало акт інспекційного відвідування від 28 липня 2021 року № ТР 5209/146/АВ щодо порушень у ТОВ «Залізці-Буд» законодавства про працю, яким встановлено наступні порушення:

1.Частиною 1 статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладено між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за яким працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін

В порушення вимог частини 1 статті 21 КЗпП України товариство з обмеженою відповідальністю «Залізці-Буд» не уклало трудових договорів з 11 працівниками товариства, що фактично працюють на цегельному заводі по вул.. Набережній 36А у селищі Залізці, не видало наказів про прийняття працівників на роботу.

2. Частиною 3 статті 24 КЗпП України передбачено, що працівники допускаються до роботи після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

В порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України ТОВ «Залізці-Буд» допустило до роботи на цегельному заводі по вул. Набережній 36А у селищі Залізці 11 працівників без укладення з ними трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням керівника товариства та без повідомлення державної податкової служби про прийняття працівників на роботу.

3. Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 року № 413 передбачено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

В порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 року № 413 ТОВ «Залізці-Буд» не подало до територіального органу Державної податкової служби повідомлень про прийняття на роботу 11 працівників цегельного заводу до початку їх роботи за укладеним трудовим договором.

Також Інспектором праці складено припис №ТР 5134/144/АВ/П від 28.07.2021, а також повідомлено про відповідальність за порушення законодавства про працю згідно попередження №ТР5134/144/АВ/ПП від 28.07.2021.

В подальшому, розглянувши матеріали інспекційного відвідування, враховуючи вимоги чинного законодавства, керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, уповноваженою особою 20.08.2021 розглянуто справу шляхом винесення постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на ТОВ «Залізці - Буд» на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України у розмірі 660 000 грн. до Державного бюджету України (11 осіб не оформлені працівники).

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що постанова відповідача про накладення штрафу на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України за порушення вимог ч.1 ст. 21 КЗпП, ч.1 ст.21 КЗпП, ч.4 ст.24 КЗпП України та Постанови №413 є законною та обґрунтованою.

Проте апеляційний суд із висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V).

Так, згідно абз.3 ст.1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (ч.1 ст 4 Закону №877-V).

Згідно з ч.5 ст.2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, серед інших, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відтак державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок 823).

Даним Порядком 823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 5 Порядку 823 визначено підстави для здійснення заходів державного контролю.

Суд першої інстанції, досліджуючи правомірність підстав накладення штрафу, виходив з того, що інспектором праці було отримано пояснення ОСОБА_1 , який, на його думку, здійснював керівництво виробничим процесом та який повідомив, що працівники, які на час інспекційного відвідування працюють на цегельному заводі ще не оформлені, а господарську діяльність на цегельному заводі здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Залізці-Буд», яке зареєстровано за юридичною адресою: вул. Зелена, буд. 149 м. Львів.

Ураховуючи дані інспекційного відвідування, які зазначені в акті, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ «Залізці-Буд» здійснює господарську діяльність на цегельному заводі, оскільки під час інспекційного відвідування про це вказав ОСОБА_1 , який є працівником позивача, що підтверджується звітом по ЄСВ ТОВ «Залізці-Буд». Крім того, суд першої інстанції зазначив, що інспекційне відвідування проводилося в присутності керівника виробничим процесом ОСОБА_1 .

Натомість Позивач вважає, що Управління Держпраці у Тернопільській області належно не встановив, що порушення трудового законодавства вчинене саме ТОВ «Залізці-Буд», оскільки відповідач не врахував та не перевірив пояснення саме представника позивача. Проведена перевірка проводилася за відсутності особи - представника ТОВ «Залізці-Буд», а також відповідачем накладено штраф за порушення законодавства про працю під час відсутності особи - представника ТОВ «Залізці-Буд», та без участі при розгляді справи.

Апеляційний суд погоджується із доводам апелянта та зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до Договору оренди комплексу будівель та споруд від 01.06.2021 р. згаданий комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , 01.06.2021 року було передано по договору оренди ОСОБА_1 . Строк дії Договору шість місяців.

Отже, комплекс будівель та споруд, у якому посадовими особами відповідача було здійснено інспекційне відвідування, перебував у користуванні на умовах оренди у ОСОБА_1 , відповідно останній перебував у ньому під час інспекційного відвідування і здійснював керування виробничим процесом.

За таких обставин, ТОВ «Залізці-Буд» на момент проведення перевірки не було суб`єктом господарювання, яке здійснювало діяльність на цегельному заводі за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак не є суб`єктом відповідальності, якого згідно закону можна притягнути до відповідальності.

Також апеляційний суд зазначає, що на момент проведення інспекційного відвідування ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з ТОВ «Залізці-Буд», оскільки згідно Наказу ГОВ «Залізці-Буд» № 1/2-К від 25.05.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади директора.

Наведені обставини підтверджуються інформаційною довідкою № 365 Форми ОК-7 з Пенсійного Фонду України з якої вбачається, що за ОСОБА_1 (1ПН: НОМЕР_1 ), як за найманого працівника після травня 2021 року - не сплачувався Єдиний соціальний внесок ані ТОВ «Залізці - Буд» ані будь - яким іншим підприємством, що свідчить про те, що останній не перебував в будь-яких трудових відносинах.

Суд першої інстанції покликається на витяг з порталу Пенсійного Фонду України «Поточний список працівників страхувальника» ТОВ «Залізці - Буд», сформований за результатами останнього звіту по ЄСВ за формою додаток 4, як на доказ перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із позивачем.

Однак, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що такий звіт містить лише інформацію за перший квартал календарного року, а саме по березень 2021р. та на момент проведення перевірки відповідач не міг отримати інформації за наступні періоди оскільки звіт за другий квартал ще не був сформований, не подавався, а відповідно зазначена інформація за травень 2021 року фактично не могла бути відомою, відповідно поданий відповідачем звіт по ЄСВ не може бути доказом перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із позивачем станом на час проведення відповідачем інспекційного відвідування в період з 15 по 28 липня 2021 року.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 був звільнений 25 травня 2021 (у звітному другому кварталі 2021 року), що підтверджується наказом №1/2-к та довідкою № 365 Форми ОК-7 з Пенсійного Фонду України.

Суд першої інстанції не врахував як доказ наказ про звільнення ОСОБА_1 з тих підстав, що нумерація наказів через похилу риску (/) може свідчити про помилку в реєстрації, або ж про реєстрацію наказів «заднім числом».

Проте, апеляційний суд вважає такі висновки суду невірними, оскільки згідно Національними стандартами України, на які посилається суд, п. 4.4, визначено лише те, що документи, що їх складають в організації, повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва організації, назва виду документа (не зазначають на листах), дата, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис.

Нумерація наказів з особового складу немає чітко встановлених законодавством норм. Кожен має право встановлювати власну нумерацію наказів. Але при цьому повинна дотримуватись одна умова: цілісність ряду нумерації.

Крім цього, наказ ніким не оскаржувався, є чинним, на підставі нього розірвано трудові відносини з найманим працівником, а тому мотиви суду виключити його з числа доказів, через надуману підставу неналежного оформлення наказу - не впливає на сам факт звільнення особи, з якою підприємство в подальшому не перебувало у трудових відносинах.

Як наслідок, на момент проведення перевірки відповідачем було відібрано пояснення в особи, яка не була працівником товариства та не була уповноважена представляти інтереси ТОВ «Залізці-Буд» та надавати будь-які пояснення.

Апеляційний суд погоджується із доводами апелянта про те, що твердження інспектора у акті інспекційного відвідування про те, що керівництво виробничим процесом здійснює ОСОБА_1 зафіксовані інспектором без підтвердження такого статусу у ОСОБА_1 , без підтверджуючої доказової бази, без підпису чи пояснень ОСОБА_1 , відтак побудовані та зафіксовані інспектором лише на його надуманих неперевірених суб`єктивних припущеннях, без чіткого з`ясування обставин перевірки.

Апеляційний суд досліджував зміст відеозапису, долучений відповідачем та зазначає наступне.

Твердження відповідача не відповідають змісту відеозапис, долученому відповідачем.

Вказаний відео запис не містить інформації доказового змісту про те, що ОСОБА_1 є найманим працівником ТОВ «Залізці-Буд», а відповідно і його представником, не містить пояснень ОСОБА_1 про те, що ТОВ «Залізці-Буд» здійснює на цегельному заводі господарську діяльність.

Крім цього, апеляційний суд зазначає, що Управлінням Держпраці у Тернопільській області на місці е перевірено належно посаду і дані про особу, яка як слідує із відеозапису на запитання перевіряючих «Ви хто?», відповів «Преставник», при цьому не вказавши чий представник, особисті дані, на підставі чого дана особа здійснює начебто представництво інтересів позивача. Також не ідентифіковано 11 осіб, які на думку перевіряючих працювали у позивача, не відбирались пояснення, не складався Акт про відмову від надання пояснень тощо.

Відтак, у матеріалах справи відсутній доказ про те, що ОСОБА_1 діяв при інспекційному відвідуванні від імені ТОВ «Залізці-Буд», що ставить під сумнів законність постанови про накладення штрафу на ТОВ «Залізці-Буд» з посиланням на пояснення, зазначені відповідачем в акті інспекційного відвідування від 28.07.2021р.

Щодо повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу апеляційний суд зазначає наступне.

Повноваження Управління Держпраці щодо накладення штрафів визначені Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, із внесеними змінами (далі - Порядок 509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України та ч. 2-7 ст. 53 Закону України Про зайнятість населення.

Штрафи можуть бути накладені на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Пункт 3 Порядку 509 передбачає, що справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому п.2 Порядку 509.

Апеляційний суд зазначає, що з матеріалів справи слідує, що ні акту інспекційного відвідування, ні повідомлення про розгляд справи ТОВ «Залізці- Буд» отримано не було.

Інспекційне відвідування проводилося за відсутності особи - представника ТОВ «Залізці-Буд», тому ТОВ «Залізці-Буд» не міг надати документів щодо здійснення чи нездійснення господарської діяльності на цегельному заводі під час перевірки.

Крім цього, розгляд справи про накладення штрафу також проводився без участі позивача.

Колегія суддів зазначає, що п. 3 Порядку №509 встановлює строк розгляду відповідачем справи про накладення штрафу, та обумовлює як початок його перебігу, так і необхідність письмового повідомлення уповноваженою особою контролюючого органу - суб`єкта господарювання та роботодавця з визначенням строку такого повідомлення (не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання).

Разом з тим з матеріалів справи слідує, що оскаржена постанова відповідачем винесена 20.08.2021р. Проте, конверт з повідомленням про розгляд справи про накладення штрафу повернувся на адресу Управління Держпраці з відміткою поштового відділення про невручення з підстав «за закінченням терміну зберігання» - 10.09.2021 р., що свідчить проте, що відповідач фактично не міг встановити початок перебігу строку для розгляду справи про накладення штрафу та розглянув справу ( 20.08.2021р.) до встановлення цього строку.

При цьому, вказаний пункт Порядку № 509, визначає альтернативні шляхи повідомлення суб`єкта господарювання, зокрема: рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, що, на переконання суду, свідчить про очевидну необхідність забезпечити органом державної влади обізнаність такій особі про розгляд питань про притягнення її до відповідальності.

Отже, Управління Держпраці не вжило достатніх заходів щодо забезпечення повідомлення ТОВ «Залізці-Буд» про розгляд питання притягнення його до відповідальності, обмежившись при цьому лише фактом оформлення поштового відправлення, яке не є беззаперечним фактом інформування особи та, як наслідок, ставить під сумнів об`єктивність розгляду справи про накладення штрафу на ТОВ «Залізці-Буд» в порядку вимог п. 3 Порядку № 509.

Саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок поінформувати особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 15 січня 2021 року у справі № 1340/3731/18, від 04 березня 2021 року у справі № 160/8027/18 та від 16 липня 2021 року у справі № 520/7901/19.

Таким чином, оскільки розгляд справи про накладення штрафу було проведено без участі позивача, при цьому відповідач не переконався в тому, що позивач поінформований, відповідач позбавив ТОВ «Залізці-Буд» реалізувати своє право на захист.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає, тому постанов про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці у Тернопільській області №ТР5134/144/АВ/ТД-ФС від 20.08.2021 року в сумі 660000,00 грн. є протиправнною та підлягає скасуванню.

За сукупності викладених обставин, позов ТзОВ «Залізці-Буд», підлягає задоволенню повністю.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізці-Буд» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 24750,00 грн.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізці-Буд» - задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року у справі №500/9545/21 скувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Тернопільській області, винесену уповноваженими посадовими особами, про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ТР 5134/144/АВ/ТД/ФС від 20.08.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізці-Буд» судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 24750 (двадцять чотири тисячі сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький Повне судове рішення складено 22.07.2022